Цього тижня Україна має відправити команду до Вашингтона, щоб розпочати переговори щодо нового проєкту угоди, яка надасть США доступ до цінних мінеральних ресурсів України, повідомила міністр економіки Юлія Свириденко в інтерв'ю агентству Associated Press. Як зазначила міністр економіки, до складу делегації з Києва увійдуть представники міністерств економіки, закордонних справ, юстиції та фінансів.
Чи зможе Київ покращити умови в новій редакції угоди про надра?
Нова угода – нові умови?
Тривалі перемовини щодо угоди з видобутку корисних копалин вже призвели до загострення відносин між Києвом і Вашингтоном. У лютому сторони готувалися підписати рамкову угоду, але план був зірваний після суперечливої зустрічі в Овальному кабінеті між президентом США Дональдом Трампом, віцепрезидентом Джей-Ді Венсом та президентом України Володимиром Зеленським.
Після того, як деякі українські законодавці оприлюднили новий американський проєкт, критики назвали його нічим іншим, як спробою позбавити Київ контролю над власними природними ресурсами та інфраструктурою.
Якщо вірити витоку інформації, то у новій новій редакції угоди йдеться не лише про рідкісноземельні мінерали, але й про газ та нафту.
Попри зрив зустрічі в Овальному кабінеті, українські посадовці заявили про зацікавленість у підписанні рамкової угоди, розглядаючи її як важливий крок для того, щоб Дональд Трамп продовжив підтримку України Сполученими Штатами Америки.
Але США вирішили обійти підписання рамкової угоди й натомість просунули більш комплексний проєкт угоди, який, ймовірно, потребуватиме ратифікації українським парламентом.
Однією із найбільших претензій Києва до цієї версії угоди (принаймні того, що потрапило у ЗМІ) є повернення вже виділених коштів адміністрацією Джо Байдена, вважає економіст Іван Ус.
Там містяться положення, які загрожують не лише економічним, а й правовим засадам нашої державиІван Ус
«Ту редакцію, яку отримала Україна, я особисто сприймаю як інструмент тиску з боку адміністрації Трампа. Там містяться положення, які загрожують не лише економічним, а й правовим засадам нашої держави», – наголошує у коментарі Радіо Свобода Іван Ус, кандидат економічних наук і головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД.
На думку Уса, одна зі стратегічних претензій української делегації у Вашингтоні може стати виключення з угоди пункт про «повернення» вартості безоплатної допомоги.
«Йдеться про умовний борг у 350 мільярдів доларів. По-перше, незрозумілий сам розрахунок. По-друге, і головне – це пряме порушення принципу, що закон не має зворотної дії», – пояснює Ус. Такий підхід, на його думку, створює небезпечний міжнародний прецедент.
Інша критична проблема, на думку Уса – норми, що можуть суперечити курсу України на вступ до ЄС.
«США хочуть залишити за собою право вирішувати, з ким Україна може підписувати угоди. Це, фактично – вето на наш євроінтеграційний рух. А ми не плануємо бути 51-м штатом США», – каже експерт.
На думку економіста, Київ наполягатиме на виключенні положень, які могли б обмежити співпрацю з європейськими компаніями або створити ризики конфлікту інтересів у майбутньому.
Україна шукає умови, прийнятні для обох сторін
Втім, українські посадовці обережно коментують зміст проєкту, наголошуючи, що нині він відображає позицію лише однієї сторони.
Наразі ми маємо документ, який відображає позицію юридичної команди Міністерства фінансів СШАЮлія Свириденко
«Наразі ми маємо документ, який відображає позицію юридичної команди Міністерства фінансів США, – сказала Свириденко в інтерв'ю AP.
«Це не остаточна версія, це не спільна позиція».
За її словами, зараз завдання України – зібрати технічну команду для переговорів, визначити червоні лінії та основні принципи, і вже цього тижня відправити делегацію до Вашингтону на технічні переговори.
«Зрозуміло, що всі параметри цієї угоди неможливо обговорити в режимі онлайн, – сказала Свириденко.
«Нам потрібно сісти з командами й продовжити розмову особисто»
За її словами, наразі триває відбір юридичних, інвестиційних та фінансових радників.
«Це знаменує новий етап у відносинах зі Сполученими Штатами, який вимагає досвіду в різних сферах», – сказала вона. «Зрештою, все буде вирішено в ході переговорів»
Свириденко відмовилася публічно розповісти про офіційну оцінку Україною нового проєкту, але зазначила, що зараз існує більш детальний документ, який описує створення фонду. І якщо початковий проєкт зосереджувався насамперед на намірі заснувати фонд, то в останній версії, за словами Свириденко, викладено те, як американські радники бачать його структуру та роботу.
Залишається незрозумілим, яку роль відіграватиме Україна в управлінні фондом згідно з новим проєктом, запропонованим США. Однак аналітики, які ознайомилися з витоком документа, вважають, що участь Києва буде мінімальною, і саме це Україна сподівається оскаржити на майбутніх переговорах, спираючись на попередньо узгоджену рамкову угоду.
Угода з Україною – підстраховка для США?
Вона (угода) потрібна, можливо, насамперед СШАІван Ус
Також, на думку Івана Уса, українській команді під час перемовин у Вашингтоні варто вказувати на неабиякій зацікавленості в угоді самих США.
«Вона потрібна, можливо, насамперед США. Адже зараз, коли Трамп розпочинає ці торгівельні війни, прогнозований контрзахід проти американської економіки – заборона постачання рідкоземельних елементів до цієї країни. Про це Китай вже сказав і так можуть зробити й інші країни. Тому США повинні підстрахуватись угодами з іншими країнами щодо рідкоземельних надр і ось тут, як пише американська преса, угода з Україною це те, що підстрахує Вашингтон в умовах, коли проти них будуть запроваджувати контрзаходи.
Рамкова угода, яка так і не була підписана, передбачала, що доходи від природних ресурсів України надходитимуть до фонду і використовуватимуться для відновлення країни, а не передачу права власності або контролю над цими ресурсами Сполученим Штатам.
«Ми дуже зосереджені на тому, щоб остаточний проєкт угоди після переговорів повністю відповідав нашим стратегічним інтересам, – сказала Свириденко. «Я вважаю, що робота над попереднім меморандумом показала, що обидві команди здатні досягти цих цілей і домовитися про умови, прийнятні для обох сторін».
- 30 березня президент США Дональд Трамп заявив, що український президент Володимир Зеленський намагається вийти з угоди щодо корисних копалин, і попередив, що у такому разі на нього чекатимуть «великі проблеми».
- За даними агенції Bloomberg, Україна запропонує внести зміни до нового проєкту угоди про корисні копалини, зокрема обіцянку збільшити інвестиції США.
- 24 березня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує, що незабаром буде підписано угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом український президент Володимир Зеленський підтвердив, що США готують новий проєкт угоди. За його словами, американська сторона запропонувала Києву «одразу велику угоду».
Форум