Генштаб ЗСУ: за добу на фронті бу
На фронті за добу відбулося 152 бойових зіткнення, ситуація на сході та півдні країни залишається напруженою. Про це у вечірньому зведенні повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де противник 67 разів атакував українські позиції в районах населених пунктів Водяне Друге, Єлизаветівка, Миролюбівка, Лисівка, Відродження, Звірове, Котлине, Удачне, Котлярівка, Андріївка, Дачне та Улакли. Два боєзіткнення тривають досі. Авіаударів керованими авіабомбами зазнали Білицьке, Покровськ та Одрадне.
За зведенням, російські війська збільшили свою активність на Лиманському напрямку, де ЗСУ відбили 26 атак – минулої доби було 10 атак.
На Харківському напрямку російські сили один раз намагались просунутись в напрямку Козачої Лопані, атакували українські позиції (10 разів) на Куп’янському напрямку, а на Сіверському напрямку здійнили шість спроб потіснити українських захисників із займаних позицій в районі Верхньокам’янського, два боєзіткнення досі триває.
Також були російські атаки Краматорському, Торецькому та Новопавлівському напрямках. Натомість на Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках противник активних дій не проводив.
ло понад 150 боїв, противник збільшив активність на Лиманському напрямку
Єврокомісія планує значно підвищити мита на добрива та інші товари з Росії й Білорусі
Європейська комісія планує ухвалити підвищення мит на аграрну продукції та добрива з Росії та Білорусі до 50% – про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на джерела в Брюсселі.
Ухвалення нових обмежень очікується найближчими тижнями. За інформацією Радіо Свобода, планується підвищення мит на сільськогосподарські товари з 0% або низьких відсотків до 50%.
До переліку сільгосппродукції, на яку накладатимуть мито, входять, зокрема, м’ясо та м’ясні субпродукти, молочні продукти, зерно, фрукти, овочі, олії (оливкова, соняшникова, кокосова, кунжутна тощо) та жири, інші продукти), кава, чай, какао, цукор і кондитерські вироби.
Азотні добрива, на додаток до поточного мита в 6,5%, будуть обкладатися додатковим митом, яке буде поступово збільшуватися, починаючи з 40 або 45 євро за тонну, залежно від типу добрива (що відповідає приблизно 13%), до максимального рівня в 315-430 євро за тонну. Це становитиме приблизно 100%, що має фактично припинити імпорт білоруських та російських добрив до ЄС.
Читайте також: АРМА повідомляє про продаж арештованого калію з Білорусі загалом на понад 25 мільйонів гривень
Очікується, що поетапне підвищення мита на добрива має завершитися за три роки, до 2028 року.
Також планується, що білоруська та російська продукція будуть виключені з митних квот Євросоюзу. Це виключить можливість їх поставок за нижчими тарифами.
28 січня Єврокомісія схвалила пропозицію запровадити мита на низку сільськогосподарських товарів з Білорусі та Росії, а також на деякі азотні добрива. Мета пропозиції – зменшити залежність від імпорту з Росії та Білорусі.
Обмеження запроваджують, згідно з пропозицією Єврокомісії, через те, що в 2023 році частка російських добрив в Євросоюзі перевищила 25%, що «становить загрозу для стабільності ринку ЄС».
Сили РФ дронами атакували передмістя Чернігова, є руйнування – влада
Російські війська безпілотниками атакували передмістя Чернігова, є руйнування, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні ввечері у передмісті Чернігова пролунав вибух. Армія РФ вдарила безпілотниками по дачному масиву. Є руйнування будинків. В результаті вибуху виникла пожежа», – написав він у телеграмі.
За попередніми даними, жертв немає.
Зеленський розповів, які напрямки залишилися без фінансування США
Президент Володимир Зеленський заслухав початкову доповідь щодо програм, які фінансувалися коштом американської підтримки і зараз зупинені. Про це він повідомив у зверненні 29 січня, зазначивши, що доповідь представили міністр розвитку громад Олексій Кулеба та заступник голови Офісу президента Віктор Микита.
