Після того як минулого тижня раптово з’явився суперечливий американський проєкт завершення російської війни проти України, європейські країни поспіхом узялися розробляти контрпропозицію, більш прийнятну для Києва та з меншими поступками Москві.
Тим часом президент України Володимир Зеленський направив групу переговорників до Женеви для зустрічей на вихідних, які, за словами Білого дому та офісу президента, призвели до «оновленої та уточненої» рамкової угоди, що має забезпечити справедливий мир.
Сторони заявили, що «продовжать інтенсивну роботу над спільними пропозиціями в найближчі дні» та «підтримуватимуть тісний контакт зі своїми європейськими партнерами в процесі просування».
Деталі скоригованої американської пропозиції поки не оприлюднені. Але від територіальних та фінансових питань до перспектив членства України в НАТО і масової амністії – первісний американський проєкт, витік якого потрапив у ЗМІ, і європейська контрпропозиція, підготовлена Великою Британією, Францією та Німеччиною (як повідомляє Reuters), містять ключові розбіжності.
Ось вони:
Території
Аналітики кажуть, що захоплення території не є головною метою Москви у війні: президент РФ Володимир Путін прагне підкорити Україну. Але з огляду на те, що Росія окупує майже п’яту частину країни, контроль над територіями, по суті, є критичним питанням для Києва та Кремля в будь-якій потенційній мирній угоді. Це також одна з головних відмінностей між первісним американським проєктом та європейською контрпропозицією.
За американським проєктом, Донецька, Луганська області та Крим були б «визнані де-факто російськими», а Україна мала б вивести свої війська з частини Донецької області, яку вона досі контролює – величезна поступка, що фактично віддала б Росії територію, яку вона не змогла захопити за роки виснажливих боїв.
Водночас проєкт передбачає, що ця територія стане «нейтральною демілітаризованою буферною зоною», яка буде «міжнародно визнаною» як така, що належить Росії, але до якої російським військам також буде заборонено входити – навряд чи це влаштує будь-яку зі сторін.
Херсонська і Запорізька області мали б бути «заморожені вздовж лінії зіткнення», причому Росія отримала б «де-факто визнання» контролю над частинами цих регіонів. Це закріпило б контроль Москви над «сухопутним коридором» від російського кордону вздовж узбережжя Азовського моря до Криму, півострова, що простягається в Чорне море з материкової України. Росія незаконно анексувала Крим у 2014 році.
Набагато коротший розділ про території в європейському проєкті не містить нічого про визнання будь-якої землі російською чи про виведення українських військ із Донецької області.
...російська сторона наполягатиме на передачі їй решти вільних районів Донецької областіМартинов
У ньому сказано: «Переговори щодо територіальних обмінів розпочинатимуться від лінії зіткнення», що повторює позицію Києва та Заходу про припинення вогню, за якого будь-яка зміна контролю над територією стане предметом подальших переговорів.
Росія відкидала ці заклики з того часу, як президент США Дональд Трамп висунув таку пропозицію навесні. Путін також чітко заявив, що хоче повного контролю над Донецькою та Луганською областями.
«Ключове питання, я в цьому абсолютно впевнений, все ще пов’язане з територією», – сказав Кирило Мартинов, головний редактор російського видання у вигнані «Новая газета Европа» в коментарі проєктові Радіо Свобода для російськомовної аудиторії «Настоящее время»:
«Я впевнений, що російська сторона наполягатиме на передачі їй решти вільних районів Донецької області. І я впевнений, що ця вимога практично неможлива й неприйнятна для України»
НАТО…
Американський проєкт вимагав, щоб Україна «закріпила в Конституції, що вона не вступатиме до НАТО», а сама альянс зафіксував би зобов’язання ніколи не приймати Україну. Також зазначено, що «очікується… що НАТО більше не розширюватиметься», тобто ніколи не прийме нових членів.
Путін називає можливий вступ України до НАТО однією з причин повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, а заборона на вступ була серед вимог Росії в листах до США та НАТО у грудні 2021 року.
НАТО заявило у 2008 році, що Україна колись стане членом, а з 2019 року Конституція України закріплює курс на вступ.
Але, як неодноразово наголошували західні посадовці, вступ у найближчому майбутньому був би малоймовірним, оскільки всередині альянсу не було достатньої підтримки розширення на Україну.
Європейська контрпропозиція відображає цю реальність, зазначаючи, що «вступ України до НАТО залежить від консенсусу членів НАТО, якого наразі не існує».
Це позбавляє Росію фактичного вето на це питання і залишає Україні право самостійно обирати партнерів – але навряд чи задовольнить Москву, яка хоче чіткої заборони.
…І його війська
Американський проєкт стверджує: «НАТО погоджується не розміщувати війська в Україні» – крапка.
Європейська пропозиція формулює це інакше:
«НАТО погоджується не розміщувати постійно війська під своїм командуванням в Україні в мирний час» – що може залишити простір для потенційної місії «коаліції охочих» з Європи для підтримки українських військ.
Розмір армії має значення
Проєкти також відрізняються в питанні розміру української армії – критично важливому для України.
Раніше Росія намагалася обмежити чисельність ЗСУ до 85 або навіть 50 тисяч – символічної сили, яка залишила б країну вразливою перед новими атаками.
Американський проєкт обмежує чисельність ЗСУ 600 тисяч осіб, а європейська контрпропозиція піднімає цю планку до 800 тисяч «у мирний час», тобто за потреби – у разі нового нападу – армія могла б бути більшою.
В обох випадках, зазначає Мартинов, «Москва буде чинити величезний тиск». До війни українська армія мала близько 250 тисяч військових, зараз 800–900 тисяч за різними оцінками.
Гарантії безпеки
Україна неодноразово наголошувала, що не може ухвалити мир без сильних західних гарантій безпеки, особливо якщо членство в НАТО залишається недосяжним.
Американський проєкт передбачає, що Україна «отримає надійні гарантії безпеки» і згадує «гарантію США», але майже не розкриває деталей. Європейська контрпропозиція замінює слово «надійні» на «міцні» й вимагає гарантії США, яка «віддзеркалює статтю 5» – за якою напад на одного члена НАТО вважається нападом на всіх.
Крім того, європейський проєкт прагне не допустити, щоб Україну та Європу було усунуто від питань безпеки та контролю за виконанням угоди.
Якщо американський проєкт говорить про створення «спільної американсько-російської робочої групи з питань безпеки», то європейський пропонує створення «спільної групи з безпеки за участі США, України, Росії та європейців».
Гроші
Проєкти відрізняються й у питанні мільярдів доларів заморожених російських активів.
Американський варіант передбачає, що «100 млрд доларів заморожених російських активів будуть інвестовані в очолювані США зусилля з відновлення України», а США отримають 50% прибутку від цих інвестицій. Європа, за проєктом, додасть ще 100 млрд доларів на відбудову.
Європейська пропозиція набагато менш конкретна та менш орієнтована на США:
«Україна буде повністю відновлена та отримає фінансову компенсацію, зокрема за рахунок російських суверенних активів, які залишатимуться замороженими, поки Росія не компенсує збитки Україні».
Терміни виборів
Американський проєкт говорить, що Україна проведе вибори «через 100 днів», тоді як європейський зазначає, що вибори мають відбутися «якнайшвидше після підписання мирної угоди». Другий варіант залишає більше простору для України у цьому чутливому питанні.
Путін явно хоче усунення Зеленського від влади і неодноразово заявляв, що той нібито «нелегітимний», бо вибори 2024 року не провели. Це ігнорує Конституцію України, яка забороняє проводити вибори під час воєнного стану.
Зеленський заявляв, що Україна готова провести вибори після завершення війни та скасування воєнного стану.
«Нацистська ідеологія»
Критики американського проєкту кажуть, що він повторює деякі кремлівські наративи – зокрема неправдиве твердження, що Україною керують «нацисти»; однією з заявлених Росією цілей вторгнення була «денацифікація».
За повідомленнями ЗМІ, американський проєкт містить фразу: «Уся нацистська ідеологія та діяльність мають бути відкинуті та заборонені».
Європейська контрпропозиція цього не містить.
Обидва проєкти вимагають від України «запровадити стандарти ЄС щодо релігійної толерантності та захисту мовних меншин», але американський варіант також говорить про необхідність «скасувати всі дискримінаційні заходи та гарантувати права українських і російських ЗМІ та освіти».
Європейська пропозиція не включає це формулювання, яке перегукується з російськими заявами про нібито дискримінацію, які Київ вважає перебільшеними.
«Врахувати страждання» чи амністія для всіх?
Разом із територіями питання відповідальності – одне з найбільших розбіжностей між двома проєктами.
«Усі сторони, залучені до цього конфлікту, отримають повну амністію за свої дії під час війни та погодяться не висувати претензій у майбутньому», – йдеться у пункті 26 американського проєкту.
У європейському документі пункт 26 не містить нічого про амністію. У ньому лише зазначено: «Буде передбачено заходи для врахування страждань жертв конфлікту».
Формулювання розпливчасте й не пояснює, як саме має бути враховано величезні страждання, завдані українцям Росією. Але з огляду на кількість задокументованих злочинів та триваюче розслідування можливих воєнних злочинів, це питання може виявитися майже неподоланним.
У 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, звинувачуючи його у воєнному злочині незаконної депортації та переміщенні дітей з окупованих територій України до Росії.
Перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця згодом розповів, що США та Україна на переговорах у Женеві розробили нову мирну угоду на 19 пунктів, а найчутливіші з політичного погляду питання, зокрема територіальні, залишили на розсуд президентів обох країн.
Форум