Масштабна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, а європейські союзники тим часом тихо формують «силу стримування» на випадок припинення вогню. Але без мирної угоди – і чітких зобов’язань – залишаються серйозні питання: що саме планується, коли й як?
Серед дипломатів «коаліцію охочих» щодо України жартома називають «коаліцією тих, хто чекає».
Утворена на початку березня 2025 року для створення військової місії в Україні, яка мала б підтримати мирний план, що завершив би повномасштабне вторгнення Росії, коаліція поки що залишається туманною. До неї входять переважно європейські країни НАТО, а також Австралія, Канада, Японія та Нова Зеландія.
Раніше цього місяця спільна французько-британська технічна група приїхала до України, щоби оцінити потреби Києва щодо так званої «сили стримування». А 10 квітня міністри оборони країн коаліції вперше зібралися в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Очікується, що на рівні лідерів коаліція зустрінеться в Києві 9 травня.
Однак попри всі ці зустрічі й гучні заяви, досі майже нічого конкретного не вирішено – переважно через надто багато невідомих чинників. Яким буде можливе припинення вогню? Яку роль відіграватимуть США? І, навіть якщо про це не хочуть говорити відкрито: які будуть правила бою?
Європейські дипломати, з якими спілкувалося Радіо Свобода, описали перші тижні роботи коаліції як «обережне планування», «впорядкування справ» або створення «сценаріїв «що як». «Або «що коли», якщо хочете, щоб я був оптимістом», – додав один із дипломатів.
Очікування та відповіді
Париж і Лондон – які фактично очолюють цей процес – 11 квітня розіслали всім учасникам анкету з питанням, які ресурси кожна країна готова надати: літаки, кораблі, дрони або навіть піхотинців.
Відповіді мали надійти до 18 квітня, і після їхнього аналізу теоретично можуть з’явитися конкретні часові рамки та сценарії.
Хоча вже окреслено кілька базових моментів.
Дипломати повідомили, що основна ідея – розгортання місії на п’ять років. Перші війська мали б прибути до України протягом 72 годин після оголошення повного припинення вогню. Але вони не перебуватимуть біля зони конфлікту.
За словами одного дипломата, ймовірно, буде створено буферну зону навколо лінії фронту (можливо, під наглядом ООН), за якою стоятимуть українські війська, а ще далі – війська коаліції.
Охорона неба
Є різні ідеї щодо того, що саме могли б робити такі сили.
Один із варіантів – охорона критичної інфраструктури на заході України. Зокрема, створення «безпечної зони» навколо Львова для посадки літаків. Для цієї повітряної складової Франція та Британія мають потужні ВПС, але можуть долучитися й Нідерланди.
«Якщо ми говоримо про безпечне небо, то очевидно, що з нинішніми можливостями Україна не може впоратись із цим самостійно», – сказав міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.
«Сказати, скільки техніки ми можемо надати – відносно легко. Наприклад, ми маємо F-35 і знаємо, скільки з них можна розгорнути. Але складніше – створити всю місію та чітко визначити її повітряну частину».
Ще одна амбітна ідея – присутність коаліції на «флангах» України, тобто біля кордону з Білоруссю або навколо Одеси.
Присутність на півночі була б логічною з огляду на масштабні російсько-білоруські військові навчання, які заплановані на осінь 2025 року. А присутність біля Одеси пов’язана з морським компонентом, який наразі виглядає найбільш розробленим.
На зустрічі в Брюсселі 10 квітня Туреччина заявила, що готова взяти на себе відповідальність за цей напрям. Анкара могла б дбати про безпечні зернові маршрути, розміновувати Чорне море й виступати як головна країна багатонаціональних морських сил у регіоні.
Скільки іноземних військових може бути в Україні?
Дипломати називають цифру близько 30 тисяч військових, хоча зауважують, що це «ідеальний сценарій, якого важко досягти».
Фактично це дві повноцінні військові дивізії. Але для ротації потрібно ще 90 тисяч резервістів.
Чи зможе коаліція зібрати щось подібне?
Проблема в тому, що більшість країн не готові до зобов’язань через невизначеність щодо припинення вогню між Росією та Україною.
Франція і Велика Британія очолюють процес. Балтійські країни (Естонія, Латвія, Литва) підтримують. Бельгія, Данія, Нідерланди – «проактивні». Німеччина поки зайнята внутрішніми питаннями. Польща та Чехія – орієнтуються на вибори. Країни на фронті не хочуть відправляти військових далеко від дому.
«Більшість країн відвідують зустрічі, але перебувають у режимі слухача», – поділився один дипломат після брюссельського саміту Росія та США.
Два «слони в кімнаті» – це США і Росія. Франція наполягає, що США не потрібні як «гарант», але інші вважають, що Америка критично важлива хоча б для логістики й розвідки.
Без американської допомоги Європа не зможе здійснити масштабну операцію: потрібні літаки, супутникові знімки. Хоча Британія й Франція мають хорошу розвідку, лише США можуть надати найсучасніші супутникові дані.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп не дав ніяких гарантій щодо участі США. Та й важко чекати зобов’язань від Вашингтону, коли в самих європейців немає чіткого плану.
А як же Стаття 5?
Втручання США може означати не лише технічну допомогу, а й участь у захисті військ.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур наголосив: «Ми повинні чітко розуміти: жоден солдат – український чи європейський – не має йти в бій, не знаючи, що за його спиною є підтримка».
Ключове питання – як діяти, якщо Росія атакує західні сили? Чи відповідатимуть вони вогнем?
Хоча ця місія не є операцією НАТО, ведуться розмови, що вона може бути покрита Статтею 5 Північноатлантичного альянсу.
Чи означає це повномасштабну війну НАТО з Росією? Не обов’язково. Один посол зазначив: відповідь може бути обмеженою – наприклад, по позиціях в окупованих районах України.
Варіант «Їжака»
Для багатьох усе це – гра з вогнем. Тому все більше країн схиляються до альтернативного плану: «опція їжака» – тобто максимально озброїти Україну, щоби вона могла самостійно стримувати Росію.
«Єдине питання зараз – не скільки європейських солдатів буде в Україні, а які озброєння й фінанси отримає українська армія», – сказав один європейський військовий планувальник.
Інший дипломат підтвердив: «Багато країн бачать це як найкращий варіант – замість того, щоб ризикувати життями своїх солдатів в Україні».
Форум