Особливості українського «бізнес-клімату» історично притягували сюди олігархів і з інших сусідніх держав. Головно – з Росії, частина з них наразі під українськими санкціями. Та в останні роки в Україні суттєво активізувалась діяльність ще одного олігарха – білоруського. Його звати Микола Воробей, і, як усі великі бізнесмени в Білорусі, він тісно пов’язаний з Олександром Лукашенком.
Воробей – фігура таємнича. Але починаючи з 2019-го він стрімко увійшов одразу в три стратегічні сфери української економіки: придбав українську частину нафтопродуктопроводу, який тягнеться з Росії, возить російське вугілля українським металургам та на електростанції, міцно закріпився на ринку імпорту дизельного пального з Білорусі.
Підтримуваний владою Білорусі та Росії, в Україні він має тісні стосунки з проросійським політиком Віктором Медведчуком – той називає це дружбою. Як виявило розслідування «Схем», проведене спільно з журналістами проєкту розслідувань «Давайце Разбірацца» білоруського телеканалу «Белсат», вони не тільки дружать – Воробей глибоко інтегрований у той бізнес Медведчука, який став приводом введення українських санкцій щодо політика. Та сам білоруський олігарх цих санкцій уникнув – і продовжує в Україні заробляти вже і на «Великому будівництві» Володимира Зеленського.
Вже три місяці, як літак, яким раніше користувався Віктор Медведчук, нікуди не літає – відколи були накладені санкції РНБО і на самого політика, і на компанію, якій належить повітряне судно.
Крім того, під санкції потрапив і найближчий соратник кума Путіна Тарас Козак і літак, яким користувався він. Щоправда, Козак таки зміг вилетіти до Росії.
Як йому це вдалося?
Схоже, втративши можливість використовувати звичний для себе літак, Тарас Козак одразу знайшов йому заміну – Embraer 650 із бортовим номером ОЕ-ITA.
За інформацією джерел «Схем» зі сфери авіаперевезень, 24 лютого нардеп перебував на борту цього літака.
Коли повітряне судно вже готувалося на зліт, спочатку його розвернули, а пасажирів повернули до терміналу. Однак згодом і пасажирів, і борт таки випустили в напрямку Мінська – звідки літак одразу полетів до Москви. Відтоді в Україну соратник Медведчука більше не повертався.
Як виявили «Схеми», цей літак регулярно базується у Мінську, і ним користуються родини Козака та Медведчука.
14 лютого 2021 року «Схеми» зафіксували, як з аеропорту Київ вилетів цей борт і попрямував до білоруської столиці Мінська. На його борту, за інформацією джерел журналістів зі сфери авіаперевезень, перебували народні депутати від ОПЗЖ Тарас Козак і Ренат Кузьмін. З Мінська цей борт попрямував одразу до Москви.
А вже за п’ять днів, 19 лютого, Козак із Ренатом Кузьміним повернулися в Україну – знову через Мінськ і знову тим же приватним бортом.
При чому, з Москви до Мінська того дня літав борт Козака Т7-BRG – щодо компанії, якій він належить, РНБО ввела санкції.
Користувався цим літаком і син дружини Медведчука Оксани Марченко – Богдан.
Так, 17 січня 2021 року, відповідно до даних джерел «Схем» зі сфери авіаперевезень, Богдан Марченко разом з Тарасом Козаком та його цивільною дружиною Наталією Лавренюк полетіли з Києва до білоруського міста Вітебськ, а звідти літак рушив до Москви.
Що ж це за літак, яким депутату під санкціями все ж вдалося залишити Україну?
«Схемам» вдалося з’ясувати, що Embraer із бортовим номером ОЕ-ITA використовує ще один впливовий, але непублічний бізнесмен, маловідомий в Україні – білоруський олігарх Микола Воробей.
Наприклад, 15 березня він перебував на борту цього літака, коли той прямував з Мінська до Києва.
Тоді білоруський бізнесмен Воробей перебував в українській столиці лише кілька годин. А повертався до Мінська із сумками, на кожній з яких була наліпка з літерою «Т».
