Цьогоріч православні, католики, греко-католики та протестанти відзначають Великдень у той самий день ‒ 20 квітня. Але такий збіг для українських вірян, наразі, буває зрідка. Попри те, що у 2023 році Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський календар, а Українська греко-католицька церква (УГКЦ) на григоріанський у відзначенні нерухомих свят, обидві церкви продовжують вираховувати день відзначення Великодня за старим юліанським календарем.

Цьогорічний Великдень в Україні вже четвертий у час масштабної російсько-укаїнської війни. Це розділені родини, зламані долі, мільйони людей опинились без даху над головою, й багато з них перебувають далеко від втраченого дому.

У день Христового Воскресіння тисячі людей з писанками і паскою прийдуть на цвинтарі у містах і селах до рідних, яких вони втратили у час війни.

Цей Великдень українські воїни знову відзначать в окопах, якщо, звісно, випаде коротке затишшя. Бійці згадають своїх рідних, свято вдома, привітають родини телефоном, якщо вдасться.

Багато воїнів отримали великодні кошики від рідних, волонтерів. Ці дарунки традиційно збирають у сім’ях, громадах, церквах перед Христовим Воскресінням і надсилають на фронт.

А ще у це світле свято багато українців, ймовірно, змушені будуть сидіти в укриттях, ховаючись від російських обстрілів. Такими є реалії відзначення в Україні Великодня вже четвертий рік поспіль.

У Харкові дуже неспокійно, говорить Радіо Свобода український церковний і громадський діяч, єпископ-емерит Ігор Ісіченко. Він зауважує, що спільна небезпека викликає реакцію консолідованості серед більшості людей. Але нині дата Великодня у календарі не є темою розмов, бо зміна не допомагає подоланню реальних розбіжностей, які існують і не зменшуються серед вірян різних конфесій. На сьогодні, за словами єпископа Ігоря Ісіченка, лише невеличка кількість людей у Харкові лишилась «патентними москвофілами і замаскувалась, і підпільно працює на Росію».

На сьогодні, за словами єпископа Ігоря Ісіченка, лише невеличка кількість людей у Харкові лишилась «патентними москвофілами і замаскувалась, і підпільно працює на Росію»

«Не помічаю зростання проросійських настроїв. Але певне критично-обережне ставлення до державного керівництва є. Коли у людини дуже довго щось болить, вона перестає помічати цей біль і менше замислюється про своє майбутнє, старається не жити у постійній тривозі, що сьогодні-завтра може доведеться кудись втікати з міста, яке постійно залякують, починаючи з 2022 року, що його ось-ось захоплять росіяни чи почнеться черговий наступ. Люди стараються просто жити, менше думаючи про завтрашній день», – каже єпископ Ігор Ісіченко.

Щоразу, промовляючи до вірних, єпископ Ісіченко старається знайти такі слова, щоб підтримати людей, їхню надію і впевненість у тому, що вони перебувають на своєму місці і виконують те, що на сьогодні найважливіше.

«Думаю, що наші страждання, страсті, які ми переживаємо, можуть бути прологом до загальної перемоги, яка має не тільки внутрішньоукраїнське значення, але й загальносвітове. Бо у світі турбулентності, розчарувань і несподіваного повернення до ідеалізації диктатур дуже багато може дати приклад самозречного захисту своєї свободи. Такий приклад подає Україна всім країнам світу. Вони можуть це не помічати, але цей приклад є. Це, можливо, є в кожного, хто на фронті, хто працює, хто просто перебуває вдома і підтримує свій дім, допомагає сусідам, це віра у нашу перемогу», – зазначає єпископ Ігор Ісіченко.

Одна дата зблизить людей

В Українській греко-католицькій церкві частина вірних у західній Європі святкує Великдень, як і католики. А інша – з православними. Для прикладу, на Закарпатті, Мукачівська єпархія УГКЦ, яка напряму підпорядковується папі Римському, ще 1 вересня 2023 року повністю перейшла на григоріанський календар. Синод УГКЦ вже обговорював пасхальне питання і до нього, ймовірно, повернеться.

Львівський митрополит УГКЦ Ігор Возьняк зазначає, що 2025 рік міг би стати знаковим, щоб і Великдень був у єдності із західним світом, як і Різдво. Хоча вирішити Пасхальне питання на місцевому рівні неможливо, бо потрібно зібрати Вселенський собор. Втім, вірні УГКЦ дуже позитивно ставляться до спільної дати Великодня.

«Греко-католики дуже позитивно відгукуються про те, щоб Великдень був разом, як і Різдво. За кордоном громади мають Христове Воскресіння за григоріанським календарем. І багато людей запитують, чому цей християнський празник ми не маємо спільно, як Різдво. Я підтримую, щоб Великдень був спільним для християнського світу, щоб ні на кого не оглядатись. Бо це важливо для об’єднання християн, насамперед, до певної міри зближення. Може, це б повипливало, щоб об’єднатися з православними. Бо Христос закликав до одного Пастиря і стада, щоби це починало відбуватися. Важливо зближувати людей, стирати стереотипи, різниці, перестороги, віддалення.

У цей день Христового Воскресіння першим моїм словом буде: «Христос Воскрес!». З одного боку, тішимось, бо це велика радість Воскресіння Христового, який показав, що наше життя не завершується на землі, що життя існує далі, що тіло помирає, а дух буде жити вічно. Я люблю говорити вірним, що всі стоїмо у черзі, щоби із землі перелетіти в другий світ, до неба, щоб перейти з чистим серцем, з чистою душею. Водночас, українців огортає сум від цієї війни, яку Росія почала в Україні і провадить далі, в якій гинуть українці та інші народи, які стали на бік добра і справедливості», – каже Львівський митрополит Ігор.

Чи прийдуть до спільної дати?

Є два цикли обчислення дати церковних свят: за сонячним календарем, до якого належать усі «нерухомі» церковні свята, а другий – за місячним, а це «рухомі» свята. Власне історія обчислення дня святкування Пасхи пов’язана з рішеннями Вселенського собору в Нікеї 325 року.

Цьогоріч у червні–серпні виповнюється 1700-річчя від Першого Вселенського собору в Нікеї, на якому розглядали численні догматичні питання, ухвалювали канони, серед яких встановили правила визначення дати Пасхи. Протокол Вселенського собору не зберігся.

Хоч багато вірян все ж надіються, що не лише Різдво, але й Великдень буде в один день із західним світом, але проблема в тім, що православні більше не скликають Вселенських соборів, на відміну від західної церкви, і визнають лише сім соборів першого тисячоліття. Щоби визначитись з датою Пасхи, слід скликати Всецерковний собор, який би об’єднав західне і східне християнство.

Вселенський патріарх Варфоломій вважає, що нині православному світу потрібно реформувати Пасхалію.

«Папа Франциск запропонував встановити один фіксований день Пасхи, це третя неділя квітня або інша. Але це не сприймається і навіть тоді, коли більшість ПЦУ перейшла на нове Різдво (у 2023 році ПЦУ перейшйла на новоюліанський календар – ред.), тобто, коли його відзначають за григоріанським календарем. А новоюліанський календар передбачає, що Пасхалія вираховується за таким розрахунком, який роблять православні. Має бути ухвалене рішення на високому рівні, бо перепон є чимало на цьому шляху. Хоча навдивовижу перехід на новий стиль святкування Різдва не був хворобливим, як це багато хто прогнозував. Не знадобились навіть багатьом громадам 5 років для переходу Тому що перехід на новий календар відбувся менш болісно, ніж багато хто очікував», ‒ говорить Віктор Єленський, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

Єленський наголошує, що в Україні немає однієї головної церкви. Згідно із законом «Про свободу совісті», всі релігійні організації – рівні і держава не втручається в їхню діяльність.

Перехід від УПЦ (МП) до ПЦУ триває. І цей процес в кожному регіоні інший. Десь активніше, а десь повільніше. Якщо священник має сумнівну громадянську позицію, тоді люди різко реагують і проводять збори про перехід до ПЦУ.

Єдність у святкуванні Великодня, каже Віктор Єленський, сприяла б християнській солідарності, самоусвідомленню, що віра в Христа – це те, що підносить над бар’єром тимчасовості, що підносить над марнотою світу цього. І рішення про спільний день Христового Воскресіння для християнського світу мало б історичний характер.

У Пасхальному привітанні глава УГКЦ Святослав Шевчук наголосив: «Пасхальне таїнство страждання, смерті і воскресіння Господа розкриває найглибший зміст духовного досвіду, який сьогодні переживає наш народ».

У привітальних словах релігійних лідерів мовиться, що Воскреслий Христос несе людям надію, дарує сили і віру попри те, які випадають у житті важкі випробування і труднощі. Можливо, цьогорічний спільний Великдень для християн сприятиме діалогу для обрання однієї дати. Бо, попри побоювання багатьох і духовних осіб та експертів, що перехід на новий стиль Різдва буде болючим процесом, цього не сталось.