За день до оголошення вердикту у справі Юлії Тимошенко голови європейських зовнішньополітичних відомств, що збираються у Люксембурзі, спробують сформулювати можливі реакції на події в Україні. Напередодні цього засідання в дипломатичних колах Євросоюзу лунали поки що неофіційні застереження, що угода між Брюсселем та Києвом про асоціацію та поглиблену і всеосяжну ЗВТ може постраждати через вирок, який європейці можуть розцінити як несправедливий.
Речниця голови зовнішньополітичного корпусу Європейської співдружності Майя Косянчич відмовляється попередньо коментувати.
«Щодо справи Юлії Тимошенко Європейський Союз висловив чітку позицію: ми проти вибіркового застосування правосуддя, – каже речниця голови європейської дипломатії. – Ми неодноразово закликали до ведення прозорого процесу, згідно з усіма процедурними нормами, й висловлювали та продовжуємо висловлювати крайнє занепокоєння розвитком подій, що нині спостерігається. Ми дуже пильно за цим стежимо».
Під час нещодавнього варшавського саміту країн «Східного партнерства» була висловлена згода щодо того, що нові домовленості про зближення Євросоюзу та України будуть підписані під час грудневого саміту Україна – ЄС. Сторони також заявили, що всі технічні аспекти угод про асоціацію та ЗВТ будуть погоджені до кінця цього місяця. Тим часом, європейські дипломати у розмовах із Радіо Свобода кажуть, що, крім Польщі, серед країн ЄС немає інших прибічників ідеї швидкого підписання цих угод. «Київ сам собі нашкодив», – каже джерело у Раді Євросоюзу.
Чи переможе Польщу «антикиївська опозиція»?
Політолог із брюссельського Центру досліджень європейської політики Пйотр Мацей Качинський каже Радіо Свобода, що «справа Тимошенко» – найбільший бар’єр у нинішніх відносинах Києва та Брюсселя, бо вона ілюструє неприйнятні для Європи речі, а саме: те, як в українському політикумі розправляються з опозицією».
Тим часом, Варшава справді докладає великі зусилля, щоб завершити тривалі переговори з Україною та підписати угоди до кінця 6-місячного головування Польщі у ЄС. Однак в об’єднаній Європі через українські події останніх місяців, зокрема через судові процеси над представниками опозиції, виникла, так би мовити, своя «опозиція», що складається з держав на чолі із Німеччиною та Францією. Вони намагаються уповільнити процес зближення із Україною, першою причиною висуваючи неправомірність суду та ув’язнення Юлії Тимошенко.
Окрім України, міністри закордонних справ ЄС ще мають розглянути ситуацію з правами людини у Ірані та Білорусі. Очікується, що до списку із 192 білоруських чиновників, оголошених Європою персонами нон-ґрата, додадуть ще 16 нових імен. Йдеться про прізвища суддів та державних правників, які причетні до затримання одного з провідних білоруських правозахисників Олеся Бяляцького в серпні цього року.
Матеріал підготували Віталій Єреміца, Rikard Jozwiak
Речниця голови зовнішньополітичного корпусу Європейської співдружності Майя Косянчич відмовляється попередньо коментувати.
«Щодо справи Юлії Тимошенко Європейський Союз висловив чітку позицію: ми проти вибіркового застосування правосуддя, – каже речниця голови європейської дипломатії. – Ми неодноразово закликали до ведення прозорого процесу, згідно з усіма процедурними нормами, й висловлювали та продовжуємо висловлювати крайнє занепокоєння розвитком подій, що нині спостерігається. Ми дуже пильно за цим стежимо».
Під час нещодавнього варшавського саміту країн «Східного партнерства» була висловлена згода щодо того, що нові домовленості про зближення Євросоюзу та України будуть підписані під час грудневого саміту Україна – ЄС. Сторони також заявили, що всі технічні аспекти угод про асоціацію та ЗВТ будуть погоджені до кінця цього місяця. Тим часом, європейські дипломати у розмовах із Радіо Свобода кажуть, що, крім Польщі, серед країн ЄС немає інших прибічників ідеї швидкого підписання цих угод. «Київ сам собі нашкодив», – каже джерело у Раді Євросоюзу.
Чи переможе Польщу «антикиївська опозиція»?
Політолог із брюссельського Центру досліджень європейської політики Пйотр Мацей Качинський каже Радіо Свобода, що «справа Тимошенко» – найбільший бар’єр у нинішніх відносинах Києва та Брюсселя, бо вона ілюструє неприйнятні для Європи речі, а саме: те, як в українському політикумі розправляються з опозицією».
Тим часом, Варшава справді докладає великі зусилля, щоб завершити тривалі переговори з Україною та підписати угоди до кінця 6-місячного головування Польщі у ЄС. Однак в об’єднаній Європі через українські події останніх місяців, зокрема через судові процеси над представниками опозиції, виникла, так би мовити, своя «опозиція», що складається з держав на чолі із Німеччиною та Францією. Вони намагаються уповільнити процес зближення із Україною, першою причиною висуваючи неправомірність суду та ув’язнення Юлії Тимошенко.
Окрім України, міністри закордонних справ ЄС ще мають розглянути ситуацію з правами людини у Ірані та Білорусі. Очікується, що до списку із 192 білоруських чиновників, оголошених Європою персонами нон-ґрата, додадуть ще 16 нових імен. Йдеться про прізвища суддів та державних правників, які причетні до затримання одного з провідних білоруських правозахисників Олеся Бяляцького в серпні цього року.
Матеріал підготували Віталій Єреміца, Rikard Jozwiak