Хто ж такий Микола Воробей? І як саме він пов’язаний з підсанкційними депутатами Тарасом Козаком та Віктором Медведчуком?
Наближений до Лукашенка і непублічний: хто такий білоруський олігарх Воробей
Воробей – один з найвпливовіших бізнесменів у Білорусі.
«На сьогодні Микола Воробей – це один з найбільш наближених до Олександра Лукашенка бізнесменів, – відзначає журналіст-розслідувач з Білорусі Ігор Ілляш. – Протягом чверті століття правління Лукашенка цей список наближених змінювався: хтось потрапляв у немилість, хтось навпаки – виходив на передній план. Років п’ять-шість тому в числі таких «фаворитів» опинилися три олігархи: Микола Воробей, Олексій Алєксін і Олександр Зайцев. Вони – найбільш наближені до родини Лукашенка, отримують різні преференції, привілеї в різних сферах бізнесу».
«Микола Воробей має активи, які сконцентровані в основному в енергетичній галузі – це «Нафтобітумний завод», «Нова нафтова компанія», а так само компанія «БелКазТранс», яка займається транспортуванням російського вугілля», – вказує ще один білоруський журналіст Олесь Ярошевич.
Він працює в проєкті розслідувань «Давайце Разбірацца» білоруського телеканалу «Белсат», журналісти якого допомогли «Схемам» провести це розслідування.
«Зараз у Оршанському районі відбувається будівництво мультимодального промислово-логістичного комплексу «Бреміно-Орша». Замовником цього великого будівництва Лукашенко визначив національного оператора у сфері митної і складської логістики «Бреміно-груп». Засновники цієї компанії – дуже впливові і наближені до Лукашенка бізнесмени. Олександр Зайцев, Олексій Алєксін та Микола Воробей», – розповідає ще одна журналістка «Давайце Разбірацца» Ксенія Вязниковцева.
В Україні зв’язки білоруського олігарха Вороб’я з Віктором Медведчуком та Тарасом Козаком раніше досліджувала громадська організація «Центр протидії корупції».
«Воробей є власником банку, в якому і Тарас Козак, і Віктор Медведчук тримають свої рахунки і мають свої єврові депозити», – розповідає аналітикиня ЦПК Антоніна Волкотруб.
Чи не мав би білоруський бізнесмен теж потрапити під санкції в Україні?
Адже, наприклад, частина продуктопроводу, який держава рішенням РНБО у лютому цього року повернула собі, належала саме Вороб’ю. Цей продуктопровід забезпечував постачання дизельного пального з Росії та Білорусі до України та Європи.
«Вони є бізнес-партнерами, це свідчить про трубу. І другий момент в тому, що фактично Микола Воробей є зберігачем активів Віктора Медведчука і його наближених осіб», – вказує аналітикиня Антоніна Волкотруб.
Наприкінці минулого року Микола Воробей як один з представників режиму Олександра Лукашенка потрапив під санкції Європейського союзу, які були запроваджені через фальсифікації президентських виборів у Білорусі 2020 року.
«Європейський союз ввів санкції проти Миколи Вороб’я, тому що він вважається «гаманцем» Лукашенка, йому заборонений в’їзд. До речі, цікаво, як він навідує свою доньку Катерину, яка там живе зараз?» – цікавиться Олесь Ярошевич.
А ось в Україну Воробей навідується і має тут серйозні бізнес-інтереси. «Схемам» вдалося дістати інформацію про перельоти в Україну і пасажирів приватного літака, пов’язаного з білоруським бізнесменом.
Про те, що Миколу Вороб’я з Тарасом Козаком об’єднує не лише дружба, можуть свідчити спільні перельоти українського нардепа з менеджерами та директорами підприємств, які належать білоруському олігарху.
Так, наприклад, 14 лютого 2021 року Козак летів з Києва до Мінська з Аллою Пінчук – яка працює керівницею компанії «Красний бор», що пов’язана з усіма ключовими активами олігарха Вороб’я.
А 19 лютого цей же нардеп летів з Мінська в Київ у компанії Олександра Храмцова – директора «Нафтобітумного заводу», пов'язаного з Миколою Вороб’єм.
За інформацією від джерел журналістів у політичних колах, українська влада розглядала можливість введення санкцій і проти білоруського олігарха Миколи Вороб’я.
У свою чергу, народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко у лютому 2021 року повідомляв, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль давав доручення розглянути питання щодо санкцій проти білоруських чиновників і бізнесменів.
Але під санкції в Україні Воробей так і потрапив.
«Те, що він не потрапив під санкції, є досить дивним, – зауважує аналітикиня ЦПК Антоніна Волкотруб. – Адже якщо рахунки відкриті в банку Вороб’я, то він може реально вивозити кеш, тому що Тарас Козак постійно декларує витрати по зняттю готівки, і цю готівку Воробей може провозити», – припускає вона.
Окремо журналісти звернулись із запитаннями щодо згаданого доручення до Кабміну, МЗС, Мінекономіки та Державної прикордонної служби.
У МЗС повідомили, що розробили проєкт розпорядження Кабінету міністрів України «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних осіб Республіки Білорусь», який наразі перебуває на фінальному етапі погодження. «Після завершення внутрішньодержавних процедур з підготовки, цей документ буде невідкладно передано на розгляд до РНБО та введено в дію відповідним Указом Президента України», – відзначили у міністерстві.
Від інших відомств відповіді до публікації журналісти не отримали.
За допомогою Вороб’я українська проросійська партія також посилила свій політичний вплив в Україні. За останні три роки соратник Медведчука Тарас Козак придбав в Україні три телеканали: «112 Україна», NewsOne та ZIK. Операції з двома з них здійснювались саме через «Абсолютбанк», який належить Вороб’ю.
«Схеми» звернулись до Тараса Козака з проханням про коментар, але на дзвінки та повідомлення депутат так і не відреагував.
Виходить, що білоруський олігарх, який перебуває під санкціями в Європейському союзі, близький до режиму Лукашенка та пов’язаний з Віктором Медведчуком і Тарасом Козаком настільки, що вони користуються одним літаком і тримають рахунки в його банку – не потрапив під санкції РНБО навіть після того, як під них потрапили і Козак, і Медведчук.
Медведчук і Воробей: дружба та бізнес
– Які у вас відносини з Миколою Вороб’єм, білоруським олігархом? – запитав журналіст «Схем» у Віктора Медведчука.
– Ми дружимо, – відказав політик.
– Є у вас спільні бізнес-інтереси?
– Ні, немає. Немає і ніколи не було.
«Ми дружимо». Можливо, така відповідь могла б пояснити суть відносин між кумом Володимира Путіна і олігархом, наближеним до Олександра Лукашенка. Але «Схеми» встановили, що їх об'єднує не лише дружба, а й бізнес. Якщо точніше – збут нафтопродуктів.
А якщо зовсім точно: збут нафтопродуктів заводу, який родини Віктора Медведчука і Тараса Козака отримали за безцінь під час захоплення Криму Росією. І який у лютому 2021-го потрапив під санкції Ради нацбезпеки і оборони України за нібито співпрацю з російськими гібридними силами. Ідеться про «Новошахтинський завод нафтопродуктів».
«За 14 кілометрів від нашого кордону на території Російської Федерації знаходиться один з нафтопереробних заводів, яким володіє пан Медведчук спільно зі своєю дружиною і пан Козак спільно зі своєю дружиною. І відповідно постачання паливо-мастильних матеріалів всього заводу відбувається на територію терористам, які вбивають наших хлопців», – розповідав секретар РНБО Олексій Данілов в ефірі одного з телеканалів після запровадження санкцій.
І саме з цим заводом співпрацювали компанії з орбіти Миколи Вороб'я. Дані міжнародної митної бази Import Genius вказують, що 15 тисяч тонн нафтопродуктів «Новошахтинського заводу» протягом 2018-2020 років доставила до Естонії компанія NT Bunkering.
Інша компанія – NT Marine – у грудні 2020 року доставила 252 тонни бітуму з «Новошахтинського заводу» в Україну.
