Упродовж останніх років Росія модернізувала свої підходи до інформаційної війни, виявили дослідники. Замість очевидної пропаганди, яка домінувала в перші роки агресії проти України, кажуть вони, Кремль дедалі частіше застосовує інструменти, що маскуються під легітимні джерела інформації або під «альтернативний» контент.
Як проаналізували дослідники, одними з інструментів стало створення широкої мережі фейкових медіа, зокрема під брендом «Pravda», та використання TikTok як платформи для поширення дезінформації (дези) серед молоді.
Мережа «Pravda» симулює локальні ЗМІ – Токарюк
Протягом останніх двох років аналітики, журналісти та OSINT-дослідники все частіше фіксують появу новинних сайтів, що використовують назву «Pravda» у поєднанні з назвами міст, регіонів або навіть доменами інших країн.
Ці ресурси, на перший погляд, виглядають як звичайні новинні портали: адаптивний дизайн, розділи «Політика», «Економіка», «Міжнародні новини», новинна стрічка тощо. Однак якщо вчитатися глибше, стає зрозуміло, що ці портали майже не генерують власний контент, а роблять репости російських.
Це фейкові платформи, однією з цілей яких є дискредитація української влади, поширення проросійських наративів й створення ілюзії «альтернативної думки»Ольга Токарюк
Зі слів старшої аналітикині Інституту стратегічного діалогу (Лондон) Ольги Токарюк, «це фейкові платформи, однією з цілей яких є дискредитація української влади, поширення проросійських наративів й створення ілюзії «альтернативної думки».
«Мова про величезну кількість ресурсів. Станом на зараз – це 150 сайтів і їх кількість постійно зростає з 2022 року. Росія розгорнула цю кампанію різними мовами й станом на зараз це 49 мов, але відбувається постійне збільшення кількості цих ресурсів і кількості мов», – розповіла Токарюк у коментарі Радіо Свобода.
За її словами, ці портали беруть контент із російських державних медіа, із російських телеграм-каналів, але також із телеграм-каналів і сайтів тих країн місцевими мовами, які є «прихильними до Кремля».
«Україна є топ-темою вебсайтів мережі «Pravda». Чому вони називаються саме так? Тому що «Pravda» – це слово, яке міститься в назві цих сторінок. Тобто це може бути «Pravda-news» і в кінці буде просто означення домену іншої країни, до прикладу «.cz» для чеської мови й так далі», – каже аналітикиня.
Нова ціль «Pravda» – зараження ШІ дезінформацією – дослідники
Згідно із дослідженням NewsGuard, лише у 2024 році розгалужена система сайтів «Pravda» згенерувала 3,6 мільйона статей. Черговою ціллю цієї дезінформаційної кампанії, зазначають дослідники, є зараження західних інструментів ШІ.
У межах дослідження протестували десять найпопулярніших чат-ботів зі штучним інтелектом, зокрема: ChatGPT-4o від OpenAI, Smart Assistant від You.com, Grok від xAI, Pi від Inflection, le Chat від Mistral, Copilot від Microsoft, Meta AI, Claude від Anthropic, Gemini від Google і система відповідей Perplexity. Для перевірки NewsGuard використала добірку з 15 фейкових наративів, які мережа «Pravda» активно поширювала з квітня 2022-го до лютого 2025 року.
Результати дослідження підтверджуються даними звіту американської некомерційної організації American Sunlight Project (ASP), опублікованого в лютому 2025 року. У ньому зазначається, що мережа «Pravda», ймовірно, була створена не для залучення живих користувачів, а з метою впливу на роботу ШІ-моделей.
«В третині випадків чат-боти, особливо коли їм ставлять якесь запитання, яке частково повторює наративи російської пропаганди, вони більш схильні посилатися на цю мережу. Що ще більш небезпечно, «Pravda» вже потрапляє в найпопулярніші пошукові системи. Навіть коли ви робите якийсь запит в Google, дедалі ймовірнішим стає те, що на першій сторінці результатів ви можете натрапити на сайт з мережі «Pravda». Це ж стосується й «Вікіпедії», – каже Токарюк.
