У 2019 році сумарний показник позитивного ставлення до Йосипа Сталіна серед росіян досяг максимального рівня за всі роки проведення опитувань, свідчить дослідження російського «Левада-Центру». Згідно з опитуваннями Всеросійського центру дослідження громадської думки, 47% респондентів віком від 18 до 24 років не чула про сталінські репресії взагалі.
Постать Сталіна вже не перший рік пробуджує дискусії в інтелектуальних колах всього світу. Російський журналіст та відеоблогер Юрій Дудь, у відповідь на таку стратистику, зняв фільм під назвою «Колима – батьківщина нашого страху». Це документальна стрічка про період сталінських репресій. Як відреагували на стрічку російські глядачі? Та як відреагували українські? Чому українці взагалі дивилися цей фільм?
Радіо Свобода зібрало найцікавіші реакції із соціальних мереж.
«Не знаю, як у вас, але все своє життя я чую від батьків: будь обережним, не приваблюй до себе зайву увагу, не висовуйся – це дуже небезпечно. І взагалі, ми прості люди – від нас нічого не залежить… Я завжди думав: звідки у старшого покоління цей страх, це бажання мастити все сірою фарбою? Чому вони бояться, що навіть за мінімальну сміливість обов’язково прилетить покарання? Моя гіпотеза: цей страх зародився ще в минулому столітті і через покоління дістався до нас. Одне з місць, де цей страх з’являвся, – це Колима», – говорить про зміст стрічки сам автор Юрій Дудь.
Двогодинний фільм – це подорож від Магадана до Якутська, в межах якої автор спілкується з місцевими людьми, які переплітаються з інтерв’ю з істориками та музейниками. В стрічці розповідається про статистику, архіви, історію та її сучасні інтерпретації.
«Колима – батьківщина нашого страху» викликав неоднозначну реакцію в глядачів та спричинив широкий резонанс в медіаполі. І багато хто із дописувачів стверджує, що саме факт обговорення цієї теми – це вже сильний аргумент переглянути цей фільм.
Як реагують українці?
Більшість українських дописувачів сходяться в одному – за такого високого рівня схвалення діяльності Сталіна серед молоді, фільм Юрія Дудя – можливість донести їм інформацію щодо злочинів, здійснених в часи його правління.
Тим не менш, станом на 2018 рік, серед українців в цілому переважає негативне ставлення до Сталіна – 42% ставиться до нього з ворожістю, страхом чи ненавистю, 30% ставиться байдуже і 14% – позитивно (з повагою, симпатією чи захопленням).
Український історик і публіцист Вахтанг Кіпіані пише, що найбільш поширені серед його друзів реакції на фільм Юрія Дудя несуть в собі комплекс меншовартості.
Дописувач Андрій Карпенко пише про парадокс осмислення історії – при багатстві історичних джерел та безмежної кількості доказів сталінських репресій, справжній ажіотаж навколо цих подій створюється завдяки документальному фільму, знятому в 2019 році. Тільки зараз про ці події почали говорити настільки багато. Чому ж так вийшло?
Маркетолог Олексій Філановський схвально відгукується про мету та втілення ідеї з документальним фільмом: «Молодь в своєму форматі, від зрозумілої їй і популярної людини отримує інформацію про шматочок реальної жахливої історії».
Піарниця Маріанна Коніна розповідає про психологічний аспект стрічки – про феномен страху: «Кожного із героїв фільму Юрій запитав – як ви ставитесь до Сталіна? І тільки Єфим Шифрін, батько якого ледь не загинув на Колимі, прямо і відверто сказав – я його ненавиджу. Інші ж – збирають музейні підбірки про жахіття на Колимі, плачуть, розповідаючи історії про своїх родичів, перетворюють квартири в імпровізовані архіви тих часів. І… виправдовують того, хто це все колись створив».
Менеджер креативних освітніх проектів Олена Северенчук пише, що фільм про Колиму Юрія Дудя може бути цікавішим для молоді, аніж звичайні підручники історії.
Голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова інформаційної політики Вікторія Сюмар зазначає: «Варто подивитися, аби розуміти, чому гасло «подалі від Москви» все ж має неабиякий сенс».
Дехто з користувачів помітив у стрічці згадку про Україну.
Та все ж знайшлися і українські критики стрічки «Колима – батьківщина нашого страху».
Як реагують росіяни?
Реакції в Росії на стрічку «Колима – батьківщина нашого страху» були менш однозначними. Багато хто критикував автора фільму за ігнорування інших історичних подій або ж за критику рішення тодішньої радянської влади. Інші ж, навпаки, схвально відгукувались про фільм і щиро тішились тому, що в сучасній Росії хтось наважився говорити про репресії настільки відверто.
Російський журналіст Володимир Гурієв наводить цитати зі стрічки, де одного із респондентів запитують про його ставлення до Сталіна. І попри те, що чоловік розповідав про жахи ГУЛАГу, він все ж виправдовував Сталіна.
Гурієв пише: «Збоку це виглядає жахливо і жалюгідно, але коли розумієш, що це просто захисна реакція, що людина відчайдушно тягне тебе під ліхтар, бо під цим ліхтарем тепліше й не так страшно, то якось простіше починаєш до цього ставитись».
Російський політик Олексій Навальний також схвально відгукнувся про фільм: «Так Дудь на наших очах зробив один із найбільших просвітницьких проектів за темою і трошки змінив суспільну свідомість»
Російський публіцист Сергій Пархоменко тішиться, що у стрічки є така велика кількість переглядів – адже це може змінити суспільне ставлення до сталінських часів.
Втім, знайшлися і такі, хто відверто критикував Юрія Дудя за вибір теми та її подачу.
Російський письменник та член угруповання «ДНР», яке визнане в Україні терористичним, Захар Прилєпін написав цілу колонку, де відверто засудив Юрія Дудя. Він написав, що, на його думку, сталінські репресії були не такими вже й страшними, якщо порівнювати їх із Другою світовою війною: «Колимська історія, ще раз повторю, по масштабах і по сенсу неспівставна з тією війною, тією м’ясорубкою».
Цю думку Прилєпіна почали активно засуджувати в соцмережах. Багато користувачів соцмереж відверто розкритикували таку позицію.
На цікавий випадок щодо ставлення сучасної російської молоді до Прилєпіна звертає увагу дописувачка Анна Берсенєва.
Фільм Юрія Дудя вийшов 23 квітня. Станом на 2 травня його подивилось понад 10 мільйонів глядачів.