NT Bunkering та NT Marine зареєстровані в Естонії, і де-юре контролюються естонським бізнесменом Олексієм Чульцем. Однак дочірні структури цих компаній у Росії тісно переплітаються з російськими компаніями Миколи Вороб'я – мають спільного директора та співзасновника Олексія Лисєнкова.
На цього ж Олексія Лисєнкова, повідомляли білоруські ЗМІ, записана австрійська компанія, що володіє літаком, яким користувалася родина Олександра Лукашенка.
«Ця компанія, причому, зареєстрована, якщо я не помиляюся, за тією ж адресою, за якою зареєстрована і компанія доньки Вороб'я. Тобто очевидно, що це абсолютно якась довірена людина», – зазначає Ігор Ілляш, журналіст-розслідувач з Білорусі.
Таким чином, журналісти програми «Схеми» встановили, що продукція «Новошахтинського нафтопереробного заводу» під час його контролю Медведчуком-Марченко постачалася не лише в окупований Росією Крим та Сполучені Штати, про що йшлося у попередніх розслідуваннях. Та в ОРДЛО, про що заявляє Рада нацбезпеки. Ці нафтопродукти завдяки компаніям, пов’язаним з Миколою Вороб'єм, потрапляли і в Естонію – країну Євросоюзу, де білоруський олігарх перебуває під санкціями.
«Новошахтинський завод нафтопродуктів» родини Медведчука потрапив під санкції РНБО, бо, за даними СБУ, возив паливо до непідконтрольних Україні районів Донецької області. Наклали санкції і на управлінську компанію, яка керує діяльністю заводу, а також на фірму-перевізника, яка поставляє товар замовникам. Виникає запитання: чи не мала би так само бути заблокована і робота трейдера заводу, який працює на Україну – пов’язаного з Миколою Вороб’єм? Або й він сам – як важлива ланка підсанкційного бізнесу Медведчука-Козака?
Родинні таємниці
Зрозумівши, що білоруський олігарх тісно пов'язаний з українськими проросійськими силами та має бізнес-інтереси в Україні, журналісти вирішили ретельно дослідити його ділові та родинні зв'язки.
Одразу стало зрозуміло, що Микола Воробей – просто-таки таємнича особистість.
Журналістка-розслідувачка білоруського проєкту «Давайце разбірацца» Ольга Ратмірова відзначає: «Микола Воробей – це дуже непублічна особа, він, наскільки я знаю, дав одне інтерв'ю нашому найбільшому порталу Tut.by. А взагалі – він не спілкується з журналістами».
У мережі «Схеми» знайшли лише два відео з олігархом. Як уже зазначалося, на одному з них Воробей стоїть поруч з Олександром Лукашенком.
В публікаціях білоруських ЗМІ фігурує єдина фотографія дружини Вороб'я – Тамари.
Більше відомо про доньку бізнесмена – Катерину Смушкович. ЗМІ повідомляли про її нафтовий бізнес у Австрії та про чоловіка-банкіра.
Сам же Микола Воробей настільки непублічний, що навіть «Вікіпедія» не наводить точного року народження білоруського олігарха. Можна дізнатися про рік і місяць, коли народився, наприклад, полководець Олександр Македонський – це липень 356 року до нашої ери. Натомість про білоруського олігарха можна прочитати: «народився імовірно в 1963 році в Українській РСР», а «подробиці біографії невідомі».
Але «Схемам» вдалося розкрити ці невідомі подробиці біографії Миколи Вороб'я. Бо під час аналізу пов'язаних з олігархом структур в Україні журналістам вдалося знайти його першу дружину і двох синів від попереднього шлюбу. Про це не писали медіа, про це не було відомо загалу в Білорусі і тим паче – в Україні.
«Схемам» вдалося скласти таке собі родинно-бізнесове дерево Миколи Вороб'я в Україні. Переважно розслідувачі спиралися на дані про адреси реєстрації пов'язаних з бізнесменом осіб – інформацію, яку журналісти отримали від джерел у правоохоронних органах.
Почали з Миколи Миколайовича Вороб'я – директора компанії «БелКазТранс Україна» і повного тезки білоруського олігарха. Це його старший син. Зараз Миколі Вороб'ю-молодшому 38 років.
