«Росіянам психологічно важко вбивати українців» – що (не) так із заявою Володимира Кара-Мурзи

(Оновлено новим постом-поясненням Володимира Кара-Мурзи)

Колишній російський політв’язень Володимир Кара-Мурза взяв участь у дискусії в стінах французького парламенту. Відповідаючи на запитання сенатора Клода Малюре про ймовірні революційні настрої в республіках, які входять до складу РФ, вихідці з яких складають значну частину російської армії вторгнення і гинуть на війні, Кара-Мурза процитував одну зі своїх колег-правозахисниць.

У своїй відповіді російський політик вказав на «психологічну важкість» для росіян вбивати українців та нібито висловив думку про «однаковість і близькість народів», в якій деякі правозахисники, громадські діячі та політики побачили тезу про «один народ», яка часто використовується президентом РФ Володимиром Путіним та офіційними російськими медіа.

Пізніше Кара-Мурза заявив, що про «один народ» не казав.

Що сказав Володимир Кара-Мурза?

10 квітня 2025 року опозиційний політик та колишній політв’язень Володимир Кара-Мурза виступав перед французьким парламентом. Відповідаючи на запитання сенатора Клода Малюре про ймовірні революційні настрої в республіках РФ, вихідці з яких складають значну частину російської армії вторгнення і гинуть на війні, процитував слова колеги-правозахисниці про ймовірну причину, через яку Міноборони Росії залучає до армії «так багато» представників «національних меншин».

«Вона багато говорила з українськими військовополоненими, яких звільнили з Росії, і з російськими військовополоненими, які все ще перебувають в Україні. І вона сказала мені, що є ще одна причина, через яку Міністерство оборони Росії залучає так багато представників національних меншин – тому що, як виявилося, росіянам психологічно дійсно важко вбивати українців. Тому що ми – однакові. Це – дуже близькі народи, як усім відомо. У нас – майже однакова мова, одна й та сама релігія, століття спільної історії. Але, якщо це хтось з іншої культури, нібито це простіше. Ось що ця колега сказала мені вчора. Я раніше про це не замислювався. Мені здавалося, що причини були насамперед економічні. Але після її слів я теж почав про це думати», – сказав Кара-Мурза у французькому парламенті.

Прізвище своєї колеги-правозахисниці російський опозиціонер не вказав, однак через резонанс заяви вона вирішила прояснити це сама. Ось що написала на своїй сторінці у Facebook російська правозахисниця Анастасія Шевченко, на яку, ймовірно, й посилався Кара-Мурза під час свого виступу.

«Ми обговорювали з моїм колегою Володимиром Кара-Мурзою у Страсбурзі географію рекрутингу до російської армії та причини, чому з етнічних республік так багато людей їде на фронт. Відразу обмовлюся, це була приватна розмова за кавою у перерві між офіційними зустрічами. Я б і не згадала цієї розмови, якби вона не переросла в репліку Володі у французькому парламенті. Розумію, що вона пролунала неоднозначно і зачепила багатьох. Я б теж посперечалася з Володею під час зустрічі, і впевнена, ми це обговоримо. Але я впевнена і в тому, що Володимир – один із найпорядніших і найчесніших політиків», – написала Шевченко.

«Підлий номер»?

Формулювання російського опозиціонера хоч і були посиланням на слова іншої людини, викликали бурхливу реакцію серед українців, росіян та тих самих «меншин» РФ, яких згадав у виступі Кара-Мурза.

Народна депутатка України Ірина Геращенко («Європейська солідарність») у своєму дописі на Facebook написала, що не здивована формулюваннями Кара-Мурзи.

«Сьогодні Кара-Мурза сказав, що росіянам «психологічно важко вбивати українців»… Не здивована нітрохи, бо «хороших росіян» не існує, навіть якщо вони відсиділи в путінській тюрмі. Вони не здатні позбутися зверхності, шовінізму, імперськості. Всі ці ліберали закінчуються на українському питанні й не спроможні визнати нашу незалежність», – написала Геращенко.

Російська письменниця та публіцистка Катерина Марголіс відреагувала на слова російського опозиціонера, згадавши про «російську імперськість».

«Тепер і Кара-Мурза просто, виявляється, навів не свої слова про те, як бідним «руzzkім» психологічно тяжко вбивати українців, тому що вони «адіннарод», а злісним бурятам й чеченцям це робити легко і приємно, а цитату колеги. Невміння розрізняти солідарність і співчуття та відокремлювати їх від критики й аналізу думок – одна з когнітивних логічних пасток, що призвели й призводять до хибних рішень та оцінок того самого російського імперства й месіанства, на яке однаково хворіють як «путінці», так і багато «антипутінців»...», – написала Марголіс.

Російський письменник Віктор Шендерович, своєю чергою, виступив на захист Кара-Мурзи. Мовляв, це була «цитата всередині усної мови».

