Росія «вдосконалює» процедуру вилучення житла в українців на окупованих територіях. Цієї осені окупанти визнали «безхазяйними» щонайменше 25 тисяч об’єктів нерухомості на захоплених територіях. А зараз у РФ розглядають законопроєкт, згідно з яким помешкання з ознаками «безхазяйності» передаватимуть у «власність» окупаційним адміністраціям.
- Що робити, якщо житло в окупації потрапило до такого списку?
- Чи варто ризикувати їхати на окуповані території, щоб підтвердити своє право власності?
- І що можна зробити?
Разом із правозахисниками та юристами розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода). Ось головні поради:
Зібрати усі документи, які підтверджують право власності чи користування нерухомістю
- Оригінали або копії свідоцтва на право власності, договору купівлі-продажу, витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно.
- Свідоцтво на спадщину, на підставі якого людина набула права власності.
- Фото чи опис помешкання.
- Комунальні рахунки.
Якщо документи залишилися на окупованій території або загубилися, спробуйте знайти їх копії у родичів або в нотаріуса.
Зафіксувати хронологію «націоналізації» житла
Зберіть у електронному документі або іншому зручному форматі усю інформацію, яку ви дізналися із соцмереж, сайтів окупаційних адміністрацій або від рідних, сусідів, знайомих, які перебувають на ТОТ.
«Якщо побачили в якійсь групі свою адресу – робимо скрін, зберігаємо. Це для подальшого післявоєнного відшкодування або якихось інших механізмів. Якщо є свідки, які проживають на окупованій території і були присутніми під час нового заселення або бачили, як відбуваються комісії, зберігаємо їхні імена і спілкуємося», – каже директорка громадської організації «Донбас SOS» Віолета Артемчук.
Важливо потурбуватися про безпеку збору та зберігання цієї інформації: нікому не передавати контактів і адрес свідків, адже це може наразити їх на небезпеку.
Якщо з’ясування певних даних може загрожувати вашому життю або здоров’ю, уникайте таких кроків.
Написати заяву до українських правоохоронних органів
Заяву про конфіскацію житла на ТОТ можна подати до Національної поліції, Служби безпеки України або прокуратури.
«Важливо не зволікати з подачею заяви, адже з часом можуть зникнути речові докази або свідки забудуть ключові обставини. Звернутися до правоохоронців можна, навіть якщо немає документів, що підтверджують право власності на житло. У такому випадку це питання вирішуватиметься під час досудового розслідування», – розповідає Віолета Артемчук.
Трапляються випадки, коли правоохоронці відмовляються реєструвати і брати в роботу такі заяви. Аргументують це тим, що не можуть провести розслідування на окупованих територіях.
«Нещодавно жінка з Маріуполя, яка побачила адресу своєї квартири у списку «безхазяйного» житла, звернулася до поліції. Але поліція не звикла до таких заяв і попросила підтвердження з того боку, що квартира «націоналізована». Якщо виникають подібні труднощі і правоохоронці не хочуть реєструвати заяву, рекомендуємо звертатись до нас і з нашими юристами спілкуватися щодо того, як діяти далі», – каже голова ГО «Донбас SOS».
Подати заяву до Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) – це офіційна система збору заяв про матеріальні втрати, завдані війною Російської Федерації проти України. Реєстр створений за ініціативи України, ЄС та ще 42 країн і розташований у Гаазі. Подані заяви будуть передані майбутній компенсаційній комісії, яка ухвалюватиме рішення про виплати.
Зробити це можна через портал «Дія». Зараз в реєстрі відкрита категорія А.3.6 «Втрата доступу та контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях».
«Наразі міжнародний Реєстр збитків не проводить виплат, це будуть репараційні виплати, які стягуватимуть з Росії. І навіть через такі, може, неблизькі перспективи, ми все-таки рекомендуємо подавати заяву в цей реєстр. Люди іноді кажуть: «Та я встигну, коли це ще буде?». Якщо реєстр не наповнюється, якщо таких заяв немає, то після деокупації або коли буде відкритий механізм виплат, скажуть, що це неактуально, бо ніхто не подавав заяв. Тож ми рекомендуємо це робити, щоб зафіксувати, що проблема є», – наголошує Віолета Артемчук.
Перевірити інформацію про нерухомість в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
Якщо власність не зареєстрована в Держреєстрі прав на нерухоме майно, це унеможлює звернення до міжнародного Реєстру збитків.
Зазвичай зареєструвати свої права на житло у Держреєстрі речових прав можна також через «Дію» або у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАПі). Але якщо нерухомість розташована на окупованій території, це неможливо, бо українські установи не мають доступу до реєстрів БТІ, які там залишилися. Тому це робиться тільки через суд, пояснює юристка Богдана Гончар.
Зафіксувати факт порушення прав у міжнародних місіях
Задокументована історія – важливий доказ порушення прав людини, наголошують фахівці. Моніторингова місія ООН з прав людини фіксує випадки порушення прав українців й Міжнародного гуманітарного права – зокрема, це стосується незаконного вилучення чи привласнення житла в окупації.
Звернутися за допомогою юристів чи правозахисників
Якщо вам потрібна консультація чи допомога, зверніться до організацій, які надають безкоштовну юридичну підтримку. Приміром:
Гаряча лінія – 0 800 309 110 (понеділок – п'ятниця з 9:00 до 21:00, субота – з 9:00 до 18:00)
lawyers@east-sos.org;
0 800 332 614 (понеділок – субота з 8:00 до 18:00);
Гаряча лінія працює з понеділка по п'ятницю з 08:00 до 21:00 за номерами:
099 507 50 90;
068 507 50 90;
093 507 50 90.
Чат-бот «Юридичний порадник для ВПО».
Форма запису на індивідуальну консультацію.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум