Оборона тримається, поки є бійці і поки є постачання позиції всім необхідним: боєприпасами, їжею, водою, ліками. Російська армія, щоб подолати оборону Покровська і Мирнограда зосередила зусилля на перерізанні логістичних каналів ЗСУ.
Знімальна група онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) побувала на позиціях ЗСУ, які намагаються зберегти шляхи постачання всього Покровсько-Мирноградського плацдарму.
Протягом місяців Покровський напрямок залишається однією з найгарячіших ділянок фронту, де російська армія намагається виконати одне з найголовніших поставлених Кремлем завдань у Донецькій області – захопити Покровськ.
Російська армія намагається оточити українські сили оборони у Покровську та Мирнограді, пише Інститут вивчення війни (ISW). Аналітики звертають увагу, що російські солдати кинули сили не на те, щоб закріпитися в місті, а щоб перерізати логістичні шляхи української армії.
Виїхати на «велику землю»
Водій відчутно нервує: будь-який заїзд чи виїзд у зону біля фронту небезпечний – російські війська поблизу Покровська методично знищують українську логістику.
Щоб заїхати «в кишеню» оборони Покровсько-Мирноградського плацдарму, чекаємо на «чисте небо».
Після того, як машині «дають зелене світло», на швидкості 130 км/год ми пролітаємо межу Донецької області та раніше знамениту стелу з прапорами українських бригад.
Стелу, що розташована на в'їзді у Донецьку область, (зі сторони Дніпропетровської області) накрили антидроновою сіткою і частково встановили габіони. На початку лютого на сайті електронних петицій Кабінету Міністрів зʼявилася петиція, про перенесення стели Донецької області до більш безпечного регіону та зробити її памʼятником. Дорожня стела «Донецька область» має безліч підписів військових ЗСУ, волонтерів, наліпок, і шевронів, поруч встановленні прапори військових частин які захищали і захищають Донецьку область. І для військових, і для волонтерів та журналістів вже стало традицією фотографуватися тут.
Об’їжджаємо знищений біля стели міст, куди днями влучила російська авіабомба – ще одна спроба російської армії знищити українську логістику.
У зазначеній точці з піднятою в небо рушницею, щоб збивати дрони, нас зустрічає Тарас. Сьогодні він за старшого в логістичному хабі 152-ї єгерської бригади.
«Я майстер спорту з велоспорту та тріатлону, учасник чемпіонатів світу, чемпіонатів Європи», – розповідає він пізніше.
Логістика зроблена таким чином, щоб швидше можна було звідси дістатися до хлопців і зробити підвезення чи евакуаціюТарас
Такі, як цей хаб, перевалочні бази створили біля лінії фронту, бо виїхати на «велику землю» (так тут називають усе, що за межею Покровсько-Мирноградської кишені), вкрай небезпечно.
«Завозять звідси і «пташок», і боєкомплект. І тут залишають. Якщо потрібне термінове підвезення, сюди заїжджає машина, і їй не потрібно мотатися двічі-тричі на «велику землю» – вона звідси може дві-три ходки зробити і довезти все мобільно. Логістика зроблена таким чином, щоб швидше можна було звідси дістатися до хлопців і зробити підвезення чи евакуацію», – пояснює Тарас.
У логістичний хаб привозять травмованого солдата. «Хлопець кричить: летить FPV, я сходами залітаю і спотикаюся. І вниз головою. І рукою вдарився», – розповідає він про причини травми.
Солдатові нададуть першу допомогу і під покровом темряви відправлять на «велику землю».
«Надія – може і занапастити»
Поки є хвилинка чистого неба, на квадроцикли вантажать боєкомплект – можна проскочити на позиції поруч.
Вони [росіяни] просто беруть живою силою
«Вони [росіяни] просто беруть живою силою. І потрібно робити підвезення, щоб на ранок було, чим їх вражати», – пояснює боєць ЗСУ.
Солдати констатують: під покровом туманів противник збільшив кількість живої сили в Покровську та на околицях. І якщо раніше українська армія знищувала штурмові групи, то тепер окупована територія перетворюється на укріпрайон російської армії.
«Вони намагаються зараз здебільшого закріпитися на вже своїх позиціях і там накопичитися. Ми намагаємося їх уразити. Щоб не було накопичення та просування», – каже військовослужбовець ЗСУ.
Логістика – це те, без чого втримати плацдарм біля Покровська та Мирнограда буде неможливо.
Величезні сили кинуті на те, щоб просто забезпечити підвезення всього й усіх на позиції.
Іван – сапер 68-ї єгерської бригади. Він розміновує шляхи підвезення і каже: роботи – тьма. «Вони мінують дистанційно і FPV-шками. Це протипіхотні міни та проти машин. Багато різного кидають. І є «ждуни», які сідають [на землю]», – розповідає він.
Банально у нас нестача людей. По-друге – погодні умови. І найгірше – що не виїжджають цивільні
«Ждуни» – це дрони, які сідають біля доріг і можуть годинами вичікувати свою ціль.
Надії на утримання Покровська солдати висловлюють обережно.
«Банально у нас нестача людей. По-друге – погодні умови. І найгірше – що не виїжджають цивільні. Сидять до останнього. І наші хлопці не розуміють, хто цивільний, а хто ні. Росіяни переодягаються в цивільний одяг, і наші хлопці не розуміють, хто цивільний, а хто ні», – розповідає один боєць ЗСУ.
«Надія – це та річ, яка може тебе зжерти і занапастити. Сподіватися на щось, чекати і жити цим моментом – це важко. Просто йдемо до мети і робимо», – каже інший.
Тарас зауважує:
«Ніхто в хмарах не літає, бачимо ж, що тут відбувається... Ми ж не в Києві сидимо. Це там можна сподіватися, що якось само вирішиться. А коли ти щодня працюєш, то... треба просто працювати».
Як повідомляють у сьомому корпусі швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ, тим часом у Покровську зростає кількість стрілецьких боїв та збільшуються втрати росіян від прямого вогню. Усього з початку листопада Сили оборони ліквідували в Покровську 314 росіян, ще 71 поранили.
Форум