Голова європейської дипломатії Катрін Аштон висловила переконання, що Євросоюз повинен обережно проаналізувати українсько-європейські стосунки та на основі цього надіслати чіткі сигнали Президентові Вікторові Януковичу.
«Не є сюрпризом те, що міністри висловлюють глибоке занепокоєння напередодні вироку в суді над Юлією Тимошенко. Ми не є оптимістами щодо цієї справи і враження, що мова йде про вибіркове правосуддя, нас не покидає. Ми також говорили про те, що перебуваємо на останній фазі переговорів щодо угоди про асоціацію. Тому, треба дуже обережно вивчити вплив вердикту на ці переговори», – заявила Катрін Аштон.
Вона додала, що наразі йде багатосторонній європейсько-український політичний процес і все, що б не сталося в Україні, може на нього так чи інакше вплинути.
Тим часом, литовський голова зовнішньополітичного відомства Аудронюс Ажубіліс закликає не зачиняти перед Україною двері, але й висловлюється за тиск на офіційний Київ, щоб покращити у державі ситуацію з правами людини.
«Угоди про зону вільної торгівлі та асоціацію, на нашу думку, повинні бути підписані якомога швидше. Але водночас ми маємо чинити тиск на Україну в питанні прав людини та «процесу Юлії Тимошенко». При цьому одна справа не має применшувати іншої. Ми маємо спільно рухатися, залучаючи Україну до Заходу. Гадаю, рішення щодо асоціації з Україною може змінити європейську геополітику на десятки майбутніх років», – зазначив литовський дипломат.
Посилено санкції проти Ірану і Білорусі
Європейські голови зовнішньополітичних відомств на зустрічі у Люксембурзі також поглибили санкції проти Ірану та Білорусі, з огляду на порушення у цих державах прав людини та переслідування опозиції.
До «чорного списку» осіб, яких вважають на території ЄС «персонами нон-ґрата», додали ще майже 30 іранських імен. Також ще 16 осіб, відповідальних за продовження репресій у Білорусі щодо громадянського суспільства, політичної опозиції та незалежних ЗМІ, поповнили список, який відтепер нараховуватиме 208 прізвищ на чолі з Олександром Лукашенком. Чинність цих санкцій продовжено ще на один рік.
«Білорусь – це остання диктатура Європи, але президент Лукашенко повинен усвідомити, що він мусить звільнити всіх політичних в’язнів. Ми вважаємо, що коли він не розуміє цього по-доброму, то слід застосовувати суворі засоби, тобто, збільшення та посилення санкцій проти Білорусі», – заявив міністр закордонних справ Нідерландів Урі Розенталь.
На порядку денному зустрічі європейських дипломатів були також підсумки варшавського саміту «Східного партнерства», ситуація в Єгипті, Сирії та інших державах південного Середземномор’я.
«Не є сюрпризом те, що міністри висловлюють глибоке занепокоєння напередодні вироку в суді над Юлією Тимошенко. Ми не є оптимістами щодо цієї справи і враження, що мова йде про вибіркове правосуддя, нас не покидає. Ми також говорили про те, що перебуваємо на останній фазі переговорів щодо угоди про асоціацію. Тому, треба дуже обережно вивчити вплив вердикту на ці переговори», – заявила Катрін Аштон.
Вона додала, що наразі йде багатосторонній європейсько-український політичний процес і все, що б не сталося в Україні, може на нього так чи інакше вплинути.
Тим часом, литовський голова зовнішньополітичного відомства Аудронюс Ажубіліс закликає не зачиняти перед Україною двері, але й висловлюється за тиск на офіційний Київ, щоб покращити у державі ситуацію з правами людини.
«Угоди про зону вільної торгівлі та асоціацію, на нашу думку, повинні бути підписані якомога швидше. Але водночас ми маємо чинити тиск на Україну в питанні прав людини та «процесу Юлії Тимошенко». При цьому одна справа не має применшувати іншої. Ми маємо спільно рухатися, залучаючи Україну до Заходу. Гадаю, рішення щодо асоціації з Україною може змінити європейську геополітику на десятки майбутніх років», – зазначив литовський дипломат.
Посилено санкції проти Ірану і Білорусі
Європейські голови зовнішньополітичних відомств на зустрічі у Люксембурзі також поглибили санкції проти Ірану та Білорусі, з огляду на порушення у цих державах прав людини та переслідування опозиції.
До «чорного списку» осіб, яких вважають на території ЄС «персонами нон-ґрата», додали ще майже 30 іранських імен. Також ще 16 осіб, відповідальних за продовження репресій у Білорусі щодо громадянського суспільства, політичної опозиції та незалежних ЗМІ, поповнили список, який відтепер нараховуватиме 208 прізвищ на чолі з Олександром Лукашенком. Чинність цих санкцій продовжено ще на один рік.
«Білорусь – це остання диктатура Європи, але президент Лукашенко повинен усвідомити, що він мусить звільнити всіх політичних в’язнів. Ми вважаємо, що коли він не розуміє цього по-доброму, то слід застосовувати суворі засоби, тобто, збільшення та посилення санкцій проти Білорусі», – заявив міністр закордонних справ Нідерландів Урі Розенталь.
На порядку денному зустрічі європейських дипломатів були також підсумки варшавського саміту «Східного партнерства», ситуація в Єгипті, Сирії та інших державах південного Середземномор’я.
