Росія може почати повномасштабну війну проти країн Балтії, щоб покращити свої переговорні позиції з США, вважають незалежні ізраїльські військові аналітики. Під загрозою, на їхню думку, передусім Сувалкський коридор – вузька смужка землі між Калінінградською областю РФ та Білоруссю. Водночас є й інші оцінки, згідно з якими другий фронт Москві не під силу – і ключову роль тут відіграє та відіграватиме далі Україна. Наскільки реальною є загроза нападу Росії на країни Балтії – у матеріалі онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
«Обмежена операція з якимись швидкими результатами, щоб поставити НАТО ось у таке, вибачте, незручне становище, а потім торгуватися з ним щодо умов миру в Україні, маючи ось таку перевагу. Шматок захопленої території НАТО, наприклад. Ті ж Сувалки. Паралельно можна вирішити проблему постачання Калінінграда по землі», – описує можливий сценарій і вимоги Кремля військовий аналітик Сергій Ауслендер.
Це територія, яка з’єднує Польщу та Литву. Ширина цього коридору – 65 кілометрів, там проходить залізниця та автодорога між Польщею та Литвою. У багатьох сценаріях саме таким малюють варіант «прорубування» Росією сухопутного мосту між Білоруссю та російським анклавом на Балтиці – Калінінградською областю на кордоні Литви та Польщі часто називають «ахіллесовою п’ятою» західних альянсів, а американське видання Politico кілька років тому писало, що це «найнебезпечніше місце на планеті». При цьому країни НАТО приділяють підвищену увагу безпеці цієї території, тут регулярно проводяться навчання, проте військовий аналітик Григорій Тамар вважає, що цього недостатньо.
«У країнах Балтії на сьогодні є близько 10-тисячне угруповання НАТО. Не можна сказати, що це взагалі нічого, але це, безумовно, не може протидіяти широкомасштабному вторгненню. З точки зору, якщо ми говоримо про «спецоперацію», ці бази будуть блокуватися. І за такого розвитку подій мені дуже важко уявити, що війська [країн] НАТО підуть на якийсь героїчний прорив, щоб там когось захищати. У кращому разі вони будуть захищати самі себе», – вважає військовий аналітик.
Аналітики допускають, що Кремль перед нападом може розіграти карту «захисту російськомовного населення». Сьогодні в Литві, Латвії та Естонії живуть понад 850 тисяч росіян. Левова частка – саме в тих регіонах, що межують із Росією та Білоруссю.
«Спершу ми швиденько організовуємо кампанію про те, що росіян переслідують в Естонії. Після цього організовуємо від якоїсь асоціації росіян в Естонії – наприклад, я кажу – лист про те, що «нас треба захистити», після чого з’являється привід для вторгнення. Привід для вторгнення зараз не знаходять, привід для вторгнення зараз створюють», – каже військовий аналітик Сергій Ауслендер.
Привід для вторгнення зараз не знаходять, привід для вторгнення зараз створюютьСергій Ауслендер
Литовський військовий експерт, майор запасу Дарюс Антанайтіс вважає, що в нинішніх умовах розпочати ще одну війну Росії було б дуже складно, оскільки Балтійське море – після вступу до Альянсу Швеції та Фінляндії – фактично стало «озером НАТО»:
«Щоб підійти до литовських берегів, вони не будуть використовувати військово-морські сили в Калінінграді, вони використають Балтійський флот. Їм потрібно вийти з Санкт-Петербурга. А щоб із нього вийти, потрібно гарантувати собі безпечний прохід через Фінську затоку, де з одного боку – Фінляндія, а з іншого – Естонія. Це означає, що війну доведеться починати там. Щоб заблокувати нас на Балтиці, довелося б захопити острів Готланд».
Колишній заступник командувача силами НАТО в Європі генерал Річард Ширефф вважає, що Росія здатна почати повномасштабну війну в Балтії вже у 2027 році. Про це ж йдеться у доповіді Данської розвідки.
Проте колишній глава Міноборони Литви не погоджується з такою оцінкою.
«Я б не поспішав із 2027 роком, – каже колишній міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас. – У сенсі того, що це залежатиме від того, як закінчиться війна в Україні, як усе складеться, скільки ще українці будуть боротися, чи буде перемир’я, чи передбачає воно зняття санкцій, чи ні. Багато факторів, які не можна прогнозувати. Поки припущення такі: вести дві війни одночасно росіяни зараз не змогли б. Факт. Вони не можуть відкрити другий фронт».
Вести дві війни одночасно росіяни зараз не змогли б. ФактЛаурінас Кащюнас
Російський аналітик і блогер Дмитро Чернишов вважає, що такий сценарій усе ж не можна виключати:
«Путін не так боїться війни – військова економіка вже працює на повну потужність, – як миру, коли вся побудована піраміда впаде, з фронту повернуться сотні тисяч солдатів зі зброєю, а виправдовувати репресії буде нічим. У Радбезі [РФ] впевнені, що естонці, литовці та латиші не чинитимуть опір так, як українці. Путін завжди діє однаково – у складній ситуації він подвоює ставки, щоб мати чим торгуватися».
Командувач Збройних сил Литви вважає, що усе залежатиме від результату війни Росії проти України.
«Малоймовірно, що росіяни нападуть, оскільки вони сильно загрузли в Україні і, швидше за все, всі сили, які вони здатні зібрати, кидають туди, щоб залатати власні дірки», – додає Раймундас Вайкшнорас, командувач Збройних сил Литви.
Союзники по НАТО послідовно переконують країни Балтії, що у разі нападу Литві, Латвії та Естонії обов’язково прийдуть на допомогу. Сили Альянсу, згідно з новими планами, готові не лише відвойовувати території, а й захищати балтійців з першої хвилини можливої атаки.
Путін не так боїться війни, як мируІван Преображенський
Політичний аналітик Іван Преображенський вважає, що поки не зовсім зрозуміло, як буде діяти принцип колективної оборони.
«Я не думаю, що Росія серйозно зараз сприймає Йдеться про статтю 5 Північноатлантичного договору. в якій сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджене Статтею 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні.. Навпаки, вона бачить, що у неї все більше і більше шансів спробувати перевірити НАТО на міцність саме за допомогою гібридних загроз, не вводячи війська, не атакуючи нікого, не вбиваючи, а створюючи ситуацію дуже жорсткого тиску, яка ставить під сумнів суверенітет, але теоретично його прямо не порушує», – вважає аналітик.
З іншого боку, колишній генсек НАТО у розмові з Радіо Свобода заявив, що Альянс демонструє на ділі, а не на словах, що безпека балтійських союзників для нього дуже важлива:
«Одним з найважливіших рішень, які ми схвалили у 2016 році після незаконної анексії Криму, було про розгортання боєздатних багатонаціональних союзницьких військ у Польщі та балтійських країнах – уперше в історії НАТО. Це надсилає дуже чіткий сигнал, що весь альянс уже там. Ми також підвищили бойову готовність наших сил, їхню здатність швидко перекидати війська для підкріплення, а також розробили повний набір нових військових планів. Отже, усе це надсилає Росії дуже чіткий сигнал: напад на одного союзника призведе до відповіді з боку всього Альянсу».