На початку 2000-х він був зареєстрований у столичній квартирі на вулиці Каштановій. Одночасно з ним там мав реєстрацію Сергій Миколайович Воробей, 1986 року народження. І це – другий син наближеного до Лукашенка олігарха.
У цій же квартирі разом з Миколою і Сергієм була прописана Тетяна Сергіївна Терехова, 1959 року народження. За даними з відкритих джерел, вона – вчителька історії однієї з київських шкіл. І, як вдалося встановити «Схемам», вона колишня дружина Миколи Вороб'я. Сама Терехова підтвердила, що Микола Воробей – її колишній чоловік.
Чому «Схеми» звернули увагу на ці, здавалося б, цілком приватні родинні аспекти життя Миколи Вороб'я? Перш за все тому, що українські родичі білоруського олігарха, наближеного до Лукашенка і Медведчука, активно долучаються до продажу нафтопродуктів в Україні. Тобто саме через членів своєї родини олігарх із Білорусі пустив тут своє бізнесове коріння.
Валерія Воробей – дружина старшого сина і невістка Миколи Вороб'я – власниця двох маєтків під Києвом у селі Романків. А ще вона – співвласниця компанії «Укрбелнафтопродукт» в Івано-Франківській області, яка торгує паливом.
Імпортує в Україну нафтопродукти її чоловік – Микола Воробей-молодший. І завозить він їх, у тому числі, з білоруського «Нафтобітумного заводу» свого батька.
Подальший аналіз бізнесу родини впливового білоруського олігарха вивів журналістів на більш масштабне розуміння того, яким чином Вороб’ю вже вдалося заробити мільйони доларів на українській державі – при чому одразу в трьох стратегічних сферах економіки.
Дизельні інтереси родини Вороб’я в Україні
У будівлі в центрі Києва розташований офіс фірми Миколи Вороб’я-молодшого «БелКазТранс-Україна» – це філіал однойменної білоруської фірми. Саме завдяки їй їздить кожний шостий дизельний автомобіль в Україні.
Дизель – важлива частина української економіки. Ним заправляють не лише авто, а й сільськогосподарську техніку, громадський транспорт та потяги.
Але українського палива для всіх не вистачає – його виробляють лише два заводи, які закривають потребу всього на 15%. Решту імпортують морем та із сусідніх країн – Білорусі, Литви, та Росії. Близько 40% дизельного палива завозять саме з РФ. І майже половину з нього залізницею імпортує через Білорусь саме «БелКазТранс» олігарха Вороб’я.
«Домінуючим постачальником російського дизпального була «Роснефть», в Україні вона була представлена компаніями Proton та Wexler, і як ви знаєте, в цей ланцюжок ще в 2019 році було допущено бізнесмена з Білорусі Миколу Вороб’я, – розповідає головний редактор профільного журналу «Нафторинок» Олександр Сіренко. – Ми його періодично бачимо в деклараціях на поставку, але це обсяги незначні. Вочевидь, його просто було включено в схему як бенефіціара для того, щоб компанія заробляла. Анонсували, що він буде заходити, розвивати тут свою українську структуру, але прайсів компанії Миколи Вороб’я ми не бачимо. Це поставки дизельного пального з Росії, які трубопроводом доходять до Гомеля і далі перевантажуються в залізничні вагони і постачаються до України. Це просто посередницькі послуги. Доля 20% – це, мабуть, показує ту частку Миколи Вороб’я в цих проєктах».
Російський дизель потрапляє в Україну і через згаданий раніше нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок». За даними джерел «Схем» на митниці, у минулому році трубою прийшло близько 440 тисяч тонн палива від «Роснєфті». І на цьому також заробив той самий Микола Воробей, який у 2019 році став новим власником цього нафтопродуктопроводу.
Однак того ж дня, коли наклали санкції на Віктора Медведчука, Україна вирішила повернути трубу в державну власність – і вже через чотири дні нафтопровід арештували.
Утім, хоч Воробей через дії української влади втратив доступ до грошей за використання труби як транспорту, він все одно продовжив на ній заробляти – тільки як імпортер.
Як свідчать дані, які «Схеми» отримали від джерел на митниці, у січні 2021-го прокачку білоруського дизеля через нафтопродуктопровід розпочала вже знайома NT Marine – естонська фірма, що займалася поставками нафтопродуктів підсанкційного заводу Медведчука в Україну. Фірма, як встановили журналісти, пов’язана із самим білоруським олігархом. Більше того, NT Marine продовжила розмитнювати дизель і після арешту труби.
Вугільні інтереси родини Вороб’я в Україні
Дизельне паливо – не єдиний продукт, який естонська фірма імпортує в Україну. Півтора роки тому її назва гучно прогриміла на російському ринку вугілля. Тоді, за даними ЗМІ, нікому не відома компанія з Естонії отримала дозвіл на постачання великої кількості вугілля в Україну – в умовах фактичної заборони експорту з РФ.
Так російський уряд влітку 2019 року відповів на обмеження імпорту деяких товарів з боку України. І у грудні такий дозвіл від російської влади на експорт 600 тисяч тонн отримала саме NT Marine, яку пов’язують з Миколою Вороб’єм.
«Більше 50% якраз завозила компанія NT Marine. Міністерство економіки Росії у свій час давало вказівку російській залізниці постачати вугілля в Україну виключно через цю компанію», – відзначає нардеп від «Батьківщини» та голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.
Таке свято небаченої щедрості для Вороб’я трапилося на тлі заяв українських компаній про труднощі з отриманням цих квот від російського уряду. Наприклад, у «Метінвесті» Ріната Ахметова, найбільшому імпортері російського вугілля, заявляли про суттєві зниження об’ємів поставок з РФ.
Але і це не все. Звідки ж Україна брала у той період вугілля, якого бракувало через обмеження прямих поставок із Росії?
Воно все одно їхало з Росії – тільки через Білорусь. І забезпечував цю логістику один-єдиний експедитор «БелКазТранс» – білоруська компанія Миколи Вороб’я.
Журналістам «Белсату» вдалося отримати унікальний документ – лист цієї компанії до російського Мінекономрозвитку, в якому йдеться, що транспортуванням вугілля територією Білорусі займатиметься ніхто інший, як фірма Вороб’я.
«Повідомляємо вам, що транспортно-експедиційні послуги з транспортування вугілля по білоруській ділянці залізниці буде здійснювати компанія ТОВ «БелКазТранс», – вказано в документі.
У березні 2020 року ситуація з прямим імпортом російського вугілля з РФ до України була розблокована – тільки за однієї умови. За даними співрозмовників «Схем» у підприємницьких структурах, тепер найбільші імпортери мають при цьому користуватись експедиторськими послугами визначеної компанії. Її назва – «БелКазТранс Україна». Це та сама українська фірма сина Миколи Вороб’я.
І справді, відповідно до даних від джерел «Схем» у податковій, з березня 2020-го і до сьогодні ця компанія регулярно отримує оплату за свої експедиторські послуги від найбільших споживачів вугілля в Україні – холдингів «Метінвест» та «ДТЕК» Ріната Ахметова та «Інтерпайп» Віктора Пінчука. Хоча раніше вони обходились без такого стороннього посередництва, а залучали свої власні експедиторські компанії.
«Схеми» звернулись за коментарями до компаній Ахметова та Пінчука.
У ДТЕК журналістам відповіли: «З метою забезпечення поставок вугілля на територію України ДТЕК користується послугами цілого переліку логістичних компаній, серед яких, зокрема навесні 2020 року, було й ТОВ «БелКазТранс Україна». Всі угоди були укладені відповідно до чинного законодавства. На даний момент компанії групи ДТЕК не здійснюють співпрацю безпосередньо із ТОВ «БелКазТранс-Україна».
У «Метінвесті» на запит журналістів відповіли: «Деталі умов роботи, є комерційною таємницею і не підлягають розголошенню. З «БелКазТранс Україна» є діючий договір на транспортно-експедиторське обслуговування експортних та імпортних вантажів, заявки видаються за потребою», – вказали у холдингу.
