В українців, які тікають від війни до окупованого Росією українського Криму, забирають паспорти. На півострові відбулися одиночні протести проти війни з Україною. Поранених російських солдатів відправляють на лікування до Криму. Все це – із повідомлень Представництва президента України у Криму, які воно щодня публікує на своїй сторінці в соцмережах.
З початком повномасштабного російського вторгнення Росії в Україну 24 лютого – на тлі масованих атак і масових смертей – увага до того, що відбувається в окупованому Росією українському Криму, послабла. Проте щодня Представництво президента України у Криму робить свій інформаційний внесок у те, щоб про півострів не забували. Про те, що відбувається на півострові сьогодні, журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії поговорили із заступницею постійного представника президента України у Криму Тамілою Ташевою.
– У тих зведеннях, які оприлюднює Представництво президента, є інформація, яку не взяти з публічних джерел. Як ви працюєте з інформацією про Крим?
– Щось ми знаходимо у відкритих джерелах, у тому числі й у соціальних мережах, але таку інформацію ми намагаємося верифікувати. Також ми звертаємося до людей, з якими працювали упродовж того часу, як наша команда прийшла до Представництва президента у Криму. Крім того, отримуємо інформацію через месенджери та електронну пошту. «Добрі люди» – назвемо їх так – дають нам документальне підтвердження певної інформації. Через питання, пов’язані з безпекою, ми не можемо опублікувати конкретні документи, але вони є у нас на руках.
– Кримчани відчувають, що йде війна, чи вона залишається для них десь за кадром, нагадуючи про себе хіба що гуркітом літаків, що пролітають?
– Звичайно, відчувають – війну приховувати неможливо. Наприклад, вони бачать похорон молодих хлопців, яких відправили на війну проти української держави.
Їхні списки ми також верифікуємо через різні джерела. Наприклад, нам надходить інформація зі списком людей, які поховані на території Криму. Для нас важливо з'ясувати: чи приїхали ці люди до Криму з Росії, чи вони народилися в Криму і жили там до моменту окупації. Такі підтвердження ми бачимо. Останнім часом ми верифікували щонайменше 12 імен кримчан, які народилися в Криму.
Ще один приклад: за нашою інформацією із достовірних джерел, у Сімферополі, в районі залізничного вокзалу відчувається стійкий трупний запах із вагонів, які там розташовані.
Також ми отримуємо інформацію про завантаженість цивільних об’єктів, насамперед – це медичні установи. Вони були перепрофільовані під військові шпиталі.
– Ходили розмови і про те, що військових розмістили в деяких школах у північній частині Криму, для чого скасували заняття чи канікули.
– За нашими джерелами, ця інформація також підтверджується. У низці кримських навчальних закладів скасовані заняття саме тому, що вони використовуються в мілітарних цілях.
– Що відбувається з цінами у Криму?
– Не можна не помітити зростання цін на товари першої необхідності. За останні кілька років ціни у Криму підвищувалися, але не настільки.
До нас надійшла внутрішня інформація про те, що низка постачальників товарів зверталася до окупаційних адміністрацій з проханням вплинути на процес регулювання цін з боку цих адміністрацій. Тому що ціни намагаються занижувати штучним чином, тоді як природним чином вони зростають. Постачальники просять компенсувати їхні збитки.
Також у наше розпорядження потрапив цікавий документ про те, що частина представників роздрібної торгівлі просить окупаційну адміністрацію у Криму врегулювати ціни на стрічку з цінниками, бо вона зросла більш ніж в 11 разів. Це означає, що працівники магазинів мають постійно переклеювати цінники.
Ми чуємо розмови про те, що кримчани можуть ділитися досвідом із жителями Росії, мовляв, вони вісім років жили під санкціями і нічого – вижили. Але слід зазначити, що запроваджені зараз санкції непорівнянні з тими, що були раніше.
– Деякі батьки у Криму сьогодні бояться, що їхніх дітей заберуть до російської армії. Чи приділяється кримчанам підвищена увага до питання призову з боку Росії?
– За нашою інформацією, у Криму активно розсилають повістки. Раніше керівництво Росії заявляло, що строковиків не відправляють на активні воєнні дії у війні проти України. Проте свідчення про призов строковиків просочувалися в медіа.
Активно закликають служити кримських татар. Ми це розглядаємо як елемент пропаганди, тому що протягом восьми років більшість кримських татар не приймали окупацію і залишалися нелояльною до Росії групою населення.
– За інформацією ГУР України, у Криму близько 1800 дітей віком 17 і 18 років перебувають в «Юнармії» – дитячо-юнацькій організації при Міністерстві оборони Росії. Який ризик, що одного разу вони можуть поповнити лави військових, яких Росія використовує у війні проти України?
– Вони справді можуть бути мобілізовані. Протягом тривалого періоду вони брали до рук зброю, у вуха вливалася пропаганда про «ворожі держави» (Україна, країни НАТО). Тому ми дуже турбуємося, що Росія може залучити до різних форм цих дітей у воєнні дії в нашій країні.
Ми маємо низку звернень від жителів Криму, які намагаються виїхати з півострова. Буває, люди не мають документів українського зразка, не мають українського свідоцтва про народження, не вклеєно вчасно фотографію в паспорт і таке інше. Тому ми зараз спільно з українським МЗС, з міграційною та прикордонною службами України намагаємось це питання врегулювати. Найближчим часом сподіваємося надати роз’яснення та інструкції для наших громадян, які хочуть виїхати з півострова, зокрема через незаконний призов до російської армії.
– Наразі є якісь підказки, як це можна зробити?
– КПП із Криму було зруйновано у перший день початку масштабних воєнних дій. Радити людям виїжджати через материкову частину країни ми не можемо, бо не можемо забезпечити їхню безпеку. Тривала ділянка, яку їм доведеться перетнути, не контролюється. Також у законодавстві зазначено, що єдині офіційні пункти пропуску з Криму – це Каланчак і Чонгар. Відповідно, ми не можемо офіційно рекомендувати жителям Криму залишати півострів через небезпечну частину країни або порушуючи законодавство. Тому це залишається на розсуд громадян. А ми зі свого боку через консульські відділи готові надалі допомагати громадянам України, які намагаються виїхати через територію Росії.
Відлуння історії: схожість фотосвідчень наслідків російського вторгнення в Україну і Другої світової війни
– Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заговорили про те, що це може набагато прискорити питання повернення Криму. Як оцінюєте такі шанси особисто ви?
– Звичайно ж, мені хотілося б, щоб питання Криму рухалося набагато активніше. Але сказати, як це буде, ніхто не може. Однак ми можемо сказати, що ми надто багато жертв зазнали, і жертвувати нашою територією ніхто не буде.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні. Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню, балістичних ракет і навіть фосфорних бомб.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
І хоча Україна та Захід заявляють про суттєві втрати РФ у війні проти України, Росія називає значно менші цифри. Cвої дані Міноборони Росії оприлюднило один раз, 2 березня, визнавши втрату 498 солдатів. Незалежного підтвердження даних про втрати армії РФ в Україні наразі немає.
Після нападу Росії, який почався 24 лютого, в Україні ввели воєнний стан і оголосили загальну мобілізацію. Країни Заходу вводять проти Росії потужні економічні санкції та продовжують надавати Україні зброю. Однак на прохання вищого керівництва країни «закрити небо» над Україною НАТО та особисто лідери більшості західних країн відповідають відмовою, заявляючи, що не хочуть втягувати альянс у війну з Росією.
21 березня в Пентагоні заявили, що наразі тривають переговори щодо забезпечення України засобами протиповітряної оборони.
