На фронті від початку доби було 125 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті від початку доби відбулося 125 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у вечірньому зведенні 17 грудня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку від початку доби окупанти 37 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки. У деяких локаціях бої не вщухають дотепер», – зазначили у командуванні.
За повідомленням, російські атаки також були на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
9 грудня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська на Донеччині продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
США і Росія проведуть переговори в Маямі на вихідних – Politico
Американські й російські офіційні особи проведуть переговори в Маямі, штат Флорида, цими вихідними щодо можливої угоди про припинення війни РФ в Україні, повідомило 17 грудня видання Politico, посилаючись на двох неназваних осіб, знайомих із цим питанням.
За даними Politico, очікується, що до складу делегації США увійдуть посланець США Стів Віткофф і зять президента Дональда Трампа Джаред Кушнер, а до складу російської делегації – спецпредставник російського лідера Володимира Путіна Кирило Дмитрієв.
У Білому домі повідомлення поки що не коментували. Коментарів Кремля також наразі не було.
Як зазначило одне з джерел видання, також очікується, що секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умеров зустрінеться з американською делегацією перед зустріччю між США і Росією. При цьому співрозмовник Politico додав, що плани залишаються невизначеними.
Про те, що делегація України може знову вирушити на переговори до США найближчими днями, 16 грудня повідомляв президент Володимир Зеленський.
14 і 15 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера, а також із європейськими партнерами.
Секретар РНБО Рустем Умєров, який також брав участь у переговорах, назвав їх конструктивними і такими, що привели до «реального прогресу».
Зустрічам у Берліні передувала кількаденна робота Умєрова та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова з представниками президента Дональда Трампа в Сполучених Штатах на початку грудня.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
У Запоріжжі відомо вже про 32 постраждалих через удар РФ – влада
У Запоріжжі й Запорізькому районі кількість постраждалих внаслідок російського удару 17 грудня зросла до 32, повідомив очільник облансої військової адміністрації Іван Федоров.
«За допомогою до лікарів продовжують звертатися мешканці обласного центру. Частина постраждалих після отримання допомоги продовжують лікування вдома», – написав Федоров у телеграмі.
Раніше було відомо про 30 постраждалих. Серед них – п’ять дітей. У ДСНС повідомили, що аварійно-рятувальні роботи завершені.
Федоров раніше повідомляв, що троє людей перебувають у тяжкому стані, а стан 14 постраждалих лікарі оцінюють як середній.
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю й Запорізькому району. В обласному центрі є влучання по двох житлових будинках.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міноборони Росії вперше розкрило витрати бюджету на війну проти України
У 2025 році витрати російського державного бюджету, «безпосередньо пов’язані зі спеціальною військовою операцією (так у Росії офіційно називають війну проти України)», становили 5,1 відсотка ВВП, заявив міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов на розширеному засіданні колегії відомства. На заяву Бєлоусова звернув увагу телеграм-канал Faridaily.
Згідно з прогнозом Мінекономрозвитку РФ, загальний обсяг російського ВВП цього року становитиме 217,3 трильйона рублів (близько 2,7 трлн доларів). Відтак витрати на війну з Україною можна оцінити в 11,1 трильйона рублів (близько 137 мільярдів доларів).
Журналісти зазначають, що це вперше, коли Міністерство оборони Росії розкриває безпосередні витрати на війну. Раніше публікувалися лише загальні витрати федерального бюджету за статтею «Національна оборона», до якої включені, зокрема, інвестиції в будівництво, розробку нових озброєнь й інші витрати.
У 2025 році, згідно з даними Мінфіну Росії, витрати на «Національну оборону» становитимуть 13,5 трильйона рублів (близько 167 мільярдів доларів) – тобто на війну з Україною буде витрачено приблизно 82% цієї суми.
Як зазначає російське видання «Медуза», на «Національну оборону» Росія витратить більше, ніж сумарно на «Соціальну політику» (6,9 трильйона рублів) і «Національну економіку» (4,4 трильйона).
У Дніпропетровській області з’явилися 5 нових військових адміністрацій – указ Зеленського
Президент Володимир Зеленський постановив утворити п’ять нових військових адміністрацій на Дніпропетровщині – відповідний указ з’явився на сайті голови держави 17 грудня.