Водночас тут зазначили, що організація конкурсних закупівель проводиться через відкриту міжнародну електронну площадку. «Вартість надання послуг компанією «БелКазТранс Україна» була визначена як найефективніша за відповідними напрямами», – зазначили у пресслужбі холдингу.
Від «Інтерпайпу» відповіді до публікації «Схеми» не отримали.
На появу нового монополіста звернули увагу в профільній організації – Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ).
«Будь-яким компаніям, крім «БелКазТранс Україна», не надавали згоду на перевезення посадовці російських залізниць, – розповідає президент АМЕУ Віктор Берестенко. – За інформацією від наших членських компаній, які загубили долю на ринку – це майже 100%. За об’ємами це – найбільший транзитер, за інформацією наших компаній, серед тих, хто займається транзитом та імпортом вугілля. Тобто, крім неї, ніхто не може отримати дозвіл на транспортування вугілля залізницею. На теперішній час – щойно я закінчив спілкуватися з колегами, і вони мені підтвердили – щоб оновити ситуацію, вони подали заявку на перевезення вантажу, і ця заявка залишилась без розгляду».
У «РЖД» відмовилися коментувати «Схемам» співпрацю зі структурами Вороб’я.
Так само успішно сину білоруського олігарха вдалося побудувати співпрацю і з українською державною залізницею для реалізації своїх тепер вже численних контрактів.
Так, з 2020-го по березень 2021-го фірма Вороб’я-молодшого перерахувала «Укрзалізниці» 120 мільйонів гривень за послуги залізничного перевезення. В «Укрзалізниці» до публікації коментарів не надали.
Хоч поставки вугілля з Росії в Україну опинилися в руках фірми Вороб’я, він заробляє не лише на перевезеннях, а й прямому імпорті.
Відколи Росія розблокувала прямі поставки для українських підприємств, NT Marine не припинила свою діяльність як імпортер. Уже в 2021 році продовжила як посередник імпортувати вугілля. А наприкінці березня до неї приєдналась і її «сестра» – NT Bunkering, яка раніше займалася поставками у країни Балтії нафтопродуктів і підсанкційного заводу родини Віктора Медведчука.
Бітумні інтереси родини Вороб’я в Україні
Однак коло бізнес-інтересів білоруського олігарха в Україні дизелем та вугіллям не обмежилося. «Схеми» виявили, що торік фірмам Вороб’я вдалося заробити ще й на стратегічному проєкті, який ініціював президент Зеленський – на «Великому будівництві».
Яким чином Микола Воробей причетний до будівництва доріг?
Один з основних компонентів для виготовлення асфальту – бітум. Власного виробництва Україні не вистачає, тож держава переважно імпортує цю сировину з Білорусі.
«За минулий рік ринок бітуму перевищив один мільйон тонн в Україні. Це внутрішній виробник – в нього було 200 з чимось тисяч тонн, в нас виробляє бітум тільки Кременчуцький НПЗ, який контролюється групою «Приват». На імпорт прийшлося 700 тисяч тонн, з якого 70% – це білоруські компанії виробники», – пояснює головред журналу «Нафторинок» Олександр Сіренко.
Тривалий час основними постачальниками бітуму з Білорусі були два підприємства. Але з 2019-го з’явився новий гравець – «Нафтобітумний завод», який належить тому самому Вороб’ю.
Олександр Сіренко відзначає: «На «Нафтобітумний завод» приходиться приблизно 10% від поставок. На новому році це було близько 60 тисяч тонн. Перевага цього бітуму – він підготовлений, щоб відразу класти на дороги… Якісний бітум».
Завдяки старту «Великого будівництва», імпорт сировини для виготовлення асфальту зріс на 85% – це рекордний показник за всю історію незалежності України.
Відповідно, вдвічі збільшив обсяги поставок і «Нафтобітумний завод» Миколи Вороб’я.
Так, у 2020 році підприємство білоруського олігарха увійшло в четвірку лідерів серед усіх імпортерів бітуму в Україні.
Основними покупцями продукції заводу Вороб’я стали учасники «Великого будівництва». Наприклад, фірма «Альянс Енерго Трейд», яка у жовтні заявляла про свою безпоседню участь у проєкті: «Ми раді і горді бути активними учасниками президентської програми «Велике будівництво», такі проєкти народжують інновації і рухають Україну вперед».
