Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос в інтервʼю Радіо Свобода розповіла про те,
- яким чином мирна угода з Росією може вплинути на членство України в ЄС,
- як збираються обходити угорське вето,
- чи дозволять Молдові випередити Україну на шляху до членства,
- чи допускають в ЄС заявку на членство від Вірменії,
- що робитимуть з Грузією та Західними Балканами,
- і чому до ЄС хоче навіть Ісландія.
– Розширення ЄС, мабуть, ще ніколи не було настільки геополітичним, як зараз. Раніше це був процес, а тепер задіяна найвища стадія геополітики. Яке ваше бачення розширення ЄС у ваш мандат, що триватиме до 2029 року?
– Я цілком з вами згодна. Ще коли я була кандидатом на посаду комісара, у жовтні чи листопаді, я говорила, що сьогоднішнє розширення відрізняється від того, що було п’ять років тому.
Але тепер я кажу, що розширення відрізняється навіть від січня цього року, бо змінилося дуже багато, включно з новою адміністрацією США.
Геополітика змінилася: раніше вона була пріоритетом для розширення, але тоді це не було так тісно пов'язано з питаннями безпеки та миру.
Через розширення ми певною мірою повертаємося до витоків створення ЄС – забезпечення миру, свободи, процвітання, і сьогодні ми можемо додати ще й безпеку.Марта Кос
Тепер же через розширення ми певною мірою повертаємося до витоків створення ЄС – забезпечення миру, свободи, процвітання, і сьогодні ми можемо додати ще й безпеку. Саме цим ми займаємося в усьому процесі.
Звісно, мова все ще йде про розділи, кластери та контрольні критерії, але це має набагато більше значення: якщо ми зазнаємо невдачі... Точніше, ми не можемо зазнати невдачі. Це настільки важливо сьогодні, що провалу бути не може у розширенні, – це найуспішніша зовнішньополітична ініціатива ЄС.
– Що означає невдача?
– Невдачею буде, якщо в період роботи цієї Єврокомісії до ЄС не приєднається жодна нова країна. Але я впевнена, що ми зможемо це зробити. Наприклад, у випадку Чорногорії всі розділи відкриті, залишилося їх лише закрити – ми могли б технічно завершити процес до кінця 2026 року. Технічно ми могли б завершити процес з Албанією до кінця 2027 року. Я підкреслюю – технічно, бо це процедура переговорів: країни мають провести реформи, а рішення про членство ухвалюють держави-члени.
Україна
– Щодо України – є питання щодо національних меншин, яке піднімає Угорщина. Чи бачите ви можливість домовленості? Чи, на вашу думку, Україна зробила достатньо щодо законодавства про національні меншини? Чи може ви відчуваєте, що Будапешт вимагатиме ще більше? Як це вирішити?
– Україна зробила достатньо – можу сказати це зі свого особистого досвіду, оскільки я сприяла діалогу між Угорщиною та Україною. Було багато питань, і Україна готова виконати всі вимоги. Але для Угорщини цього недостатньо. Тепер ми маємо знайти спосіб переконати Угорщину дозволити відкрити перший кластер.
Ми маємо знайти спосіб переконати УгорщинуМарта Кос
Українці чудово розуміють, що йдеться не лише про захист угорської меншини – захист національних меншин є одним із найважливіших обов’язків для всіх країн-кандидатів. Подивимося, що покаже так зване громадське опитування в Угорщині.
Крім того, подивимось, як держави-члени відреагують на той факт, що ми не можемо діяти за старими правилами розширення, зважаючи на нову геополітичну ситуацію. Тому що ми якимось чином затиснуті в напрузі між геополітичними потребами та потребами безпеки з одного боку, а з іншого – методологією, яка за 30 років не особливо змінилась.
– Який ваш план у разі угорського вето? Як обійти чи зняти його?
– Не йдеться про обхід – з угорцями треба говорити. Діалог завжди допомагає. Наприклад, коли ухвалювали рішення про надання Україні статусу кандидата, Угорщина не заперечувала. Ми розраховуємо на це.
– Якщо цю перешкоду буде знято, чи реально цього року відкрити всі шість кластерів і для Молдови, і для України?