«Деякі ключові речі я вже доручив робити за внутрішні наші кошти, а також – говорити з європейцями. Енергетика – були програми щодо розподіленої генерації, інші програми стійкості для українських громад, для міст і сіл», – сказав Зеленський.
Другим напрямком він назвав ветеранські проєкти в регіонах: «ветеранські хаби, лінії підтримки, допомога у створенні власних бізнесів ветеранами».
Читайте також: Наскільки критично? На що в Україні вплине рішення Трампа щодо USAID
Крім того, у співпраці з партнерами будувалися сучасні пункти пропуску на кордоні, заявив Зеленський:
«Зокрема, це проєкти в портах. Реально – економічна безпека. Будемо на це шукати більший внутрішній ресурс. Є певні питання і по лінії Міністерства охорони здоров’я, також – у галузі кібербезпеки. Усім цим займаємось».
Він додав, що доручив продовжувати аудит призупинених напрямів допомоги від США. Голова держави висловив думку, що Україна та її партнери в Європі мають бути найактивнішими саме на гуманітарних, безпекових та соціальних напрямках, «щоб зараз, поки триває напрацювання нової американської політики, ми підтримали людей».
Верещук анонсувала подачу до комітету Ради законопроєкту зі змінами щодо проходження ВЛК
часом в оборонному комітеті Верховної Ради буде зареєстровано законопроєкт зі змінами щодо проходження ВЛК обмежено придатними особами.
Як написала вона у телеграмі, йдеться про дві важливі речі:
- термін для обовʼязкового проходження ВЛК продовжити ще на чотири місяці, тобто крайній строк перенести на початок червня 2025 року
- обовʼязок проходити ВЛК не стосується обмежено придатних осіб до 25 років
Вона закликала народних депутатів підтримати цей законопроєкт.
За даними Верещук, на сьогодні понад мільйон обмежено придатних ще не пройшли відповідні медогляди. Зокрема, тому що не отримували викликів на ВЛК або не можуть їх отримати в ТЦК через черги. Відтак пропустити через ВЛК таку кількість людей до 4 лютого нереально, констатувала вона.
Міністри оборони країн Північної Європи зустрінуться в Гельсінкі 30 січня під керівництвом міністра оборони Фінляндії Антті Хаккянена.
Як повідомляє міністерство оборони Фінляндії, друга зустріч міністрів цього року обговорюватиме оборонне співробітництво між північними країнами та актуальні питання НАТО, такі як оборонні асигнування. Іншою темою буде підтримка України.
«Ми повинні підготуватися до зростання невизначеності в усьому світі та до змін у безпековій ситуації в Європі. Важливість Північного оборонного співробітництва зростає. Ми посилюватимемо оборону і безпеку постачання в країнах Північної Європи і поглиблюватимемо нашу співпрацю задля зміцнення НАТО і ЄС. Ми разом плануватимемо, як ми продовжимо підтримувати Україну», – каже Хаккянен.
Читайте також: Данія створить фонд для фінансування виробництва зброї в Україні – Міноборони
У жовтні минулого року відбувся четвертий саміт Україна – Північна Європа. На той момент країни Північної Європи виділили 195 мільйонів євро на закупівлі в оборонній промисловості України.
Країни Північної Європи надають Україні значну військову допомогу, передавши, серед іншого, системи протиповітряної оборони, бойові танки Leopard, бойові броньовані машини.
МВА: російські війська атакували село на Херсонщині, двоє поранених
Російська армія атакувала село Садове в Херсонській міській громаді, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 29 листопада.
За повідомленням, війська РФ вдарили по мирних жителях із дрона.
«Мінно-вибухову травму та уламкові поранення отримали чоловік і жінка. Наразі вони ушпиталені. Триває дообстеження», – заявив Мрочко.
Читайте також: Житель Херсона постраждав через атаку російського дрона – МВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини ударними дронами.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Наскільки критично? На що в Україні вплине рішення Трампа щодо USAID
Міністерства енергетики, охорони здоров’я, освіти, місцева влада та інші державні установи тимчасово втратили фінансування окремих програм і проєктів, яке надходило від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Також багато неурядових ініціатив і громадських організацій повідомили про призупинення чи навіть згортання своїх проєктів. Усе це через указ президента США Дональда Трампа, яким він вирішив на 90 днів зупинити фінансування зовнішніх проєктів через USAID, щоб оцінити їх «ефективність і відповідність до зовнішньої політики Сполучених Штатів».
