Доступність посилання

ТОП новини

«Сталася маленька українізація» – перекладач «Гаррі Поттера» про українські переклади книжок


Презентація книжки «Гаррі Потер і прокляте дитя» у перекладі на українську мову. Київ, 30 вересня 2016 року
Презентація книжки «Гаррі Потер і прокляте дитя» у перекладі на українську мову. Київ, 30 вересня 2016 року

Ренат Давлетгільдєєв

Цього тижня світ відзначив 20-річчя виходу першої книги про чарівника Гаррі Поттера. Роман письменниці Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь» вперше з’явився на полицях магазинів 26 червня 1997 року і поклав початок одному з головних літературних феноменів ХХ століття.

Перший тираж налічував 500 примірників. І, в основному, пішов до бібліотек. Зараз один такий томик коштуватиме на аукціоні 25 тисяч фунтів. А останню книгу серії тільки за перший день продажів купили 11 мільйонів осіб.

У Росії навколо перекладу книг про Гаррі Поттера було чимало скандалів. Шанувальники поттеріани вимагали замінити перекладачку Марію Співак, оскільки вважали, що із завданням вона не справляється. У книгах справді було багато дивного. Так, Северус Снейп був Злотеусом Снейпом. Невіл Лонґботом – Невілом Дліннопопом. Луна Лавґуд – Псіхуной Лавгуд і так далі. Були й перли на кшталт: «Місіс Дурслей, худа блондинка, мала шию подвоєної довжини».

Про труднощі перекладу «Гаррі Поттера» розповідає перекладач поттеріани українською мовою Віктор Морозов. Його переклад визнаний одним із найкращих у Європі.

Віктор Морозов, український співак, композитор, перекладач
Віктор Морозов, український співак, композитор, перекладач

Нічого не залишалося робити, окрім як усе залишати, як воно було в оригіналі: Гаррі Поттер, а не Грицько Гончар і так далі. І тільки в окремих випадках вирішував змінювати назву

– Коли літературні агенти Джоан Роулінг погодилися нам надати права, вони надіслали нам величезний список слів, які вони просто забороняли перекладати інакше. Тому нічого не залишалося робити, окрім як усе залишати, як воно було в оригіналі: Гаррі Поттер, а не Грицько Гончар і так далі. І тільки в окремих випадках вирішував змінювати назву, якщо дуже важко було вимовити її. Наприклад, там є кіт Крукшенкс, і говорити «Крукшенкс, Крукшенкс» дуже складно, складно і читати, і говорити. Тому я його назвав Криволапик. І кілька інших моментів. Решту я залишав, як було в оригіналі.

– Але водночас деякі звинувачували вас – по-доброму звинувачували – в українізації перекладу, умовно кажучи, «пан», «пані» замість «сер», «місіс». Наскільки, на Ваш погляд, таке є прийнятним? Можливо, навпаки, це правильно – змінювати контекст?

– Складно сказати, тому що я був кілька років тому в Парижі на конференції перекладачів «Гаррі Поттера» з усього світу, і там якраз була суперечка. Одні доводили, що потрібно намагатися якомога точніше перекладати оригінал, нічого не змінювати, не одомашнювати, а інші, наприклад, норвезький перекладач доводив навпаки: потрібно все на свій кшталт перекладати, щоб сприймалася як книга, написана норвезькою мовою.

Я намагався більш-менш золоту середину шукати. Звісно, я намагався, як ви говорили, «Пан», «пані» замість «сер», «місіс» вводити

Я намагався більш-менш золоту середину шукати. Звісно, я намагався, як ви говорили, «пан», «пані» замість «сер», «місіс» вводити, щоб для читача, особливо молодого, юного, вона сприймалася як книга, написана його рідною мовою, в реалі її легше так сприймати, цю книжку. Я так вважаю. Але, в основному, я намагався золоту середину шукати.

– Якось в одному інтерв’ю Ви говорили, що, напевно, однією з основних цілей Вашого перекладу «Гаррі Поттера» була якраз українізація юного читача України. Наскільки вдалося це завдання виконати?

Я так подумав: «Якщо я швидко перекладу і швидко видам український переклад, їм не залишиться нічого іншого як читати українською мовою, і таким чином буде м’яка така українізація»

– Це була моя ідея фікс. Тому що коли вже на Заході перші дві або три книжки «Гаррі Поттера» вийшли, були опубліковані, ні українського, ні російського перекладу ще не існувало. А вже мав виходити на екрани кінофільм перший. І я так тоді й подумав: «О, вийде фільм, діти подивляться фільм, кинуться читати, шукати книгу. Російського перекладу немає, а якщо я швидко перекладу і швидко видам український переклад, їм не залишиться нічого іншого як читати українською мовою, і таким чином буде м’яка така українізація».

Ми втратили два роки, але потім ми наздогнали, такі книги українські вже виходили як мінімум на кілька місяців раніше від російського перекладу, а сьома книга – взагалі перший переклад у світі

Але, на жаль, повністю не вдалося, тому що спочатку цілий рік мені довелося переконувати видавців, що це цікава книга, зараз здається це абсолютно абсурдним у часи інтернету, але тоді ми жили прекрасно в доінтернетівську епоху, коли дуже повільно всі новини доходили. Тож рік я шукав видавців, а потім рік видавець домагався, щоб йому дали права. І ми втратили два роки, за цей час вийшли перші книги російською мовою. Але потім ми вже наздогнали, і такі книги українські вже виходили як мінімум на кілька місяців раніше від російського перекладу, а сьома книга вийшла – взагалі перший переклад у світі, це навіть зафіксовано десь у «Вікіпедії».

Ми дуже багато листів отримували зі Східної України, де батьки описували, як їхні діти вперше через «Гаррі Поттера» захопилися українськими книжками, українською мовою

Це дало певні плоди, тому що ми дуже багато листів отримували зі Східної України, де батьки описували, як їхні діти вперше через «Гаррі Поттера» захопилися українськими книжками, українською мовою. Одна мама написала з Миколаєва, зі Східної України: «Наш Петя (або Міша, я вже не пам’ятаю) підійшов до нас і питає, після того, як прочитав «Гаррі Поттера» (причому російською мовою пише): «Мамо, а чому ми не говоримо українською?». Тож маленька українізація сталася, але не така, як я розраховував.

Директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович під час презентації книжки «Гаррі Потер і прокляте дитя» у перекладі українською мовою. Київ, 30 вересня 2016 року
Директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович під час презентації книжки «Гаррі Потер і прокляте дитя» у перекладі українською мовою. Київ, 30 вересня 2016 року

– Можливо, Ви знаєте, чи існує якась статистика щодо східних регіонів, щодо двомовних регіонів, яких книг більше продавалося – українською чи російською?

Коли виходили книжки, українські переклади, до мене зверталися по інтерв’ю, телефонували з Донецька і з інших міст Східної України

– Я точно не можу сказати, це вже потрібно до видавця, звичайно, звертатися. Я пам’ятаю, що, наприклад, коли виходили книжки, українські переклади, до мене зверталися по інтерв’ю, телефонували з Донецька і з інших міст Східної України, тож, я думаю, що певне враження на них це справило.

– У деяких своїх інтерв’ю Ви розповідали про той вплив, який справив «Гаррі Поттер» на мови, і про те, що ця книга спонукала дітей читати в країнах, де раніше діти не читали, наприклад, у Таїланді. А також, що завдяки «Гаррі Поттеру» деякі забуті мови були відновлені. У цьому, зокрема, головний феномен цього роману, який, в принципі, напевно, зараз можна назвати одним з ключових романів 20-го століття?

Гаррі Поттер справді чарівник, який змусив дітей певним дивним чином знову полюбити книжку. Це дуже-дуже важливо

– Абсолютно, зараз уже дійсно можна назвати. Тому що якщо 15 років тому ніхто не був упевнений, чи залишиться на довгі роки вплив цієї книжки, зараз зрозуміло, що так, вона залишиться надовго. Я думаю, вплив великий. Особливо 20 років тому, коли діти крім відеоігор і комп’ютера не хотіли взагалі книжок знати, і тут такий феномен, як читати книжки по 600-700-800 сторінок запоєм – це було схоже на якесь диво. Гаррі Поттер справді чарівник, який змусив дітей певним дивним чином знову полюбити книжку. Це дуже-дуже важливо.

Матеріал повністю ​– на сайті спецпроекту «Настоящее время»

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG