Ексрозвідник на лаві підсудних: нові деталі в ексклюзивному інтерв’ю Романа Червінського

Роман Червінський – колишній співробітник СБУ та ГУР, який брав участь у низці спецоперацій, що провели українські силовики у період 2014–2021 років.

Одна з таких операцій – вивезення з окупованого міста Сніжне на Донеччині важливого свідка у справі про збиття «Боїнга» MH17 Володимира Цемаха, якого у 2019 році, не без шуму, Київ віддав Москві в рамках обміну.

Друга гучна спецоперація, до якої був долучений Червінський – «Авеню», або, як її ще називають, «Вагнергейт», коли українські спецслужби влітку 2020 року виманили до Мінська 33 найманців групи «Вагнер». Однак в останній момент «вагнерівців» у Білорусі викрили та заарештували, а згодом видали до Росії. Пізніше Червінський допустив, що провал операції стався через витік інформації з Офісу президента, натякаючи на те, що в ОП сидять «кроти». «Вагнергейт», зрештою, коштував Червінському посади.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Червінський, атака на Канатове і питання без відповідей. Радіо Свобода нагадує історію заарештованого розвідника

Але все це було до повномасштабного вторгнення. А після, як згодом казав офіцер Роман Червінський, він «узяв автомат і почав воювати». Згідно з інформацією СБУ, Червінський долучився до Сил спецоперацій ЗСУ, де намагався реалізувати зухвалу спецоперацію: хотів виманити до України російського військового льотчика разом з літаком.

Однак у призначений день і час замість російського літака на аеродром «Канатове» у Кіровоградській області прилетіли російські ракети. В результаті були загиблі і поранені.

В СБУ стверджують, що Червінський не отримав згоди на проведення такої операції і діяв, мовляв, на власний розсуд, що призвело до загибелі людей. Роман Червінський відкидає такі звинувачення. Каже: операція була узгоджена «на горі». А справу проти себе називає політичним замовленням і вважає, що це – помста за той самий «Вагнергейт».

У квітні 2023 року Романа Червінського відправили в СІЗО без права внесення застави. Такий запобіжний захід йому продовжували ще рік. А вже у липні 2024-го його відпустили під заставу у 9 мільйонів гривень. Заставу за нього вніс фонд п’ятого президента України, опозиційного політика Петра Порошенка. Проте в той же день Шевченківський районний суд Києва відправив Романа під домашній арешт у іншій справі – за підозрою в шахрайстві.

Напередодні суд у Кропивницькому продовжив Роману Червінському запобіжний захід ще на 60 днів, упродовж яких він має приходити за викликом до суду, повідомляти про зміну місця перебування, утриматись від спілкування зі свідками й потерпілими у кримінальній справі. Проте йому повернули паспорт для виїзду за кордон. Крім того, зняли електронний браслет. Фактично суд пом’якшив йому запобіжний захід. Адвокати Червінського кажуть, що це маленька чергова перемога. Але слідство у справі триває, як і судові слухання.

Раніше редакція Радіо Свобода мала змогу взяти письмове інтерв’ю у Романа Червінського, коли він ще перебував у СІЗО. Запитання та відповіді на них передавали через адвокатів. 4 березня 2025 року Роман Червінський, контррозвідник та полковник СБУ вперше побував в прямому етері Радіо Свобода, дав інтерв’ю у програмі «Свобода Live». Публікуємо текст розмови із Романом.

– Фактично слідство у вашій справі триває два роки, близько року ви – під домашнім арештом, до того були в СІЗО. Як зараз виглядає ваш запобіжний захід? Що вам дозволено, що вам не дозволено?

– На сьогоднішній день в мене залишилось обмеження по пересуванню. Я перебуваю під цілодобовим домашнім арештом. Дозволено мені лише покидати приміщення для відвідування лікарні та під час повітряних тривог, коли є обстріли аеродрому, тому що тут я проживаю, неподалік від одного з військових аеродромів. Ось такі обмеження в мене сьогодні є. Більше вони розповсюджені по другій справі, це по справі, яку, знову ж таки, порушили через 4 роки після подій. Під час того, коли вже по першій справі, по аеродрому «Канатове», вже почали сьогодні сумніватися в її підставності, в її обґрунтованості і були, скажемо, такі спроби суддів відпустити мене з-під арешту.

Але знову ж таки, з ініціативи СБУ, за матеріалами СБУ, які були продуковані СБУ, порушили іншу справу за нібито шахрайство. Через 4 роки після подій просто на підставі свідчень одного з учасників, який був провокатором, і лише для того, щоб мене продовжили утримувати в СІЗО. Коли мене все-таки відпустили по справі по аеродрому «Канатове», коли судді не побачили там достатньої обґрунтованості підозри і провини, я вважаю таким чином. І в тому числі, що я майже три місяці перебував під арештом, мене одразу в той самий день помістили під домашній арешт по іншій справі, по цьому нібито шахрайству. І от зараз я перебуваю саме під цим арештом, тому що по цій справі, про яку ви розповіли, за мене внесено заставу фондом Петра Порошенка – 9 мільйонів гривень.

– А той факт що з вас зняли браслет і повернули паспорт, це на щось впливає взагалі?

– По факту це ні на що не впливає. Єдине, що мені стало комфортніше без браслета. Браслет був в іншій справі в мене, а не в цій «Канатовій справі». А паспорт, я маю право його забрати, одначе я маю його здати як захід обмеження в іншій справі.

Тобто фактично це просто воля суду до пом’якшення запобіжного заходу. Тобто ми бачимо, що поступово запобіжний захід, який до мене застосовувався, він зменшує свою жорсткість. Спочатку мене відпустили під заставу, тепер мені повертають паспорт. Я бачу у справі, яка стосується обстрілу аеродрому «Канатове», що судді бачать, що недостатньо обґрунтоване обвинувачення і потихеньку вони зменшують мені обмеження в пересуванні.

– Давайте тоді про цю справу про «Канатове» поговоримо. В чому вас конкретно звинувачують просто зараз? Раніше це звучало так, що ви самовільно спланували спецоперацію, невдало її виконали, що призвело до загибелі людей. В чому конкретно зараз звучить звинувачення? Перевищення повноважень, чи що?

– Так, це і є перевищення повноважень. Нібито я самостійно її спланував, взяв на себе всю відповідальність за неї, внаслідок чого не передбачив певні ризики і відбувся обстріл аеродрому «Канатове».

Перше, що я хотів би відмітити, – це те, що все-таки спланувала цю операцію і загальний задум здійснювала Служба безпеки України особисто, оперативний співробітник, їхнє керівництво, керівництво управління Служби безпеки України в Києві, і брало участь у цій операції до самого останнього моменту. От на цьому я хочу зосередити увагу, що за рахунок того, що Служба безпеки України змінює покази своїх співробітників, тисне на них, не допускає їх на суди, для того, щоб вони не давали покази, не враховує покази певних співробітників, приховує докази.

Лист був командувача Залужного на СБУ для відрядження співробітника для участі в цій справі, вони його приховували до кінця слідства. Тобто такі докази вони просто знівелювали, приховували, знищували, примушували давати неправдиві свідчення їхніх офіцерів, генералів, що мене дуже дивує, що начальник управління СБУ в місті Києві, генерал, він у грудні 2022 року давав свідчення з одним змістом: що ця операція, вони в ній брали участь, відряджали для її участі оперативного співробітника СБУ в Києві. А вже після виступу Малюка по телебаченню з моїми звинуваченнями, які ви щойно озвучували, цей генерал змінює покази, каже: та ні, цієї операції не було, я заборонив оперативному співробітнику в ній брати участь.

– Отже, ви стверджуєте, що співробітники СБУ беруть участь у судових засіданнях, але вони, з ваших слів, змінюють риторику?

– В жодному судовому засіданні поки що вони участі не взяли. Це риторика, отримана мною з допитів цих співробітників, які лежать в основі обвинувачення, яке я вивчав під час вивчення матеріалів справи. І я бачу чітко, що в грудні два співробітники, керівник управління СБУ говорить одне, його заступник говорить про те, що брали участь в операції до самого останнього моменту. А після виступу Малюка в травні і в жовтні ці ж самі співробітники дають інші покази, кажуть: та ні, цієї операції не було, ми її заборонили на самому початку.

