Сирський заявив про «ривок» у напрямку безпілотних систем за підсумками 2025 року

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 6 січня оцінив роботу підрозділів безпілотних систем протягом минулого місяця.

За його даними, грудень став першим місяцем, коли підрозділи безпілотних систем Сил оборони знешкодили «приблизно стільки військовослужбовців окупаційної армії, скільки Росія призвала за місяць».

«Ворог втратив понад 33 тисячі особового складу. У це число входять тільки підтверджені відео випадки, але реальні втрати окупантів більші», – заявив він.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді йшлося про 5937 загиблих.

Сирський підсумував, що пройдешній 2025 рік став «став роком великого ривка на цьому напрямку».

Читайте також: ISW: дальність ударів російських дронів росте, це свідчить про потребу України в системах ППО

«Безпілотна складова у Збройних Силах України суттєво зросла. Не зупиняємося. На 2026 рік нами сплановано подальше нарощення спроможностей підрозділів БпС. Саме ці задачі обговорили з командирами провідних підрозділів БпС Сил оборони», – сказав головнокомандувач.

Сирський додав із посиланням на військову розвідку, що російська армія також працює над розвитком безпілотного напрямку. Торік російське командування створило окремі війська безпілотних систем, які налічують 80 тисяч військовослужбовців. За його даними, наступного року РФ планує розширити ці війська до 165,5 тисяч, до 2030 року – майже до 210 тисяч.

«Також нам відомо, що держзамовлення з виробництва далекобійних дронів в РФ виконано на 106% за рік, і воєнно-промисловий комплекс країни-агресора виробляє понад 400 таких таких БпЛА щодоби. Ми чітко усвідомлюємо, з чим нам доведеться зіткнутися вже найближчим часом і що саме слід зробити для нейтралізації ворога на полі бою безпілотних систем», – додав він.

Зустріч «Коаліції охочих» у Парижі: підсумки

У Парижі завершилися переговори «Коаліції охочих» щодо плану завершення російської-української війни та гарантій для України.

Радіо Свобода зібрало основні підсумки зустрічі.

У зустрічі в Парижі щодо досягнення миру в Україні взяли участь керівники ЄС і НАТО, лідери 27 країн, представники Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії. А також спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після завершення 6 січня саміту «Коаліції охочих» у Парижі підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил.

Ми підписали декларацію про наміри відрядити війська до України в разі мирної угоди. Це ключова частина нашого твердого наміру підтримувати Україну довгостроково, – розповів після підписання Кір Стармер. – Це прокладає шлях до правових рамок, у яких британські, французькі та інші партнерські війська можуть діяти на українській території, захищаючи небо та море України та відновлюючи українські збройні сили на майбутнє».

За словами британського прем’єра, «після припинення вогню Велика Британія та Франція створять військові хаби по Україні та побудують захисні споруди для зброї та військового обладнання, щоб підтримати оборонні потреби України»

Раніше Радіо Свобода з посиланням на проєкт декларації саміту «Коаліції охочих» інформувало, що, згідно з документом, США мають взяти на себе зобов’язання підтримати європейські сили «Коаліції охочих» у разі нападу.

Далі читайте тут

Федоров: через удар Росії по Пологівському району поранені 4 людей, серед них діти

Російська армія атакувала Микільське в Пологівському районі, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров увечері 6 січня.

За його даними, внаслідок удару керованою авіабомбою зруйнований будинок, пошкоджений автомобіль, поранені четверо людей.

«Поранень дістали чотири людини – 42-річний чоловік, 38-річна жінка та двоє дітей – дівчина 10 років та хлопчик 7 років», – заявив голова області.

Всім пораненим надають необхідну допомогу, додав Федоров.

Читайте також: На Запоріжжі через авіаудар по селу Юліївка загинув чоловік – ОВА

Раніше голова області повідомив про загиблого й поранену через російську атаку на Юліївку в Запорізькому районі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Кошта розповів, як ЄС долучиться до гарантій безпеки для України в разі мирної угоди

Учасники зустрічі «Коаліції охочих» мали продуктивну та важливу зустріч щодо посилення підтримки України, заявив голова Європейської ради Антоніу Кошта 6 січня.

«Ми готові взяти на себе зобов’язання щодо системи політично та юридично обов’язкових гарантій, які будуть активовані, щойно припинення вогню набуде чинності. ЄС сприятиме зусиллям щодо забезпечення гарантій безпеки, необхідних Україні для будь-якої угоди про довготривалий мир», – заявив він.

