Львів – П’ятий місяць не отримують зарплати працівники Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування i протезування. За цей час багато фахівців звільнились. Працівники не страйкують, бо відчувають відповідальність перед людьми з інвалідністю, які проходять реабілітацію, яким корегують протези. Від січня цього року зупинене і виробництво інвалідних візків на підприємстві. Чому така критична ситуація склалась на державному протезному заводі у Львові?
33-річна Тетяна півтора року тому втратила обидві ноги нижче коліна. Про трагедію, яка сталась неподалік власного будинку, не хоче згадувати. Жінка тоді повернулась із зони бойових дій, де проходила службу. Протези їй безкоштовно, тобто за державні гроші, виготовили і встановили на Львівському протезному заводі. Тут пройшла реабілітацію. Сюди приїхала вже четвертий раз на корекцію.
«На початку, звісно, протези труть, ноги мусять прижитись із чужим «тілом». На заводі старались усе виправити, щоб не терло. Я за 3 тижні і 5 днів сама пішла на протезах. Не їхала на протезування за кордон, бо мені знайомі, які теж на протезах, рекомендували лише робити у Львові. Їжджу на машині, ходила без палички, але ноги худнуть і тому приїхала з паличкою. Мені все поправлять і замінять дещо в протезах і вже піду самостійно. Для мене закриття такого заводу було б катастрофою. Як можна нищити таке підприємство у час війни, коли стільки людей втрачають руки, ноги», – дивується учасник АТО Тетяна.
Пенсіонер Сергій Полшков спеціально з Херсона приїжджає саме у Львів, щоб скорегувати свій протез. Чоловік, у минулому педагог, втратив ногу через захворювання цукровим діабетом. «Як тяжко не добиратись мені з Херсона, ще буду їхати. Протез дуже добрий. У людей немає грошей, а тут усе безкоштовно».
Люди не витримують і йдуть
На Львівському протезному заводі працює 290 осіб, із них за останні місяці, відколи заборгували зарплату, звільнилось близько 90 фахівців, повідомили Радіо Свобода у профспілці. П’ятий місяць не виготовляють інвалідні візки. Найбільшим попитом користується взуття для людей з інвалідністю, але другий місяць тут його не шиють. Не працює і німецьке обладнання, яке придбали для заводу у 2009 році.
На сьогодні всі ліжка у реабілітаційному відділенні зайняті. Працівники протезного заводу обурені ситуацією.
– Я, мій чоловік і мама тут працюємо. П’ятий місяць нам не виплачують зарплату. Ми щодня на роботі, бо люди потребують нашої допомоги, людям потрібні протези..
– Нам все обіцяють і обіцяють, що гроші будуть. Але ми бачимо, що нічого немає і робота лише зупиняється.
– Приватним фірмам 80% дають фінансування від держави, а державним трьом підприємствам залишили – 20%. У нас обладнання, фахівці, а на багатьох приватних фірмах нічого немає
– Майже три роки на заводі був не директор, а виконувач обов’язків, тепер його зняли, мав би бути сьогодні новий директор, – говорили працівники підприємства, яких переповнювали емоції.
До січня цього року директором протезного заводу у Львові був Сергій Суязов. У своїй декларації, поданій 16 червня 2017 року, вказав про спільну власність – Приватне підприємство «Форвард-Орто», яке займається продажем ортопедичного взуття та візків для людей із особливими потребами. Працівники хочуть почути фінансовий звіт про роботу підприємства за керівництва Сергія Суязова, як саме розподілялись державні кошти. А ще сподіваються на призначення фахового керівника.
Грошей на виплату зарплати працівникам підприємства немає, а склад заповнений інвалідними візками, велосипедами для дорослих і дітей з інвалідністю. За словами представника профспілки, продукції зроблено на кілька мільйонів гривень, але до людей ані візки, ані велосипеди не доходять. Фонд соціального захисту інвалідів мав би компенсувати вартість виробів для потреб осіб із інвалідністю. Засоби пересування і протези люди повинні отримувати безкоштовно, але їхню вартість відшкодовує підприємству держава, тобто Фонд соціального захисту інвалідів. Але договори на компенсацію досі не укладені.
«Причина в заборгованості зарплати і в тому, що дві ділянки на підприємстві простоюють, у тому, що не укладені договори із Фондом соціального захисту, бо Міністерством соціальної політики запроваджений новий механізм забезпечення людей технічними засобами реабілітації. У нас не було обігових коштів, і ми не могли виплачувати зарплату. Кредит нам не надав банк», – пояснює головний інженер львівського підприємства Богдан Паласюк, який майже чотири місяці також виконує обов’язки директора.
Кабмін змінив правила
Львівське підприємство перебуває у критичній ситуації, і це при тому, що є попит на продукцію і на цей рік Кабінет міністрів на програму забезпечення людей з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами виділив близько 1,63 мільярда гривень, що на 150 мільйонів більше, аніж у бюджеті минулого року.
У березні цього року Кабінет міністрів ухвалив постанову про посилення ефективності в реалізації державних програм соціального захисту людей з інвалідністю.
Міністр соціальної політики Андрій Рева презентував на засідання Кабміну нову модель забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації. Її суть у тому, що тепер централізовано оплачується надана послуга людині з інвалідністю, тобто всі соціальні програми міністерство переводить на механізми надання грошових компенсацій за послуги, які обрала сама людина. «Гроші мають ходити за людиною», кажуть у міністерстві, але наразі ця нова модель не працює, зазначають у Львові працівники соцзахисту і керівництво протезного заводу.
Науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності у Харкові розробив електронний каталог технічних та інших засобів реабілітації, де людина може обрати те, що їй потрібно. Також постановою Кабміну передбачено створення конкурентних умов для державних підприємств протезно-ортопедичної галузі. Для таких заводів зменшене відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) із 75% до 40%, але ці вивільнені гроші мають спрямовуватись у розвиток виробничої діяльності та модернізацію виробництва.
Оскільки на протезування та ортопедичні засоби, зокрема для потреб військовослужбовців, передбачене у бюджеті досить велике фінансування, то це створює велику конкуренцію на ринку між державними й приватними підприємствами. Однак чи здорову?
Про проблему на львівському протезному заводі ми говорили минулого тижня під час скайп-наради міністрові соцполітикиОлег Синютка
«Про проблему на львівському протезному заводі ми говорили минулого тижня під час скайп-наради міністрові соцполітики. Має бути затверджений порядок щодо погашення заборгованості із зарплати, а це понад 10 мільйонів гривень. Також, згідно з новим порядком забезпечення протезно-ортопедичними засобами, завод зможе заробляти і продавати свої вироби по всій Україні. Причина цієї ситуації, що кілька місяців не був затверджений порядок, який би давав можливість укладати тристоронні угоди, для цього необхідні були рішення на урядовому рівні. Все залежить від рішення уряду, адже саме вони перераховуватимуть гроші. Маючи добру волю, це можна зробити у травні», – наголосив голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка.
На найближчій сесії міської ради депутати розглянуть звернення до міністра соціальної політики, Кабміну, Верховної Ради про забезпечення фінансуванням протезного заводу. Про це повідомив Радіо Свобода депутат міськради Ігор Дякович.
Я тут протезуюсь п’ятий рік. Відгуки про завод найкращі, бо тут стаціонарне відділення. За три роки не мав жодних проблем, піднімався у гориІгор Дякович
«Я тут протезуюсь п’ятий рік. Відгуки про завод найкращі, бо тут стаціонарне відділення. Люди, які вперше ставлять протез, місяць тут проживають. Такого на теренах Західної України ніде немає. Якість протезів добра, я за три роки не мав жодних проблем, піднімався у гори. Сьогодні до роботи мав приступити новий керівник заводу, але його до обіду не було. Я про це вже попередив департамент соцзахисту області», – говорить Ігор Дякович.
За інформацією Міністерства соціальної політики, протезно-ортопедичні вироби, засоби реабілітації в Україні виробляють і постачають 91 підприємство, 13 із яких є державними та казенними. 58 підприємств виготовляють протези, але лише шість із них високофункціональні. Львівський завод протезування заснований ще у 1921 році. Тоді це була невелика майстерня. На сьогодні його прирівнюють до числа найбільших підприємств, таких, як харківське і київське.
