Уряд Нідерландів вперше вибачився перед родичами жертв геноциду 1995 року в Сребрениці, коли сербські сили, захопивши це боснійське місто 11 липня 1995 року, за три дні винищили щонайменше 8 тисяч людей, переважно чоловіків від 13 до 78 років. Тоді, через вето Росії, Рада безпеки ООН не змогла ухвалити резолюцію, яка б кваліфікувала цю різанину як геноцид. Факт геноциду і його винуватців понад два десятиліття встановлював Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії, відомий ще як Гаазький трибунал. Сербія, як і Росія, не визнають різанину у Сребрениці геноцидом.
Тисячі людей зібралися на жалобну церемонію у 27-му річницю початку геноциду у Среберениці, що стався у колишній Югославії. На заході у селі Потокарі, де поховано багато жертв різанини, виступила міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен.
«Міжнародне співтовариство не змогло захистити людей у Сребрениці. Як частина цієї спільноти, уряд Нідерландів поділяє політичну відповідальність за ситуацію... За це ми приносимо наші глибокі вибачення», – заявила Оллонгрен, фактично уперше вибачившись від імені своєї країни перед родичами жертв геноциду.
Перед цим, прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте вибачився від імені уряду перед ветеранами нідерландського батальйону, який мав захищати Сребреницю у складі миротворчої місії ООН у колишній Югославії.
Рютте визнав, що відсутність державної підтримки призвела до того, що нідерландський батальйон не зміг виконати свою місію із захисту населення, оскільки сербські підрозділи у багато разів переважали миротворчий підрозділ і за чисельністю, і за оснащенням.
1 липня 2022 року на жалобній церемонії із вшанування пам'яті жертв геноциду у Сребрениці також було перепоховано останки нещодавно знайдених і ідентифікованих ще 50-ти жертв різанини на теренах колишньої Югославії.
Геноцид у Сребрениці вважався найгіршим військовим злочином у Європі з часів Другої світової війни.
- У липні 1995 року після захоплення міста Сребрениця у зоні безпеки ООН армією боснійських сербів було вбито понад 8 тисяч цивільних боснійців-мусульман.
- Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії, відомий ще як Гаазький трибунал, був створений Радбезом ООН 25 травня 1993 року, а завершив свою роботу аж 21 грудня 2017 року.
- За час роботи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії були висунуті звинувачення щодо 161 особи, 90 із них засуджені. Розгляди тривали понад двадцять років, за час судових процесів допитали близько п’яти тисяч людей.
- У 2007 році Міжнародний суд звільнив Сербію як державу від відповідальності за геноцид під час боснійської війни, але водночас визнав вбивство 8 тисяч боснійських мусульман у місті Сребрениця у 1995 році геноцидом.
- Винними в геноциді були визнані колишній президент Сербії Слободан Мілошевич, колишній віце-президент Сербії Воїслав Шешель, перший президент Республіки сербської в Боснії і Герцеговині Радован Караджич і боснійськосербський генерал Ратко Младич.
- Останньою гучною справою трибуналу став вирок колишньому командувачеві сил боснійських хорватів Слободанові Праляку. Трибунал визнав його винним у воєнних злочинах і засудив до 20 років в’язниці. Після чого Праляк заявив, що відкидає рішення суду, і випив отруту, внаслідок чого помер.