Кошта назвав напрямки допомоги, яку готовий надати Євросоюз:

• підтримка просування України на шляху до вступу до блоку, що є «ключовим елементом її майбутнього процвітання»
• допомога в забезпеченні фінансових потреб України на наступні два роки через позику на 90 мільярдів євро, узгоджену Єврокомісією в грудні; частина цих коштів, зазначив Кошта, підтримає українську армію
• сприяння цивільними та військовими місіями ЄС «на місцях»

«Україна повинна бути в максимально міцній позиції – до, під час та після будь-якого припинення вогню», – додав голова Євроради.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про «потужний вияв єдності для України» під час зустрічі в Парижі за участі лідерів країн ЄС, НАТО та «друзів України».

Читайте також: Фон дер Ляєн: вступ України до ЄС буде «гарантією безпеки» сам по собі

«Наша спільна заява надсилає чітке повідомлення. Ми колективно підтримуємо Україну та безпечне, надійне квітуче майбутнє лежить попереду», – додала вона.

У Парижі сьогодні відбулася зустріч лідерів «Коаліції охочих», країн, які підтримують Україну у війні з Росією.

Європейські чиновники повідомили Радіо Свобода, що після зустрічі радників із національної безпеки, що відбулася минулими вихідними, і зустрічі військових планувальників 5 січня «відновилося відчуття терміновості». Вони сподіваються, що зустріч у Парижі дозволить Сполученим Штатам, Україні й іншим європейським країнам «бути на одній хвилі».

Застосунок «Резерв+» сповіщатиме про надсилання повісток – Міноборони

Застосунок «Резерв+» розширює сервіс сповіщень, що дає змогу користувачам вчасно дізнаватися про важливі рішення та зміни у власному статусі, повідомила пресслужба Міністерства оборони України ввечері 6 січня.

«У застосунку з’явилася можливість увімкнути сповіщення про те, що ТЦК та СП надіслав паперову повістку поштою. Ця функція допоможе військовозобов’язаним бути в курсі свого статусу, уникнути непорозумінь та підготуватись до отримання рекомендованого листа через «Укрпошту», – інформують в оборонному відомстві.

Сповіщення в Резерв+ не є повісткою, це виключно інформаційне повідомлення, його отримання або прочитання не вважається врученням повістки, уточнюють військові.

Функція є добровільною – користувач може увімкнути або вимкнути її в меню застосунку за власним бажанням. У сповіщенні зазначені дата і час, коли треба з’явитися до ТЦК та СП.

Також «Резерв+» уже надсилає push-сповіщення про події, пов’язаних із військовим обліком: подання та зняття з розшуку, порушення правил військового обліку та штрафи, оновлення Резерв ID, оновлення та отримання даних, отримання відстрочки чи бронювання, отримання електронного направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК).

На Запоріжжі через авіаудар по селу Юліївка загинув чоловік – ОВА

Одна людина загинула, ше одна зазнала поранень унаслідок атаки російських війскових на Запорізький район, повідомив голова ОВА Іван Федоров увечері 6 січня.

«Росіяни керованими авіабомбами обстріляли Юліївку. Зруйновані та пошкоджені приватні будинки, сталася пожежа. Внаслідок атаки загинув 42-річний чоловік та поранена 42-річна жінка. Пораненій надається уся необхідна медична допомога», – вказав чиновник.

«Укренерго»: 7 січня у більшості областей діятимуть графіки вимкнення світла

У середу, 7 січня, в більшості регіонів України для побутових споживачів діятимуть графіки погодинних відключень електроенергії, а для промислових – обмеження потужності, йдеться у повідомленні оператора енергосистеми «Укренерго».

Як повідомляє у телеграмі пресслужба компанії, будуть застосовуватись графіки погодинних відключень та графіки обмеження потужності (для промислових споживачів).

В «Укренерго» нагадують, що причина запровадження заходів обмеження – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку цього року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.

30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.

ОВА: двоє жителів Синельниківщини постраждали через удар російського дрона

Російська армія атакувала Криворізький, Нікопольський та Синельниківський райони Дніпропетровщини, повідомив виконувач обов’язків голови обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко 6 січня.

Зокрема, Нікопольський район зазнавав ударів FPV-дронами та артилерією – постраждали районний центр, Червоногригорівська, Покровська, Марганецька та Мирівська громади.

У районі постраждали промислове підприємство, сім приватних будинків, дві господарські споруди, автобус та вантажівки, лінії електропередач і газогін. Загиблих і поранених там немає.

Читайте також: На Сумщині через російську атаку загинула жінка – прокуратура

«А от у Покровській громаді Синельниківського району – двоє постраждалих через ворожий безпілотник. Це 50-річний чоловік та 38-річна жінка», – додав Гайваненко.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Протести в Ірані: силовики «стріляли прямо по натовпу», каже свідок

Протестувальник в Ірані, який поспілкувався з Іранською редакцією Радіо Свобода, розповів, що сили безпеки відкрили вогонь по демонстрантах, а також здійснили рейд на лікарню, куди доставили поранених для надання медичної допомоги. Сполучені Штати назвали такі дії злочином проти людяності. Про порушення міжнародного права заявляють також правозахисники.

Десятки протестувальників зібралися біля двоповерхової будівлі, яку використовував Корпус вартових ісламської революції (КВІР), у місті на заході Ірану. Коли 3 січня демонстранти скандували антиурядові гасла та кидали каміння в будівлю, бійці піднялися на дах і відкрили вогонь по натовпу.

Про це розповів Мохаммад Хейдарі Іламі, мешканець Малекшахі, в провінції Ілам, який став свідком смертельного інциденту. Його слова підтверджують правозахисні організації.

«Ті, хто не бачив їх на даху, подумали, що це авіаудар», – сказав Іламі в інтерв’ю Радіо Свобода. –«Але коли деякі з поранених впали на землю, люди зрозуміли, що по них стріляють напряму».

«Було вбито кількох невинних людей, переважно молодь», – додав Іламі. – «Кількість поранених була дуже великою».

Далі читайте тут

«Відважна і ціннісна». Прощання із бійчинею УДА Ланою Чорногорською у Києві

Лана «Саті» Чорногорська народилася в Запоріжжі, навчалася у Дніпрі, жила у Києві, Одесі, Львові, Харкові. До служби була журналісткою харківського медіа «Люк», активісткою та мисткинею, – повідомило «Суспільне Культура».

У 2024 році Лана долучилася до Української добровольчої армії (УДА). «Саті» виконувала багато різних завдань – від підготовки дронів до їхнього бойового застосування. Вона була і пілоткою, і штурманкою різних БПЛА, завжди «відповідально беручи на себе найскладнішу роботу», – розповіли у підрозділі.

Лана Чорногорська загинула на Південному напрямку 1 січня 2026 року внаслідок удару російського дрона.

Дивіться фото тут

«Домовилися перегорнути сторінку»: Сибіга про розмову з головою МЗС Чехії

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 6 січня повідомив про телефонні переговори з новопризначеним віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Чехії Петром Мацінкою.

Сибіга назвав розмову «дуже змістовною та конструктивною». Зокрема, він привітав Мацінку з призначенням і подякував Чехії за підтримку України. За його словами, розмова передусім стосувалася двосторонніх відносин.

«Ми домовилися перегорнути сторінку нещодавніх обмінів заявами та посилити наш політичний діалог на рівні міністерств закордонних справ на основі взаємної поваги та стратегічного партнерства. Україна та Чехія є справжніми друзями та союзниками», – заявив міністр.

Він додав, що поінформував чеського колегу про зацікавленість України у подальшій оборонній співпраці з Чехією, а також про участь Чехії у відновленні України.

Прикордонники на три роки заборонили в’їзд в Україну італійцеві, який вихваляв Путіна

Прикордонники не пропустили на територію України громадянина однієї з іноземних країн. До цього прикордонна служба звернула увагу на допис громадянки, який став вірусним у соціальних мережах та засобах інформації, повідомляє 6 січня пресслужба Державної прикордонної служби України.

«Коли 53-річний іноземець, громадянин Італії, щодо якого описувала ситуацію жінка і який слідував в Україну, прибув у пункт пропуску, інспекторами Державної прикордонної служби були проведені всі необхідні заходи прикордонного контролю з залученням інших контролюючих служб. Наразі детальна перевірка завершена. Результат – відмова іноземцю в перетині кордону та заборона в’їзду в Україну на три роки», – вказується у повідомленні в телеграм-каналі.

З Україною і без Орбана? Євросоюз у 2026 році

• Попри песимізм у Брюсселі та зовнішні виклики, 2026 рік може стати для ЄС несподівано успішним.
• Євросоюз забезпечив фінансування України, просуває розширення, завершує відмову від російської енергії та входить у рік без великих виборів.
• Потенційна поразка Орбана в Угорщині могла би зняти ключові блокування щодо України.
• ЄС також має підстави сподіватися на часткове перезавантаження відносин зі США.

Справедливо сказати, що нині в Брюсселі панують похмурі настрої.

Євросоюз певною мірою лишився на узбіччі переговорів щодо можливого майбутнього врегулювання війни Росії проти України. Блок потерпає від численних гібридних атак – від пошкодження підводних кабелів і міських електромереж і до дронів у своєму небі. І також – переживає стагнацію відносин із Білим домом, який відкрито сумнівається у впливовості ЄС як угруповання.

Рідко коли цей клуб держав зазнавав такого тиску з усіх боків одночасно.

«Вівця в абсолютно новому світі хижаків», – сказав нещодавно один дипломат ЄС.

Далі читайте тут

Свириденко: уряд вніс президенту подання про призначення голів 4 областей

Тривають кадрові перезавантаження, які інціював президент Володимир Зеленський, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 6 січня.

За її словами, Кабінет міністрів сьогодні провів співбесіди з кандидатами на посади голів Вінницької, Дніпровської, Полтавської та Чернівецької обласних військових адміністрацій.

«За їх результатами Уряд вніс подання Президенту про призначення цих кандидатур на посади голів ОВА», – заявила Свириденко.

Читайте також: Зеленський розповів, коли призначить нових голів п’яти ОВА

Вона назвала завданням уряду посилення стійкості регіонів, особливо прифронтових, «від оборони й підтримки ветеранів до освіти, роботи з промисловістю та розвитку громад».

Днями Зеленський повідомив про співбесіди з кандидатами на посади п’яти обласних військових адміністрацій.

Президент звільнив, зокрема, голів Полтавської та Вінницької областей у 2024 році. У жовтні 2025 року Сергій Лисак був звільнений з посади голови Дніпропетровської ОВА й натомість очолив міську військову адміністрацію Одеси.

Фон дер Ляєн: вступ України до ЄС буде «гарантією безпеки» сам по собі

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментувала початок зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі, що відбувається сьогодні.

«Наша мета зрозуміла: надати міцні гарантії безпеки для України», – заявила вона.

Голова Єврокомісії зазначила, що такі гарантії передбачатимуть, зокрема, сильну українську армію, спроможну відбивати подальші атаки, багатонаціональні сили стримування та зобов’язання щодо підтримки України у разі майбутнього нападу Росії.

Читайте також: США мають надати підтримку у разі нападу Росії – проєкт декларації «Коаліції охочих» щодо гарантій Україні

«Вступ України до Євросоюзу буде як ключовою гарантією безпеки сам по собі, так і центральним елементом нашої трансформаційної пропозиції з процвітання», – додала фон дер Ляєн.

Президент України Володимир Зеленський 6 січня прибув до Парижа, де на сьогодні запланована зустріч лідерів «Коаліції охочих», країн, які підтримують Україну у війні з Росією.

Європейські чиновники повідомили Радіо Свобода, що після зустрічі радників із національної безпеки, що відбулася минулими вихідними, і зустрічі військових планувальників 5 січня «відновилося відчуття терміновості». Вони сподіваються, що зустріч у Парижі дозволить Сполученим Штатам, Україні й іншим європейським країнам «бути на одній хвилі».

Ув’язнена кримчанка Данилович просить частіше порушувати питання політв’язнів, утримуваних у РФ

Ув’язнена кримська правозахисниця та громадянська журналістка Ірина Данилович закликала всіх небайдужих людей у 2026 році частіше порушувати питання про долю політв’язнів, які опинилися у російських в’язницях через війну. Про це повідомляє український правозахисний телеграм-канал «Трибунал. Кримський епізод» із посиланням на родичів жінки, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Також Данилович вважає за необхідне «відв’язати» пункт про звільнення цивільних осіб від інших пунктів мирного плану.

«Світ уже показав, що може зробити, щоб повернути українських дітей. Але не час зупинятися на цьому. Настав час показати, що він може зробити для повернення українських жінок і людей похилого віку, яких вивозять до російських в’язниць», – заявила Данилович.

