Втратила все, що мала, а тепер живе на Волині, шиє сумки для дронів. Жінка, яка пережила блокаду Маріуполя та дивом вирвалась з охопленого війною міста – відкрила в Луцьку майстерню з виготовлення військового спорядження.
У великому наметі мешкало 380 біженців, більшість із них з України
Маріуполька Ольга постраждала від бомбардування пологового будинку
Словацький міністр вважає, «що найбільшою допомогою українським військовим буде, якщо у них буде достатньо людей»
Звідки взяли ідеї для свого бізнесу? Перед якими труднощами постають підприємці-переселенці?
Майже 32 тисячі українців вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Це – люди, які пропали за останні 10 років, відколи Росія напала на Україну. Пошуком зниклих займаються українські правоохоронці з допомогою міжнародних організацій.
Лише п’ята частина від кількості українських біженців у Німеччині планує повертатися до України – дослідження
«Була військова сумка, гранати і карта, на якій були промальовані шляхи наступу»
Як повернути дитину, якщо її в батьків-біженців вилучили європейські соціальні служби?
Два роки в захопленому Росією Мелітополі прожила багатодітна родина Корнієвських. Подружжя має чотирьох дітей, двоє з яких ще неповнолітні. З 16-річними двійнятами Софією і Артемом батьки наприкінці грудня змогли виїхати в Івано-Франківську область.
Історія керівниці ОСББ з Бахмута, яка приводить до ладу будинки на Дніпропетровщині
У Швеції доступ до послуг надає десятизначний код
Центр проводить заняття для дітей з аутизмом із сімей військових та ВПО
Початок повномасштабної війни Росії проти України спричинув найбільшу міграційну кризу з часів Другої світової війни
40% українців знадобиться гуманітарна підтримка в 2024 році, підрахували в ООН. Кошти на неї ще збирають, повідомила представниця Управління Верховного комісара з питань біженців ООН Кароліна Ліндхольм Біллінг.
З понад 3,7 мільйона українських внутрішніх переселенців 60% – безробітні та потребують фінансової підтримки. Через два роки з початку вторгнення ВПО обирають не переміщуватися далеко, а залишаються поблизу прифронтових територій.
Найменшим з них, двійнятам, лише два роки, а найстаршому – 16
Проєкт «Ти як?» започаткували, щоби розповідати історії вимушених мігрантів: біженців, переселенців всередині країни і депортованих Росією людей
Колектив Луганської обласної філармонії – двічі переселенець. У 2014 році частина музикантів виїхала з окупованого Росією Луганська. У 2015 році у Сєвєродонецьку вдалося відновити три колективи філармонії ‒ симфонічний оркестр, ансамбль пісні і танцю та музичний гурт.
Про те, що потрапило в кадр документалістів і що відбувалося поза ним, Анастасія Піддубна розповіла проєкту «Ти як?»
Перформанс під звуки сирени, картина з продуктового набору для біженців і книга про українських мігрантів, – так через творчість двічі переселенка Дар’я Калашникова розповідає іноземцям про війну в Україні. Дівчина – одна з організаторів Євромайдану у Луганську.
Залишилася одна з двома дітьми після загибелі чоловіка, який захищав Україну, пережила знищення Маріуполя, тікала з трьома дітьми від окупаційних військ – такими історіями діляться біженки в «Клубі українських жінок» у Варашаві.
«Життя, складене в одну торбу». Як люди з інвалідністю долають шляхи війни
17-річній дівчині довелося самостійно перетинати кордон і починати життя з нуля
Німецька поліція наразі не заявляє про етнічні мотиви зловмисників. Крім того, під час нападу постраждали й підлітки неукраїнського походження
Рятуючись від війни й окупації, 10 тисяч українців щомісяця перетинали російсько-латвійський кордон, за даними посла України в Латвії Анатолія Куцевола. Частина з них мігрували в інші європейські країни, а прихисток у Латвії знайшли майже 33 тисячі українців
Олександра Роговік – волонтерка руху «Молодь за мир», що базується у модульному містечку в одному з районів Львова. Дівчина близько семи місяців жила в окупованому Бердянську і була вимушена покинути рідну домівку.
Резолюції парламентів різних країн можуть збільшити тиск на Росію, щоб вона повернула депортованих українських дітей, переконана віцеспікерка латвійського парламенту Занда Калніня-Лукашевіца.
«За дев’ять місяців нереально вивчити німецьку з нуля до середнього рівня»
БІЛЬШЕ