Згідно з ним, у Синельниківському районі створять:
- Великомихайлівську сільську військову адміністрацію
- Маломихайлівську сільську військову адміністрацію
- Межівську селищну військову адміністрацію
- Покровську селищну військову адміністрацію
- Слов’янську сільську військову адміністрацію
«Генеральному штабу Збройних Сил України, Дніпропетровській обласній державній адміністрації здійснити відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заходи, пов’язані з утворенням військових адміністрацій, зазначених у статті 1 цього Указу», – йдеться в тексті.
Синельниківський район Дніпропетровщини, за даними обласної влади, регулярно зазнає російських атак.
У липні 2025 року Зеленський розпорядився створити в Павлоградському районі Дніпропетровської області Тернівську міську військову адміністрацію.
Ніхто не гарантує, що угода буде – дипломати про репараційну позику
У переддень саміту ЄС дипломати у Брюсселі все менше впевнені у тому, що лідери 27 країн-членів зможуть ухвалити рішення щодо репараційної позики для України на основі російських заморожених активів. Попри це, більшість співрозмовників Радіо Свобода у дипломатичних колах наголошують: Україну без фінансування не залишать, навіть якщо узгодити основну модель не вдасться.
Прокуратура: блогера з Криму заочно ув’язнили на 11 років за колабораціонізм
В Україні заочно засудили до 11 років позбавлення волі російського блогера з Криму за звинуваченнями в колабораційній діяльності, допомозі державі-агресору та виправданні війні. Про це повідомляють пресслужби прокуратури Автономної республіки Крим та управління Служби безпеки України в Криму.
«Будучи власником авторського YouTube-каналу та гостем у російських пропагандистських медіа, він постійно висловлював підтримку рішенням та діям ворога. Зокрема, здійсненню збройної агресії проти України, так званому «возз’єднанню Криму з Росією», виправдовував дії окупаційних військ», – йдеться в повідомленні прокуратури.
У СБУ додали, що засуджений здійснював збір та передачу матеріально-технічних ресурсів для підрозділів армії Росії, розташованих на окупованій території Херсонської області.
У повідомленнях відомств не називають імені та прізвища засудженого. Водночас джерела, які не уповноважені розмовляти з медіа і побажали залишитися анонімними, повідомили проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що йдеться про Олександра Кір’якова, відомого під ніком «Сандро». Його публічних коментарів щодо цього вироку наразі немає.
На пресконференції «5 років роботи Прокуратури: національний та міжнародний виміри. Візія майбутнього» 9 грудня 2025 року виконувач обов’язків керівника прокуратури АР Крим та міста Севастополя Віталій Секретар розповів, що з 2022 року українські прокурори притягнули до відповідальності 458 людей з анексованого Криму за звинуваченнями в колабораціонізмі, допомозі РФ та пропаганді.
У січні 2025 року прокуратура АРК повідомляла, що в Україні відкрили кримінальні провадження за більш ніж 3 800 військовими злочинами та злочинами проти основної національної безпеки, які були скоєні росіянами в Криму. На той момент повідомлялося, що українські суди винесли близько 200 вироків у цій категорії кримінальних справ, у ще 580 справах тривали слухання.
Сенат США підтримав оборонний бюджет із 800 млн доларів для України на 2 роки
Сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів. Документ обсягом три тисячі сторінок у верхній палаті Конгресу законодавці підтримали 77 голосами з обох партій проти 20. 10 грудня його схвалила Палата представників США.
Далі законопроєкт передається на підпис президентові Дональду Трампу, який раніше заявляв, що підпише документ, як тільки він надійде до Білого дому.
Законопроєкт, зокрема, включає розділ, який передбачає додаткові 400 мільйонів доларів фінансування для України на 2026 рік і стільки ж на 2027-й.
Витрати на оборону США в розмірі 901 мільярда доларів на вісім мільярдів доларів перевищують запит президента Дональда Трампа, поданий раніше цього року.
Як пишуть американські ЗМІ, законодавці використали цей масштабний законопроєкт, щоб вимагати від Пентагону передати невідредаговані відеозаписи ударів по суднах, що, ймовірно, займалися контрабандою наркотиків, поблизу Латинської Америки. Документ передбачає обмеження на чверть бюджету на поїздки міністра оборони Піта Геґсета доти, поки Конгрес не отримає відеозаписи.
Крім того, документ містить запобіжники щодо зменшення американської присутності в Європі, забороняючи падіння кількості військ на континенті нижче ніж до 76 000 протягом більше ніж 45 днів, якщо Пентагон спочатку не проконсультується з союзниками по НАТО і не засвідчить Конгресу, що таке скорочення не ставить під загрозу національну безпеку США.
Європарламент погодив план ЄС із відмови від російського газу
Євродепутати погодили план Європейського Союзу заборонити Спотовий ринок російського зрідженого природного газу до 2026 року та відмовитися від імпорту газу трубопроводом до 30 вересень 2027-го. Відповідне голосування відбулося 17 грудня.
Пресслужба Європарламенту зазначає, що депутати запропонували терміни поступової відмови від більшості імпортних контрактів. Новий закон також встановлює штрафи, які члени блоку повинні застосовувати до операторів за порушення.
«Під час переговорів з датським головуванням у Раді Європарламенту депутати Європарламенту наполягали на забороні всього імпорту російської нафти та заручилися зобов’язанням Європейської Комісії представити законодавство з цього питання на початку 2026 року, щоб ефективна заборона могла набути чинності якомога швидше, але не пізніше кінця 2027 року», – йдеться в повідомленні.
Парламентарі також наполягали на більш суворих умовах для тимчасової зупинки заборони та більш суворої і детальної перевірки для усунення лазівок.
Законодавство, вже погоджене з Радою, було ухвалене 500 голосами «за», 120 «проти», ще 32 депутати утрималися. Пресслужба парламенту уточнює, що законодавство тепер має бути офіційно схвалене Радою перед публікацією в офіційному журналі.
«Європа більше ніколи не буде залежною від російського газу. Це велике досягнення для ЄС та історичний поворотний момент в європейській енергетичній політиці. Ми посилили початкову пропозицію Європейської комісії, запровадивши шлях до заборони нафти та її продуктів, припинивши довгострокові контракти раніше, ніж пропонувалося спочатку, та забезпечивши штрафи за невиконання», – йдеться в коментарі голови Комітету міжнародної торгівлі, євродепутатки від Латвії Інесе Вайдере.
Європейський союз розпочав шукати можливості позбутися залежності від російського природного газу після того, як Росія різко скоротила його постачання до Європи навесні 2022 року, намагаючись вплинути на Євросоюз, який виступив на підтримку України на тлі відкритої російської військової агресії. Наприкінці жовтня 2025 року на Росію припадало близько 12% природного газу, що імпортується країнами Євросоюзу. Перед повномасштабним російським вторгненням в Україну ця частка сягала 45%. Зараз лише три країни – Франція, Угорщина та Бельгія продовжують імпортувати газ із Росії.
Першою країною, яка стала імпортером природного газу з Радянського Союзу, була Австрія. Це сталося 1968 року.
Орбан заявляє, що використання активів РФ зняли з порядку денного Євроради, в ЄС не підтверджують
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 17 грудня заявив, що Європейська комісія зняла питання про використання заморожених російських активів із порядку денного саміту Євросоюзу, що пройде 18 грудня. Відео заяви Орбана оприлюднене на його сторінці у соцмережі Х.
«Сьогодні вранці президентка Комісії оголосила, що Комісія відступила, і питання про російські активи не буде винесене на обговорення. Таким чином, переговори за лаштунками і боротьба, які ми мали вчора ввечері, привели до результату, і якщо я правильно розумію, якщо я правильно розумію слова президентки Комісії, сказані сьогодні, і я думаю, що я правильно їх розумію, то вона сказала, що російські активи не будуть винесені на обговорення завтра», – заявив Орбан. Він зазначив, що Єврокомісія зараз нібито наполягає на спільних позиках ЄС.
Вранці 17 грудня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила в Страсбурзі з трибуни Європарламенту, що потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки Єврокомісія і МВФ оцінюють у приблизно 137 мільярдів євро, і ЄС має покрити дві третини, але йдеться «не лише про цифри», а про зміцнення здатності України «забезпечити справжній мир».