Читайте також: Владислав Єсипенко та інші кримські журналісти у російських в’язницях

Вона наголосила, що для цивілізованих країн, для яких гуманізм та права людини є пріоритетними, питання звільнення українців із російських в’язниць має бути в статусі «попередньої умови» перед початком будь-яких переговорів.

Данилович передала слова подяки всім людям та організаціям, які підтримують її та домагаються якнайшвидшого звільнення з російської неволі.

«Я живу з постійним головним болем. У мене гул, свист і дзвін у вухах. Все це не дає жодної можливості зосередитись і відповісти на ті нечисленні листи, які мені передають. Але я дуже ціную кожне ваше тепле слово та почуття дружнього плеча від десятків незнайомих людей із різних країн», – зазначила правозахисниця.

Генштаб ЗСУ підтвердив ураження у Росії арсеналу головного ракетно-артилерійського управління

Генеральний штаб ЗСУ заявляє, що Сили оборони України уразили арсенал головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ у районі населеного пункту Нея в Костромській області Росії.

За даними штабу, ціль уражено, на території об’єкта зафіксовано пожежу.
Масштаб збитків уточнюється.

У Генштабі пояснюють, що 100-й арсенал ГРАУ – складський комплекс тривалого зберігання боєприпасів, що входить до системи забезпечення сухопутних військ, ВДВ та ВКС РФ, його ураження суттєво порушує логістичні ланцюги постачання боєприпасів, знижує оперативні можливості бойових підрозділів противника та ускладнює проведення наступальних дій.

Також українські військові заявили про ураження нафтобази біля населеного пункту Стрілецькі Хутори Липецької області РФ – виникла пожежа. Ступінь збитків уточнюється.

У Генштабі повідомляють, що завдано ураження пунктам управління безпілотних літальних апаратів противника у районах Покровськ (Україна), Валєтовка (Курська область РФ), Грайворон (Бєлгородська область РФ) – у всіх випадках зафіксовано влучання в цілі.

Також українські військові вдарили по радіолокаційній станції 9С32 зенітного ракетного комплексу С-300В у районі Новоянісолі на тимчасово окупованій території Донецької області, додають у штабі.

У Міноборони Росії заявили, що за ніч нібито перехопили 129 українських дронів над 21 регіоном Росії й окупованим Кримом.

У Липецькій області Росії безпілотники атакували Усманську нафтобазу, там сталася пожежа, пише російське видання Astra, яке проаналізувало відео очевидців із місця події.

Губернатор Липецької області Ігор Артамонов заявив, що після падіння безпілотника почалася пожежа на промисловому об’єкті в Усманському окрузі. При цьому, що це за об’єкт – він не уточнив.

Російські телеграм-канали також повідомили про нічну атаку дронів в Пензі, Ярославлі, Ленінградській області, Твері й Стерлітамаку в Башкортостані, де розташований нафтохімічний завод, який вже зазнавав ударів раніше.

Також губернатор Костромської області РФ заявив про атаку на військову частину, мешканців найближчих будинків евакуйовано.

Місцеві жителі писали, що йдеться про в/ч 55486. Повідомлялось, що це 100-й арсенал ГРАУ (військовий склад зберігання озброєння та боєприпасів). Це великий склад боєприпасів та озброєння, який використовується для зберігання, розподілу та технічного обслуговування боєприпасів (артилерійських снарядів, ракет, мін) для потреб російської армії.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Армія РФ бере в кільце стратегічне місто Донбасу

Російська армія в перші дні нового року здійснила ряд незначних, але важливих просувань на схід від Костянтинівки – ключового міста для оборони Слов'яно-Краматорської агломерації з півдня. Про це повідомляє проект DeepState. Зокрема, агресор захопив нові території біля Предтечино, Олександро-Шультино та в Часовому Яру.

Вже довгий час на карті проекту «сіра зона» заходить в міську межу Костянтинівки – вона з'явилася після одного з механізованих штурмів армії РФ на місто.

Навколо Костянтинівки утворилося півколо – з північного сходу і півдня агресору залишається близько шести кілометрів до міської межі. Зі сходу російські солдати вже проникають в Костянтинівку. Вранці 6 січня Генштаб повідомив про 21 штурм на цьому напрямку.

