Середні втрати енергії під час теплопостачання у містах Польщі – 3 відсотки, тоді як в українських населених пунктах втрачається третина тепла, а в окремих містах –60 відсотків, повідомляє польсько-українська фундація ПАУСІ.
Станіслав ПавлюкМіж тим, очікують, що в найближчі 8 років вартість енергоносіїв зросте у п’ять із половиною разів, а отже Україна має запроваджувати європейські підходи до енергозбереження, зазначає заступник виконавчого директора ПАУСІ Станіслав Павлюк.
«Ми поміряли термічними датчиками київські вулиці та люки теплотрас. Виявляється, коли на вулиці було на кілька градусів нижче нуля, температура люків сягала 30-70 градусів! Уявіть, які об’єми ґрунту гріють наші теплотраси! Навіть маючи сучасну котельню, ми відкриваємо вікна, замість того, щоб прикрутити регулятор тепла на батареї. І якщо для Норвегії зменшити енергоспоживання на 5 відсотків – це прорив, то для нас – це легко. І треба не чекати грошей, а робити процес самоокупним», – зауважив представник ПАУСІ.
Українським містам дадуть грошей на енергоощадність
Посол ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту ТейшейраУкраїна, яка нещодавно приєдналася до Світового енергетичного співтовариства, уперше проводитиме тиждень енергоефективності спільно з країнами ЄС. У численних семінарах, тренінгах та конференціях, які відбудуться протягом тижня, європейські фахівці поділяться конкретними, вже апробованими способами зменшення енергоспоживання з українською владою та територіальними громадами. Про це розповів у середу журналістам посол ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра.
Він наголосив, що Європейський Союз готовий виділити й кошти на пілотні проекти з енергозбереження в Україні. «Євросоюз, як світовий лідер зі сталої енергетики, допоможе й Україні стати енергоефективною державою з низькими викидами вуглецю, – каже він. – У рамках ініціативи «Місцевий розвиток» ми надамо допомогу тисячі населених пунктів в Україні, і метою більшості проектів буде запровадження сталої енергетики. Проект триватиме 5 років, і ми готові вкласти в його бюджет 70 мільйонів євро».
Однак Жозе Мануель Пінту Тейшейра зазначив, що зрушення в ефективному використанні енергії в Україні можливі лише за умови подолання корупції та створення умов для приватного інвестора.
Подібної думки дотримується і енергетичний експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко. «Сума, яку надає Євросоюз, символічна. Для запровадження ощадливого енергоспоживання з використанням альтернативних джерел потрібно на один-два порядки більше коштів, – каже він. – Але це є добрим сигналом для інвесторів. Хоча Україні не варто розраховувати на серйозні перспективи без суттєвого покращення умов для інвестицій».
Нині енергоспоживання в Україні в середньому утричі вище, аніж у країнах ЄС, а зелені тарифи для електроенергії – менш ефективні, стверджують експерти.
Окрім того, урядова політика не завжди відповідає заявам державного керівництва про енергозбереження, заявляє заступник виконавчого директора ПАУСІ Станіслав Павлюк. Він згадує, що стратегія стійкого розвитку країн Європи передбачає до 2020 року скорочення енергоспоживання на 20% і ще на 20% – перехід на відновлювані джерела її вироблення. У той час, як в енергетичній стратегії України до цього року передбачене збільшення на 50% генеруючих потужностей атомної енергетики, обурюється експерт
Під час проведення Європейського тижня енергоефективності українці отримають доступ до найсучасніших технологій заощадження та вироблення енергії, що їх використовують у комунальному господарстві та промисловості Польщі, Франції, Німеччини, Норвегії та інших країн ЄС.
«Ми поміряли термічними датчиками київські вулиці та люки теплотрас. Виявляється, коли на вулиці було на кілька градусів нижче нуля, температура люків сягала 30-70 градусів! Уявіть, які об’єми ґрунту гріють наші теплотраси! Навіть маючи сучасну котельню, ми відкриваємо вікна, замість того, щоб прикрутити регулятор тепла на батареї. І якщо для Норвегії зменшити енергоспоживання на 5 відсотків – це прорив, то для нас – це легко. І треба не чекати грошей, а робити процес самоокупним», – зауважив представник ПАУСІ.
Українським містам дадуть грошей на енергоощадність
Він наголосив, що Європейський Союз готовий виділити й кошти на пілотні проекти з енергозбереження в Україні. «Євросоюз, як світовий лідер зі сталої енергетики, допоможе й Україні стати енергоефективною державою з низькими викидами вуглецю, – каже він. – У рамках ініціативи «Місцевий розвиток» ми надамо допомогу тисячі населених пунктів в Україні, і метою більшості проектів буде запровадження сталої енергетики. Проект триватиме 5 років, і ми готові вкласти в його бюджет 70 мільйонів євро».
Однак Жозе Мануель Пінту Тейшейра зазначив, що зрушення в ефективному використанні енергії в Україні можливі лише за умови подолання корупції та створення умов для приватного інвестора.
Подібної думки дотримується і енергетичний експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко. «Сума, яку надає Євросоюз, символічна. Для запровадження ощадливого енергоспоживання з використанням альтернативних джерел потрібно на один-два порядки більше коштів, – каже він. – Але це є добрим сигналом для інвесторів. Хоча Україні не варто розраховувати на серйозні перспективи без суттєвого покращення умов для інвестицій».
Нині енергоспоживання в Україні в середньому утричі вище, аніж у країнах ЄС, а зелені тарифи для електроенергії – менш ефективні, стверджують експерти.
Окрім того, урядова політика не завжди відповідає заявам державного керівництва про енергозбереження, заявляє заступник виконавчого директора ПАУСІ Станіслав Павлюк. Він згадує, що стратегія стійкого розвитку країн Європи передбачає до 2020 року скорочення енергоспоживання на 20% і ще на 20% – перехід на відновлювані джерела її вироблення. У той час, як в енергетичній стратегії України до цього року передбачене збільшення на 50% генеруючих потужностей атомної енергетики, обурюється експерт
Під час проведення Європейського тижня енергоефективності українці отримають доступ до найсучасніших технологій заощадження та вироблення енергії, що їх використовують у комунальному господарстві та промисловості Польщі, Франції, Німеччини, Норвегії та інших країн ЄС.