Аналізуючи дані митниці, «Схеми» зауважили, що білоруський завод Вороб’я найчастіше реалізовує свою продукцію в Україні не напряму, а через українську фірму свого сина – «БелКазТранс Україна». А той при перепродажі учасникам «Великого будівництва» виставляє вже набагато вищу ціну – що у кінцевому рахунку здорожчує його фінальну вартість.
Загалом, за підрахунками журналістів, на «Великому будівництві» президента Володимира Зеленського фірми, пов’язані з білоруським олігархом Миколою Вороб’єм, заробили майже 320 мільйонів гривень.
У компанії «БелКазТранс-Україна», власником якої є син білоруського олігарха, «Схемам» відповіли: «Ми надаємо послуги залізничного експедирування по всій мережі залізниць колії 1520 мм. Наша компанія імпортує з Республіки Білорусь бітум дорожній та бітум дорожній модифікований. Звертаємо увагу, що ми не є учасником проєкту «Велике будівництво» та не співпрацюємо із бюджетними організаціями. Нашими покупцями є виключно найбільші нафтотрейдери України. Надати інформацію щодо наших контрагентів у нас немає можливості, так як вона є конфіденційною».
Журналісти окремо звернулися за коментарем щодо всіх вищезазначених фактів до Миколи Вороб’я. І чекають на відповідь.
Отже, «Схеми» спільно з колегами-розслідувачами з «Белсату» встановили: білоруський олігарх Микола Воробей, який є близьким до Олександра Лукашенка, тісно співпрацює з українськими проросійськими політиками Віктором Медведчуком та його бізнес-партнером Тарасом Козаком.
Родини нардепів використовували той самий приватний літак Embraer з бортовим номером ОЕ-ITA, який, за інформацією джерел журналістів, використовує і Микола Воробей.
А фірми, пов’язані з цим олігархом, постачали у країни Балтії продукцію заводу, яким донедавна володіла дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко – і який потрапив під українські санкції за співпрацю з бойовиками на Донбасі.
Як виявили журналісти, структури білоруського бізнесмена змогли зайти щонайменше у три важливих сектори української економіки. Саме Воробей завозить в Україну левову частку російського дизелю, яким потім заправляють українські комбайни та поїзди. Саме Воробей став монополістом у перевезенні вугілля для українських металургів та електростанцій. Вороб’ю також вдалось стати одним з крупних постачальників дорожнього бітуму для «Великого будівництва» – проєкту президента Володимира Зеленського. На чому родина білоруського олігарха вже заробила близько 11 мільйонів доларів – податки з яких, вірогідно, підуть на фінансування режиму Лукашенка в Білорусі.
Чи обійшовся би такий успіх без сприяння з боку його друга Віктора Медведчука – якого в Україні підозрюють у державній зраді за кількома епізодами і який потрапив під санкції в Україні за співпрацю з бойовиками, підтримуваними російською владою? Хоча сам політик вважає підозру незаконною та невмотивованою.
Раніше журналісти Радіо Свобода вже запитували секретаря РНБО Олексія Данілова, чому ж до санкційного списку не потрапив, власне, сам Воробей – хоча частина продуктопроводу, який держава повернула собі рішенням Радбезу, належала саме білоруському олігарху?
Данілов на це відповів, що спочатку відповідні документи на розгляд РНБО мають подати уповноважені відомства, зокрема, СБУ, Верховна Рада чи Кабмін.
«Схеми» запитали в Служби безпеки України та РНБО, чи відомі їм викладені у цьому матеріалі факти – зокрема про те, що білоруський олігарх Воробей, який пустив бізнесове коріння в Україні, співпрацює з російським заводом, через діяльність якого Віктор Медведчук і Тарас Козак потрапили під санкції?
І чи може це слугувати причиною для запровадження санкцій і щодо самого соратника Лукашенка в Україні?
Редакція чекає на відповідь.
Розслідування проведено у співпраці із журналістами проєкту розслідувань «Давайце Разбірацца» білоруського телеканалу «Белсат»