«Із Володимиром Кара-Мурзою проробляють зараз той самий підлий номер, який проробили зі мною два роки тому, з «нашими мальчиками». «Розкавичують» цитату всередині усного мовлення. Ніби не помічають лапок. Професіонали цілеспрямованої неуважності. Тепер нова радість в активістів: можна зробити імперця і націоналіста з Володимира Кара-Мурзи», – написав Шендерович.

Українська правозахисниця Олександра Дворецька вважає, що слова Кара-Мурзи невипадково звучали саме в одному з європейських парламентів, адже там присутнім важко зрозуміти різницю між «руськими» і росіянами.

«В першу чергу, це розділяє саме російське суспільство на якихось «руських» і росіян. Це складно зрозуміти людям на Заході, де цієї різниці просто ніхто не розуміє. Але він апелює до того, що є російські громадяни, тобто «руські», які «один народ» з українцями. А є якісь російські громадяни, які не зовсім «руські». І вони, власне, більш жорстокі, більш схильні до вбивств українців. Тобто, в цій фразі, до якої він апелює, він розказує, що справжнім «руським» не дуже добре психологічно вбивати українців, й тому Міноборони РФ вдається до мобілізації тих росіян, яким вбивати українців легше», – розповіла Дворецька у коментарі Радіо Свобода.

Ба більше, продовжує Дворецька, його заява схожа на «маніпуляцію», яка перекладає відповідальність як в самій формі заяви, так й в тому, що вина за злочини РФ в Україні нібито лежить на якихось «особливих росіянах».

«По-перше, він каже, що це мені сказала колега, і «я от про це не думав, але тепер думаю». І він посилається, що їм психологічно важко, й тому Міноборони Росії призиває усіх. Тобто він ще й каже, що так думає Міноборони РФ. Тобто оці всі складні формулювання, посилання на когось – це ж не імпровізація. Це виступ у французькому парламенті, де кожне слово має значення. Ми не переказуємо, коли виступаємо, те, що ми почули на лавочці біля під’їзду чи в тролейбусі. Це така свідома, мені здається, маніпуляція, в якій ти декілька разів перекладаєш відповідальність, але в сухому залишку хочеш сказати, що «ми з вами – один народ» і не всі хочуть війни», – розповідає Дворецька.

Зі слів правозахисниці, подібна риторика може свідчити про системну роботу деяких представників російської опозиції з європейцями для того, аби вмовити їх почати знімати санкції з тих росіян, «які не хочуть воювати».

«Я нещодавно написала пост про це дослідження: «100 днів після Путіна», яке опублікував «Меморіал». Один розділ присвячений, власне, мирному врегулюванню. Й там так само декілька разів говорять про те, що «після Путіна» важливо не говорити про колективну відповідальність росіян, важливо зняти санкції. Що російське суспільство, наприклад, не прийме колективну відповідальність. Й далі там є цілий розділ, як вони розмірковують про територіальні суперечки. Хоча, як на мене, у нас з російською опозицією і з правозахисниками не повинно бути дискусій про території. Це просто суверенна українська територія, яку треба повернути», – розповідає правозахисниця.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Рекорд зі смертей». На тлі великих втрат армії РФ влада Росії збільшує набір контрактників на війну з Україною

У своєму новому дописі на Facebook Дворецька, коментуючи заяву Кара-Мурзи, вказує й на «свідоме винищення корінних народів усередині Росії».

«Поки Кара-Мурза спекулює про «важко вбивати своїх», «руська» Москва саме так і чинить – вбиває українців не «своїми руськими», а поневоленими росіянами. Найбільша смертність на 10 000 працездатного чоловічого населення – у Тиві (108), Бурятії (81), Алтаї (77), Сахалінській області (60), Чукотці (56), Забайкаллі (51). У Москві при цьому це – 3. У Пітері – 6. Тобто, між Москвою і Тивою різниця у 35 разів. Серед загиблих є представники корінних народів, чисельність яких не перевищує й 5000 осіб. Усього 687 нганасанів живе в Росії – з них 3 вже загинули на війні. Із 1325 удегейців загинули 7. Теленгіти з Алтаю – 2730 людей загалом – вже 28 загиблих. Це – не «СВО» (так влада Росії називає війну проти України – ред.). Це – винищення корінних народів усередині Росії. Це – знищення їхньої здатності боротися за право на самовизначення, за збереження культури, мови, ідентичності. Фактично за розвал Росії зсередини», – пише Дворецька.

Реакція нацменшин РФ

На слова російського опозиційного політика гостро відреагували і представники нацменшин – народів, які входять до складу РФ.

Керівник ічкерійського політичного руху «Єдина сила» Джамбулат Сулейманов опублікував заяву, в якій засудив слова Кара-Мурзи, назвавши їх «спотворенням реальності та історичної правди». Також Сулейманов закликав до створення окремої платформи в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) для розв'язання питань, що стосуються незалежної Чеченської Республіки Ічкерія (ЧРІ), яка була окупована у 2000 році.

