Їй – 69 років. Йому – 80. Місяць тому найстарші молодята цього року в Україні побрались у Бориславі, що на Львівщині. Микола Панас і Любомира Кравецька серед гірської краси Карпат кажуть, що хочуть подати старішим людям приклад, що не варто соромитись віку, коли панує любов і порозуміння.
– Я ходила на базар продавала домашні продукти, а Микола ходив довкола і придивлявся. Каже, що я впала йому в око.
– Так, впала, як півцегли. Отак ходив, ходив, поки не входив, – розповідають Микола та Любомира.
Микола Панас домагався руки Любомири Кравецької протягом трьох місяців. Спершу жінка вагалась, десь навіть соромилась, що її дорослі діти не зрозуміють. Але діти – по своєму, старі – по своєму, жартує Микола Панас.
– У мене спочатку був страх. Але побачила, що гарний чоловік, дуже хороша людина. Одній людині у житті геть не так. Трошки і мені хотілось пожити для себе. Він мені у всьому допомагає, чи голубці роботи чи вареники.
– Вареники, то я ліплю. Як машина. Вона – два, а я за той час чотири.
На обід у подружжя були вареники з картоплею і капустою, салат із буряка, а на наступний день планували разом готувати голубці. Розповіли, що чоловік дуже любить збирати в горах гриби, а ось Любомира надає перевагу праці в городі.
«От мені найкращий від чоловіка подарунок це гостра сапка. Бо так люблю квіти і поле», – каже вона.
Микола Панас зачарував Любомиру своєю увагою і добротою. Цього жінці дуже бракувало у житті. Він – удівець, із першою дружиною прожив 52 роки, поховав двох синів у дитячому віці. Любомира була розлучена. Обоє працювали у Бориславі, мають великий життєвий досвід. 11 січня цього року молодята побрались. Несподіванкою для них стали подарунки від міста. Проживають у Бориславі у передгір’ї Карпат. Добратись до їхньої хати у передгір’ї Карпат та ще й взимку непросто. Найнадійніше ногами.
– Ми два-три рази у тиждень спускаємось у місто, але вже купуємо щось більше. Деколи хтось підвезе чи збираємось по кілька осіб і машиною їдемо за 15 гривень.
– Я як на світ народився нині. Бо був сам і навіть не було з ким словом перекинутись. А зараз є з ким поговорити, порадитись.
– Ми не маємо часу, щоб набридати один одному, не маємо часу, щоб сваритись. Так нам веселіше у житті і ми не самотні. Я відчуваю до себе повагу. Коли чоловік у товариша, то старається швидше до хати, бо вже його чекає жінка.
У Бориславському відділі реєстрації актів цивільного стану були здивовані, коли сюди завітали Микола та Любомир і принесли заяву на одруження. В Україні літні люди не в поспішають одружуватись навіть, коли спалахує між ними кохання. Люди соромляться своїх почуттів перед рідними, сусідами. Микола та Любомира – найстарша пара, яка одружувалась у місті за численні роки.
Пара дала приклад іншим старшим людям, молодим людям
«У 2018 році це була ще й перша пара, яка у нас зареєструвала свій шлюб. Пара дала приклад іншим старшим людям, молодим людям і ми надіємось, що до нас звертатимуться люди з такими щирими і чистими почуттями», – каже керівник відділу Тетяна Демко.
Після Великодня Микола та Любомира планують взяти церковний шлюб. А у день закоханих побажали всім подружжям щастя, порозуміння і поваги один о одного.