– Над вами ще була перспектива справи про державну зраду разом з перевищенням повноважень. Така справа проти вас зараз є чи немає?

– Проти мене такої справи взагалі немає. Саме на підставі державної зради була порушена ця справа, однак жодних доказів цього не було знайдено. І тому вони перекваліфікували її в перевищення. І абсурдність справи полягає саме в тому, що і підозра, і обвинувачення написані за змістом як державна зрада.

Тобто, я хочу вам коротенько пояснити. Слідчий переконує суд, що причиною обстрілу аеродрому стало те, що я особисто передав росіянам інформацію про зосередження військових та техніки на аеродромі «Канатове». Це дії, про які він пише в підозрі, це дії з ознаками державної зради. Але при цьому мені в обвинуваченні цю державну зраду не пред’являють. Тобто слідчий і прокурор свідомо розуміють, що державної зради не існує, однак в тексті обвинувачення це залишається. Тому що це є причиною обстрілу. Тобто абсурдність цього такого правового нігілізму, якогось такої правової нікчемності, свавілля, я так розумію. І саме це бачать судді, і сьогодні вони поступово починають йти назустріч.

Це також підтвердилось у подальшому тим, що Служба безпеки дозволяє собі тиснути на свідків, на потерпілих, на своїх співробітників. Ви розумієте, що співробітник Служби безпеки не має права давати покази, які суперечать заявам голови Служби безпеки Малюка.

– Голова Служби безпеки буквально на самому початку назвав вас «негідником, дії якого призвели до смерті військового».

– Так, саме це він сказав. І подальше він сказав, що я провів операцію без погодження. Тобто він розраховував на те, що його співробітники змінять покази і не будуть казати. Однак я хотів би відмітити одного з офіцерів, який працює у Службі безпеки України. Це не генерал, не полковник на цей момент, це звичайний оперативний співробітник, який не змінює покази. І стверджує, що дійсно він брав участь в операції до самого кінця, доповідав своєму керівництву про всі події, які відбувалися під час цієї операції, до самого останнього моменту. І вони санкціонували ці дії, погоджували і очікували результату.

І ось на цьому, я вважаю, ми і будемо будувати захист, він на цьому будується. І під час допиту всіх потерпілих, всього їх 17 в справі є, ми допитали вже 14 людей. Всі сказали, що їх слідчий ввів в оману про те, що він – потерпілий від Червінського.

Слідчий їм доводив, що це Червінський повідомив росіянам про зосередження техніки, і тому обстріляли аеропорт. Що це він винний в цьому, що це така історія, і тому ми зараз в суді це з’ясовуємо. Але при цьому потерпілі все одно йому стверджували, що ми не вважаємося потерпілими від дій Червінського. Ми вважаємося потерпілими від дій російської агресії, від російського обстрілу, не від Червінського. Однак слідчий підкладав ці їхні пояснення в мою справу і вважав, що вони потерпіли від моїх дій, хоча це є повне протиріччя і повне порушення, це фактично службовий підлог з боку слідчого.

– Користуючись ефіром цим і вкотре, ми вже багато разів зверталися до Служби безпеки України, ми дуже хочемо вислухати ще їхню версію.

Ви сказали, що, і тепер це підтвердили, і раніше говорили, що всі ці заходи і вся ця спецоперація, вона була санкціонована СБУ, а тоді керівником СБУ був все-таки Іван Баканов, а не Василь Малюк. І ви тоді говорили, що про цю спецоперацію також знав головнокомандувач ЗСУ – на той час Валерій Залужний. Скажіть, будь ласка, чи допитали цих двох людей?

– Баканова допитали, це саме він сказав, що операцію він скасував. Хоча там в допиті є неточності і допитували його в його офісі на Печерських Липках. Тобто ви розумієте, що це був такий допит формальний. А Залужного так і не допитали. Проте від Залужного отримали лист про те, що нібито він цю таку операцію не санкціонував, він її не пам’ятає.

– Чому Залужний так сказав?