Вона нагадала про свою пропозицію щодо варіантів фінансування України: один – на основі заморожених активів Росії, і цій опції досі чинить опір Бельгія, де зберігаються активи. Інший – на основі спільних запозичень ЄС, однак його схвалення вважається менш вірогідним через необхідність робити це одноголосно, рішенням усіх 27 держав-членів.
«Нам доведеться вирішити, яким шляхом хочемо рухатися. Але одне дуже зрозуміло: маємо схвалити рішення про фінансування України протягом наступних двох років під час цієї Європейської ради (саміту лідерів ЄС 18 грудня – ред.)», – заявила високопосадовиця.
Фон дер Ляєн дала зрозуміти, що надання Україні репараційної позики – пріоритетний варіант, нагадавши про рішення держав-членів минулого тижня зберігати активи РФ у знерухомленому стані безстроково.
Раніше президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що саміт ЄС не закінчиться доти, поки не буде ухвалене рішення про фінансування України: через репараційну позику чи в інший спосіб.
Про те, що в Європейському Союзі зосереджені виключно на підготовці репараційного кредиту для України на основі заморожених активів Росії, і альтернативні сценарії фінансування Києва наразі не розглядаються, заявила 17 грудня висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
«Завтра відбудуться ці дискусії, щоб почути від лідерів, у чому саме полягають їхні занепокоєння і як ми можемо ці занепокоєння подолати, щоб рухатися далі», – сказала вона.
Дипломат ЄС, не уповноважений давати коментарі офіційно, заявив під час спілкування з журналістами 17 грудня, що на саміті ЄС лідери мають знайти рішення щодо фінансування України, бо інакше позбавлять її здатності оборонятися, що матиме негативні наслідки не лише для України, а й для Європи.
Інший посадовець ЄС, що на умовах анонімності розказував журналістам про підготовку саміту, наголосив: «Дуже велика більшість держав-членів підтримує закон про репарації. Тож так, репараційний кредит, здається, є варіантом, який є кращим варіантом для переважної більшості держав-членів. І тому це наразі наш робочий варіант».
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Лідери 27 країн-членів ЄС зберуться на саміт в Брюсселі 18 грудня, затвердження репараційної позики – головне питання порядку денного.
Зеленський: Росія готується продовжувати війну в 2026-му, «важливо, щоб партнери це розуміли»
Українська дипломатія продовжує концентруватися на забезпеченні оборони та стійкості, заявив президент Володимир Зеленський у зверненні 17 грудня.
«Сьогодні ми почули з Москви чергові сигнали, що наступний рік вони готують роком війни. І це сигнали не тільки для нас. Важливо, щоб партнери це бачили, і важливо, щоб вони не тільки бачили а й реагували, зокрема партнери в Сполучених Штатах Америки, які часто кажуть, що Росія начебто хоче закінчити війну», – сказав він.
Зеленський вказав на те, що риторика Кремля та офіційні розпорядження російського командування свідчать про протилежне. Відтак він очікує, що Москва буде підривати дипломатичні зусилля, намагаючись «тиском по тому чи іншому пункту в документах просто прикривати своє бажання знищити Україну, українців, бажання добитися легітимізації крадіжки Росією нашої землі».
«А далі – інші країни у Європі, які хтось там у Росії може колись назвати своїми начебто «історичними землями». Потрібен реальний захист від цієї російської історії божевілля, і зараз ми продовжимо роботу з усіма партнерами, щоб такий захист дійсно був. Потрібні безпекові рішення, потрібні фінансові рішення, зокрема по російських активах, потрібні політичні рішення. І потрібна сміливість усіх партнерів бачити правду, визнавати правду та діяти відповідно», – закликав президент.
Він нагадав, що в Брюсселі завтра відбудеться саміт лідерів країн Європи. За словами Зеленського, результат цих зустрічей має дати Росії зрозуміти, що «їхнє бажання воювати ще й у наступному році не матиме сенсу, бо Україна матиме підтримку».
«Це на сто відсотків залежить від Європи – саме Європі робити цей вибір. Розраховуємо також, що наші представники на цьому тижні продовжать розмову й зустрічі з американською командою про кроки, які можуть спрацювати на мир та на гарантовану безпеку», – додав він.
