Уряд України буде працювати задля практичного дотримання в країні норм Стамбульської конвенції проти насильства щодо жіноцтва і в родині, заявив віцепрем’єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.
За його словами, «з парламентом будемо працювати над тим, щоб навіть якщо так станеться, що ратифікація Стамбульської конвенції буде неможливою, щоб норми Стамбульської конвенції якраз щодо боротьби з домашнім насильством, з насильством проти жінок, чоловіків, так званим гендерно зумовленим насильством були належним чином врегульовані в українському законодавстві».
Кулеба звернув увагу, що «сама конвенція присвячена боротьбі з домашнім насильством, але там є питання визначення терміну «гендер», який викликає, скажімо так, певні суперечності в українському суспільстві».
«Нинішня ситуація зі Стамбульською конвенцією була такою ж минулого року і позаминулого року, і позапозаминулого року. У цьому плані жодних змін немає. Є дуже серйозні різночитання в українському суспільстві щодо її змісту», – заявив Кулеба.
Україна ще 2011 року підписала, але досі не ратифікувала Стамбульську конвенцію, офіційна назва якої – Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством проти жінок і домашнім насильством. В усіх дотеперішніх складах українського парламенту з цього огляду переважали вкрай консервативні і хибні погляди на зміст цієї конвенції.
Її єдине завдання – запобігати всім формам насильства проти жінок, підтримувати рівність між жінками й чоловіками. Але в її тексті є слово «гендер», яке помилково або свідомо неправдиво пов’язують із пропагандою гомосексуалізму, одностатевими шлюбами тощо.
За текстом конвенції, «гендер» у її розумінні означає «соціально виниклі ролі, способи поведінки, діяльності чи атрибути, які дане суспільство вважає належними для чоловіків і жінок». Таким чином, запровадження в документі цього поняття ніяк не загрожує традиціям і цінностям кожного даного суспільства.
Також конвенція не містить і не може призвести до загрози концепції родини – вона взагалі ніяк не стосується цього питання і не регулює його, а відтак через ратифікацію конвенції не може виникнути вимога визнавати одностатеві шлюби.
Поняття «гендеру» не замінює термінів «жінка» й «чоловік», конвенція не просуває ніякої особливої «гендерної ідеології»: єдиний сенс цього слова в документі – наголосити, що жінка з більшою ймовірністю може зазнати насильства саме через те, що вона жінка.
Документ не передбачає створення поняття «третьої статі» чи вимог визнавати її, як і не вимагає запровадження якоїсь окремої «гендерної освіти».
І, крім того, попри назву конвенції, вона також містить положення про захист від домашнього насильства також чоловіків чи хлопців.
Але супротивники конвенції, нерідко з гомофобних чи ультрарелігійних кіл, продовжують повторювати ці щойно спростовані твердження.