Що ще більш небезпечно, «Pravda» вже потрапляє в найпопулярніші пошукові системиОльга Токарюк
Це, своєю чергою, призводить до ще гірших наслідків – на ресурси «Pravda» починають посилатися й авторитетні західні видання, ділиться спостереженнями аналітикиня.
«Я проаналізувала певну кількість видань і виявила, що навіть такі шановані й авторитетні видання, як The Atlantic в одній зі своїх статей посилалося на сайт мережі «Pravda». Також деякі українські медіа, очевидно, не розуміючи, що це за мережа, також посилалися на сайти цієї мережі. Одне з видань, розповідаючи про допомогу Чехії Україні, посилалося на чеську версію сайту «Pravda». Тому, якщо узагальнити, ця мережа існує для того, щоб заповнювати інтернет контентом і щоб цей контент потрапляв як у пошуковики, так і в легітимні медіа, так і в чат-боти штучного інтелекту», – каже Токарюк.
Французьке агентство Viginum повідомляє, що адміністратором мережі «Pravda» є ІТ-компанія TigerWeb, яка розташована в окупованому Росією Криму. Власником цієї компанії є Євген Шевченко – кримський веброзробник, який раніше працював у компанії «Кримтехнології», що займалася створенням сайтів для призначеного Росією кримського уряду.
«Агентство може підтвердити участь російського суб’єкта – компанії TigerWeb та її керівництва – у створенні масштабної мережі інформаційно-пропагандистських ресурсів, покликаних формувати інформаційне середовище як у Росії, так і за її межами на користь російських інтересів», – йдеться у дослідженні Viginum.
TikTok: розважай та маніпулюй?
Поки мережа «Pravda» орієнтується на аудиторію, яка здебільшого шукає текстові новини, TikTok став головним майданчиком впливу на молодь. Особливо це стосується підлітків та людей до 25 років, які споживають новини переважно у форматі коротких відео.
Якщо людина потрапила в бульбашку інформаційних російських операцій, то з неї виплутатися буде важкоОксана Мороз
У цьому середовищі Росія активно експериментує із формою. Відео з «емоційною правдою» – короткі ролики, де умовний «український військовий» скаржиться на командування, або «звичайна жінка з села» плаче через «мобілізацію сина» – створюються за шаблонами, що грають на емоціях.
«TikTok зараз збирає найбільший масив інформації про своїх користувачів. І це дозволяє достатньо оперативно формувати й змінювати інформаційну бульбашку. Якщо людина потрапила в бульбашку інформаційних російських операцій, то з неї виплутатися буде важко. І тут вже неважливо, які це були інструменти, чи це реальні блогери, чи це навіювання з допомогою ботів, чи це псевдоновинні ресурси», – розповіла в коментарі Радіо Свобода засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз.
Згідно з оцінкою рекламної аудиторії в регіональному звіті глобального дослідження Digital 2025, яке оприлюднила дослідницька компанія DataReportal, 17 мільйонів користувачів ТікТок – з України. Китайська платформа випередила за кількісним показником таких конкурентів, як Instagram (12 мільйонів) та Facebook (13,9 мільйона).
«Через таку велику кількість користувачів і за допомогою різних інструментів Росія може комплексно формувати інформаційне поле. Українці своїми переглядами й своїм залученням корисних ідіотів, які, повіривши тим чи іншим меседжам і увірувавши, що вони щось хороше роблять, свідомо чи ні поширюють російську пропаганду», – розповідає Мороз.
Через велику кількість користувачів і за допомогою різних інструментів РФ може комплексно формувати інформаційне полеОксана Мороз
Одним із дієвих інструментів нині, який використовується при створенні дезінформаційного й фейкового контенту, є ШІ, зазначають фахівці. За його допомогою, розповідає Мороз, створюються реалістичні відео, де розкручується та чи інша актуальна тема, яка швидко шириться соцмережею.
«Штучний інтелект, власне, перероблює реальні відео військових й на їхній основі вносяться ті зміни, які потрібні. Хоча не потрібно виключати, що так само генерується абсолютно повністю створені ШІ відео. До прикладу, під час загострення на Курському напрямку поширювалися достатньо реалістичні відео, де нібито українські військові стверджували, що «вони потрапили в оточення», що «їм залишилося жити лічені години», що «їх всі кинули» тощо. Тому саме паразитування на темі військових достатньо поширене в ТікТоці», – каже експертка.
У квітні минулого року Центр протидії дезінформації повідомив, що почав блокувати деякі канали, які поширювали російську дезінформацію в ТікТок. Туди, зокрема, увійшли й канали українців, які, на думку ЦПД, просували «проросійські наративи».
«Там були й відомі блогери, які зараз, наприклад, за кордоном перебувають. Той же Мирослав Олешко й російські пропагандисти на кшталт Діани Панченко. Але я б ще звернула увагу на такі неочевидні речі, як «народні блогери». І от якщо ми візьмемо такого блогера, який в стилі Олександра Поворознюка (генеральний директор ТОВ «Агрофірма П'ятихатська», який набув популярності в соцмережах через відео з ненормативною лексикою – ред.) розповідає, що «він знає краще, бо кум десь там працює і він мені сказав якусь інформацію». Такий стиль подачі, на жаль, набирає більше охоплення й, на жаль, до нього більше довіри. Тому що «свій своєму брехати не буде», – розповідає Оксана Мороз.
Попри відсутність чітких алгоритмів запобігання дезінформації самою китайською соцмережею, через налагодження співпраці ЦПД та українських спецслужб із ТікТок вдалося зробити хоча б якісь кроки в попередженні користувачів про фейк-контент, каже експертка.
«Якщо ми беремо тему дискредитації мобілізації, яка в ТікТоку почалася, продовжується й, на жаль, буде з боку Російської Федерації, то принаймні інформаційні повідомлення, що тут може бути дезінформація, TikTok показує», – каже Мороз.
Як розпізнати дезінформаційний контент в ТікТок?
Інформаційна гігієна та вміння розпізнати маніпуляцію, дезінформацію чи фейк – один із важливих інструментів, який необхідно поширювати серед звичайних користувачів соцмереж, впевнена Мороз. Експертка ділиться кількома показниками, які можуть вказати на фейк чи маніпуляцію.
Якщо емоція настільки сильна, що вам вже і зараз хочеться цим матеріалом поділитися – це перша ознака того, що тут можуть вами маніпулюватиОксана Мороз
«Чи не єдине універсальне правило – звертати увагу на емоцію, яка у вас виникла після перегляду, прочитання того чи іншого матеріалу. І якщо ця емоція настільки сильна, що вам вже і зараз хочеться цим матеріалом поділитися, неважливо це радість, сум, загроза, яку ви відчули – це перша ознака того, що тут можуть вами маніпулювати. А далі вже питання – для чого саме», – розповіла Мороз.
У цьому, продовжує експертка, й криється одна з проблем саме Тік-Току, адже саме на емоціях побудовані його алгоритми й «саме такий контент піднімають й поширюють».
Також, зі слів Мороз, варто звертати увагу на анонімність розповсюджувача того чи іншого контенту. Особливо якщо це стосується новин.
«Важливий момент – це анонімність джерела. Тому це великий знак оклику, якщо ви побачили щось новинного характеру і подивилися, що це акаунт, який не можна ідентифікувати, хто там відповідає за контент, яке медіа, яка людина, який блогер. Якщо це канал анонімний, значить він створений для дезінформування».
Форум