Директорка українського офісу міжнародної правозахисної організації Amnesty International Оксана Покальчук ввечері 5 серпня повідомила про рішення звільнитися з обійманої посади, про що вона написала у фейсбуці.
«Я звільняюсь з Amnesty International в Україні. Це ще одна втрата, яку мені принесла війна. Улюблена робота, 7 років життя, плани на мабутнє, а останні 5 місяців – ще і рятівний круг у вигляді правозахисної роботи на благо рідної країни під час війни. Все розбилося об стіну бюрократії та глухого мовного бар’єру. Справа не в англійській, а в тому, що якщо ти не живеш у країні, в яку вдерлися окупанти та рвуть її на шматки, тобі, напевно, не зрозуміти, що ж тут такого – засудити армію захисників. І немає слів у жодній мові, які здатні це донести до того, хто не відчув цього болю. Навіть ще вчора у мене була наївна надія, що я зможу все виправити. Що ми проведемо хай хоч 200 нарад і все-таки пояснимо, достукаємось, донесемо свою думку. І той текст буде видалено, а замість нього з’явиться інший. Сьогодні я зрозуміла, що цього не станеться», – написала Оксана Покальчук.
Вона додала, що у важливих звітах, які публікуються у час війни, «не може не бути даних про другу сторону війни, про того хто розпочав цю війну».
«Ми, з боку українського офісу, постійно наголошували, що пресреліз, який організація випустила 4 серпня, мав як мінімум дослідити дві сторони та врахувати позицію Міноборони України. Як ми зазначали, представники Amnesty International врешті звернулись до Міноборони з проханням про реакцію, але дали дуже мало часу на відповідь. У результаті цього, самі того не бажаючи, організація створила матеріал, який прозвучав як підтримка російських наративів. Прагнучи захистити цивільних, це дослідження натомість стало інструментом російської пропаганди», – додала Покальчук.
Вона підсумувала, що йде з посади зі сподіванням, що «ми зможемо зрушити міжнародні організації, зробити їх більш людяними, більш гнучкими та здатними ефективно реагувати на кризи не лише в Україні, але і у всьому світі: там, де диктатури та деспотії прагнуть силою захопити вільних людей».
Напередодні міжнародна правозахисна організація Amnesty International у новій доповіді заявила, що українські військові наражають на небезпеку мирне населення, створюючи бази і розміщуючи озброєння в житлових районах, у тому числі в школах і лікарнях, під час оборони від повномасштабного російського вторгнення.
Українська влада, військові, Офіс омбудсмена і громадськість назвали звіт несправедливим, маніпулятивним та таким, що надає більшу перевагу діям країни-агресора.
В українському офісі Amnesty International заявляли, що «звіти» такого характеру є справою окремої команди – Департаменту реагування на кризи.
Новини про цей звіт активно циркулювали у російських ЗМІ.
У Міноборони заявили, що Україна відкрита до розслідувань в питанні дотримання законів і звичаїв війни, але міжнародні організації мають насамперед вимагати зупинити збройну агресію Росії.
Генсекретарка Amnesty International Агнес Каламар після критики на адресу організації заявила, що «українські та російські тролі атакують розслідування», але це «не послабить нашу неупередженість і не змінить фактів».