– Так, технічно це можливо, але процесом ухвалення рішень займається Європейська Рада. Але з технічної точки зору, чому я про це кажу, бо ми вже працюємо навіть зараз, коли не можемо відкрити перший кластер, над іншими кластерами – з обома країнами. Тож я впевнена, що ми зможемо підготувати обидві країни, щоб відкрити все цього року.
– Ви згадували про геополітичні аспекти, один із них – війна в Україні. Якщо Україну змусять укласти мирну угоду на невигідних умовах, і відверто кажучи, зараз саме так це виглядає, як це може вплинути на її шанси на вступ до ЄС?
Членство в ЄС може стати політичним якорем гарантій безпеки для УкраїниМарта Кос
– Розширення – це не лише про вступ до ЄС. Як я бачу розширення: членство в ЄС може стати політичним якорем гарантій безпеки для України. Можливо, найближчим часом Україна не зможе стати членом НАТО, але перспектива членства в ЄС матиме політичне значення.
Єврокомісія підтримує будь-яке рішення, яке буде в інтересах України. І, звісно, ми хочемо бути присутніми, бо, зрештою, саме ЄС допоможе Україні стати членом, візьме на себе більшу частину відновлення та вже зараз є найбільшим донором допомоги – майже 150 мільярдів євро. Я не можу уявити відновлення України без участі ЄС.
– Тобто членство України в ЄС – це питання, яке не підлягає обговоренню?
– У якому сенсі ви маєте на увазі?
– Здається, зараз багато країн ЄС певною мірою відносно згодні, що Україна не буде в НАТО. Але ви говорили з багатьма столицями, чи готові вони ставити під питання членство України в ЄС?
– Ні. Я помітила величезну підтримку ідеї членства України в ЄС. Звичайно, є окремі питання, які потрібно вирішити, зокрема щодо національних меншин, але загалом підтримка членства України в ЄС велика.
Молдова
– Я знаю, що єврокомісари з питань розширення зазвичай не люблять давати часові прогнози, але ви згадали Чорногорію та Албанію. Чи стануть вони 28-ю та 29-ю державами-членами ЄС до кінця вашої каденції у 2029 році? Чи, можливо, ще хтось?
Вперше в історії ми ведемо переговори з країною, яка перебуває у стані війни.Марта Кос
– Можливо. Молдова зараз показує себе як дуже старанний учень серед усіх країн. Вони дійсно відчувають історичний момент. Ми ще ніколи не бачили такого ставлення: бо це проєкт миру, бо вони прагнуть належати до спільноти цінностей і демократії. Вони готові зробити все можливе. Навіть Україна – вперше в історії ми ведемо переговори з країною, яка перебуває у стані війни. Такого раніше не було. Тож я оптимістично налаштована: новачків може бути більше, ніж двоє.
– Щодо Молдови – проблема наразі, схоже, не в Молдові, а в тому, що вона пов’язана з Україною. Чи настав час роз’єднати їх, як це раніше зробили з Албанією та Північною Македонією?
– Ми вже обговорюємо це з державами-членами. Жодна країна не виступає проти відкриття першого кластеру переговорів з Молдовою. Я сподіваюся, що ми знайдемо рішення і зможемо відкрити не лише перший кластер, а всі кластери вже цього року.
– Тобто роз’єднання вже цього червня не виключається?
– Так
Грузія
– У Грузії спостерігається відкат: відбувається скорочення контактів на високому рівні, було призупинено дію віз для дипломатичних паспортів, скорочено фінансування, гроші ЄС більше не надходять до Тбілісі. Чи розглядаються ще якісь додаткові заходи?
Я не можу погодитися з тим, що ми втратили Грузію, навіть якщо уряд ухвалює один за одним закони, які очевидно суперечать європейським цінностям.Марта Кос
– Є багато можливостей, але ми дуже обережно підходимо до того, що робити в цій ситуації. Ми могли б, скажімо, скасувати безвізовий режим, але найбільше від цього постраждали б прості люди. У нас є угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Ми могли б переглянути цю угоду. Також Грузія досі має статус кандидата. Ми могли б його заморозити або оголосити про призупинення, як це було з Туреччиною. Такі можливості є.
Але мені не подобається, коли уряди не враховують волю людей. А велике прагнення грузинського народу – йти європейським шляхом. Тому ми продовжимо працювати над цим. Я не можу погодитися з тим, що ми втратили Грузію, навіть якщо уряд ухвалює один за одним закони, які очевидно суперечать європейським цінностям.
– Але, здається, ви не дуже готові використовувати інші інструменти з «обмежувальної скриньки».
– Ми намагалися запровадити санкції, але це було неможливо через відсутність одностайності серед держав-членів. Так, ми справді намагалися це зробити, але деякі окремі держави-члени ввели санкції проти окремих осіб – і це наразі той механізм, який працює.
– Чи розглядаєте ви можливість відновити діалог із урядом у Тбілісі, знову розпочати високорівневі контакти? Адже що довше ця ситуація триватиме, тим важливішим буде розмова з партнерами.
Ми розглядаємо, як нам побудувати діалог так, щоб повернути Грузію на європейський шлях.Марта Кос
– Найлегше – не говорити. Але щоб говорити, потрібно знати, що ти можеш запропонувати і на що готова інша сторона. Тому зараз ми розглядаємо, як нам побудувати діалог так, щоб повернути Грузію на європейський шлях.
– Отже, це означає, що діалог можливий у майбутньому? Я правильно розумію?
– Так. Як я вже сказала, найпростіше – не говорити. Але ми ведемо діалог із багатьма країнами світу, які навіть не мають статусу кандидата.
Грузія досі має статус кандидата. Туреччина теж має статус кандидата, але процес заморожений – з 2019 року ми не ведемо переговорів. Проте зараз ми відновили високорівневі діалоги – один щодо економіки, плануємо ще один щодо міграції, і подивимося, чи розпочнемо модернізацію митного союзу з Туреччиною. Бізнес-спільнота також зацікавлена в цьому. У нас обсяг обміну товарами та послугами з Туреччиною становить близько 240 мільярдів євро – це суттєво.
Вірменія
– У Вірменії зараз відбуваються законодавчі кроки для зближення з ЄС, потенційно навіть із поданням заявки на членство. Чи ви б це вітали?
– Те, що сталося в парламенті Вірменії, – демонструє, що для них ЄС привабливіший, ніж раніше. Є дві умови, за який країна може подати заявку: це має бути держава, і це має бути європейська держава. Ми ще не отримали заявку, подивимося.
Навіть Ісландія зараз розглядає можливість відновлення переговорів.Марта Кос
Але це – ще одна ознака того, як я вже казала, що ми цікаві для багатьох інших країн. Навіть Ісландія зараз розглядає можливість відновлення переговорів. Ми вже закрили 13 розділів переговорів на основі старої методології.
І це цікаво. Коли я спілкувалася з представниками ісландського уряду і питала, чому вони хочуть повернутися, вони відповіли – і я цитую: «Ми хочемо належати до спільноти цінностей і демократії». І це говорить країна, яка вже має дуже високий рівень інтеграції з ЄС, будучи частиною Європейської економічної зони.
Я була б дуже рада, якби ми змогли просунутися вперед із Ісландією і, можливо, з іншими країнами, які можуть переглянути можливість діалогу з нами.
– А як щодо Вірменії – чи вітали б ви заявку від Єревана?
– Поки що не знаю. Є певні умови, які потрібно буде виконати. Подивимося.
Сербія
– Ви вирушаєте до Сербії цього тижня. Чи не боїтеся, що це буде сприйнято як певна форма підтримки пана Вучича, який зараз стикається з серйозними труднощами, враховуючи всі протести в країні?
Я розглядаю свою поїздку до Сербії як справжню спробу повернути її на європейський шлях.Марта Кос
– У Сербії зараз новий уряд, і я спершу зустрінуся з новим прем'єр-міністром, тому що Сербія має виконувати свої обіцянки. Одних слів недостатньо. Я розглядаю свою місію, свою поїздку туди як справжню спробу повернути Сербію на європейський шлях.
І я зустрінуся не лише з представниками уряду чи президентом. Я також зустрінуся з представниками громадських організацій, із якими я постійно на зв'язку. Я зустрінуся зі студентами.
Це нелегка ситуація, але фактично вимоги протестувальників до сербського уряду збігаються з вимогами Європейської комісії до Сербії у переговорному процесі. Йдеться про верховенство права, боротьбу з корупцією, законодавство про державні закупівлі, законодавство про ЗМІ, виборче законодавство.
