21 лютого 2023 року на Радіо Свобода стартував проєкт «Ти як?». Його започаткували, щоби розповідати історії вимушених мігрантів: біженців, переселенців всередині країни і депортованих Росією людей. Рік по тому і напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що спричинило найбільшу гуманітарну катастрофу в світі з часів Другої світової війни, Радіо Свобода підсумовує результати роботи і вплив оприлюднених публікацій.
Робота колективу «Ти як?» охоплює близько десятка країн. Але найбільше фокусує увагу на висвітленні життя українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії, де зараз проживає найбільша кількість українців. Найпоширенішими проблемами, з якими вони стикаються в цих країнах, є робота, влаштування дітей в заклади та інтеграція в іноземне суспільство.
За період існування проєкт оприлюднив численні статті та відеосюжети про пережиту евакуацію і втрати, історії успіхів українських громадян за кордоном і розвиток релокованого бізнесу всередині країни.
Ми розповідали історії про те, як українці вплинули на економічне становище країн, в яких вони перебувають, про їхній попит на зовнішніх ринках праці. І з’ясували, що, попри усталені переконання і витрати на біженців, вони мають позитивний вплив на економіку і ринки ЄС.
Прояви ксенофобської поведінки і вилучення дітей із родин біженців
Чимало нашої уваги було зосереджено й на негативних тенденціях, пов’язаних із мігрантами: прояви ксенофобської поведінки щодо них або вилучення дітей із сімей біженців.
«Дружина сказала, що доньку вкрали», – так описав ситуацію один із героїв наших публікацій – киянин Олексій Бедрін. З його слів, так він дізнався про відібрання своєї доньки у дружини соцслужбами Бельгії. Восьмирічна дівчинка 10 місяців проживала в сім’ї іноземців, поки батько зв’язувався з бельгійськими та українськими установами, щоб забрати доньку додому. Зрештою чоловік отримав дозвіл на виїзд за кордон та повернув дитину до Києва.
Публікація про Олексія привернула увагу інших сімей українських біженців, хто стикнувся з цією проблемою. Як виявилося, за офіційною інформацією, таких випадків з переселенцями за кордоном – уже кілька сотень. І нерідко – відібрання дітей пов’язані з відмінностями законодавств України і країн, які прихистили українців. З моменту публікації редакція «Ти як?» отримала низку повідомлень від батьків, які хотіли дізнатися більше про те, як чоловікові вдалося повернути доньку. Тож журналісти продовжують відстежувати випадки відібрання дітей українських біженців у Європі.
Можлива мобілізація українських чоловіків за кордоном та підтримка ЄС
Проєкт також досліджує заяви влади щодо категорії громадян, що стали біженцями, серед яких найбільш складними є можлива мобілізація українських чоловіків за кордоном та ідея про те, що українці мають припинити отримувати підтримку в ЄС та повернутися.
Всі ці теми – в постійному фокусі нашої редакційної уваги.
Про останні наративи щодо біженців з боку ОП наш проєкт мав змогу запитати першу леді України, яка системно працює з темою депортації і вимушено переселених українців. І отримав її реакцію на суперечливе питання. «Це неправильно – силувати людей повертатися, коли їм нема куди повернутися. Давайте будемо чесними, – зазначила в ексклюзивному інтерв’ю «Ти як?» перша леді Олена Зеленська. Більшість наших вимушених переселенців не може повернутися додому, тому що їхній дім знищений. Тому я впевнена, що демократичні країни не будуть робити різких рухів. Ми всі в Україні розуміємо, що порятунок дитини – це найважливіше для мами. І наша мрія – щоб повернулися всі. Розуміємо, що життєві обставини можуть бути різними, але ми дуже хочемо, щоб усі повернулися».
Діти, незаконно вивезені в РФ
Із Оленою Зеленською ми ексклюзивно поспілкувалися й про повернення депортованих дітей, незаконно вивезених в РФ. Власне, тема депортації стала чи не найскладнішою у фокусі нашого проєкту. «Ти як?» випустив серію публікацій про незаконне вивезення неповнолітніх з окупованих територій. Редакція опублікувала історію сім'ї з Маріуполя, в якій розповіли, як батька-одинака розлучили з трьома дітьми. Окупаційна влада відправила його до в'язниці, а дітей депортувала до Росії групою з 31 дитини.
Ми показали участь у цьому процесі Марії Львової-Бєлової, російської чиновниці, якій разом із президентом РФ Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт. А герої наших історій після публікації стали одними з ключових свідків у справі про депортацію в МКС.
Разом із колегами з проєкту розслідувань «Схеми» ми повністю ідентифікували групу з 31 дитини, депортованої з Маріуполя, назвавши відповідальних за ці дії з боку російських чиновників та ставлеників Кремля в окупації. Ця історія була показана в документальному фільмі «Список 31». Матеріали цього розслідування були додані до кримінального провадження правоохоронними органами, які розслідують ці злочини.
У складі цієї групи був Богдан Єрмохін. За півтора року в депортації підліток з Маріуполя, як він розповів, пережив цькування, погрози, затримання російськими силовиками під час спроб втечі в Україну, а в підсумку отримав повістку у російський військкомат. Попри все це, він не полишав надії повернутися додому – і це сталося у день його повноліття. Разом з друзями хлопець вже відкрив благодійний фонд для допомоги з повернення українських дітей. А своє перше інтерв’ю вдома дав проєкту «Ти як?», який розповідав читачам про долю хлопця впродовж дев’яти місяців.
«Так, я все бачив (усі матеріали Радіо Свобода – ред.). Мені знайомі, з якими я спілкувався, надсилали, коли я був на території окупанта. Було дуже приємно, що про мене не забувають, і надія залишалася, що я повернуся додому. Там дуже багато дітей, яким також потрібна наша підтримка. І про них теж забувати не треба. Я знаю дуже багато дітей і знаю, що багато хоче додому. Вони там почуваються затиснутими і ще й покинутими своєю ж Батьківщиною. Це дуже жахливе відчуття», – сказав Богдан в інтерв’ю.
Два документальні фільми
«Ти як?» за рік випустив ще два документальні фільми. Один з них стосується дискримінації ромських біженців з України в Європі – «В очах Бога ми всі люди», отримавши високу оцінку з боку правозахисників за цю роботу.
Інша стрічка – документальний фільм про те, як Ірландія прийняла біженців з України – «Ласкаво просимо в Ірландію». Фільм розповідає про консолідацію європейської спільноти, симпатії ірландців до громадян України, схожі трагічні сторінки історії та спільні цінності двох народів. П’ятимільйонна острівна країна прийняла понад сотню тисяч українських біженців. Голод, пригноблення рідної мови та історія боротьби за незалежність – спільні історичні паралелі допомагають краще порозумітися між двома народами.
«Українці приносять свій життєвий досвід в нашу культуру. Це збагачує її», – ділиться своїм досвідом знайомства з українцями один із героїв фільму, мер графства Керрі Джим Фінукан, де прихистили чи не найбільше українців.
Усі ці документальні стрічки українське національне телебачення показало мільйонній аудиторії. У майбутньому проєкт «Ти як?» планує й надалі пильно стежити за цими темами, розповідаючи успішні та складні історії українців, розкиданих по світу через війну.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум