У населених пунктах Луганської області внаслідок обстрілів не лишилося мобільного зв’язку, газо- та водопостачання – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Гайдай 10 травня.
«На жаль, на сьогодні можна говорити, що містах нічого не лишилося. Мобільний зв’язок повністю зруйнований. У нас є один варіант, як можна спробувати його все ж підняти, ми поки працюємо над цим механізмом, консультуємося, просто часті обстріли не дають можливості вільно попрацювати з ретрансляторами», – сказав він у ефірі національного телемарафону.
Читайте також: Внаслідок обстрілів на Донеччині протягом доби загинули троє мирних жителів – голова ОВА
Гайдай додав, що через перебитий магістральний газопровід без газу лишилися навіть ті мікрорайони, в яких він досі був. Також є проблеми з водопостачанням через знищення інфраструктури Попаснянського водоканалу.
«Ми встигли завести ємності і будемо сподіватися, що вода все ж у людей буде, тому що будуть певні ємності, на 5 тонн, 1 тонну, по 500 літрів, ми їх розставляємо в різних кінцях міст, щоб зі свердловин могли набирати воду і її вже розвозити в ці ємності, щоб у людей могла бути питна вода. Решта залежить від електроенергії, тому ані газу, ані світла, ані мобільного зв’язку - нічого в принципі немає. Тому ми поки будемо намагатися провозити машинами гуманітарні набори, щоб у людей був запас, доки ситуація не зміниться на краще», – повідомив Гайдай.
Він додав, що траса Лисичанськ – Бахмут активно обстрілюється, відтак проводити евакуацію нею неможливо.
«Частина траси обстрілюється досить сильно, і ризикувати людьми, наповнити автобус, щоб у повний автобус прилетіла міна чи снаряд – ми не можемо собі такого дозволити. Тому поки зупиняємо, доки наші війська не відтіснять трохи подалі армію російську, щоб просто було більша відстань, щоб хоча із мінометів не дострілювали», – пояснив він.
Раніше Сергій Гайдай повідомив, що через обстріл російських військових пошкоджено магістральний газопровід у Севєродонецьку.
Станом на 9 травня найактивніші бої на Луганщині точились під Рубіжним, Білогорівкою і на трасі Лисичанськ-Бахмут.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