- То як «замороження» фінансування від USAID торкнулося України? Як на це реагують?
- Про які винятки заявив держсекретар США Марко Рубіо?
- Чи можна сподіватися, що через 90 днів фінансування відновиться?
- І які наслідки можуть бути для України, якщо цього не станеться?
Через тиждень після того, як 47-й президент США Дональд Трамп підписав указ про призупинення фінансування програм і проєктів розвитку для інших країн, Держдепартамент США вирішив тимчасово продовжити фінансування гуманітарних програм, які «рятують життя». Про це йдеться у заяві нового держсекретаря Марко Рубіо, яку наводять The Washington Post та Associted Press.
Виняток, принаймні тимчасово, зробили для проєктів, які забезпечують «основні життєво важливі ліки, медичні послуги, їжу, житло і допомогу на прожиття, а також витратні матеріали і розумні адміністративні витрати, необхідні для надання такої допомоги».
При цьому Держдепартамент уточнив, що це не стосується програм, пов’язаних із абортами, гендерними програмами, допомогою трансгендерним людям та «іншою допомогою, не пов’язаною з порятунком життя».
Та й навіть ті гуманітарні організації, які отримали заяву Рубіо, зазначає The Washington Post, не зрозуміли, чи можуть продовжувати роботу.
Як виглядає кордон між Білоруссю і Україною? Фоторепортаж
Журналісти Reuters і AP зробили фотозвіти з пункту пропуску «Нова Гута» в Гомельському районі. Подивіться, як зараз виглядає білорусько-український кордон.
Після того, як білоруське керівництво підтримало агресію Росії проти України та дозволило російській армії використовувати військову інфраструктуру та повітряний простір для вторгнення та обстрілу мирних українських міст, 28 лютого 2022 року Україна закрила кордон із Білоруссю, припинила торгівлю та почала зміцнювати свій кордон, щоб унеможливити наступ російських військ з білоруської території.
Білорусь також побудувала оборонні укріплення на кордоні з Україною. Які саме?
Дивіться тут
Генштаб: Сили оборони відбили 19 російських атак на Лиманському напрямку від початку дня
Російські війська не припиняють спроб просуватися в глибину території України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у проміжному зведенні 29 січня. Від початку доби командування фіксує 91 російську атаку.
«На Харківському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках ворог активних дій не проводив», – заявляє штаб.
Зокрема, армія РФ вісім разів штурмувала українські позиції на Куп’янському напрямку, два боєзіткнення тривають до цього часу.
На Лиманському напрямку російські підрозділи атакували, за зведенням, 23 рази поблизу Новоєгорівку, Копанок, Макіївки, Новолюбівки, Торського, Ямполівки та Зеленої Долини, 19 атак ЗСУ вже відбили.
СБУ та Сили спецоперацій уразили нафтоперекачувальну станцію в Тверській області Росії – джерело
Дрони Служби безпеки та Сил спеціальних операцій атакували нафтоперекачувальну станцію «Андреаполь» та ракетний арсенал у Тверській області Росії – про це Радіо Свобода повідомило поінформоване джерело в СБУ, яке побажало залишитися неназваним.
За його даними, вночі проти 29 січня безпекові служби провели спільну операцію з ураження НПС «Андреаполь», яка є складовою Балтійської трубопровідної системи-2:
«Унаслідок атаки дронів на станції пошкоджено фільтраційний насосний майданчик, цистерни з присадками, стався розлив нафтопродуктів і пожежа. Росіянам навіть довелося зупиняти магістральний трубопровід, яким нафта постачається до терміналу «Усть-Луга» в Ленінградській області».
Як додав співрозмовник Радіо Свобода, іншою ціллю дронів став 23-й ракетний арсенал Міноборони Росії в Тверській області.
«Дрони уразили сам склад та три будівлі військової частини. Місцеві жителі нарахували понад 20 вибухів та писали в чатах про евакуацію населення», – сказав він.