«Заяви, зроблені Володимиром Кара-Мурзою у французькому Сенаті, а також його висловлювання в перші дні після звільнення з «путінських в’язниць», є кричущим спотворенням реальності та історичної правди – особливо в контексті російського експансіонізму та народів Чечні, Грузії та України, які стали жертвами цієї політики, а також різних інших народів, які страждають від російського імперіалізму всередині самої Росії. Проживаючи на Заході, Володимир Кара-Мурза просуває риторику, спрямовану на формування медійних наративів, які опосередковано виправдовують режим Путіна і російський електорат з його мілітаристським світоглядом. Він наполегливо ігнорує той очевидний факт, що Путіна підтримує більшість росіян», – написав Сулейманов.

Чеченська громадська активістка, журналістка та письменниця Зара Муртазалієва, яка нині живе в Парижі, у коментарі Радіо Свобода розповіла, що аж ніяк не очікувала почути ці слова від Володимира Кара-Мурзи.

«Я найменше очікувала такі висловлювання почути від Володимира Кара-Мурзи. У мене це викликало щонайменше подив. Я кілька разів переслухала його виступ – він дійсно ці слова озвучив у французькому парламенті. І це жахливо. Це пряма трансляція кремлівських наративів, на кшталт «нас там нема, це все буряти, чеченці і якути»... Але, я перепрошую, а хто вчиняв вбивства в Бучі? Це військовослужбовці 76-ї десантно-штурмової дивізії (за даними українських прокурорів – ред.), якою командував генерал-майор Чубарикін. Хто наводить ракети на українські міста?» – розповіла активістка у коментарі Радіо Свобода.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Страта самооборонівця: Радіо Свобода ідентифікувало російського офіцера, ймовірно причетного до викрадення в Бучі

Зі слів Муртазалієвої, так само безвідповідально з боку російського опозиціонера було розділяти людей за національною ознакою. Тим більше людині, яка сама займалася правозахисною діяльністю.

«За усієї моєї поваги до Кара-Мурзи, йому не хотілося б вмити руки і звалити все на кавказців із бідних республік, яким, як бачите, «дуже легко вбивати українців», тому що вони бідні й прийшли заробляти гроші. Для представників багатьох меншин, для чеченців, для тих же бурятів, якутів – це трагедія. Такі формулювання – це дуже сумно, тому що вони поділяють на «хороших і поганих» за національними ознаками. Якщо ви говорите і заявляєте такі речі, будь ласка, надайте статистику. Покажіть, скільки там перебуває росіян, скільки там перебуває бурятів, скільки там перебуває якутів. Продемонструйте це наочно, апелюйте фактами», – повідомила Муртазалієва.

Радіо Свобода надіслало запит до Володимира Кара-Мурзи із проханням прокоментувати свої заяви, які він зробив під час виступу у французькому парламенті. Щойно російський опозиціонер надасть свої коментарі, Радіо Свобода опублікує їх.

Через чотири дні після виступу Володимир Кара-Мурза написав пост-пояснення сказаних ним у французькому парламенті слів, додавши розшифровку стенограми:

«...Через кілька днів після цих слухань чиясь невидима, але дуже грамотна рука акуратно вирізала з моєї відповіді слова «нібито» та «вони, нібито, кажуть, що»; а фразу «дуже близькі народи» замінила на «Росія та Україна – один народ» – і в такому вигляді запустила у простори соцмереж. Одним спритним рухом подавши мій переказ ксенофобської логіки міністерства оборони РФ за мою власну думку і приписавши мені слова Путіна про «один народ», якими він виправдовував вторгнення в Україну».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Через рік після смерті Навального його соратники поневіряються за кордоном. До чого тут Україна?

• 1 серпня 2024 року у межах великого обміну між США та РФ Москва звільнила й передала на Захід політиків Іллю Яшина та Володимира Кара-Мурзу, правозахисника Олега Орлова, політичних активістів та соратників загиблого за ґратами російського опозиціонера Олексія Навального – Лілію Чанишеву, Ксенію Фадєєву, Вадима Останіна та інших.
• Натомість Захід передав Москві Вадима Красікова (засудженого за вбивство), подружжя Артема та Ганну Дульцевих (визнаних винними у шпигунстві), яких засудили у Словенії, Максима Марченка (засудженого у США до трьох років позбавлення волі за участь у закупівлі OLED-мікродисплеїв подвійного призначення для кінцевих користувачів у Росії), Владислава Клюшина (засудженого у США до 9 років позбавлення волі за злочинну змову, шахрайство із застосуванням електронних засобів та шахрайство з цінними паперами) та інших.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Лубінець після появи чергового відео з розстрілом українських військових звернувся до МКЧХ та ООН

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

ОГП: Росія скоїла понад 153 000 воєнних злочинів. Ось п’ять із найжахливіших

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Зростання кількості страт українських полонених: що має робити міжнародна спільнота?