Чикаго від початку повномасштабного вторгнення прийняло другу за чисельністю після Нью-Йорка громаду українців у Сполучених Штатах Америки. А, за офіційними даними, станом на минулий рік до США загалом виїхало понад пів мільйона біженців з України з 2022 року. Щоб згуртувати мігрантів та переселенців та зберегти людський капітал, Асоціація інноваційної та цифрової освіти спільно з Міністерством освіти і науки України ініціювала створення «Українського освітнього хабу» у Чикаго.
Ще понад 70 таких хабів зараз працюють у ЄС, Великобританії, Японії та Україні, каже виконавча директорка асоціації Марія Богуслав. Вона підкреслює, що робота у кожній країні по-своєму унікальна, бо потреби українців у різних куточках світу суттєво різняться.
Навіщо створюють «Українські освітні хаби» у різних країнах світу і яке призначення того, що працює у США – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
«Допомогти українцям розвиватися і не втрачати надію»
Ще під час пандемії коронавірусу Асоціація інноваційної та цифрової освіти активно звертала увагу на навчання дорослих і всі виклики, які пов’язані зі сферою ментального здоров’я. Організація навчала охочих soft-skills, допомагала у пошуках роботи і реалізувала різні проєкти, пов’язані із психологією.
Ми поїхали в різні країни, там почали створювати навколо себе осередки небайдужихМарія Богуслав
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що наш попередній доробок може стати у нагоді для інших. Частина команди, жінки, рятувалися від війни. Ми поїхали в різні країни, там почали створювати навколо себе осередки небайдужих, які хотіли допомагати, щось робити, ділитися знаннями і власними секретами стресостійкості», – згадує Марія Богуслав, виконавча директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти.
Так, за словами жінки, з’явилися перші освітні хаби у Польщі, Німеччині, Словаччині та Румунії. Паралельно розбудовували мережу таких центрів і в Україні: починали із західних областей, адже туди з початку вторгнення переїжджало багато переселенців. І тоді з’явилися осередки на Хмельниччині, Львівщині, Волині та Рівненщині.
Ми маємо 49 центрів всередині країни і ще 23 хаби за кордономМарія Богуслав
«Зараз у нас ціла мережа таких хабів. Ми маємо 49 центрів всередині країни і ще 23 хаби за кордоном. В Україні вони називаються цифровими освітніми центрами, але всюди ми зберігаємо одну ідею – допомогти співвітчизникам стати сильнішими, розвивати людський капітал і отримувати різні навички, зокрема, ті, які стануть корисними для післявоєнної відбудови», – підкреслює Марія Богуслав.
Попри це у багатьох аспектах робота кожного хабу унікальна, підкреслює Марія Богуслав. В Україні асоціація передусім сконцентрована на підтримці дітей – допомагають надолужити знання і подолати освітні втрати, створюють безпечні осередки для підтримки у прифронтових регіонах, де можна навчатися і проводити вільний час, якщо школи розбомблені чи не працюють. Персонал осередків зосереджується на сучасних та інтерактивних методах, уроках для життя, задіюючи VR-окуляри, 3D-принтери та інші методи, підкреслює Марія Богуслав. Зараз у центрах для дітей діє школа блогерів.
Освітні хаби залежать від донорського фінансування міжнародних організацій, стверджує Марія Богуслав. Утім, намагаються проводити заходи навіть тоді, коли фінансування призупиняється.
За кордоном частіше фокусуються на інтеграції дорослих, утім, для дітей та молоді теж організовують багато активностей, передусім спрямованих на навчання.
За словами Марії Богуслав, перед відкриттям кожного «Українського освітнього хабу» у світі асоціація створює карту потреб українців у конкретній країні – це допомагає скеровувати роботу проєктів задля ефективної підтримки і мігрантів, і новоприбулих біженців.
Потреби українців за кордоном часто різняться, додає координаторка «Українських освітніх центрів». Усе залежить від того, чи отримують біженці соціальну та грошову підтримку від держави, чи є у країні мовні курси і чи це обов’язкова умова вдалої інтеграції:
Ми спрямовуємо зусилля на соціальні послуги, допомагаємо з юридичними питаннямиМарія Богуслав
«У Польщі біженці майже не отримують виплат від держави. Тож часто українці прагнуть якнайшвидше працевлаштуватися, зокрема, за своїм фахом. Там ми направляємо свої проєкти на якісне забезпечення себе і своєї родини. У тих країнах, де люди отримують допомогу або повинні вивчати місцеву мову – ситуація інша. Там ми спрямовуємо зусилля на соціальні послуги, допомагаємо з юридичними питаннями – легалізацією, отриманням різноманітних послуг від держави».
