На переговорах Росії та України у Стамбулі 29 березня був присутній російський мільярдер Роман Абрамович, зазначали ЗМІ. До цього повідомлялося, що він займається неофіційними переговорами. Напередодні зустрічі у Стамбулі WSJ та Bellingcat повідомили, що у Абрамовича та двох членів української делегації після попереднього раунду переговорів у Польщі з’явилися ознаки хімічного отруєння. Джерело ВВС розповіло, що вже після першої поїздки Абрамовича до Києва, коли він опинився у Польщі, у нього з’явилися перші симптоми – боліла голова, зник зір, облазила шкіра. Абрамович нібито звернувся по допомогу до місцевої клініки. Разом із ним у цій поїздці був народний депутат України Рустем Умеров. Через кілька днів у обох симптоми минули. За словами джерела ВВС, постраждалі так і не дійшли висновку, хто саме міг організувати отруєння. Bellingcat з посиланням на експертів припускав, що учасників зустрічі хотіли залякати, а не завдати реальної шкоди їхньому здоров’ю. Офіс президента України та американська розвідка не підтвердили інформацію про отруєння. Докладніше про роль Романа Абрамовича у переговорному процесі в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповів Ілля Жегульов, бізнес-журналіст та автор книги «Хід царем» (російською – «Ход царем») про найближче коло Кремля.
– Ви розумієте, навіщо взагалі це потрібно Абрамовичу?
– Так. Абрамович, я так розумію, справді вимушено втрутився, бо є дуже велике і сильне розуміння у людей навколо Юмашева. Абрамович входить до найближчого кола Юмашевих. Юмашев – це чоловік доньки Єльцина. Останнім часом вони, засновники «Єльцин-центру» та представники так званої сім’ї – останніми роками їх не видно і не чути. Принаймні того самого впливу, який був раніше, немає. Тим не менше, я впевнений, що вони в крайніх випадках намагаються якось втрутитися і до них є довіра та повага з боку президента. Можливо, він почувається трохи зобов’язаним, оскільки Юмашев зрештою зіграв ключову роль у його призначенні.
Для мене дивно, що він погодився в цьому брати участь, тому що інтересів та активів в Україні він не має
Путін так само непогано ставиться до Романа Абрамовича. Мабуть, з тих олігархів єльцинської доби він єдиний, хто досі є в оточенні Путіна. Він до нього має вхід, саме він свого часу передавав так звані «листи Березовського» [«покаянні листи» Бориса Березовського Путіну в 2013 році напередодні смерті]. У них є можливість спілкування. Абрамович, наскільки я розумію, не має такого шаленого мандражу, і він може людською мовою спілкуватися з президентом, на відміну від усіх членів російських делегацій, як я думаю. Принаймні тим, що ми бачили на Раді безпеки, тим, які обіймають офіційні посади, їм якось трошки ніяково стає під час зустрічі з президентом. У Абрамовича цього нема.
У нього справді є бажання зупинити війну, зупинити ці бойові дії. Тому це справді серйозна жертва. Для мене дивно, що він погодився в цьому брати участь, тому що інтересів та активів в Україні він не має, на відміну від того ж Михайла Фрідмана, у якого «Альфа-банк».
– Але Абрамович має багато активів у Великій Британії, які випаровуються. Наприклад, футбольний клуб.
Він таким чином, з одного боку, доводить, що він бере участь у переговорах за мир, а, з іншого боку, він доводить, що він з усіх олігархів справді найближчий
– Так, але вони випаровуються, незалежно від його участі у переговорах. Це не допомагає. Можливо, він сподівається, що опосередковано це допоможе. Але як він доведе, що брав участь не на російській стороні, а просто був у делегації? Він таким чином, з одного боку, доводить, що він бере участь у переговорах за мир, а, з іншого боку, він доводить, що він з усіх олігархів справді найближчий.
– А чи може Абрамович мати якісь політичні амбіції? Чи може його цікавити, наприклад, якась посада у керівництві Росії?
– Мені здається, це якраз основа довіри Путіна до нього, що він ніколи не мав жодних політичних амбіцій. Для Путіна це дуже важливо. Більше того, Абрамович навіть не має контрольної частки у великих активах. Він скрізь – портфельний інвестор. У нього, звичайно ж, є багато інтересів у Росії, проте Путін йому довіряє. Довіряє, тому що, по-перше, він практично як благодійник, на думку оточення того ж таки Путіна. Ще на початку 2000-х він вписувався в Чукотку, вкладав дуже багато грошей, коли був губернатором Чукотки. Потім він робив інші меценатські проєкти, і нічого за це не просив.
У нього є багато інтересів у Росії, проте Путін йому довіряє
Абрамович мав багато можливостей якось себе показати, розповісти, що він такий крутий меценат, як це робив той же Іванішвілі в Грузії: він [Іванішвілі] робив якісь проєкти, але всі розуміли, що коли він допомагає людям, це у тому числі пов’язано з політикою, тому що він це транслював, розповідав, який він гарний. Абрамович намагається робити максимально тихо та непомітно.
– Як вам здається, може його злякати чи змусити передумати брати участь у переговорах уся ця історія з отруєнням хімічною речовиною?
– Ви ж самі бачите, що вся ця історія з отруєнням була раніше, ніж його приїзд у Стамбул. Тобто він встиг отруїтися, встиг вилікуватись і після цього приїхав у Стамбул. Отже, тут відповідь зрозуміла: це його не зупинило. Більше того, якщо він раніше приїжджав якось таємно, я чув про те, що він бере участь у переговорах буквально з перших днів, але тепер його участь прямо явна. Він посилив своє значення та роль.
– Він вирішив виступити відкрито перед камерами саме тому, що журналісти оприлюднили його ім’я через отруєння, як думаєте?
– Не думаю. Мабуть, просто така ситуація, що там особливо не було куди подітися. Йому сказали: «Якщо ти береш участь, треба брати участь». Але я не маю відповіді на це запитання. Можливо, те саме отруєння далося взнаки, щоб він уже був реальним учасником переговорів. І реального учасника переговорів складніше в такий спосіб нівелювати.
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив 30 березня, що російський олігарх Роман Абрамович виступає «посередником» між делегаціями Росії та України на переговорах: «Він є вкрай ефективним посередником між делегаціями. Тобто він частково модерує процес із точки зору, аби не було якогось там непорозуміння «на вході». Тобто, коли сторони щось заявляють, а інша сторона це не так зрозуміла. Підкреслюю, з точки зору логістики переговорного процесу».
Крім того, представник делегації знову заперечив повідомлення про отруєння учасників переговорів, зокрема й Абрамовича.