Сьогодні стало відомо, що президент України Володимир Зеленський особисто відвідає засідання Європейської ради, заплановане на 18 грудня в Брюсселі. На саміт зберуться лідери 27 країн-членів ЄС, затвердження репараційної позики – головне питання порядку денного.
Кремль фактично відхиляє ключові пункти різних пропозицій мирних угод, включаючи початкову мирну угоду США з 28 пунктів, такі як надійні гарантії безпеки для України або територіальний обмін, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
ЗМІ: Ердоган сказав Путіну, що Туреччина хоче повернути Росії системи С-400
Туреччина прагне повернути системи протиповітряної оборони С-400, які вона придбала у Росії майже десять років тому, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган порушив це питання на зустрічі зі своїм російським колегою Володимиром Путіним у Туркменистані минулого тижня, повідомляє Bloomberg із посиланням на осіб, знайомих із цим питанням.
Видання вказує, що це поклало б край суперечливій угоді, яка загострила відносини Туреччини зі США й іншими членами НАТО. Крім того, такий крок потенційно дозволить Анкарі купити американські винищувачі F-35, яких вона давно прагнула.
Перед розмовою Ердогана і Путіна аналогічні обговорення відбулися між офіційними представниками двох країн, вказують співрозмовники агентства.
В офісі президента Туреччини й Міністерстві оборони країни відмовилися від коментарів, а Кремль заперечив, що таке прохання лунало під час зустрічі між двома лідерами.
Раніше цього місяця про те, що США ведуть переговори з Туреччиною щодо повторного приєднання Анкари до програми винищувачів F-35, заявив посол США в Туреччині Том Баррак. За його словами, Вашингтон сподівається, що переговори приведуть до прориву в найближчі місяці.
У публікації в соцмережі X Баррак зауважив, що Туреччина більше не повинна володіти російською системою ППО С-400, якщо хоче повернутися до очолюваної США програми виробництва і закупівлі винищувачів F-35.
У вересні президент США Дональд Трамп перед зустріччю з президентом Реджепом Тайїпом Ердоганом у Білому домі заявив, що може скасувати санкції проти турецької оборонної промисловості.
У 2020 році адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила санкції проти турецької оборонної промисловості через укладення багатомільярдного контракту на закупівлю російської протиракетної системи С-400. Вони спрямовані проти Управління оборонної промисловості Туреччини (SSB) і забороняють будь-які ліцензії на експорт до цієї організації з боку США. Туреччина також була виключена з програми винищувачів F-35 під керівництвом США.
Туреччина підписала угоду з Росією про закупівлю С-400 в 2017 році, вказуючи, що російська система потрібна з міркувань безпеки.
Від перших солдатів РФ до позиції в оточенні: битва за Покровськ очима оператора ударного БПЛА
Перед початком активних боїв у самому Покровську Донецької області понад рік українські військові стримували російську армію на його околицях. Увесь цей час 68-ма окрема єгерська бригада ЗСУ спочатку обороняла одну з ділянок спочатку околиць міста, а тепер і частину його міської забудови.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії поговорив із оператором БПЛА батальйону безпілотних систем «Шершні Довбуша» 68-ї ОЄБр із позивним «Феміда», який протягом місяців оборони міста виявляв і знищував російську піхоту на цьому напрямку, бачив, як російські дрони вбивали цивільних і робив вильоти навіть тоді, коли сам був в оточенні.
ПРООН: українці найбільше звертаються по безкоштовну психологічну допомогу через стрес і втрати
Програма розвитку ООН (ПРООН) підбила підсумки роботи Лінії безкоштовної психологічної допомоги, яка діє за її підтримки – відповідний звіт отримала редакція Радіо Свобода. Дані про роботу лінії надала Національна психологічна асоціація України.
Від початку роботи лінії з 1 червня 2022 року по 30 листопада 2025-го її фахівці надали українцям 20 206 консультацій. За цей час люди зверталися по допомогу з 21 країни, 82% дзвінків надійшли з України.
ПРООН зазначає, що на початку 2025 року лінія тимчасово зупиняла роботу через припинення фінансування USAID. Вона продовжила роботу в серпні, отримавши нову підтримку.
