Україна пропонує обмін бранців «всіх на всіх» як один із пунктів перемир'я. На цьому, зокрема, наголошував президент України Володимир Зеленський. Водночас ані США, ані європейські союзники Києва протягом процесу, що умовно називається зараз мирними переговорами, не заявляли про обмін заручниками та полоненими як обов’язкову умову припинення вогню.
За підсумками перемовин української та американської делегацій в Саудівській Аравії 11 березня було зазначено, що сторони обговорили важливість обміну військовополоненими, звільнення утримуваних цивільних та повернення на Батьківщину переміщених українських дітей. Яка саме сторона порушувала це питання, не вказано – однак дотепер адміністрація США жодного разу в контексті врегулювання не згадувала про проблему українських в'язнів, який утримує країна-агресор.
- Які виклики стоять перед Україною щодо повернення захоплених Росією громадян?
- Перемир'я пришвидшить цей процес – чи зашкодить йому?
- Та які ризики в темі звільнення бранців у разі «замороження», на яке може перетворитись перемир'я, бачать правозахисники?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали інформацію про це.
Однією з умов для миру повинен стати обмін полоненими «всіх на всіх», неодноразово наголошувала українська сторона.
«Ми готові працювати швидко, щоб закінчити війну, і першими етапами можуть стати звільнення полонених, негайне перемир’я в небі: заборона ракет, далекобійних дронів, бомбардувань енергетичної та іншої цивільної інфраструктури – і негайне перемир’я на морі, якщо Росія зробить те ж саме», – написав президент України Володимир Зеленський 4 березня у в соцмережі Х.
Разом з тим, ні Дональд Трамп, ні інші представники нової американської адміністрації про звільнення українських громадян як обов'язкову умову мирного процесу жодного разу не заявляли. Європейські лідери виклали свої 5 пунктів того, як вони бачать перемовини: там також не згадується про звільнення заручників і полонених як умову зупинки бойових дій.
Але на зустрічі української та американської делегацій у Джидді 11 березня звільнення бранців таки стало однією із тем обговорення.
Це дає надію на можливе рішення про звільнення українських громадян, яких утримує Росія, але водночас ставить питання: як «витягнути» всіх та не загубити жодного українця в російській неволі?
Скількох українців утримує Росія
Україна не знає точно, скільки українських бранців утримує Кремль. Доки триває війна, це число постійно змінюється, а противник такої інформації не надає і про місце перебування захоплених людей не повідомляє. Є лише орієнтовні цифри.
Медійна ініціатива за права людини зараз підтверджує 1863 цивільні особи, яких незакооно ув'язнила Росія в ході війни проти України.
Кількість військовополонених Київ не розкриває.
Також Росія часто не підтверджує бранців, про яких запитує Україна. Зараз в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин понад 7 тисяч осіб мають відмітку про можливий полон.
Від початку повномасштабного вторгнення з полону вдалося повернути 4131 громадянина України, з яких 173 цивільних.
Також відомо, що близько 260 цивільних і військових заручників РФ утримувала ще з попередньої фази війни, 2014-2022 років.
З них повернули за час повномасштабної фази лише двох: Олену Пєх та Валерія Матюшенка.
Наразі Україна не має повних, єдиних та повністю верифікованих списків осіб, яких незаконно утримує РФ на території Росії та окупованих територіях, наголошують правозахисники.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова каже, що це ускладнює розуміння державою того, скільки людей перебуває в полоні.
Ми повинні мати якийсь один або декілька, але верифікованих списків і військових, і цивільних, і депортованихАльона Луньова
«Очевидно, що ми повинні мати якийсь один або декілька, але верифікованих списків і військових, і цивільних, і депортованих, і я щиро вірю, що над цими списками працюють, тому що Російська Федерація не віддасть нікого, про кого ми забудемо сказати», – говорить вона.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, близько 20% тих, хто повертався за обмінами у 2024 році, вважалися зниклими безвісти і не були підтверджені як полонені. Саме відсутність верифікації з російського боку в Коордштабі називають найбільшою проблемою в розшуку бранців.
«Ми бачимо, що під час обмінів до нас повертаються люди, які зникли безвісти, а вони насправді були в полоні. Важливо говорити, що не тільки ті, хто є в списках полонених, про яких ми знаємо, але й зниклі безвісти, мають бути в цих вимогах (звільнити бранців – ред.)», – каже Альона Луньова.
Також поза обліком можуть залишатися люди, затримані на окупованих територіях, про яких ніхто не заявляв. Та депортовані діти, кількість яких достеменно теж невідома. Станом на грудень 2024 Україна загалом заявляла про розшук майже 20 тисяч незаконно переміщених дітей.
