Росія втратила за добу понад 1300 військових – Генштаб ЗСУ
Втрати російських військ сягнули близько 1 378 820 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 червня.
За даними командування, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 1 310 військових.
Штаб також зафіксував втрату російськими військами за добу:
- 6 танки (загалом 12 010)
- 10 бойових броньованих машин (24 727)
- 74 артилерійські системи (43 787)
- 2 реактивні системи залпового вогню (1 859)
- 2 засоби протиповітряної оборони (1 416)
- 9 наземних робототехнічних комплексів (1 628)
- 2 120 безпілотників оперативно-тактичного рівня (342 651)
- 326 автомобілів і автоцистерн (105 498)
- 10 одиниць спеціальної техніки (4 277)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
У Росії після атаки дронів горить Афіпський НПЗ
У результаті атаки дронів у російському Краснодарському краї горить Афіпський нафтопереробний завод, повідомляють оперативний штаб регіону і телеграм-канали 11 травня.
«Уламки БпЛА також виявлені за трьома адресами приватного сектора. В одному з домоволодінь сталося загоряння господарської будівлі. Ще в одному будинку вибуховою хвилею вибило скління. Порушено газову магістраль», – ідеться в повідомленні влади.
Унаслідок атаки постраждали троє місцевих жителів, проінформував губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв.
Афіпський НПЗ – один із найбільших нафтопереробних заводів на півдні Росії з проєктною потужністю понад 6 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство виробляє паливо, яке, зокрема, постачається для армії РФ.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Українська балістика: куди зможе долетіти і чи здатна збивати її російська ППО?
Президент України Володимир Зеленський стверджує, що Україна вже дуже близька до створення власних балістичних ракет. «У нас досі немає балістичних, але зараз ми на шляху до цього. Ми дуже близькі», – заявив глава держави в інтерв'ю Sky News.
Українські ЗМІ повідомляють, що починаються випробування нової балістичної ракети FP-9. Експерти наголошують на її великій далекобійності, що дозволить уражати об'єкти в тилу Росії та на всіх окупованих територіях.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що «передбачене завершення розробки та подальше серійне виробництво вітчизняних балістичних і крилатих ракет. У поєднанні з безпілотними системами це дозволить створити збалансовану систему дальнього вогневого впливу та забезпечити ураження цілей на відстані до 2000 кілометрів»
Якщо Україна і справді створить балістичні ракети, то чи долетять вони до окупованого Росією Криму? І чи є у російської протиповітряної оборони засоби, щоб їх збити?
У цьому розбирався проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Генштаб: на фронті від початку доби було 196 бойових зіткнень
На фронті від початку цієї доби відбулося 196 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у зведенні на 22:00 10 червня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 37 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах Родинського, Гришиного, Василівки, Котлиного, Удачного і в напрямку Ганнівки, Білицького, Олександрівки, Шевченко, Новоолександрівки, Новогришиного, Сергіївки, Новопідгороднього, Новопавлівки», – йдеться в повідомленні.
За даними командування ЗСУ, 20 російських атак було на Гуляйпільському напрямку. Війська РФ також атакували позиції ЗСУ на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
21 травня міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Війська РФ атакували Павлоград, постраждали 12 людей, пошкоджена багатоповерхівка – ОВА
Російські військові ввечері 10 червня атакували Павлоград на Дніпропетровщині, внаслідок чого постраждали, за останніми даними, 12 людей, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, внаслідок удару пошкоджений багатоповерховий будинок, там зайнялася пожежа.
«У Павлограді вже 12 поранених через атаку росіян по багатоповерхівці. У лікарні у важкому стані 75-річна жінка. Інші постраждалі отримали необхідну медичну допомогу. Далі лікуватимуться амбулаторно», – зазначив очільник ОВА.
За його словами, серед постраждалих – 13-річний хлопчик.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Угруповання СБС за рік після створення уразило російських цілей майже на 40 млрд доларів – Зеленський
Угруповання Сил безпілотних систем Збройних сил України за рік після створення уразило російських цілей різного рівня на майже 40 мільярдів доларів, заявив президент Володимир Зеленський.
