Спеціалісти науково-дослідницького Інституту педіатрії, акушерства та гінекології констатували, що за період після аварії на ЧАЕС безпліддя серед жінок, які мешкають на радіаційно-забруднених територіях, збільшилась у два рази. Фахівці також стверджують, що безпліддя все частіше розвивається і в чоловіків.
Пов’язане це з ураженням щитовидної залози та несвоєчасної профілактики йодом, говорить Наталія Дубова, один зі співавторів книги «Чорнобиль – 25 років: інкорпоровані радіонукліди Cs-137 та здоров’я людей». Також мешканці радіаційно-уражених територій безконтрольно вживають у їжу продукти, які містять радіонукліди, і це теж негативно позначається на їхній репродуктивній системі.
«Якщо в 1987-му кількість втрат плодів під час вагітності була на рівні трьох відсотків, то в 1991-му це вже 25 відсотків», – зауважує дослідниця. Також багато жінок відмовлялись від пологів, переривали вагітність і відклали народження дітей, додає Наталя Дубова. Жінки переривали вагітність як добровільно, так і примусово. Вони змушені були робити це згідно з медичними показниками, адже багато дітей отримували опромінення вже в утробі матері.
Втрати цих вагітностей відбувались на тлі загального погіршення здоров’я вагітних. Нині, за даними дослідників, у 10 разів збільшилась кількість анемії у вагітних, які мешкають на радіаційно забруднених територіях.
Психологічний бар’єр як одна з причин зниження народжуваності
Згубність радіаційного опромінення безперечно вплинула на народжуваність, каже Ганна Голубовська, президент екологічної організації «Мама-86».
Але існує ще один фактор, який стримував жінок народжувати. «Я думаю, що, скоріше, знання про цю небезпеку є одним із факторів, які вплинули на зниження народжуваності», – зауважує Ганна Голубовська. Психологічний бар’єр, який утворився після Чорнобиля, та страх народити нездорову дитину також стримував від бажання стати матерями жінок із радіаційно забруднених територій.
Загалом вже у 1987 році народжуваність на цих територіях зменшилась на третину. Потім вона стала поступово підвищуватись. Вже від 2002 року в репродуктивний вік вступили жінки, народжені з 1983-го по 1986 роки, тож народжуваність і підвищилась, зазначають дослідники.
Із 2005 року в Україні проводиться політика стимуляції народжуваності, і це збільшило кількість дітей, зокрема і в радіаційно-забруднених територіях, наголошує дослідниця Наталія Дубова. Але про зміни у динаміці народжуваності внаслідок державної підтримки можна буде говорити лише через 5–10 років. Нині ж на доаварійний рівень народжуваність так і не повернулась.
На народжуваність по Україні загалом Чорнобиль не вплинув – науковець
Водночас директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова зауважує, що народжуваність на радіаційно-забруднених територіях зменшилась насамперед через скорочення кількості жінок дітородного віку.
«Народжуваність зменшилась усюди. Треба дивитися на вікову структуру населення. Якщо молодь поїхала з сіл, то, звичайно, і народжуваність зменшилась», – зауважує експерт.
А загалом на народжуваність по Україні тінь Чорнобиля не вплинула, вважає Елла Лібанова. За її словами, народжуваність в країні реально зростає з 2002 року, хоча смертність продовжує переважати.
Пов’язане це з ураженням щитовидної залози та несвоєчасної профілактики йодом, говорить Наталія Дубова, один зі співавторів книги «Чорнобиль – 25 років: інкорпоровані радіонукліди Cs-137 та здоров’я людей». Також мешканці радіаційно-уражених територій безконтрольно вживають у їжу продукти, які містять радіонукліди, і це теж негативно позначається на їхній репродуктивній системі.
«Якщо в 1987-му кількість втрат плодів під час вагітності була на рівні трьох відсотків, то в 1991-му це вже 25 відсотків», – зауважує дослідниця. Також багато жінок відмовлялись від пологів, переривали вагітність і відклали народження дітей, додає Наталя Дубова. Жінки переривали вагітність як добровільно, так і примусово. Вони змушені були робити це згідно з медичними показниками, адже багато дітей отримували опромінення вже в утробі матері.
Втрати цих вагітностей відбувались на тлі загального погіршення здоров’я вагітних. Нині, за даними дослідників, у 10 разів збільшилась кількість анемії у вагітних, які мешкають на радіаційно забруднених територіях.
Психологічний бар’єр як одна з причин зниження народжуваності
Згубність радіаційного опромінення безперечно вплинула на народжуваність, каже Ганна Голубовська, президент екологічної організації «Мама-86».
Але існує ще один фактор, який стримував жінок народжувати. «Я думаю, що, скоріше, знання про цю небезпеку є одним із факторів, які вплинули на зниження народжуваності», – зауважує Ганна Голубовська. Психологічний бар’єр, який утворився після Чорнобиля, та страх народити нездорову дитину також стримував від бажання стати матерями жінок із радіаційно забруднених територій.
Загалом вже у 1987 році народжуваність на цих територіях зменшилась на третину. Потім вона стала поступово підвищуватись. Вже від 2002 року в репродуктивний вік вступили жінки, народжені з 1983-го по 1986 роки, тож народжуваність і підвищилась, зазначають дослідники.
Із 2005 року в Україні проводиться політика стимуляції народжуваності, і це збільшило кількість дітей, зокрема і в радіаційно-забруднених територіях, наголошує дослідниця Наталія Дубова. Але про зміни у динаміці народжуваності внаслідок державної підтримки можна буде говорити лише через 5–10 років. Нині ж на доаварійний рівень народжуваність так і не повернулась.
На народжуваність по Україні загалом Чорнобиль не вплинув – науковець
Водночас директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова зауважує, що народжуваність на радіаційно-забруднених територіях зменшилась насамперед через скорочення кількості жінок дітородного віку.
«Народжуваність зменшилась усюди. Треба дивитися на вікову структуру населення. Якщо молодь поїхала з сіл, то, звичайно, і народжуваність зменшилась», – зауважує експерт.
А загалом на народжуваність по Україні тінь Чорнобиля не вплинула, вважає Елла Лібанова. За її словами, народжуваність в країні реально зростає з 2002 року, хоча смертність продовжує переважати.
