Інформація про полонених китайців, які воювали за Росію, розлютила офіційний Київ. Президент Зеленський офіційно повідомив про взяття у полон громадян КНР, а МЗС викликало тимчасового повіреного у справах Китаю для пояснень. Також було поставлено під сумнів щирість Китаю щодо підтримки суверенітету України і досягнення миру. Офіційний Пекін відреагував, що просить своїх громадян утримуватися від участі в іноземних конфліктах. Але залишається до кінця нез’ясованим ключове питання: полонені – це добровольці або найманці, чи це кадрові військові або резервісти Народно-визвольної армії Китаю? Якщо друге – тоді це дуже серйозний поворот у війні.

Про те, що ЗСУ на Донеччині взяли у полон двох китайців стало відомо 8 квітня.

Президент Володимир Зеленський повідомив про це на пресконференції з прем’єром Бельгії. МЗС оперативно виклало для оголошення ноти протесту тимчасового повіреного Китаю в Україні. Відомо також, що СБУ проводить допити полонених громадян Китаю.

Є повідомлення про те, що нібито у полон могла потрапити група з шести китайців, але чотирьом вдалося втекти.

Україні відомо про 155 громадян КНР, які воюють проти українців на території України, але їх може бути більше, повідомив президент Володимир Зеленський. «Ми збираємо інформацію, вважаємо, що їх більше, набагато. По цих 155 є паспортні дані, звідки вони, їхні китайські документи, вік тощо. Також місця служби», – сказав Зеленський. За його словами, громадян КНР вербують, зокрема, через соцмережі – Тік-Ток та інші китайські соціальні мережі, де росіяни розповсюджують рекламні ролики.

«Недостатньо інформації»

Юрій Пойта, один з провідних китаєзнавців України, каже в інтерв’ю Радіо Свобода, що наразі недостатньо інформації щодо статусу цих полонених.

«Чи це особи які є цивільними і добровільно приєдналися до російської армії? Чи вони належать до Народно-визвольної армії Китаю, тобто чи вони є військовими? Ми цього не знаємо!», – пояснює Пойта, який є керівником секції Азійсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.

«Це питання ключове: якщо це вояки китайської армії, то це означає, що Пекін, уряд Китаю направив у відрядження для бойових чи спеціальних завдань ведення розвідки, застосування спецтехніки чи набуття бойового досвіду... Але ми точно цього не знаємо. Можемо здогадуватись»

Пойта звертає увагу, що президент Зеленський про цю ситуацію заявив публічно:

«Можливо, в нього є якісь докази, які підтримують афіліацію цих вояків з Китаєм. Тому він заявив про це публічно і звинуватив Китай і поклав на нього відповідальність. МЗС України також звинуватило китайський уряд і поставило під сумнів щирість Китаю щодо миру в Україні і відповідальність як члена Ради безпеки ООН. Якщо на такому рівні робляться такі заяви, то, можливо, є якась доказова база, що за перебуванням китайців в складі російської армії стоїть китайський уряд. Але це наші припущення. Чи так це, чи не так – наразі невідомо».

Дев’ятого квітня з’явилась інформація, що один громадянин Китаю, взятий у полон українськими військовими під час боїв біля Білогорівки, розповів, що вступив до армії РФ через посередника в КНР, заплативши за це 300 тисяч рублів.

Його мотивували обіцянки російського громадянства, а військову підготовку він проходив на окупованій Луганщині – без перекладача, жестами й через телефон. Про це «Українській правді» повідомив відділ комунікацій ОТУ «Луганськ».

Реакція Пекіну

Речник МЗС Китаю заявив, що Китай вивчає питання і намагається прояснити ситуацію разом з Україною.

Також було сказано, що Китай «завжди просив своїх громадян утримуватися від територій зі збройними конфліктами» і не бути втягнутими в конфлікт у будь-якій формі.

Пекін також назвав «бездоказовими» заяви України, що ще більше китайців воюють за Росію проти України.

«Річ у тім, що китайська держава скоріш за все заплющить очі, коли вони повернуться до Китаю. Хоча найманство є незаконним в Китаї», – пояснює один із оглядачів Радіо Свобода, який стежить за Китаєм.

Невідомо, чи захочуть повернутись ці полонені до Китаю. Коли в полон потрапляли північні корейці, то шлях назад до КНДР їм був відрізаний із міркувань безпеки.

Ще про реакції.

Речник Кремля Дмитро Пєсков відмовився коментувати інформацію про полон китайців: «Я не можу коментувати цю інформацію жодним чином».

Але речниця Держдепартаменту США Таммі Брюс назвала повідомлення про китайців «тривожним».

«Це тривожно, що північні корейці беруть участь. Це тривожно, що китайські солдати були взяті в полон… Китай є значним помічником Росії у війні в Україні. Китай надає біля 80 відсотків товарів подвійного призначення, завдяки чому Росія може вести війну. 80% йде з Китаю», – сказала речники дипломатичного відомства США.

Китайці VS північні корейці

Багато хто одразу провів паралелі між потраплянням у полон двох китайців зараз і взяттям в полон північних корейців на Курщині 11 січня 2025 року.

Тоді теже у полон потрапило двоє вояків.

Але є різниця!

Північнокорейські полонені були частиною армії КНДР, направленої диктатором Кім Чен Ином воювати за Росію. Зараз, щодо китайців, такої певності наразі немає.

«Тут знов ж таки, якщо це цивільні громадяни, які за своїми переконаннями поїхали воювати – тут немає нічого неординарного. Бо в складі російської армії воюють представники багатьох країн світу. Але якщо підтвердиться, що ці особи є дійсними військовими або резервними військовими в спецвідрядженні для участі у війні – тоді це ще більше підриває довіру до Китаю і щирості його намірів щодо врегулювання російсько-української війни», – каже в інтерв’ю китаєзнавець Юрій Пойта.

«Дивно, що раніше вони (китайці) не з’являлись. Бо з’являлись венесуельці, колумбійці, індійці, африканці … Кого лише не було! Але мова не йшла про десятки тисяч військовослужбовців – окрім Північної Кореї. Мова йшла про поодинокі випадки коли вони брали участь (в боях за Росію)», – зауважує в інтерв’ю Радіо Свобода військовий аналітик Іван Ступак.

Ступак сумнівається, що Китай міг офіційно направити своїх військових воювати за Росію: «А що Росія може запропонувати? Навіщо Китаю відправляти своїх людей воювати за Російську Федерацію на території України? Навіщо? Росія – це голий і босий пацієнт, якому і запропонувати Китаю немає чого».

Ще є принципова відмінність, на яку завернув увагу і президент Зеленський.

Північних корейців в січні взяли в полон на території Російської Федерації – в Курській області. Двоє китайців потрапили в полон на території України – в Донецькій області. Тобто, військові КНДР формально не перетнули кордон, не зайшли в Україну, а китайці – зайшли. Щоправда, знову ж таки, невідомо, чи вони є військовослужбовцями армії Китаю.

«Вони найманці, як індійці, непальці, кубинці, африканці, яких вже бачили та брали в полон. Не порівнювати їх з армією Північної Кореї», – написав в мережі Х британський оглядач Тім Вайт, цитуючи заяви китайських представників.

Якщо підтвердиться, що це просто найманці або добровольці – то тут немає причин для дипломатичної кризи, бо справді за Росію проти України воюють представники багатьох країн.

Поки ж усі деталі з'ясовують.

До речі, раніше (в жовтні 2024 року) вже були повідомлення, що на війні загинули два китайці, які воювали за Росію.

Так само в той же приблизно час повідомляли і про загибель китайського добровольця, який воював за Україну в складі «Іноземного легіону». В складі того підрозділу він був єдиним китайцем.

Геополітичний удар по Китаю

Міністр Андрій Сибіга наголосив в мережі Х, що участь громадян Китаю в армії вторгнення Росії в Україні підриває довіру до Пекіна як до відповідального постійного члена Ради Безпеки ООН і ставить під сумнів задекларовану Китаєм мирну позицію.

МЗС Китаю зі свого боку сказало через речника, що «Україна повинна правильно дивитись на зусилля Китаю та конструктивну роль в політичному врегулюванні української кризи».

Китай із перший днів повномасштабної агресії Росії проти України не називає війну Росії проти Україн війною, а говорить про «українську кризу».

Китай також раніше оприлюднив «мирний план» – радше набір з десяти принципів, і там був і такий момент: «повага до територіальної цілісності всіх країн світу», але Україна не згадувалася конкретно.

Потім разом із Бразилією Китай опублікував нову версію «мирного плану», який багато хто сприйняв як намір заморозити війну в Україні, без справедливого для України врегулювання.

Проте останнім часом посередницько-миротворчий запал в Китаю потроху згасає.

«Пропозиції залишаються чинними, вони згадуються в китайській дипломатичній риториці, але Китай просуває це радше формально, – каже в інтерв’ю Юрій Пойта. – Китай його практично не реалізовує, немає ніяких дій щодо просування».