«До роботи лінії залучено понад 30 фахівців – психологів і психіатрів. Дзвінки первинно приймає адміністратор із психологічною освітою, який скеровує заявника до відповідного спеціаліста. Тривалість кризової консультації становить близько 20-40 хвилин, а у випадку суїцидальних ризиків – понад годину», – йдеться в повідомленні.
За даними ПРООН, найчастіше причинами для звернень були:
- реакція на стрес – 7 502
- сімейні та міжособистісні труднощі, переживання втрати – 6 795
- симптоми психічних розладів – 3 753
- вимушене переміщення – 2 078
- соціальні запити з психологічним компонентом – 1 876
- втрата роботи або доходу – 1 294
- суїцидальні наміри – 957
- досвід насильства та його наслідки – 923
Найчастіше психіатри лінії опрацьовували запити щодо гострої реакції на стрес і розладів адаптації – загалом таких звернень було 8 362.
Віцепрезидентка Національної психологічної адаптації Валерія Палій зазначає, що структура запитів поступово змінюється. Зокрема, в 2022-2023 роках працівники лінії фіксували більше запитів, пов’язаних із тривожною симптоматикою:
«Люди хвилювалися про майбутнє, про те, що на них очікує; було багато невизначеності, зокрема щодо того, як розгортатиметься війна. У 2024-2025 роках ми фіксуємо більшу кількість розладів і скарг на депресивну симптоматику. Це свідчить про те, що люди певною мірою адаптувалися до ситуації й навчаються з нею жити, намагаються зрозуміти, коли і як це закінчиться, а також які способи підтримки вони можуть знайти в поточних умовах».
НПА фіксує, що найбільше по допомогу зверталися люди від 35 до 64 років (10 554). На другому місці люди від 25 до 34 років – 5 344 – а також молодь від 19 до 24 років (1 988).
«Значну групу (1 257 – ред.) становлять люди віком 60+ – часто самотні мешканці невеликих громад, для яких анонімність та конфіденційність є критично важливими. Найстаршій людині, яка телефонувала на Лінію, було 90 років», – йдеться в коментарі.
У листопаді 2025 року Міністерство оборони дозволило залучати цивільних психологів для допомоги військовослужбовцям.
Шмигаль повідомив про «важливі домовленості» з Німеччиною на понад 1,2 млрд євро
Міністр оборони України Денис Шмигаль заявив про посилення оборонної співпраці з Німеччиною і підписання низки «нових важливих домовленостей» із німецькими партнерами на суму понад 1,2 мільярда євро.
За словами Шмигаля, йдеться, зокрема, про довготермінове постачання запасних частин до систем Patriot, що дозволить швидше ремонтувати, модернізувати і відновлювати наявні комплекси.
Крім того, домовленості передбачають закупівлю українських БпЛА на суму 200 мільйонів євро, а також «найбільший артилерійський проєкт» на виробництво 200 одиниць САУ «Богдана» на новому шасі Zetros загальною вартістю в 750 мільйонів євро для нарощення артилерійських спроможностей України.
Також підписані домовленості про спільне виробництво українських БпЛА «Лінза» у кооперації української компанії Frontline Robotics і німецької компанії Quantum Systems в межах Build with Ukraine. Ці БпЛА забезпечать масштабування тактичної розвідки, зауважив Шмигаль.
Укладені також контракти на безперебійне постачання новітніх засобів РЕБ на тактичному рівні, додав міністр.
«Завдяки домовленостям президента України Володимира Зеленського і канцлера ФРН Фрідріха Мерца у наступному році Німеччина зобов’язалася виділити на підтримку України 11,5 млрд євро. Вдячний міністру оборони Борису Пісторіусу за оголошення цієї важливої підтримки під час «Рамштайну». Особливо цінуємо передачу двох обіцяних систем Patriot і 9-ї IRIS-T. Це допоможе захистити українські міста й посилює європейську безпеку», – зазначив Шмигаль.
Німеччина регулярно надає Україні пакети військової допомоги на мільярди євро.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц 15 грудня на тлі мирних переговорів заявив про першу від 24 лютого 2022 року можливість досягти припинення вогню в Україні.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у листопаді застерігав від примусу України до односторонніх територіальних поступок у поточних мирних переговорах. За його словами, країна також повинна мати можливість захищатися в майбутньому – це вимагає сильних збройних сил та надійних гарантій безпеки, особливо з боку США.
У Запорізькому районі через удар FPV-дрона поранені 2 людей, у Запоріжжі число постраждалих зросло до 30
У Запорізькому районі внаслідок удару російського FPV-дрона поранені дві людини, повідомив 17 грудня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворожий FPV-дрон вполював цивільне авто у селищі Кушугум. Поранень дістали двоє чоловіків – 55 і 43 років. Їм надається медична допомога», – написав Федоров у телеграм-каналі.
Тим часом, Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про зростання до 30 кількості поранених внаслідок денного удару РФ по Запоріжжю і Запорізькому району. Серед них – п’ять дітей. У ДСНС повідомили, що аварійно-рятувальні роботи завершені.
Раніше Федоров повідомляв про 29 постраждалих. За його даними, троє людей перебувають у тяжкому стані. Стан 14 постраждалих лікарі оцінюють як середній.
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю та Запорізькому району. В обласному центрі є влучання по двох житлових будинках. Повідомлялось, що під завалами можуть бути люди.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Опитування: українці найбільше довіряють ЗСУ, довіра до президента вища за довоєнний рівень
Центр Разумкова оприлюднив часткові результати опитування «Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення», яке тривало з 11 по 18 листопада.
Зокрема, учасників опитування попросили оцінити напрямок розвитку подій в Україні:
- 32,5% вважають, що події розвиваються в правильному напрямі
- 48% – у неправильному
- 19,6% не змогли відповісти
Автори зазначають, що частка громадян, які оцінювали розвиток подій позитивно, зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії – з 20% в грудні 2021-го до 51% у вересні та жовтні 2022-го, досягши максимуму в 61% на початку 2023 року. Після середини 2023 року і до середини 2024-го соціологи фіксували зниження цього показника, головною причиною вважають тривалість війни.
«Частка тих, хто вважає, що події розвиваються у правильному напрямі, істотно вища серед тих, хто довіряє українській владі — від 19% серед тих, хто їй зовсім не довіряє, до 51,5% серед тих, хто їй повністю довіряє», – йдеться в тексті.
Серед суспільних інституцій найбільшою довірою користуються Збройні сили України (повністю або скоріше довіряють 92% опитаних) та Державна служба з надзвичайних ситуацій (86%).
Також респонденти висловили переважно довіру волонтерам (81%), добровольчим загоніам (78%), Національній гвардії (72%), Головному управлінню розвідки (71%), прикордонникам (70,5%), Службі безпеки України (65%), церкви (65%), громадським організаціям (64%), Міністерству оборони (63%) та Національному банку (54%).
«Частка тих, хто довіряє Президенту України, статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто йому не довіряє (відповідно 48% і 45%), це само стосується українських ЗМІ (відповідно 48% і 45%), Державного бюро розслідувань (відповідно 40% і 42%)», – зазначають автори опитування.
Традиційно низький рівень довіри до Верховної Ради (переважно або взагалі не довіряють 76%). Також учасники висловили недовіру державному апарату (75%), уряду (73%), політичним партіям (71,5%), судам (66%), прокуратурі (60%), політичній опозиції (59%) та українській владі загалом (57%).
Думки розділилися щодо, зокрема, Національної поліції (не довіряють загалом 49%, довіряють – 45,5%), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (не довіряють 47%) та Національного антикорупційного бюро (45% висловили недовіру проти 41%).
«У перші місяці після початку повномасштабної війни зросла довіра громадян до більшості владних інститутів, що було зумовлено усвідомленням необхідності національної консолідації перед зовнішньою загрозою. Однак, з часом рівень довіри до владних інститутів порівняно з першим роком війни знизився. Хоча й стосовно багатьох інститутів залишається вищим, ніж до війни. Збереження високого рівня довіри насамперед стосується тих інститутів, які безпосередньо відповідають за оборону країни», – йдеться в коментарі.
Також вищим порівняно з довоєнним залишається рівень довіри до президента, волонтерів і активістів, омбудсмана та банківської системи.
Соціологи зазначають, що протягом остатннього року найбільш помітне зростання довіри до антикорупційних інституцій – це пов’язують із «викриттям ними низки фактів корупції у вищих ешелонах влади, хоча частка тих, хто довіряє антикорупційним інститутам, навіть зараз залишається меншою, ніж частка тих, хто не довіряє».
Серед найбільших викликів сьогодення більшість респондентів називала, зокрема:
- війну – 68% опитаних
- хабарництво і корупцію – 45%
- руйнування житла внаслідок російських атак 40%
- руйнування інфраструктури – 38%
- перебої зі зв’язком і постачанням електроенергії, води та газу 30%
- низький рівень зарплат і пенсій 29%
- інфляцію – 27%
Опитування проводили у більшості областей України, участь взяли 2 008 респондентів від 18 років. Теоретичну похибку вибірки оцінюють у не більше ніж 2,3%. Повні результати проєкту планують оприлюднити в січні.
Зеленський відвідає саміт лідерів ЄС 18 грудня – посадовець Євросоюзу
Президент України Володимир Зеленський особисто відвідає засідання Європейської ради, заплановане на 18 грудня в Брюсселі, повідомив Радіо Свобода посадовець ЄС.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, заплановано, що президент України дасть пресконференцію о 14:15 за київським часом, яка може початися і пізніше.
Напередодні в Єврораді заявляли, що Зеленський братиме участь у засіданні онлайн.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта, який 9 грудня надіслав лідерам країн-членів Європейського Союзу листа-запрошення на саміт ЄС 18 грудня, зауважив, що в рамках зустрічі відбудуться «важливі дискусії», а пріоритетом будуть дві теми: Україна й безпека в Європі; а також фінансування ЄС на 2028-2034 роки.
«Ми розпочнемо засідання Європейської ради з обговорення питання України. Останні події підкреслюють необхідність термінових дій ЄС. На жовтневому засіданні Європейської ради ми зобов’язалися вирішити нагальні фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема для її військових й оборонних зусиль. На нашому наступному засіданні ми маємо вирішити, виходячи з поточної підготовчої роботи, як виконати це зобов’язання. На момент написання цього листа тривають дипломатичні зусилля для досягнення справедливого й міцного миру в Україні. У цьому контексті ми обговоримо, як найкраще продовжувати захищати інтереси Європи і як зміцнити переговорну позицію України», – йшлося в листі.
Кошта наголосив, що важливою частиною цього має бути посилення тиску на Росію.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 17 грудня назвала наступні дні вирішальними в підтримці України.
17 грудня в Страсбурзі з трибуни Європарламенту вона наголосила, що потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки Єврокомісія та МВФ оцінюють у приблизно 137 мільярдів євро, і ЄС має покрити дві третини, але йдеться «не лише про цифри», а про зміцнення здатності України «забезпечити справжній мир».
Фон дер Ляєн дала зрозуміти, що надання Україні репараційної позики – пріоритетний варіант, нагадавши про рішення держав-членів минулого тижня зберігати активи РФ у знерухомленому стані безстроково.
Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
На фронті відбулося 87 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 17 грудня на фронті відбулося 87 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Сьогодні від вогню ворожої артилерії постраждали громади прикордонних населених пунктів, зокрема Рижівка, Нескучне, Сидорівка, Волфине Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Понад половина боїв зафіксована на Покровському та Костянтинівському напрямках у Донецькій області.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 14 штурмових дій у районах населених пунктів Олександро-Шультине, Клебан-Бик, Плещіївка, Русин Яр та у бік Костянтинівки і Софіївки.
На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 31 спробу потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 23 атаки противника. Бої тривають у восьми локаціях», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
9 грудня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська на Донеччині продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Федоров: кількість поранених через удар Росії по Запоріжжю зросла до 29
Постраждалі внаслідок удару Росії по Запоріжжю та Запорізькому району продовжують звертатися по допомогу, заявив голова області Іван Федоров 17 листопада.
За його даними, у постраждалих – осколкові поранення, контузія та гостра реакція на стрес.
«Вже 29 людям знадобилася допомога лікарів. Серед них п’ятеро дітей – дівчатка двох, дев’яти та одинадцяти років та хлопчики п’яти та тринадцяти років», – заявив він.
За даними голови області, троє людей у важкому стані. Стан 14 постраждалих лікарі оцінюють як середній.
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю та Запорізькому району. В обласному центрі є влучання по двох житлових будинках. Повідомлялось, що під завалами можуть бути люди.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.