Країни-учасниці «коаліції охочих» обговорюють створення майбутньої місії для підтримки миру та безпеки в Україні. Про мандат такої місії домовлялися 10 квітня міністри оборони 30 країн у Брюсселі в штаб-квартирі НАТО.
Видання АР повідомило, що наразі лише 6 країн коаліції готові до реального розгортання своїх контингентів в Україні. Але усі союзники визнають: потрібно швидко готуватися до досягнення мирної угоди, і до розгортання європейських сил на території України після оголошення перемир'я.
Про те, на якому етапі перебуває планування місії, яку роль можуть відігравати США, чи можливе припинення вогню вже у травні та які гарантії отримає Україна – в інтерв’ю Радіо Свобода розповів міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
– Після зустрічі міністрів «коаліції охочих» в пресі з’явилася інформація, що планується п’ятирічна місія з поступовим виведенням військ. Також повідомлялося, що лише шість країн готові відправити війська. То що було погоджено?
– