«Індекс сприйняття корупції»: Україна дещо зміцнила позиції

За останній рік Україна дещо поліпшила свої позиції в рейтингу «Індекс сприйняття корупції», повідомила 29 січня міжнародна організація Transparency International. За результатами опитувань експертів та представників бізнесу, Україна набрала 32 бали зі ста можливих, на два бали більше, ніж торік, і посіла 120-е місце за підсумками 2018 року, розділивши його з Малі, Малаві та Ліберією. Українській владі бракує політичної волі для швидких та незворотних реформ, окрім того, більшість міжнародних рекомендацій за останній рік не виконано – так пояснюють експерти українські позиції в рейтингу. Водночас певне поліпшення, на їхню думку, викликано тим високим рівнем корупції, який був у час правління Віктора Януковича і з яким порівнюють нинішню ситуацію.

32 бали зі 100 можливих, 120-е місце, поруч із Малі, Малаві та Ліберією. Такими є показники України в оприлюдненому 29 січня рейтингу «Індекс сприйняття корупції-2018», який щороку укладає міжнародна організація Transparency International. Рейтинг спирається на опитування експертів та бізнесу, які проводить низка міжнародних організацій.

Найвищий бал у рейтингу мають держави, в яких корупцію вважають мінімальною; найнижчий – найбільш корумповані, за сприйняттям, країни. Так, Данія в останньому рейтингу набрала 88 балів зі ста можливих і посіла перше місце (вважається найменш корумпованою за сприйняттям країною), Нова Зеландія – 87 балів, Фінляндія, Сингапур та Швеція – по 85 балів.

Менш корумпованими за сприйняттям, ніж Україна, є всі країни ЄС, включно з Болгарією, яка має найгірші показники в Євросоюзі – 42 бали.

Із пострадянських держав Україну випередили всі країни Балтії, а також Грузія, Вірменія, Молдова і Білорусь.

Проте є і позитивні новини: рівень корупції в Україні став меншим, ніж у Казахстані та Киргизстані (які набрали відповідно 31 та 29 балів), а також другий рік поспіль Україна випереджає Росію, яка раніше вважалася за сприйняттям менш корумпованою за Україну. Росія набрала в «Індексі сприйняття корупції-2018» 28 балів. В Україні рівень корупції сприймається меншим, ніж, наприклад, у Гондурасі, Лаосі, Мексиці та Кенії.

Як формується рейтинг?

В основі рейтингу – результати опитування експертів та представників бізнесу щодо того, як вони сприймають рівень корупції в тій чи іншій країні.

В останні роки Transparency International не здійснює самостійних опитувань, а приводить «до спільного знаменника» ті, які здійснюють в Україні та у світі профільні міжнародні організації.

Для визначення «антикорупційних» показників України у цьому рейтингу підсумували роботи 700 дослідників, а також опитування 6 тисяч експертів і близько 20 тисяч керівників бізнесу. Українські позиції в рейтингу визначені на основі досліджень таких міжнародних організацій, як BTI, PRS Group, Freedom House, Global Insight Country Risk Rating, World Econovis Forum та інших.

Про що свідчать показники України?

У час правління Віктора Януковича позиції України у рейтингу були вкрай тривожними: 26 балів зі ста можливих. Експерти оцінювали це як «згортання демократії».

Нинішні 32 бали вселяють надію. Адже тих, хто набирає від 31 до 60 балів, називають країнами, які «намагаються боротися з корупцією». Україна потрапила до цієї групи лише за підсумками 2018 року.

Однак лише ті держави, які за «Індексом сприйняття корупції» набирають 61 та більше балів, вважаються відносно благополучними. Цей «клуб мало корумпованих країн» очолює Данія (88 балів), а останні місця у ньому мають Ботсвана та Ізраїль (по 61 балу).

Світові фінансові донори та міжнародні антикорупційні організації щороку дають українській владі та суспільству поради, як приборкати корупцію. Так, МВФ, Світовий банк та інші донорські організації після Революції гідності і зміни влади в Україні запропонували створити мережу спеціалізованих антикорупційних органів: від антикорупційної прокуратури (САП) і НАБУ до Нацагентства з розшуку і менеджменту корупційних активів (АРМА) і Вищого антикорупційного суду.

Частина цих органів, як-от НАЗК, нині працюють неефективно. Частина, зокрема, Антикорупційний суд – лише у стадії формування. Ці реформи уповільнені через брак політичної волі і побоювання представників влади щодо того, що реальна боротьба з корупцією в Україні зрештою виведе слідство на них самих, пояснюють експерти.

Так, на початку 2018 року Transparency International рекомендувала Україні кілька кроків, які би упродовж року зменшили рівень корупції та запустили подальші позитивні зміни.

• Запустити Антикорсуд і продовжити судову реформу;
• Посилити спроможності слідчих органів і припинити міжвідомчу боротьбу (щодо розслідування фактів корупції);
• Перезапустити НАЗК, яке має перевіряти декларації чиновників, але наразі показує вкрай низьку ефективність;
• Впровадити нові електронні державні інформаційні системи;
• Позбавити правоохоронні органи права втручатися в економічну діяльність.

Наразі з цих рекомендацій більш чи менш виконана лише та, яка стосується електронних систем: в Україні діє система електронних торгів ProZorro, реєстри судових рішень, майнових прав, суб’єктів господарювання, земельний кадастр та інші.

Що ж до Антикорсуду, то нині лише триває відбір кандидатів, і суд, як очікується, повноцінно запрацює упродовж 2019 року.

Багато в чому перегукуються зі згаданими рекомендаціями ті напрямки роботи влади і суспільства, які окреслив «Реанімаційний пакет реформ».

Хто винен і що робити?

Про те, що за рік змінилося в Україні у царині корупції та боротьби з нею, Радіо Свобода розпитало виконавчого директора «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрія Боровика.

– Україна повільно, але прогресує в рейтингу «Індекс сприйняття корупції». Що це означає, які процеси і чинники за цим стоять?

– Янукович доклався до того, що Україна в 2013 році опинилася ледь не на «дні» рейтингу. Після такого становища навіть незначні позитивні зміни дозволяють нарощувати кількість балів і рухатися вгору. Але 120-е місце – це поки що сором для європейської країни. Потужний імпульс перемоги Революції гідності дозволив створити передумови для очищення суспільства від корупції. Ми могли би рухатися швидше, але багато сил іде на подолання опору з боку політичної еліти, яка боїться втратити контроль і стати жертвою антикорупційних реформ. Союз громадянського суспільства та міжнародної спільноти дозволяє долати цей опір, але це забирає багато часу, якого в України обмаль. Яскравий приклад – створення Антикорупційного суду. Ми могли його мати ще в 2017 році, однак почули заперечення з боку коаліції та Президента. Зрештою, закон ухвалено, і глава держави розповідає про це як свою заслугу. Який сенс було чинити перешкоди цьому процесу раніше? Брак політичної волі для швидких незворотних змін – головний чинник, що уповільнює наш стрімкий рух вгору в рейтингу… Є люди, які готові втілювати ці плани в життя. Однак суспільство спостерігає за безглуздими та безперспективними спробами консервації ситуації.

– Які дії влади та які чинники сприяють поліпшенню ситуації, які це поліпшення гальмують?

– Дослідження, на основі яких розраховувався «Індекс сприйняття корупції-2018», засвідчили, що корупції стало дещо менше у відносинах між владою та бізнесом. Ми припускаємо, що цьому сприяли, зокрема, успішна робота системи «Prozorro.Продажі», а також автоматичне повернення податку на додану вартість. Мінімізація людського фактору, «діджиталізація» відносин держави та підприємців одразу дає позитивний ефект. Однак бізнес і надалі занепокоєний станом судової системи, не довіряє їй. Влада не виконала переважну більшість наших минулорічних рекомендацій…

Протягом року тиск на громадських активістів, на журналістів-розслідувачів тільки наростав, було чимало нападів і страшне вбивство Каті Гандзюк з подальшим ганебним саботуванням слідства. Національне агентство з питань запобігання корупції перетворилося на недієздатну та заполітизовану установу, яка навіть доступу до всіх держреєстрів не має, а отже, не може перевіряти достовірність декларацій чиновників. СБУ досі «кошмарить» бізнес, користуючись нормами законодавства, які дозволяють їй «боротися» з економічною злочинністю. Натомість Служба фінансових розслідувань так і не створена. Ось під впливом цього всього ми й отримали оцінку меншу, ніж у сусідніх Молдови та Білорусі.

– Що можна порадити українській владі і суспільству для того, щоб Україна прискорила свій вихід із «клубу корумпованих країн»?

– Наші рекомендації – дуже конкретні. Це закони, які треба ухвалити, та політичні кроки, на які треба наважитися. Звісно, сподівання на те, що 2019 рік стане роком реформ – мінімальні. Головне – втримати те, що вже здобуто. Однак уявімо, що вікно можливостей таки є. Безперечно, треба реформувати судову систему. Почати можна зі змін процедури формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя. Варто послабити вплив політиків і суддівського корпусу на ці процеси і посилити роль громадськості. Треба докласти зусиль до відновлення, після відомих «подій з акваріумом», репутації Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тому тут необхідна зміна керівництва через нову процедуру відбору.

Ми продовжуємо наполягати на необхідності надати НАБУ права самостійно здійснювати прослуховування, без СБУ. Натомість позбавити Службу безпеки будь-яких повноважень у сфері боротьби з корупцією та економічними злочинами. Нехай займаються контррозвідкою і захистом державності. Ми радимо повністю перезапустити НАЗК – змінити модель управління, провести відкритий конкурс (з мінімальним політичним впливом) на керівні посади, набрати новий персонал. Повинні запрацювати автоматична перевірка декларацій та моніторинг рівня життя держслужбовців. Ми бачимо простір для вдосконалення системи публічних закупівель ProZorro, ми підтримуємо законопроект, який для цього підготувало профільне міністерство. Варто посилити контроль за фінансами політичних партій, їхня фінансова звітність має бути переведена у електронний формат. Безперечно, правоохоронні органи повинні захистити антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів від тиску та нападів. І, нарешті, скасувати дискримінаційне обов’язкове декларування антикорупціонерів.

Президент України Петро Порошенко неодноразово називав боротьбу з корупцією пріоритетом своєї політики на цій посаді.

Навесні 2018 року депутат Європарламенту від Литви Лайма Андрікене наголосила в коментарі Радіо Свобода, що корупція є головним стримувальним чинником для української економіки. Вона припустила: якщо зараз ВВП України показує зростання 2,5% на рік, то приборкання корупції може збільшити це зростання до 5–6% на рік уже найближчим часом.

Між тим, проблема корупції є глобальною, і безпроблемних у цьому плані країн у світі немає, свідчать міжнародні рейтинги. Так, в «Індексі сприйняття корупції» незначною корупція вважається у тих країнах, які набирають 91 бал і більше. Жодна країна світу наразі не відповідає цим критеріям.

Саме через корупцію світова економіка щороку втрачає 2,6 трильйона доларів, стверджує генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. Ці кошти складають близько п’яти відсотків від глобального ВВП.