Наприкінці 2025 року європейські країни ухвалюють свої бюджети, в яких збільшується фінансова допомога Україні – зокрема, Німеччина вирішила виділити Києву 2026 року рекордні 11,5 млрд євро. Близько 8,6 млрд доларів надасть Україні 2026-го Норвегія. Запрацювала програма Влітку цього року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. До програми вже долучилися 16 країн. За даними ОП, це – Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Люксембург, Словенія, Португалія, Іспанія., в рамках якої вже 16 країн роблять внески для закупівлі американської зброї для Сил оборони.
- Чи достатньо цього, щоб Україна змогла вистояти проти російського вторгнення 2026 року – без безповоротної військової допомоги США?
- Що робить ЄС як інституція для підтримки Сил оборони – на тлі зусиль окремих європейських країн?
- Та як в Брюсселі готуються до подальших російських провокацій – на кшталт атак дронами?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Андрюсом Кубілюсом – у минулому двічі прем'єр-міністром Литви, а нині першим в історії ЄС комісаром із питань оборони і космосу.
Посилення України – важіль впливу на Путіна
– Мій колега, журналіст Радіо Свобода взяв інтерв’ю у колишнього генсекретаря НАТО Єнса Столтенберга. Серед іншого, він сказав таке стосовно лідера РФ Володимира Путіна:
«Зараз, гадаю, він вважає, що може більше отримати на полі бою в Україні, ніж за столом переговорів, і тому він вагається, чи варто сідати за нього разом із президентом Зеленським. Ось чому він відхиляє пропозицію про припинення вогню.
Не думаю, що ми можемо змінити думку Путіна. Його мета – контролювати Україну. Але, гадаю, нам під силу змінити розрахунки Путіна.
І ми можемо зробити це, активізувавшись у наданні Україні більшої військової підтримки, щоб Путін усвідомив, що він не переможе на полі бою і що ціна, яку він має заплатити за контроль над нею, зависока. І що тому йому варто укласти за переговорним столом угоду, яка збереже Україну як незалежну європейську державу».
Читайте інтерв'ю повністю тут: «Можемо змінити розрахунки Путіна». План завершення війни від колишнього генсекретаря НАТО Столтенберга
Ми зараз бачимо пакети військової допомоги, які закладаються в бюджети на 2026 рік для підтримки України. Німеччина значно збільшила свій запланований пакет, який буде надано. Норвегія, батьківщина Єнса Столтенберга, теж.
Що планує робити ЄС у 2026 році, щоб змінити ситуацію на полі бою і, відповідно, змусити Росію сісти за стіл переговорів з Україною?
Якщо ми хочемо дійсно змусити Путіна сісти за стіл переговорів, ми маємо переконати його, що він нічого не досягне в Україні
– Звісно, я погоджуся зі словами Столтенберґа. Я сам повторюю весь час, що якщо ми хочемо дійсно змусити Путіна сісти за стіл переговорів, ми маємо переконати його, що він нічого не досягне в Україні.
Цього можна досягти тільки таким чином, показуючи дуже конкретно і на практиці, що наша підтримка, військова підтримка України, не лише залишається на тому самому рівні, якою вона була всі ці три з половиною роки війни, але й зростає.
І тому я, наприклад, сподіваюся, що те, що ми називаємо репараційною позикою для України – ось ці заморожені російські активи, 140 мільярдів євро, –якраз могло би бути інструментом, який би змусив Путіна змінити його стратегію.
Якраз могло би бути інструментом, який би змусив Путіна змінити його стратегію
– Є ж країни, які блокують її надання, а в ЄС потрібно консенсусно ухвалювати ці рішення. Угорщина, Словаччина, якщо я не помиляюся, і Бельгія, де знаходиться більшість оцих коштів, про які ви говорите, – заморожених російських активів. Я так розумію, зараз у глухому куті переговори про надання цих 140 мільярдів.
– Знаєте, так, у Європі всі подібні рішення ухвалюються шляхом досягнення консенсусу, іноді це забирає час. Дійсно, у Бельгії є найрізноманітніші побоювання, що це може призвести до якоїсь реакції Росії або дестабілізації фінансової ситуації.
Якраз у цей час аеропорт у Брюсселі зазнавав провокацій із дронами. І є такі думки, що це пов’язано саме з російською гібридною війною, гібридними атаками проти Бельгії для того, щоб вона відчула такий пресинг з боку Москви.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив Het Laatste Nieuws, що існують припущення, що за вторгненнями дронів стоїть Росія, «але я не можу цього довести». За його словами, Бельгія перебуває під пильним наглядом через заморожені російські активи в брюссельському депозитарії цінних паперів Euroclear. ЄС запропонував використати ці кошти для фінансування України. Росія погрожує «болючою відповіддю», якщо це станеться. При цьому Москва заперечує будь-яку причетність до безпілотників. Її посольство в Брюсселі минулого тижня заявило, що нібито не має «ні мотиву, ні інтересу до такої діяльності».
В Європі всі розуміють, що Україна обороняє не тільки себе, але й усю Європу
Усе це ми бачимо, усе це ми розуміємо. Але я все одно сподіваюся, що така можливість надати Україні великий пакет фінансової допомоги, який міг би використовуватися і для військової допомоги, все одно буде втілена в життя. Тому що в Європі всі розуміють, що Україна обороняє не тільки себе, але й усю Європу.
Зараз наша військова допомога Україні сягає достатньо великих цифр, якщо вимірювати її мільярдами євро, – за три роки 60 мільярдів євро. Але якщо перерахувати, скільки ми даємо такої допомоги за один рік війни, виходить близько 20 мільярдів, – це менше 0,1% нашого валового продукту.
Виходить близько 20 мільярдів – це менше 0,1% нашого валового продукту
І тут я завжди порушую це питання, і порушую публічно, – що я не розумію такої військової логіки. Ми для своєї оборони готові збільшувати наші військові витрати до 3,5% від валового продукту, але для України даємо лише 0,1% валового продукту.
Ми дійсно маємо великий резерв, як можемо допомогти Україні більше, це треба просто вирішити і робити.
– А як далі відбуватимуться ці переговори щодо заморожених російських активів? До кінця 2025 року, я так розумію, Єврокомісія планує домовитися і отримати позитивну або негативну відповідь від Бельгії, від неї залежить ухвалення рішення.
– Так, Бельгія тут, звісно, відіграє головну роль. Але я думаю, що комісія, сама модель, юридично і фінансово є достатньо переконливою. До цього часу були побоювання міжнародних експертів, юристів і фінансистів, що конфіскація цих активів, якщо записати в якесь рішення, могла би викликати не завжди позитивну реакцію, з точки зору міжнародного права.
Але те, що пропонується, – ці активи не конфіскуються, вони просто відіграють роль такої застави, що Росія буде платити репарації, відшкодує збитки, яких завдала своєю війною. А якщо цих виплат не буде, тоді вже ці заморожені активи будуть використовуватися.
Сама логіка того, що Росія має заплатити за цю війну, є дуже твердою і ясною
Репараційні виплати якраз є гарантом, який можна використовувати для того, щоб дати Україні велику позику.
Україні не доведеться виплачувати цей борг за жодних обставин.
Механізм ясний, але у Бельгії є різні побоювання, як Росія реагуватиме. Однак я думаю, що гарантії, які можуть надатися і членами Європейського Союзу, можуть вирішити всі ці проблеми.
Звісно, потрібно домовлятися, є багато різних деталей, та я все одно вважаю – сама логіка того, що Росія має заплатити за цю війну, є дуже твердою і ясною.
– 140 мільярдів євро – це дуже багато, це більш ніж удвічі більша сума, ніж ЄС, як ви самі сказали, надав Україні за три роки. Які умови надання цієї допомоги?
– Це буде обговорюватися, зараз, напевно, занадто рано [про це говорити]. Потрібно просто закінчити всі переговори, щоб ця модель була втілена в життя. Звісно, є дуже ясне розуміння, що ці гроші мають іти на військову допомогу і на бюджетні потреби, тому що вони також дуже чіткі і покривалися й європейськими позиками всі ці три роки війни.
Далі Україна могла б відновлювати і своє життя, і стати дуже успішним членом Європейського Союзу
Тобто вже зрозуміло, на що і скільки коштів потрібно Україні. Але я думаю, дуже важливо було б показати, що з допомогою такого фінансового ресурсу обороноздатність України дійсно зростає. Щоб до Путіна врешті-решт прийшло усвідомлення, що він нічого не досягне в цій війні, що потрібно просто її закінчувати, домовлятися.
Далі Україна могла б відновлювати і своє життя, і стати дуже успішним членом Європейського Союзу.
Коли буде «європейський «старлінк»?
– Нещодавно була новина, що Європейська комісія ініціювала процес переговорів про приєднання України до програми урядового супутникового зв’язку GOVSATCOM і системи захищеної супутникової конективності ЄС. Зазначається, що цей крок стане продовженням космічного партнерства між Україною та Євросоюзом, розширюючи співпрацю у сфері безпеки та оборони. Що дасть Україні участь у цій програмі і навіщо це Європейському Союзу?
– GOVSATCOM – це, як ми називаємо, прекурсор. Це вступна фаза розвитку зовсім нової європейської системи з безпечного супутникового зв’язку. Іноді ми називаємо її «європейський «старлінк» – в Європі він називається IRIS² (IRIS Square).
Сама ця система буде втілена в життя трохи пізніше, десь до 2029–2030 років. Але як вступна фаза створюється система GOVSATCOM, яка буде використовувати супутникові ресурси різних європейських країн. І ось Україна матиме можливість користуватися цими послугами.
Україна має приєднуватися, інтегруватися в найрізноманітніші програми Європейського Союзу, які присвячені обороні та безпеці
Ці послуги дуже важливі. Ми знаємо все про «Старлінк», які можливості він створює для безпеки, для оборони, для військових потреб. Тож ми рухаємося в цьому напрямку.
Тут продовжується та стратегія, яку ми втілюємо в життя дуже послідовно – що Україна має приєднуватися, інтегруватися в найрізноманітніші програми Європейського Союзу, які присвячені обороні та безпеці.
З нового року вже офіційно працюватиме, є домовленість щодо програми EDIP – Європейської програми з оборонної індустрії.
Це дуже важлива програма для розвитку оборонної індустрії всього Європейського Союзу, але в цій програмі цілий розділ присвячений саме інтеграції української військової індустрії з європейською військовою індустрією.
І тут ми бачимо дуже важливу роль, яку може відіграти Україна, її військовий досвід
З іншого боку, є плани з розвитку Eastern Flank Watch, тобто оборони східного флангу, того, що ми називаємо «стіною дронів». На землі будують такі самі, як в Україні, фортифікації для того, щоби завадити просуванню танків або якоїсь артилерії на наші території.
І тут ми бачимо, знову ж таки, дуже важливу роль, яку може відіграти Україна, її військовий досвід. І тому, дійсно, ми бачимо, з одного боку, як ми маємо допомогти і збільшувати нашу допомогу Україні. З іншого боку, ми теж бачимо, як Україна може допомогти нам.
«Стіна дронів» для «прифронту» НАТО
– Можете пару слів сказати про цю «стіну дронів»? Це словосполучення часто звучить у тому контексті, що зараз держави, які представляють собою східний фланг НАТО, реалізують цю програму. Що вона передбачає, який це має вигляд на землі в Європі зараз, «стіна дронів»?
– Ця назва прийшла з країн, як ми їх називаємо, прифронтових країн, – балтійських країн, Польщі. Раніше вони вже говорили про це, що потрібно розвивати свої дронові можливості проти російських дронів, якщо вони потрапляють на нашу територію.
І водночас, що потрібно розвивати ті можливості, які має Україна, де дрони здатні обороняти і від танків, і від іншої техніки, і вони уражають 80% цілей. Ось ці можливості потрібно і нам розвивати.
Після провокації з російськими дронами проти Польщі, після дронів на території балтійських країн, виявилося, що нам дуже сильно бракує засобів, передусім, щоб побачити ці дрони, того, що ми називаємо детекцією дронів.
Тому що наші радари бачать військові літаки, бачать ракети, але не бачать дронів, тому що вони маленькі і літають низько. Тому нам потрібно дуже швидко розвивати ось ці можливості детекції. Знову ж таки, вчитися в України.
А з іншого боку, ми маємо розвивати ті можливості, які Україна створила для прямої боротьби з дронами. Щоб знищувати їх, не завжди використовуючи ракети вартістю мільйон євро проти дрона за 10 тисяч євро. Ось це ми теж зрозуміли, що у нас таких можливостей поки бракує.
У цьому плані ми зараз і працюємо над ініціативою для всього регіону. Обговорювали ці ініціативи з міністром оборони України [Денисом] Шмигалем, і я думаю, що будемо продовжувати і обговорення, і залучення України до розвитку таких планів. І водночас шукаюти можливості, як можна допомогти Україні розвивати аналогічні спроможності вже на самій території України.
З іншого боку, ми знаємо і бачимо, що дронові провокації тривають у всіх країнах Європи. Була в Данії проти аеропорту в Копенгагені, була в Німеччині, зараз якраз у Брюсселі великі проблеми. Тому всі країни шукають зараз можливості, як експертизу України можна було б використати для того, щоб мати можливість оборонятися проти таких провокацій.
Тож Україна тут може відіграти дуже велику роль, і ми сподіваємося, що це допоможе Європейському Союзу навчитися і мати такі оборонні спроможності, яких поки що у нас немає.
– Про які суми йдеться? Який орієнтовний бюджет проєкту ось цієї «стіни дронів», щоб розуміти масштаб?
– У Європі багато хто не дуже розумів, що це означає – «стіна», тому ми почали використовувати вже іншу назву, щоб усім було краще зрозуміло, – «Дронова оборонна ініціатива».
Що стосується вартості, тут важко сказати. Поки що я можу говорити більше про ось цей прифронтовий регіон, тому що тут є активності зі створення такої стіни.
Читайте також: «Путін не так боїться війни, як миру». Чи нападе Росія на країни Балтії?
Ще влітку, ще до всіх провокацій, чотири країни Європейського Союзу, прифронтові країни, – тобто балтійські країни і Польща, – звернулися до комісії з листом і проханням допомогти розвивати такі системи, системи оборони всього прифронтового регіону. І вони підрахували, скільки б коштувало для чотирьох країн будівництво такої дронової стіни, – цифра вийшла близько 1 мільярда євро.
Але зараз ми вже говоримо про ширший регіон, регіон від Балтійського моря, від Фінляндії до Румунії та Болгарії, а значить, ця сума збільшуватиметься. Але все одно це не сотні мільярдів. Ми говоримо про 10 або близько цього мільярдів євро.
І я думаю, що ми такі можливості знайдемо, як цю стіну збудувати якнайшвидше.
Форум