Низкою коротких, різко нарізаних кадрів почався випуск російського ток-шоу «Своя правда» з Романом Бабаяном.

Цей сюжет про нібито громадян українського портового міста Маріуполь з’явився на телеканалі НТВ 26 березня. Нагадаємо, що Маріуполь із першого дня війни, 24 лютого, зазнає руйнувань через бомби, ракети та снаряди, які на місто спрямовує російська армія.

Одна жінка стверджувала, що українські військові вбивали дітей на ігрових майданчиках «заради забави». Інший герой сюжету, грюкнувши кулаком по столу, вилаявся «ці фашисти, ці виродки… ці наркомани».

За якийсь час в студії з'явилась перша гостя й головна редакторка державного мовника RT (Russia Today), Маргарита Симоньян. Ледь стримуючи сльози, вона висловлювала сміховинні й подекуди обурливі твердження.

Зокрема про те, що українські військові ціляться в дітей забороненими касетними бомбами, що президент України Володимир Зеленський заборонив усі приватні ЗМІ, що українці не вважають росіян людьми, що українські лікарі закликали каструвати російських військовополонених, а українські «нацисти» «готові виривати дітям очі за національною належністю».

І це тільки за перших п'ять хвилин випуску.

Влада Росії вперто бреше, називаючи війну в Україні «спеціальною військовою операцією», головною метою якої є «денацифікація і демілітаризація» сусідньої країни. На суб'єктивну думку Володимира Путіна, Україна завдячує існуванням Радянському Союзу, тому її незалежність є незаконною, тим паче, що нині нею керують «неонацисти» та «наркомани», які виконують всі накази Вашингтону.

Всім цим, по колу, оперують російські телевізійні служби так званих «новин» й ток-шоу на прокремлівських каналах.

Ці програми радше нагадують калейдоскоп інфографіки й відео на безрозмірних екранах, з яких ллється все більше й більше отрути.

Всеодно всі й так брешуть

«Все телебачення переповнене воєнним промиванням мізків», – каже Олена Риковцева, журналістка Російської редакції Радіо Свободи. Її діяльність здебільшого зосереджена на медіапросторі Росії, про що і є її остання стаття «Килимові бомбардування мозку». Вона додала, що в одній статті важко охопити контент російського державного телебачення, яке перебуває на «піку антиукраїнської істерії».

«Одна кнопка на пульті й понеслося: «Неонацисти в Маріуполі у відповідь на стиснення кільця (російською армією) навколо їхнього війська активно використовують місцевих жителів як живий щит»; «батальйони неонацистів вирізають й грабують місцевих»; «…нацисти знищують цілі колони біженців, в той час як решта застрягла в окупованому місті», «…російський військовий рятує дітей й оперує поранених…»

Місцеві політики, західні ЗМІ та їхні репортери, а також жителі Маріуполя, яким вдалося втекти, заперечують ці необґрунтовані й бездоказові твердження.

Деякі з маріупольських біженців потрапили під обстріли Росії, незважаючи на домовленості про гуманітарні коридори.

У програмі новин «Час покаже» на державному Першому каналі 29 березня було показано ледь пошкоджений православний собор серед руїн Маріуполя. Кореспондент прокоментував це видовище як таке, що «дає нам велику надію, що з нами Бог».

Кремлівський наратив стоїть на двох стовпах. Перший – безпідставні заяви про плани Києва розпочати великий наступ проти підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі, другий – приписування США прагнення знищити Росію. Ці теми 27 березня палко обговорювали на державних каналах «Росія-1» і НТВ, що належить медіа-підрозділу державного газового гіганта «Газпром».

«Підсумки тижня» з Ірадою Зейналовою на каналі NTV показали фрагмент «захоплених документів», за брехливими даними яких вторгнення Росії зірвало плани України атакувати Донбас.

Того ж дня злостивий кремлівський пропагандист Володимир Соловйов витратив всі три години програми каналу «Росія-1» на обговорення відвертої брехні про наміри США «знищити Росію, розділити її на маленькі частини, залишити Росію без ядерної зброї, й, врешті решт, назавжди покінчити з існуванням росіян».

Український кореспондент Роман Цимбалюк розповідає про новини з Москви вже багато років. Відповідно, він був частим гостем російських ток-шоу, тому добре знається на тому «як працює російська пропаганда». Своїми знаннями Роман поділився з Радіо Свобода.

«Російські мас-медіа ніякі не мас-медіа, а інформаційні війська, які постійно брешуть», – висловився Роман Цимбалюк.

Від телебачення до RuTube

В минулому Кремль, здавалося, був задоволеним своїм контролем над мовниками, натомість незалежні та ліберальні медіа залишались маргінальними. Ця модель виявилась ефективною навіть у 2014 році, коли Росія захопила Крим, розгорнула війну на Донбасі, підтримуючи сепаратистів й підконтрольні їм частини Донецької та Луганської областей.

За словами московського соціолога Максима Каца, нині громадська підтримка політики Кремля набагато слабша. У результаті держава збільшила як обсяги пропаганди, так і посилила тиск на незалежні ЗМІ та свободу слова.

«Схоже, вони думають, що люди не підтримують війну, і тому вживають такі заходи, як військова цензура, – сказав Кац Радіо Свобода. – Вони закривають соціальні мережі, які працюють роками. Закривають «Ехо Москви» (радіо). Вони розуміють, що якщо інформація буде вільно поширюватись, то ніхто не підтримає війну».

Соціолог Любов Борусяк погодилася, що в російському суспільстві війна проти України не викликала «й подібного емоційного підйому, який ми могли спостерігати під час подій у Криму».

Крім того, за її словами, близько 75 відсотків росіян беруть інформацію з Інтернету, а деякі опозиційні матеріали збирають десятки мільйонів переглядів, що потенційно підриває контроль держави над інформацією про війну.

«Коли є інтерес, аудиторія може бути набагато більшою ніж та, яка дивиться телевізор», – сказала Борусяк. «А відсоток постійних телеглядачів останніми роками постійно падає, особливо серед молоді».

Як наслідок, Кремль зацікавлений в контролі не тільки суспільного мовника, а й Інтернету.

Найпопулярнішою платформою соціальних медіа в Росії є YouTube: там зосереджено майже три чверті усіх російських користувачів Інтернету. В Росії все гучніше лунають заклики до його блокування, особливо після того, як 11 березня YouTube заблокував підконтрольні Кремлю ЗМІ.

У лютому 2021 року Путін пояснив політику Кремля щодо іноземних соціальних мереж: «Ми не збираємося нічого закривати, поки у нас не буде своїх», – сказав він. «Коли наші шановні колеги побачать, що є альтернатива, що вони не займають монопольних позицій на цьому ринку, вони будуть поводитися по-іншому».

Кремлівські лідери громадської думки безуспішно намагалися просувати RuTube. Цей клон YouTube був заснований у 2006 році, й досі його розвиток йде дуже повільно. Власником RuTube є «Газпром», тож усі трансльовані там новини є вигідними для Москви.

За даними незалежного видання iStories, популярність RuTube досягла найвищої позначки в 14,5 мільйонів користувачів у 2011 році і впала до якихось 3 мільйонів у 2021 році. Для порівняння, у 2021 році YouTube використовували 78,5 мільйонів росіян.

Канал Z

Розділ «Новини та медіа» RuTube містить прямі трансляції з усіх загальнонаціональних телеканалів, а також короткі відео з дружніх до Кремля інформаційних агентств і газет. У ньому також транслюються канали різних відомств російського уряду, включно з каналом «Звезда» Міноборони та МЗС Росії, Верхньої палати парламенту та космічного агентства «Роскосмос».

Новий канал під назвою ZTV – очевидне посилання на обраний Москвою символ Z, мета використання якого затвердити свої наративи про війну в Україні – з 22 березня став «цілодобовим каналом про спецоперацію Збройних сил Російської Федерації в Україні».

Деякі з перших програм каналу містили відео російських військових технологій у дії та короткі інтерв’ю з російськими солдатами, які проголошували «100-відсоткову ефективність» операції».

Такі твердження суперечать оцінкам численних військових експертів, які стверджують, що російський наступ аж ніяк не досягнув своїх початкових цілей, про що свідчить висока кількість вбитих військових та втраченої техніки.

Канал RT In Russian 28 березня опублікував короткий ролик, на якому показано, як російські солдати читають вголос листи, які їм ніби-то надіслали школярі.

«Шановний солдате», – читає один військовослужбовець. «Пишу Вам з подякою і хочу від усієї душі сказати Вам спасибі за те, що я спокійно сплю, ходжу до школи і живу з мирним небом над головою. Сподіваюся, Ви залишатиметесь в хорошому гуморі й зможете продовжити відстоювати свою Батьківщину. Я вірю у Вас і молюся за Вас. Ви не уявляєте, як я та інші люди, які живуть на території Росії, Вас любимо і підтримуємо».

Канал під назвою RT Rossia 21 березня опублікував годинний документальний фільм Антона Красовського, в якому детально представлені звинувачення Міністерству оборони США за вигадану Москвою підтримку лабораторії біологічної зброї в Україні.

Вашингтон та експерти з питання спростували цей російський наратив, що активно поширювався російським телебаченням.

Війна в Україні триває другий місяць, а російської громадськості й надалі «поки що немає причин не вірити тому, що їй розповідають державні ЗМІ», – сказав Олексій Левінсон, аналітик незалежного соціологічного агентства «Левада-центр». Проте додав він, багато хто має «підсвідоме відчуття неправильності війни».

«Отже, важливо подолати цей голос совісті певними засобами», – підсумував він. «І це робиться через телебачення – і поки що досить успішно».