СБУ: суд заарештував активи російського олігарха Дерипаски на 2,11 млрд гривень
Служба безпеки України ініціювала арешт «нових» активів російського олігарха Олега Дерипаски – про це відомство заявило 29 січня.
За повідомленням, на основі матеріалів СБУ суд наклав арешт на «велику партію промислової продукції та сировини», якими володів Дерипаска:
«Йдеться про майже 500 тисяч тонн бокситів і глинозему, який був виготовлений у нашій державі ще до повномасштабного вторгнення. Вони зберігалися на складах Миколаївського глиноземного заводу, що раніше належав росіянину. Загальна вартість арештованих активів становить понад 2,11 мільярда гривень», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, ці матеріали були головним компонентом для виробництва алюмінію на заводах Дерипаски «Русал» у Росії. Вони належали йому через підконтрольну комерційну структуру, зареєстровану в одній із країн Євросоюзу
ЄС закупив підсанкційну фанеру в Росії та Білорусі на 1,5 мільярда євро – розслідування
Євросоюз продовжує закупівлю фанери з Росії та Білорусі, попри запроваджені санкції. З липня 2022 року, коли були запроваджені обмеження, до жовтня 2024 року, коли надавалася остання статистика, країни ЄС закупили фанеру на 1,5 мільярда євро, йдеться в розслідуванні Earthside.
Автори стверджують, що сім із 10 найбільших російських експортерів березової фанери, як і раніше, постачають її до ЄС. Матеріал використовується у виробництві меблів, паркету, спортивного інвентарю та іграшок. Серед покупців – постачальники найбільшої польської мережі меблевих магазинів Black Red White та найбільший виробник стін для скелелазіння Walltopia.
РФ заявляє про мільярди від продажу квартири Зеленського в Ялті та іншого майна українців у Криму
Російська влада отримала понад 4,8 мільярда рублів від продажу так званого «націоналізованого» майна українських громадян в окупованому Криму, повідомила російська міністерка майнових та земельних відносин півострова Лариса Кулинич. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Серед реалізованих об’єктів такі, як квартира Зеленського в Ялті, нерухоме майно «Вілли Олени», торговий комплекс «Бакалія», готель «Тисяча та одна ніч» у Ялті, готель «Європа» в міському окрузі Алушта та низка інших об’єктів», – зазначила вона.
Кулинич також заявила, що завдяки «націоналізації» торік склад комплексу Розпорядчої дирекції майна Криму поповнився більш як тисячею об’єктів, серед яких продуктові бази, торгові центри, офісні приміщення, кінотеатри тощо.
Раніше заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков заявив, що в Криму за 2024 рік російською владою було «націоналізовано» майно 560 фізичних та юридичних осіб, а в Севастополі «націоналізували» 135 будівель
Армія РФ захопила Велику Новосілку: як це може змінити фронт?
Армія РФ захопила селище Велика Новосілка на Новопавлівському напрямку, повідомив проєкт DeepState у ніч проти 29 січня.
У Генштабі ЗСУ це повідомлення наразі не коментували. У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ згадок про Велику Новосілку немає. За даними відомства, на Новопавлівському напрямку (до нього Генштаб зараховував селище) за минулу добу було зафіксовано 7 атак, загалом на всьому фронті – 193 бойові зіткнення.
Речник окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка Іван Сєкач цього ж дня заявив, що армії РФ доведеться докласти величезних зусиль для просування з Великої Новосілки, оскільки вони не мають плацдарму.
«У нас хоча б є плацдарм, а у противника наразі його немає. Тому, якщо дивитися тактично – для росіян треба дуже багато зусиль щоб продовжувати наступ саме із Великої Новосілки», – зазначив речник в ефірі Громадського радіо.
Бої за Велику Новосілку: до чого готуються на Запорізькому фронті?
Селище Велика Новосілка розташоване на межі Донецької і Запорізької областей. Українські війська змогли уникнути оточення у південній частині селища та відійшли. Сили оборони тримають декілька позицій на околицях населеного пункту та не дають російським військам просуватися далі, розповів днями в ефірі телемарафону речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов. Він зазначив, що бої за Велику Новосілку тривають.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з експертами проаналізував:
- Просування окупантів у Великій Новосілці на Донеччині і що це означає для Запорізької області?