«Часто ми фокусуємося на новоприбулих, newcomers, як ми їх називаємо. Але й запрошуємо людей, які багато років прожили в іншій країні, ділитися своїми історіями успіху. Тим людям було інколи навіть складніше, бо не було швидких програм лояльності щодо затвердження статусу біженця. Часом їм доводилося це проходити довго і складно», – каже Марія Богуслав.
Як працює хаб у США
Основними партнерами «Українського освітнього хабу» у США стала Національна асоціація системи вищої освіти (NASH), яка об’єднує понад 70% усіх американських університетів. Тому робота хабу зосереджена переважно на вступі українців у різні навчальні заклади.
«Це наша основна категорія людей, які не втрачають надію, розвиваються і намагаються використати навіть таку страшну ситуацію, як вимушений переїзд, війну для свого розвитку», – пояснює Марія Богуслав.
Координаторкою американського осередку стала представниця NASH – мігрантка з Луганщини Діна Уайлд. Розпочали роботу влітку 2024 року, спочатку лише онлайн. А наприкінці року – створили офлайн-осередок за адресою: Wilbur Wright College Humboldt Park, 1645 N California Ave, Chicago, IL 60647.
Українська громада у різних американських містах та штатах відрізняється кількістю і консолідованістюДіна Уайлд
«Сполучені Штати Америки – досить велика країна. Якщо би ми відкривали хаб не у Чикаго, а в іншому місті, він би, ймовірно, був іншим, адже українська громада у різних американських містах та штатах відрізняється кількістю і консолідованістю. У Нью-Йорку новоприбулих українців значно більше, але громада штату Іллінойс більш давня, більш розвинута. Тут більше українських інституцій, тут завжди є що робити», – каже Діна.
Новоприбулі часто намагаються одразу шукати роботу в США, стверджує Діна. Утім, пошук роботи у США часто ускладнює ліцензування. У країні недостатньо закінчити університет і йти працювати, потрібно отримати ліцензію – тож багато хто втрачає шанс продовжити кар’єру, додає координаторка освітнього центру.
«Наша мета – показувати людям шляхи, щоб вони могли рухатися далі. І ми робили заходи онлайн і офлайн, передусім для тих, хто хоче навчатися в університетах США. Також ми робили екскурсії у різних навчальних закладах», – додає Діна.
Завдяки нашим хабам українці вивчали іноземні мови, знаходили роботуМарія Богуслав
«У нас є багато випадків в інших країнах, зокрема, у Польщі, коли завдяки нашим хабам українці вивчали іноземні мови, знаходили роботу. Тому такі випадки є. У Штатах ми лише нещодавно почали бачити людей особисто, тому маємо набагато більше шансів розпитати їх про це», – каже Марія Богуслав.
Координаторки відзначають і високий запит на послуги експертів у сфері ментального здоров’я, які працюють українською, за кордоном. Поступово стигма щодо звернень до психологів та психіатрів зменшується, тож більше людей ідуть у терапію. Тим паче в Америці психосоціальна підтримка часто покривається медичним страхуванням.
Утім, багато українців, які мають освіту психологів чи психіатрів, здобуту в Україні, а головне – практику та великий досвід роботи, не можуть легально цього робити у США без спеціального визнання диплома та ліцензії, пояснюють в «Українському освітньому хабі».
Тож при хабі створили спільноту психологів та психіатрів з України, де фахівці можуть спілкуватися та обмінюватися досвідом. В осередку планують проводити щомісячні презентації, на яких ділитимуться досвідом ті фахівці та фахівчині, які вже пройшли певні етапи легалізації у США.
Новоприбулим українцям у США намагаються дати поштовх для інтеграції різними способами, стверджують представниці мережі «Українських освітніх хабів». В осередку організовують групи самодопомоги із психологом, розмовні клуби, вечори настільних ігор, наприклад, економічної стратегії Cash Flow.
«Це дуже корисно і цікаво, бо люди збираються не лише відпочити і поспілкуватися. Виходить, що це обмін думками та інформацією. Вони говорять про свої думки, висловлюються щодо можливого бізнесу, який хотіли б збудувати, кар’єри, навчання», – додає Діна Уайлд.
Форум