«Наступна висота після Костянтинівки – Краматорськ. Ти не будеш ні приймати, ні вести бої знизу вгору. Тобто для ворога це буде дуже зручно. Тому ми не можемо віддати це місто», – говорив у вересні минулого року захисник Костянтинівки з позивним «Вовк».

Генштаб ЗСУ: на фронті вже відбулося майже 100 боїв, половина – на двох напрямках

На фронті від початку доби відбулося 99 бойових зіткнень, повідомляє станом на 16:00 Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, на Покровському напрямку з початку доби війська РФ здійснили 27 спроб потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Никанорівка, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне, Філія та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Нове Шахове, Гришине. Сили оборони вже зупинили 22 атаки.

Також інтенсивні бої тривають на Гуляйпільському напрямку, де Сили оборони відбили 23 російські атаки у районі Гуляйполя та у бік Добропілля, Варварівки, Зеленого й Прилук. Ще 13 боєзіткнень тривають дотепер.

На Костянтинівському напрямку українські воїни зупинили 12 наступальних дій противника в районах населених пунктів Олександро-Шультине, Плещіївка, Клебан-Бик та у бік Степанівки, Іванопілля, Миколайпілля й Софіївки.

Бойові дії також продовжуються Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Олександрівському напрямках.

«США нададуть підтримку у разі нападу Росії». Проєкт декларації «Коаліції охочих» щодо гарантій Україні

У проєкті декларації саміту «Коаліції охочих», що відбувається у Парижі 6 січня за участю США та лідерів майже 30 країн, йдеться про те, що США мають взяти на себе зобов’язання підтримати європейські сили «Коаліції охочих» у разі нападу. Документ є у розпорядженні Радіо Свобода.

Згідно з документом, після набуття чинності режиму припинення вогню планується запуск системи гарантій, які включатимуть 5 компонентів:

•участь у механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США;

•підтримка Збройних Сил України;

•багатонаціональні сили для України;

•зобов’язання у разі майбутнього нападу;

•зобов’язання поглиблювати оборонну співпрацю з Україною.

Механізм моніторингу та верифікації припинення вогню має працювати під керівництвом США з міжнародною участю, зокрема і вкладом від «Коаліції охочих». Також передбачено створення спеціальної комісії для розгляду порушень і визначення заходів реагування.

Щодо підтримки ЗСУ, то йдеться про фінансування закупівель озброєнь, підтримку оборонного бюджету, доступ до оборонних складів для швидкого посилення у разі загрози, а також допомогу у створенні оборонних укріплень.

За формування багатонаціональних сил для України відповідатиме «Коаліція охочих», вони будуть створені «з метою підтримки відновлення Збройних Сил України та посилення стримування».

Зазначається, що ці сили діятимуть на запит України після достовірного припинення бойових дій і матимуть європейське лідерство «із залученням також неєвропейських членів Коаліції та з участю США, зокрема з використанням американських спроможностей у сфері розвідки та логістики, а також із зобов’язанням США підтримати ці сили у разі нападу».

Читайте також – Стало відомо, скільки західних миротворців може прибути до України

Що стосується дій у разі повторного нападу Росії, то остаточно їх не узгоджили, судячи з формулювань документа. «Ми домовилися фіналізувати обов’язкові зобов’язання, які визначатимуть наш підхід до підтримки України та відновлення миру і безпеки у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії», – йдеться у проєкті декларації.

Зазначається, що ці зобов’язання можуть включати використання військових спроможностей, розвідувальної та логістичної підтримки, дипломатичні ініціативи, запровадження додаткових санкцій.

Щодо оборонної співпраці, то мова про сферу підготовки кадрів, спільне виробництво зброї, а також розвідувальну співпрацю.

«Як партнери по коаліції, так і Сполучені Штати відіграватимуть життєво важливу та тісно скоординовану роль у забезпеченні цих гарантій безпеки», – йдеться у документі.

6 січня в столиці Франції пройде зустріч лідерів «Коаліції охочих», країн, які підтримують Україну у війні з Росією. Зеленський братиме участь у цьому засіданні. Також до нього доєднаються спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.

29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.

Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки й досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США і України зустрінуться, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.

Президент Франції Емманюель Макрон, який брав участь у розмові з Зеленським і Трампом, заявив про прогрес у досягненні гарантій безпеки, які стануть «ключовими для побудови справедливого та міцного миру». Макрон також анонсував на початку січня зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».