Лише близько 1 відсотка енергії в державі виробляється з відновлюваних джерел. Водночас у цільовій програмі передбачено, що вже в 2015 році такої енергії має бути в 10 разів більше.
Програма здешевлення кредитів
Щоб встановити сучасне енергоощадне обладнання, власник підприємства може взяти банківський кредит. За новою програмою підтримки заходів з енергозбереження, держава сплачуватиме відсотки за цим кредитом, розповідає голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич.
«У бюджеті цього року для реалізації зазначеного заходу передбачені видатки у сумі 19,2 мільйона гривень. Компенсація відсоткової ставки надаватиметься на конкурсних засадах – залежно від спрямованості проекту, відбір буде здійснюватися в 2 етапи. Але слід зазначити, що державна підтримка може бути не лише у вигляді прямого фінансування, а й також у вигляді встановлення спеціальних тарифів на енергоносії, наданні державної гарантії під кредити, які суб’єкти господарювання можуть брати в комерційних банках». Таким чином, за словами Пашкевича, в Україні іде процес створення відповідного сприятливого середовища для ефективного використання енергії.
Державні гроші не доходять до приватних рук. У цьому впевнений Олексій Тихонов, колишній комерційний директор когенераційної станції у Броварах. Ця станція працювала за сучасними енергоощадними технологіями. Але зараз підприємство проходить процедуру банкрутства. Тихонов це пояснює небажанням міської влади співпрацювати і купувати «економне» тепло.
«Це енергозберігальний об’єкт. Тобто, це альтернативні технології. Будь-яка когенераційна установка економить 30% газу. Мало того, наша – найбільша з усіх, які працюють на вітчизняному обладнанні. Але станції зараз не існує. Вона загинула. Банк, який давав нам кредит, подав на ліквідацію підприємства. Нікому не цікаво, що відбувається в країні в сфері енергетики. І де ж ви бачили ті програми, де ви бачили гроші, виділені на ці програми? Пиляти бюджет вони всі вміють. Проблема в тому, що цих грошей приватний ринок не бачить!» – каже Тихонов.
Альтернативне паливо
Іван Надеїн, голова асоціації виробників твердого палива України, констатує: в країні попиту на відновлювані джерела енергії немає. Бо держава цю сферу енергетики стимулює недостатньо.
Наприклад, виробництво твердого палива (з відходів деревини, агропромислового комплексу) минулого року зросло в Україні на 30%. Однак 90% цієї продукції іде на експорт до Європи. Там його використовують як перший замінник природного газу, говорить Надеїн. Водночас Україна використовує газу в п’ять разів більше, ніж країни Європи.
«В Україні ринок, сфера використання цього палива не розвинена, нема досить чітких стимулювальних механізмів, таких як, наприклад, запроваджені в країнах Європи. Це пільгове кредитування населення на встановлення певного обладнання, інші програми для підприємств теплокомуненерго», – каже він.
31 мільйон євро
Київ посів останнє місце серед 30 європейських столиць у рейтингу енергоефективності дослідницької компанії The Ecоnomist Intelligence Unit.
У ньому порівнювався рівень негативного впливу різних міст Європи на довкілля, розповідає представник аналітичного центру «Бест» Борис Додонов. Київ не набрав жодного балу з 10.
«Називається цей рейтинг – рейтинг «Зеленого міста». Там є 8 категорій. Три з них безпосередньо пов’язані з енергоефективністю. Це сама енергетика, енергоефективність будівель і викиди СО2. Рівень енергоспоживання в нас жахливий. Навіть не порівнюючи з Берліном чи країнами Скандинавії, Київ споживає більш ніж у 2 рази більше енергії на обігрів будівель, ніж у середньому в усіх 30 столицях».
Змінити таку ситуацію можна. І на це спрямовують не лише бюджетні кошти. Євросоюз виділяє Україні 31 мільйон євро, говорить голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич. І підуть ці гроші на різні проекти з енергозбереження. Зокрема, і на адаптацію законодавства України в сфері енергоефективності та відновлюваних джерел енергії до законодавства Євросоюзу.
Сферу енергозбереження регулює закон України, ухвалений ще в 1994 році, і містить він суто декларативні принципи, говорить Олена Козловцева, директор Департаменту нормативно-правової політики Держагентства України з енергоефективності та енергозбереження. Вона сподівається, що новий рамковий закон «Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів» невдовзі внесуть до Верховної Ради.
«Нашим агентством започаткована розробка нового законопроекту, який спрямований на врегулювання цих прогалин. Запровадження енергетичного менеджменту. енергетичного аудиту, добровільних угод у рамках державно-приватного енергетичного партнерства. Ці заходи стануть стимулом для запровадження енергоефективних проектів», – вважає вона.
Прибутковий бізнес. У майбутньому
Щоб законодавство запрацювало, потрібен час, говорить незалежний експерт з питань енергетики Володимир Саприкін. Потенційні інвестори мають побачити, що працювати в Україні вигідно.
«З часом, через кілька років, ця сфера може стати прибутковою. На мою думку, на сьогодні наше законодавство відповідає і міжнародному рівню, і українській специфіці. Сьогодні просто треба почекати і залучати бізнес та інвестиції до цієї сфери. Великі бізнесмени, як Ахметов, Клюєв, займаються цими питаннями, а саме – будують вітряки та електростанції, що використовують енергію сонця», – зауважує експерт.
Фахівці говорять, що енергія сонця та вітру в найближчому майбутньому стане дешевшою від традиційної. І навіть в Україні такий бізнес за певних умов може стати надприбутковим. А поки Україна споживає в середньому втричі більше енергії, ніж будь-яка з країн Євросоюзу.
Програма здешевлення кредитів
Щоб встановити сучасне енергоощадне обладнання, власник підприємства може взяти банківський кредит. За новою програмою підтримки заходів з енергозбереження, держава сплачуватиме відсотки за цим кредитом, розповідає голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич.
«У бюджеті цього року для реалізації зазначеного заходу передбачені видатки у сумі 19,2 мільйона гривень. Компенсація відсоткової ставки надаватиметься на конкурсних засадах – залежно від спрямованості проекту, відбір буде здійснюватися в 2 етапи. Але слід зазначити, що державна підтримка може бути не лише у вигляді прямого фінансування, а й також у вигляді встановлення спеціальних тарифів на енергоносії, наданні державної гарантії під кредити, які суб’єкти господарювання можуть брати в комерційних банках». Таким чином, за словами Пашкевича, в Україні іде процес створення відповідного сприятливого середовища для ефективного використання енергії.
Державні гроші не доходять до приватних рук. У цьому впевнений Олексій Тихонов, колишній комерційний директор когенераційної станції у Броварах. Ця станція працювала за сучасними енергоощадними технологіями. Але зараз підприємство проходить процедуру банкрутства. Тихонов це пояснює небажанням міської влади співпрацювати і купувати «економне» тепло.
«Це енергозберігальний об’єкт. Тобто, це альтернативні технології. Будь-яка когенераційна установка економить 30% газу. Мало того, наша – найбільша з усіх, які працюють на вітчизняному обладнанні. Але станції зараз не існує. Вона загинула. Банк, який давав нам кредит, подав на ліквідацію підприємства. Нікому не цікаво, що відбувається в країні в сфері енергетики. І де ж ви бачили ті програми, де ви бачили гроші, виділені на ці програми? Пиляти бюджет вони всі вміють. Проблема в тому, що цих грошей приватний ринок не бачить!» – каже Тихонов.
Альтернативне паливо
Іван Надеїн, голова асоціації виробників твердого палива України, констатує: в країні попиту на відновлювані джерела енергії немає. Бо держава цю сферу енергетики стимулює недостатньо.
Наприклад, виробництво твердого палива (з відходів деревини, агропромислового комплексу) минулого року зросло в Україні на 30%. Однак 90% цієї продукції іде на експорт до Європи. Там його використовують як перший замінник природного газу, говорить Надеїн. Водночас Україна використовує газу в п’ять разів більше, ніж країни Європи.
«В Україні ринок, сфера використання цього палива не розвинена, нема досить чітких стимулювальних механізмів, таких як, наприклад, запроваджені в країнах Європи. Це пільгове кредитування населення на встановлення певного обладнання, інші програми для підприємств теплокомуненерго», – каже він.
31 мільйон євро
Київ посів останнє місце серед 30 європейських столиць у рейтингу енергоефективності дослідницької компанії The Ecоnomist Intelligence Unit.
У ньому порівнювався рівень негативного впливу різних міст Європи на довкілля, розповідає представник аналітичного центру «Бест» Борис Додонов. Київ не набрав жодного балу з 10.
«Називається цей рейтинг – рейтинг «Зеленого міста». Там є 8 категорій. Три з них безпосередньо пов’язані з енергоефективністю. Це сама енергетика, енергоефективність будівель і викиди СО2. Рівень енергоспоживання в нас жахливий. Навіть не порівнюючи з Берліном чи країнами Скандинавії, Київ споживає більш ніж у 2 рази більше енергії на обігрів будівель, ніж у середньому в усіх 30 столицях».
Змінити таку ситуацію можна. І на це спрямовують не лише бюджетні кошти. Євросоюз виділяє Україні 31 мільйон євро, говорить голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич. І підуть ці гроші на різні проекти з енергозбереження. Зокрема, і на адаптацію законодавства України в сфері енергоефективності та відновлюваних джерел енергії до законодавства Євросоюзу.
Сферу енергозбереження регулює закон України, ухвалений ще в 1994 році, і містить він суто декларативні принципи, говорить Олена Козловцева, директор Департаменту нормативно-правової політики Держагентства України з енергоефективності та енергозбереження. Вона сподівається, що новий рамковий закон «Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів» невдовзі внесуть до Верховної Ради.
«Нашим агентством започаткована розробка нового законопроекту, який спрямований на врегулювання цих прогалин. Запровадження енергетичного менеджменту. енергетичного аудиту, добровільних угод у рамках державно-приватного енергетичного партнерства. Ці заходи стануть стимулом для запровадження енергоефективних проектів», – вважає вона.
Прибутковий бізнес. У майбутньому
Щоб законодавство запрацювало, потрібен час, говорить незалежний експерт з питань енергетики Володимир Саприкін. Потенційні інвестори мають побачити, що працювати в Україні вигідно.
«З часом, через кілька років, ця сфера може стати прибутковою. На мою думку, на сьогодні наше законодавство відповідає і міжнародному рівню, і українській специфіці. Сьогодні просто треба почекати і залучати бізнес та інвестиції до цієї сфери. Великі бізнесмени, як Ахметов, Клюєв, займаються цими питаннями, а саме – будують вітряки та електростанції, що використовують енергію сонця», – зауважує експерт.
Фахівці говорять, що енергія сонця та вітру в найближчому майбутньому стане дешевшою від традиційної. І навіть в Україні такий бізнес за певних умов може стати надприбутковим. А поки Україна споживає в середньому втричі більше енергії, ніж будь-яка з країн Євросоюзу.