- Як це впливає на фронт і життя цивільного населення на Запоріжжі?
- Чи є загроза наближення російської армії до адміністративних кордонів Запорізької області та які це матиме наслідки?
У Куп’янську троє медпрацівників постраждали через атаку FPV-дрона – ОВА
У Куп’янську на Харківщині троє медпрацівників постраждали внаслідок атаки російського FPV-дрона, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, російські військові 29 січня влучили баражуючим боєприпасом на базі FPV-дрона біля автомобіля екстреної медичної допомоги, пошкоджене також ще одне цивільне авто.
«43-річний водій із вибуховими пораненнями госпіталізований до лікарні. 26-річна лікарка і 41-річна парамедик – з гострою реакцією на стрес», – зазначив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У розвідці Британії заявили про збільшення здатності України атакувати інфраструктуру Росії
Розвідка Великої Британії проаналізувала українські удари по нафтобазі в російському Енгельсі раніше цього місяця і заявила, що такі удари свідчать про зростання здатності України атакувати інфраструктуру РФ.
«8 січня українські безпілотники завдали удару по нафтобазі «Кристал» у Росії, за вісім кілометрів від авіабази «Енгельс-2». Удар спричинив масштабну пожежу, на гасіння якої, як повідомляється, знадобилося кілька днів. У ніч на 14 січня, за повідомленнями, був здійснений наступний удар, який знову був спрямований на нафтобазу «Кристал», що призвело до повторного спалаху пожежі й подальшого пошкодження інфраструктури об’єкта. Аналіз зображень від 21 січня засвідчив, що чотири цистерни нафтобази знищені, 10 – пошкоджені», – йдеться в повідомленні.
«Повторні удари свідчать про збільшення здатності України атакувати російську інфраструктуру», – додали в розвідці Британії.
У Збройних силах України заявляли, що в ніч проти 14 січня українські військові завдали удару по інфраструктурі російського військового аеродрому «Енгельс-2», на якому базуються літаки Ту-95МС і Ту-160. За їхніми даними, внаслідок удару знову спалахнули цистерни нафтобази, де зберігається авіаційне паливо для бомбардувальників. Влада Саратовської області РФ того ж дня запровадила режим надзвичайної ситуації міжмуніципального рівня.
Це був уже другий з початку січня удар безпілотниками по нафтобазі комбінату «Кристал», який спричинив сильне займання. Минулого разу нафтобаза горіла шість днів.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні 2024 року, від початку того року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.
Євросоюз запровадить санкції проти політика Андрія Деркача та шахіста Сергія Карякіна
До 16-го пакету санкцій проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну увійдуть кількадесят нових фізичних і юридичних осіб. Про це свідчить проєкт документа, який є в розпорядженні Радіо Свобода.
Серед персоналій є дві особи, відомі в Україні. Це Андрій Деркач – 57-річний син колишнього голови СБУ часів президентства Кучми Леоніда Деркача, депутат Верховної Ради багатьох скликань (із 1998 до 2023 років). У січні 2023 року Деркач-молодший був позбавлений українського громадянства, нині є сенатором від російської Астраханської області, членом комітету безпеки і оборони Ради федерації РФ. В Україні він перебуває в розшуку і є фігурантом спеціального судового провадження.
З вересня 2020 року проти нього запроваджені санкції США – через спроби вплинути на вибори президента Сполучених Штатів 2020 року.
Другим серед відомих в Україні осіб є колись наймолодший у світі гросмейстер, уродженець Сімферополя Сергій Карякін. Шахіст 1990 року народження ще в 2009 році змінив своє спортивне громадянство на російське, з 2014 року публічно закликав до агресивної війни, виправдовував та визнавав законною збройну агресію РФ проти України.
Також у новому пакеті санкцій буде розширене, в тому числі за рахунок Китаю та КНДР, число осіб і організацій, які підпадуть під санкції у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Додаткові заходи будуть запроваджені проти представників російських засобів інформації, які беруть участь у дезінформаційній кампанії, координованій російською владою.