– Я звертаю увагу слідства і суду на те, що зараз потерпілі це підтверджують, всі 14 осіб підтвердили, що слідчий настоював, переконував потерпілих, що саме Червінський повідомив росіянам про зосередження техніки і людей на аеродромі, і тому росіяни його обстріляли. І коли зверталися до Залужного з СБУ, вони його не допитували, вони йому написали просто листа-запит. І в цьому листі-запиті вони те саме написали, що «нами встановлений факт, що Червінський під час проведення цієї операції повідомив росіян про зосередження техніки військових на аеродромі «Канатове», в зв’язку з чим був здійснений обстріл. Чи санкціонували ви таку операцію, такі дії Червінського?

Зрозуміло і природно, що Залужний відповів, що «я такого не пам’ятаю і санкцій на такі дії я не давав». Хоча в матеріалах справи є підписаний Залужним лист про те, що він просить Баканова відрядити оперативного співробітника з певним прізвищем для проведення цієї операції.

– Є такий лист, буквально фізично? Він є з підписом, печаткою?

– Так, він є з печаткою, з підписом і він підтверджений Службою безпеки України. І суперечність і абсурдність того відбувається, що на початку розслідування Служба безпеки України казала, що «цей лист прийшов, і ми знали, що це лист для того, щоб відрядити співробітників для проведення саме цієї операції разом з ССО і Військово-повітряними силами. Розумієте, які абсурдні протиріччя лежать в цій справі?

– Знаєте, що мене дивує в цій історії? Якщо все, що ви кажете, це правда і Залужний був поінформований безвідносно того, як саме, з якими саме формулюваннями він отримував запит. Він же міг би зараз вийти, наприклад, і зробити якусь публічну заяву на ваш захист, і не чекати листів офіційних або допитів. Чому він цього не робить у такому разі?

– Я скажу вам так, що я вірю, що він це зробить рано чи пізно. Тому що мій генерал Ганущак, який був моїм керівником, який доповідав Залужному про цю операцію і якому він її санкціонував і підписував документ. Він в суді вже дав свідчення під присягою, що він був у Залужного, що він отримував документ, підписаний Залужним на створення робочої групи, що Залужний це санкціонував тощо. Тобто все це рухається вперед. Ви бачите, що Залужний свідчення під присягою не дав, написав лист. І я думаю, що рано чи пізно він з'явиться. Тому що сторона захисту з самих перших днів вимагала допитати Залужного в суді, під час того, як мені обирали запобіжний захист. Я мав на це право на той момент, і це могло б змінити те, як протікала справа.

– Чи допитували, наприклад, тодішнє командування Повітряних сил? Ви у своїх попередніх інтерв’ю говорили, що в тому числі спецоперацію повністю чи частково погоджували з командуванням Повітряних сил.

– Дуже дивна з цього приводу історія. Допитані ті офіцери і генерали з Повітряних сил, які брали участь зі мною в цій операції. Вони стверджували чітко, що їм цю операцію санкціонували згори, однак допити цих офіцерів, щоб ви розуміли, прокуратура і слідство в суд не надали. Це абсурдність. Коли мені обирали запобіжний захист, вони були в матеріалах, а тут вони різко зникли. Тобто я вважаю, що продовжується тиск з боку СБУ на цих офіцерів з загрозами, з погрозами, тому що є там альтернатива.

Якщо не Червінський винний, то вони спробують звинуватити тоді військових. Що було погано зроблено маскування техніки, люди не спустилися. Фактично, якщо розібратися по-правильному, то ті люди, які фактично постраждали від обстрілу, вони банально не виконали свій порядок поведінки на аеродромі і не спустилися під час повітряної тривоги до укриття. Є низка цілих службових розслідувань, проведених на аеродромі, які підтвердили те, що винними в тому, що їх травмував обстріл, є самі ці офіцери або солдати, які просто не спустилися, ігнорували або спали, або дуже повільно рухалися до укриття.

– Якщо підсумувати те, що ви сказали: триває суд, допитують свідків і ви вважаєте, що в прокуратури все менше і менше доказів на підтвердження вашої винуватості. Ви сподіваєтесь, що справа зрештою розвалиться у суді.

– Так, ми на це сподіваємося, ми за це боремося і не тільки за це. Ми подали клопотання про взагалі необґрунтованість цієї справи і підозри ще в 2023 році в жовтні. Вже майже півтора року ми його розглядаємо. Обґрунтованість – це саме те, що має бути найголовніше. Що під те, що написано в обвинуваченні, в підозрі мають підкладатися якісь докази, якісь свідчення і так далі. От цього немає. Вони пишуть обвинувачення, що саме я повідомив росіянам про зосередження техніки. Це не доведено. А це було причиною обстрілу, на їхню думку.

– Так, от тепер до головного давайте підійдемо. Яка ваша версія подій? Бо є факти: на аеродром прилетіли російські ракети, загинули люди, люди отримали поранення. Російського літака і російського пілота ніхто взамін не отримав, грубо кажучи. Тобто було все зірване. Ваша версія подій – внаслідок чого це відбулося?

– Розкласти цю історію можна на дві частини. Перше, що пілот не прилетів. Добре, пілот пропонував нам перегнати літак. І Службі безпеки України пропонував це зробити, і нашим пілотам, і мені. Тобто ми були в трьох в цій групі, він цього не зробив. Україна від цього постраждала якимось чином, що він не пригнав літак? Я вважаю – ні. Він мав його пригнати в рамках закону про винагороду про бойову техніку за винагороду у мільйон доларів. Однак він цього не зробив. Фактично він обіцяв, але не зробив.

Друга частина цієї справи – це те, що був обстріляний аеродром «Канатове». Слідство намагається це все об’єднати в одну подію. Хоча подія ця не пов’язана ніяким чином.

– Аеродром «Канатове» обстрілювали і до цього. Це правда. Обстріли були не лише цього аеродрому. Давайте зачепимося за те, що пілот цього не зробив. Як ви думаєте, чому він це не зробив? Відбувся витік? Російські служби вас обіграли? «Вас» – я маю на увазі не лише вас конкретно, а мається на увазі всю групу, яка вела цю спецоперацію, якщо там були задіяні не лише один ви.

– Ми зараз цього сказати не можемо, бо що відбулося на території Росії – ми не знаємо. Пілот не прилетів. Чи його затримали, чи його дружина, вона працювала психологом у військовій частині, де він служив, може вона надала інформацію і його не відпустили. Тому що гарантії безпечності цієї операції, які були на момент її проведення, умовою для початку операції і відкриття коридору для прольоту його літака було те, що його дружина прилетить в Казахстан, ми її там зустрінемо і поселимо в готель чи поведемо в якесь посольство, певної країни. Вона цього не зробила, тому операція і не почалася. Тому ніхто нікого не обіграв. Ні нас не обіграли, ні ми нікого не обіграли в цій історії.

А тому пояснити, що відбулося з пілотом… Ми наразі не розуміємо. Навіть якщо ми беремо найгіршу версію, що він грав з нами. Добре, він грав, що він втратив? Він втратив свій мільйон доларів. Ми нічого не втратили, ми пропонували йому прилетіти, передати літак. Він не захотів цього зробити, от і все. Нічого ми не втратили з цієї операції і історії, навіть якщо це була гра. Гра передбачена завжди, ми це знали, розуміли. Тому що були і інші пілоти, які пропонували і були виявлені оперативними співробітниками Служби безпеки України контакти цього пілота з ФСБ, його дружини з ФСБ і тоді була припинена з ним просто робота. У цього пілота контактів з ФСБ не було, це ми бачили. Тому до кінця очікували, що він прилетить. Але коли дружина не прибула в Казахстан, то ми зрозуміли, що його не буде. Тому ніяким чином росіяни не могли знати, що ми чекаємо його на одному з трьох аеродромів, про які говорили під час розмов. Цього не могло бути.

– На початку ви згадали, що маєте підтримку від однієї з політичних сил, таку прям видиму підтримку від «Європейської солідарності». І торік дійсно була новина про те, що Петро Порошенко вніс заставу за вас, 9 мільйонів гривень, щоби ви вийшли під заставу із СІЗО. Романе, як ви думаєте, навіщо конкретна політична сила це робить? І чи не думаєте ви, що в майбутньому вони просто зможуть це якось використати на свою користь?

– А я дивлюся на цю політичну силу як на патріотів України, які дійсно розуміють – що таке ворог. Порошенко, який її очолює, він дійсно з 2014 року воював з росіянами, він розуміє, які вони підступні, зухвалі і яким чином можуть діяти в Україні через правоохоронні органи.