Небезпека формули «всіх на всіх»
Виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко вбачає певну небезпеку у формулі обміну «всіх на всіх». Відсутність повних списків не дає впевненості, що державі відомо про всіх, кого треба повернути.
«Ми не можемо назвати точну цифру військовополонених, навряд чи це може сказати і держава. Є статуси: ймовірно в полоні, є в полоні, є зниклим безвісти. «Ймовірно» – це значить не підтверджено МКЧХ. Що стосується цивільних, то це ще складніша ситуація, оскільки окупація триває, постійно когось можуть затримувати. І точну цифру цивільних, які затримані Російською Федерацією, теж дуже складно назвати», – каже Тетяна Катриченко.
Виникає ризик, що багато людей ми можемо пропустити, багато осіб може бути загубленоТетяна Катриченко
«Ще ми говоримо про депортованих дітей, і теж тут немає точних розрахунків. Виникає ризик, що багато людей ми можемо пропустити, багато осіб може бути загублено десь на території Російської Федерації», – пояснює вона.
Росія засуджує полонених, наче «кримінальних»
Ще один ризик полягає в тому, що Росія, ймовірно, намагатиметься затягнути процес обміну або не віддавати всіх, адже до деяких військовополонених в РФ застосовують кримінальні статті.
Для Росії ці люди вже не військовополонені, а «засуджені».
Приміром, РФ переводить у статус «кримінальних злочинців» полонених «азовців». Їм агресор інкримінує статтю про тероризм.
«Майже всіх військовополонених вони намагаються прив'язати туди, тим більше «азовців». Вони ж визнали свого часу «Азов» терористичною організацією, вони будь-кого можуть визнати терористичною організацією», – каже офіцер бригади «Азов», колишній військовополонений Олексій Гаруда.
Щонайменше 412 українських військовослужбовців нині «засуджені» Російською Федерацією за різними кримінальними статтями і отримали багаторічні терміни ув’язнення – аж до довічного. Такі дані оприлюднив Слідчий комітет Росії у вересні 2024-го.
Звільнення цивільних – окремий предмет переговорів
Цивільні повинні бути звільнені, а не обміняні, каже правозахисник, офіцер ЗСУ та і колишній військовополонений Максим Буткевич. Самвін також мав від окупантів нібито тюремний термін за вироком суду.Якщо про військовополонених можна говорити в рамках обміну, то цивільних заручників полоненими не вважають і не обмінюють. Їх Росія повинна просто повернути в Україну.
«Якщо погодитися міняти цивільних українців, наприклад, на російських військових, то ми цим віддамо мешканців всіх окупованих територій в заручники російській владі і в неї з'явиться безлімітний ресурс для обміну. Цього робити не можна. А от на яких засадах будуть звільнені цивільні, це має бути предметом переговорів. Але їх має бути звільнено», – каже він.
Разом з тим більшість цивільних, про яких відомо як про заручників Кремля ще з 2014 року, також «засуджені» або перебувають під слідством в Російській Федерації. І Росія визнає їх не бранцями, а «злочинцями», які перебувають у системі Федеральної служби виконання покарань РФ.
Як не розтягнути звільнення на 5-10 років?
Україні слід чітко проговорювати всі деталі таких домовленостей, терміни та умови, каже Олексій Гаруда. Щоб не вийшло так, що людина, яка, приміром, потрапить в полон після підписання рішення про звільнення, опиниться поза якимись списками або домовленостями.
«Це повинні бути чітко прописані терміни повернення, бо на щось можуть погодитись, а потім розтягнути на 5-10 років ці процедури. Якісь узгодження, якісь нюанси і ще щось», – зауважує він.
Повернення людей має стати передумовою перемовин
Україні слід постійно наголошувати на гуманітарній складовій у будь-яких домовленостях, зазначає Альона Луньова.
«Обов'язково наполягати і працювати з партнерами зараз на тему, щоб за будь-яких домовленостей ці категорії були включені, щоб обов'язково було повернення цивільних і військових, депортованих і захоплених в полон, захоплених загалом Російською Федерацією, незаконно затриманих», – каже вона.
Це засвідчить серйозність сторін взагалі у ставленні до переговорівМаксим Буткевич
Зробити обмін і звільнення заручників передумовою перемовин, а не наслідком, закликають українські та міжнародні правозахисники. На їхню думку, це може стати перевіркою намірів сторін.
«З цього треба починати. Це те, що треба зробити за міжнародним гуманітарним правом, але також це засвідчить серйозність сторін взагалі у ставленні до переговорів. Якщо Росія відмовиться, наприклад, піти на цей крок, можна буде зрозуміти, що до переговорів взагалі вона не ставиться серйозно», – каже Максим Буткевич.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум