Олександр Лукашенко 18 листопада провів нараду з чиновниками для обговорення програми розвитку білоруського Полісся до 2030 року. Програмою керуватиме Михайло Русий, представник Лукашенка в Брестській області.
За даними БЕЛТА, серед іншого, Лукашенко звернув увагу на водні ресурси головної водної артерії Полісся – річки Прип'ять, яка на території України впадає в Дніпро.
«Куди йдуть ці води? Було б добре, якби Україна використовувала дніпровські води повністю... Ці води йдуть у море. То чому ми сьогодні не думаємо, що цю воду потрібно «повертати назад», коли потрібно і куди потрібно», – сказав Лукашенко на нараді.
За словами Лукашенка, керівництво Гомельської області раніше пропонувало йому повернутися до теми Дніпровсько-Бузьких каналів, і він доручив голові Гомельського облвиконкому Івану Крупку внести відповідну пропозицію.
«Коли він зробив цю пропозицію, у мене потемніло в очах. Бо у нас просто немає стільки грошей», – сказав Олександр Лукашенко.
Система каналів на Поліссі з'єднує Дніпро з річкою Віслою, яка впадає в Балтійське море. Згідно з проєктом відновлення цього водного шляху під назвою Е-40, який фінансово підтримував Європейський Союз, він міг би перевозити до 6 мільйонів тонн вантажів щороку, але війна в Україні та розрив економічних зв’язків між Білоруссю та Польщею заморозили реалізацію проєкту.
Проєкт повороту сибірських річок на південь намагалося реалізувати керівництво Радянського Союзу на початку 1980-х років, посилаючись на потребу у водних ресурсах для сільського господарства республік Центральної Азії.
Проєкт вимагав надзвичайних фінансових вкладень, яких країна вже не мала, а також загрожував катастрофічними наслідками для природи Сибіру, але влада почала його реалізовувати. Розтративши величезні кошти, проєкт остаточно зупинили з приходом до влади в СРСР Михайла Горбачова.
Вираз «поворот сибірських річок» став прикладом марнотратства радянської влади.
Форум