«Найважливіше, що це різні типи уражень і кожне додає нам можливості берегти життя. СБС Збройних сил – реально взірець для багатьох інших армій, і цими місяцями ми особливо вдячні за мідлстрайки: російська воєнна логістика на всій глибині тимчасово окупованої території тепер доступна для українських дронів. Російське прикордоння теж зазнає нашого впливу. Це відчувається ворогом, і будемо це нарощувати. Ми будемо СБС ще посилювати», – заявив Зеленський у вечірньому зверненні 10 червня.
Раніше сьогодні голова держави підписав указ про встановлення 11 червня Днем СБС.
Севастопольська панорама: «практично знищена» чи ні? Що відомо
«Ситуація вкрай складна: уже зараз зрозуміло, що Панорама Франца Рубо практично знищена... Варвари й нелюди спеціально били по тому, що нам дороге, намагаючись знищити нашу суть. Тільки повні відморозки могли піти на таке — цілеспрямовано бити по музею. Нас не залякати. Єдине, чого ви домоглися, – це вкотре показали всьому світу своє справжнє варварське обличчя. Севастополь не боїться, Севастополь пам'ятає!» – написав Развожаєв.
Панорама «Оборона Севастополя 1854-1855» розповідає про один із епізодів Кримської війни 1853–1856 років, яка завершилася нищівною поразкою Російської імперії від коаліції Османської імперії, Великої Британії, Французької імперії та Сардинського королівства; війна завершилася підписанням Паризького мирного договору, за яким Чорне море оголошувалося нейтральним, а Росія втрачала право мати там військовий флот і фортеці
При цьому пресслужба Музею оборони Севастополя заявила, що фрагменти оригінального полотна Франца Рубо не були знищені.
«Те, що перебувало в будівлі, – це полотно, написане у 1954 році групою радянських художників із 19 осіб під керівництвом В.М. Яковлєва, а після його смерті – П.П. Соколова-Скаля. Нагадаємо, що у фондовій колекції Музею-заповідника героїчної оборони та визволення Севастополя зберігається 39 врятованих фрагментів пензля Ф.А. Рубо. Справжні фрагменти з умовними назвами «Атака» та «Лівіше Юферова», які повернулися на свою історичну землю, будуть вперше представлені увазі севастопольської публіки на виставці «РУБО. 170», яка відкривається завтра, 11 червня о 15:00, у кінотеатрі «Україна». Вони були відреставровані в Москві...» – вказано в заяві.
Пізніше з'явилися повідомлення, що споруда повністю вигоріла і є загроза обрушення купола.
Речник очільника Росії Дмитро Пєсков заявив, що атака нібито підтверджує «правильність дій Росії» щодо України.
«Історію не можна перемогти. Такі удари вкотре наголошують на нашій правоті у боротьбі за російські регіони», – сказав Пєсков журналістам.
У російському Міноборони інформацію не коментували.
Війська РФ атакували два цивільні судна у Чорному морі – уряд
Російські безпілотники атакували в Чорному морі два цивільні торговельні судна під прапорами Панами і Барбадосу, повідомили у Міністерстві розвитку громад і територій України.
«Судно під прапором Панами слідувало до порту Одещини для навантаження металу. На борту виникла пожежа, яка була оперативно ліквідована силами екіпажу. Також постраждало судно під прапором Барбадосу, що перевозило пшеницю. На щастя, ніхто не постраждав. Обидва судна залишаються в морехідному стані й продовжили рух за маршрутом», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
В Україні 11 червня відзначатимуть День Сил безпілотних систем – указ
Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення 11 червня Днем Сил безпілотних систем Збройних сил України. Документ опублікований на сайті голови держави 10 червня.
«Враховуючи роль Сил безпілотних систем Збройних сил України у боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, з метою започаткування нових військових традицій постановляю: встановити в Україні День Сил безпілотних систем Збройних Сил України, який відзначати щороку 11 червня. Цей указ набирає чинності з дня його опублікування», – йдеться в документі.
5 червня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд запропонував встановити 11 червня День Сил безпілотних систем.
Війська РФ атакували вокзал у Сумах, уламки дрона впали на поїзд – «УЗ»
Російські військові 10 червня атакували територію вокзалу в Сумах, повідомила «Укрзалізниця».
«Шахед» був збитий над будівлею вокзалу, і його уламки впали на пасажирський поїзд №143 Суми-Рахів. Як результат – загоряння даху останнього вагона. Пасажири і поїзна бригада не постраждали, оскільки були в укритті», – йдеться в повідомленні.
В «УЗ» зазначили, що поїзд рухається з затримкою +5 годин.
Тим часом очільник Сумської ОВА Олег Григоров раніше сьогодні повідомив, що внаслідок російських ударів по Сумщині 10 червня постраждали шестеро цивільних людей.
Пошкодження Чонгарського мосту і понтонна переправа: «Схеми» публікують супутникові знімки
На супутникових знімках Planet Labs, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), видно наслідки атаки в ніч на 7 червня по Чонгарському мосту, який поєднує материкову Україну з Кримським півостровом. Це, зокрема, темні плями від уражень у центральній частині мосту, а також розгорнута поруч із ним понтонна переправа.
В окупаційній адміністрації Херсонської області 7 червня повідомили, що через ураження мосту українськими безпілотниками були вимушені перекрити рух. Цей міст є важливим шляхом для постачання армії РФ, який використовується для забезпечення російського угруповання військ на півдні.
На шляху до кіберкризи. Чому світ запізнюється із регулюванням шпигунських технологій
Відносно недавно технологічний прогрес перетворив доступ до приватного життя на послугу: дізнатись інформацію про будь-кого може кожен – за гроші.
Не застраховані навіть лідери країн. Цю можливість забезпечують комерційні засоби кібервтручання – інструменти та послуги приватних компаній для несанкціонованого віддаленого доступу до цифрових даних.
Сьогодні ми спостерігаємо як технології стеження покроково сунуть на ті самі регуляторні граблі, щоправда в рази швидше і менш помітно.
Ринок засобів кібервтручання уже пропонує урядам – і, заодно, усім, хто здатний видати себе за них – можливість проникнути до ґаджетів, відстежити повідомлення та заволодіти приватною інформацією з будь-якої точки світу.
Але схоже, що держави не дуже поспішають із обмеженнями, намагаючись не підважувати крихку модель забезпечення потреби у таких інструментах.
Основна ж проблема регулювання полягає у тому, що міжнародні механізми регулювання майже не охоплюють ключових гравців шпигунського ринку, йдеться у дослідженні Ради економічної безпеки України.
Перші супутникові знімки показали руйнування на заводі в Чебоксарах після удару «Фламінго»
Перші супутникові знімки заводу «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах, столиці російського регіону Чувашія, показали наслідки чергового удару українською ракетою «Фламінго» 10 червня.
Як вказує Російська служба Радіо Свобода, знімки свідчать про те, що головний корпус заводу практично повністю зруйнований. Він був сильно пошкоджений після попереднього удару 5 травня 2026 року.
Єврокоміся пропонує закласти понад 1 млрд євро на підтримку України в бюджет ЄС на 2027 рік
Європейська комісія 10 червня запропонувала попередній варіант річного бюджету Європейського Союзу на 2027-й. Він сягає 200 мільярдів євро.
Бюджет наступного року продовжуватиме забезпечувати вирішальне фінансування встановлених політичних пріоритетів ЄС, включаючи значну підтримку України через Механізм підтримки України та нову Позику на підтримку України.
Зокрема, пропозиція бюджету передбачає 1,15 мільярда євро в графі «Позика на підтримку України».
За формулюванням Єврокоміісії, російська агресія проти України підкреслила необхідність значних інвестицій у безпеку та оборону в державах-членах блоку для побудови «безпечнішого майбутнього для Європи».
РФ втратила контроль над портом в окупованому Маріуполі?
Українські військові заявили про удар по порту Маріуполя. У 1-му корпусі НГУ «Азов» повідомили, що Сили оборони вразили об’єкти критичної інфраструктури порту – і оприлюднили відео на підтвердження. Також пошкоджень зазнав суховантаж Lady Augusta з «тіньового флоту» РФ.
За повідомленням військових, порт був повністю знеструмлений, а логістика російських військ – ускладнена.
«Окупанти втратили можливість використовувати порт Маріуполя», – заявили в корпусі.
Раніше Генштаб ЗСУ заявляв про знищення восьми і пошкодження дев'яти резервуарів для зберігання палива в районі Маріупольського порту.