Ми знаємо всі, як почалася війна, що саме наші правоохоронні органи, саме Служба безпеки України, розвідка України, вони нібито нас всіх фактично ввели в оману в тому факті, що не буде ніякої війни, будьте спокійними, можна не готуватися. Я вважаю, що це звичайна, знаєте, патріотична позиція і позиція, яка ґрунтується на діяльності цієї політичної сили. Тобто вона чітко зрозуміла для мене, вона має свій зрозумілий фундамент діяльності, вона патріотична.

– Я зрозуміла, ви в гарних відносинах із цією політичною силою і з її лідером.

– Я би хотів сказати вам, що я не в гарних відносинах, просто ми разом розуміємо і я розумію його, він мене. Ну в нас стосунків з політичною силою, з Порошенком немає. Однак мене приходять підтримати депутати, які зараз приходять підтримати генералів і полковників, яких також заарештували нібито за якийсь там харківський провал, або Рюмшина, який заарештований за інші речі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

В Україні вперше судять топ-військових за рішення на фронті: це справедливість чи розправа?

– Так, це гучна справа, це дійсно гучна справа, низка представників вищого військового керівництва зараз так само сидить у СІЗО.

– Ми ж не можемо сказати, що також у них є стосунки з цією політичною силою. Це просто позиція цих людей, цих народних депутатів, які бачать політику, яка відбувається в країні, трошки з іншого ракурсу. І вони розуміють, що відбувається насправді.

– Дивіться, а вам по факту зараз світить від 8 до 12 років – якщо Вашу провину доведуть або якщо дійсно в когось є політичне бажання вас запроторити за ґрати, якщо схилятися до версії, що існує політичний тиск. Чи ви змирилися з цією думкою, що ви – професійний розвідник, який, мабуть, міг багато чого і корисного зробити, можете опинитися на 12 років за ґратами?

– Так, я змирився з цією думкою тільки у зв’язку з тим, що я вважаю, що до влади у нас прийшли ті люди, про яких я заявляв в 2021 році і в 2020 році, які злили операцію по «вагнерівцях», з якої розпочалося це інтерв’ю, які діють умисно в інтересах Росії. Приховано, як дійсно діюча агентура впливу.

Я називав це прізвище, я вважаю, це Єрмак. Тому я змушений буду змиритися, тому що сьогодні ця людина керує всіма правоохоронними органами. Як ми бачимо, абсурдність цих речей, цих звинувачень вже виходить наверх, на мою думку.

– Але дивіться, з вас зняли браслет, повернули паспорт. Можливо, все-таки не керують аж настільки, як ви собі думаєте?

– Я вважаю, що у зв’язку з суспільним резонансом і інтересом до цієї справи не може агент впливу повпливати на суддю, щоб суддя взяв на себе кримінал. Розумієте?

Фактично настільки ця справа абсурдна, і там в матеріалах нічого немає, що якщо суддя буде виносити інше рішення, він буде брати на себе кримінальну відповідальність. Як юрист, як правоохоронець, який 20 років документував злочини і знає, що таке злочин, що таке суб’єктивна, об’єктивна сторона, як це робиться, і що я бачу сьогодні в справі – це дуже абсурдно. Ви зрозумійте, ніхто не хоче брати на себе відповідальність за якісь побажання чи особисті негативні відносини зі мною у Єрмака. Я розумію, що Єрмак ризикує в цій ситуації, з цих питань. Людина, яка вийшла і заявила, що операції ніякої не було, що це все фантастика, а потім з’ясувалося, що вона була. (Мова про скандал із «Вагнергейтом» – ред.)

Фактично завдяки моїм діям стало всім зрозуміло, що у нас сьогодні у владі перебувають люди, які готові брехати відкрито в очі в інтересах росіян, в інтересах самозбереження. Тому я вважаю, що Єрмак працює на самозбереження, суддя також працює на самозбереження, тому суддя не буде брати на себе відповідальність, щоб завтра це все розвалилося. Тому що існує апеляція, існує Верховний суд і так далі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Bellingcat: у Зеленського відклали операцію щодо вагнерівців після домовленості про режим тиші