Катерина Некреча, Осман Пашаєв
Як Кримська організація Національної спілки журналістів України трансформувалася після анексії півострова Росією? Яким чином зараз реформується НСЖУ? Що треба зробити для припинення переслідування кримських журналістів?
На ці та інші питання у проекті «Денне шоу» в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідає голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
‒ Із початком анексії Криму Росією голова Кримської організації НСЖУ Людмила Хорошилова заявила про вихід зі спілки. Коли ви востаннє спілкувалися з нею?
‒ До анексії Криму. Під час анексії ми отримували тільки документи. Також тоді ми отримали інформацію від Союзу журналістів Росії про те, що Хорошилова попросила змінити назву з Кримського осередку НСЖУ на Кримський осередок Союзу журналістів Росії.
‒ Процес окупації й анексії розтягнувся в часі. Під час цих подій про що ви говорили?
Наші зусилля були спрямовані на те, щоб допомагати журналістам, які їздили до Криму й зіштовхувалися з певними проблемами
‒ На той час першою особою в НСЖУ був Олег Наливайко, який, я думаю, спілкувався з нею. Але в Хорошилової одразу була публічна позиція про те, що вона припиняє спілкування, бо одразу ввійшла до комісії з референдуму й сама себе поставила поза спілкою. Також ми бачили її виступи про те, що вона розчарована Україною.
Тому наші зусилля спільно з журналістами Незалежної медіа-профспілки України на той момент були спрямовані на те, щоб допомагати журналістам, які їздили до Криму й зіштовхувалися з певними проблемами. Ми зверталися до Союзу журналістів Росії, до Європейської міжнародної федерації та шукали варіанти, як ми можемо діяти.
‒ У момент, коли ви втратили зв’язок із Людмилою Хорошиловою, чи були спроби поїхати до Криму і створити іншу організацію з тими людьми, які займають іншу позицію?
‒ Ми зосередилися на питанні безпеки, як оперативний виклик. По-друге, ми створили Кримський осередок при Київській регіональній організації. Для тих кримчан і кримських журналістів, які хотіли бути з НСЖУ, ми таку можливість створили. Зокрема, Андрій Клименко та його команда скористалися цією можливістю, Микола Семена ‒ теж.
‒ Що відбувалося впродовж тих двох місяців до моменту створення організації в Києві, коли всі ще не вірять у те, що Крим втрачений?
Кримська організація була нереформована й законсервована. Багато прогресивних кримських журналістів були поза нею
‒ Звісно, ми не вірили й не віримо, що Крим втрачений. Але це питання до Кримської організації НСЖУ. На жаль, ми визнаємо, що Кримська організація була нереформована й законсервована. Багато прогресивних кримських журналістів були поза нею.
‒ Станом на зараз скільки в НСЖУ обласних організацій ще не реформовані?
‒ Все залежить від людей. Донецька організація в нас абсолютно трансформувалася, й ми говоримо про те, що це був, зокрема, вибір голови організації. Якщо голова Донецького осередку, головний редактор газети «Донбасс» Олександр Бриж, якого брали в полон чеченці, вирішив, що він із України і не служитиме агресорам, то він виїхав на підконтрольну частину України, й ми змогли трансформувати цей осередок. Зараз він перереєстрований у Маріуполі.
У Криму завдяки Хорошиловій та її колективу вирішили інакше. Тому я проти узагальнень і ярликів.
‒ А як щодо Миколи Семени?
Обговорювали варіант домовитися з російською владою, щоб Миколу Семену запросити на конференцію до Відня. І це буде можливість його виїзду з Криму
‒ Коли тільки починалася вся ця ситуація, нашим ключовим завданням, як НСЖУ, було донести інформацію до міжнародних партнерів. Бо ми розуміємо, що єдиний вид тиску на Росію ‒ зовнішній дипломатичний. Зрештою, впродовж перших днів була заява Міжнародної федерації журналістів, Європейської федерації журналістів. Вони заявили, що визнають Миколу Семену як професійного журналіста. Адже тактика російської влади щодо Миколи Семени й Романа Сущенка ‒ сказати, що вони не журналісти, а диверсанти, й це питання державної безпеки.
Ми неодноразово говорили про це з колишньою представницею ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунею Міятович. Зокрема, обговорювали варіант домовитися з російською владою, щоб Миколу Семену запросити на конференцію до Відня. І це буде можливість його виїзду з Криму з тим, щоб уже потім він вирішив, куди він хоче повернутися.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