У Криму заявили про зміну розкладу залізничного пасажирського транспорту після атак ЗСУ
У окупованому Криму з 10 червня змінився розклад руху залізничного пасажирського транспорту – про це повідомив підконтрольний Росії очільник півострова Сергій Аксьонов, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
У літньому графіку руху передбачено курсування 48 пар приміських поїздів (96 поїздів), а в далекому сполученні – 14 пар (28 поїздів) за 20 маршрутами. За рішенням російського оперативного штабу та за коригуванням перевізника «Гранд Сервіс Експрес», 8 пар поїздів за 10 маршрутами прямуватимуть Кримом у світлу пору доби, тобто з 5:00 до 23:00.
Решта 6 пар поїздів за 10 маршрутами, які прямують до Криму в нічний час, прибуватимуть на залізничну станцію «Керч-Південна». В’їзд на півострів залізничним транспортом здійснюватиметься в світлу пору доби до Сімферополя згідно із затвердженим розкладом.
Прем’єр Латвії повідомив, коли до країни прибудуть українські фахівці з протидії дронам – ERR
Українські експерти прибудуть до країн Балтії наступного тижня, щоб допомогти в протидії безпілотникам у їхньому повітряному просторі – про це повідомляє суспільний мовник Естонії ERR з посиланням на прем’єр-міністра сусідньої Латвії Андріса Кульбергса 10 червня.
Кульбергс, який нещодавно очолив уряд, напередодні підписав «дронову угоду» із Зеленським у столиці Естонії Таллінні, де проходив саміт Україна – країни Північної Європи й Балтії.
«Наступного тижня військові експерти з України – ті, хто воював на фронті та має повні знання – (приїдуть і – ред.) оцінять ситуацію в Латвії», – сказав Кульбергс.
Він очікує, що відтак країни Балтії будуть знати, яке технічне обладнання потрібне для найкращого захисту неба.
Робота реактивної артилерії по російських військах, що сунуть на Краматорськ
У Херсоні через удар російського дрона загинув працівник комунального підприємства – ОВА
Житель Херсона загинув внаслідок чергової атаки російського дрона на місто, повідомила місцева влада 10 червня.
Спершу було відомо, що чоловік середнього віку зазнав смертельних поранень через удар по Корабельному району.
Згодом голова області Олександр Прокудін уточнив, що загиблим виявився 39-річний працівник одного з обласних комунальних підприємств.
«Чоловік потрапив під удар російського БпЛА під час виконання своїх професійних обов’язків. Це черговий доказ терористичної суті росіян, які цілеспрямовано скеровують дрони на цивільних фахівців, які підтримують життєдіяльність громад», – додав він.
В Україні повідомили про підозру ще 2 військовим РФ через удар по Миколаївській облраді в 2022-му
Служба безпеки України повідомила про ще двох підозрюваних російських військових у зв’язку з атакою на будівлю Миколаївської обласної ради – про це відомство заявило 10 червня.
«Служба безпеки зібрала доказову базу на двох керівників збройних угруповань РФ, які організували повітряний удар по адмінбудівлі Миколаївської обласної ради 29 березня 2022 року. Тоді внаслідок ворожої атаки загинуло 36 людей. Ще 38 – отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: СБУ розслідує ураження об’єкта біля Чорнобильської АЕС як воєнний злочин
Правоохоронці також зафіксували пошкодження багатоквартирних будинків, центру дитячої творчості, комерційних об’єктів і цивільних автомобілів поруч із будівлею.
Слідство встановило, що плануванням та підготовкою обстрілу займалися:
- генерал-лейтенант Михайло Зусько – командир 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ
- полковник Микола Горайчук – на той час тимчасово виконуючий обов’язки командира 12-ї ракетної бригади 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ
Російські військові застосували крилату ракету класу «земля-земля» з оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер», розташованого в окупованому Криму.
Слідчі заочно повідомили Зуську та Горайчуку про підозру за статтями про порушення законів і звичаїв війни, що спричинили загибель людей, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
У лютому 2025 року слідчі СБУ заочно повідомили про підозру російському генералу армії Олександру Дворнікову, який віддав наказ завдати удару по будівлі Миколаївської облради, коли перебував на посаді командувача Південного військового округу збройних сил РФ.