Сербія багато чого пообіцяла у грудні в так званому «нон-пейпері», тож тепер ми маємо перевірити, чи виконають вони обіцяне. Власне, я люблю говорити, що я найбільший прихильник протестувальників, тому що якщо Сербія справді серйозно налаштована йти шляхом до ЄС, як вони мені запевняють, то вона має це довести діями.
– Але ж протестувальники одночасно критикують Брюссель за надто м'яку позицію щодо сербського уряду. Що ви на це скажете?
– Я працюю як комісар уже п’ять місяців, і я була критично налаштована, але також зустрічалася з паном Вучичем, бо вважаю, що діалог має відбуватися. Бути країною-кандидатом або прагнути членства – це вибір. Сербія обрала цей шлях.
Але цей вибір – прагнути членства в ЄС – накладає відповідальність і зобов'язання. І тому ми маємо підтримувати контакт. Я сподіваюся, що новий уряд Сербії буде результативнішим. Адже останніми місяцями або роком результатів було мало.
Косово
– У Косово зараз політичний параліч. Яке ваше послання для Приштини?
– Ми чекаємо на формування нового уряду. Я перебуваю на зв'язку з місцевими політиками, і вони запевняють, що дуже зацікавлені в нормалізації відносин із Сербією, що є необхідною передумовою для початку переговорного процесу чи надання статусу кандидата. Є певні передумови, які мають бути виконані, і ми сподіваємося, що новий уряд це зробить. Це буде надзвичайно важливо.
Якби ми чекали з Україною так само довго, як змушена була чекати Македонія на початок переговорів, то Україна розпочала б переговори у 2045 році.Марта Кос
Мова йде про Західні Балкани. Я родом зі Словенії, яка в ширшому сенсі була частиною цього регіону. І можна сказати, що в деяких аспектах регіон був у кращому стані двадцять років тому, ніж сьогодні.
Є три дуже сумні історії. Одна – це Косово, яке не може рухатися вперед. Інша сумна історія – Північна Македонія. Якби ми чекали з Україною так само довго, як змушена була чекати Македонія на початок переговорів, то Україна розпочала б переговори у 2045 році. І, звісно, це Боснія.
– Щодо Косово, є дві речі, які ЄС може зробити. Одна – це підготовка висновку Європейською комісією. Звісно, рішення мають ухвалити держави-члени, а тоді передати запит Комісії. Чи може це статися під час данського головування у другій половині цього року?
– Я не знаю. Я не отримувала жодних сигналів від держав-членів або від данського головування, що це буде можливим. Але я на це сподіваюся. Думаю, було б дуже добре розпочати процес, бо тоді легше буде залучати Косово до всього переговорного процесу, де, власне, вони мають виконувати свої зобов'язання. Але почати треба.
– Інша річ – це заходи, накладені на Косово. Кілька тижнів тому міністри закордонних справ ЄС натякнули, що час поступово їх скасовувати. Що буде скасовано першочергово і коли це почнеться?
– Ми ще не знаємо. Ми ведемо обговорення. Якщо держави-члени підтримають скасування, ми, звісно, це зробимо. Але наразі не всі держави-члени підтримують ідею скасування заходів.
Боснія
Важко працювати з тим, хто не діє в інтересах власної країниМарта Кос
– Щодо Боснії: чи вважаєте ви, що з паном Додіком ще можна працювати у питанні процесу наближення до ЄС?
– Важко працювати з тим, хто не діє в інтересах власної країни – Боснії і Герцеговини. І важко працювати з тим, хто виступає проти територіальної цілісності, суверенітету і конституційного ладу. Саме тому ми досі не змогли відкрити переговори з Боснією, хоча вона має статус кандидата.
Через внутрішню політичну ситуацію Боснія навіть не змогла призначити головного переговорника. Вони не можуть навіть сформулювати план реформ, який дозволив би їм отримати один мільярд євро в межах Плану зростання.
Ми зараз активно працюємо над цим. Є певні проблиски надії – опозиція в Республіці Сербській стає конструктивнішою, і це могло б стати проривом для початку переговорного процесу.
Форум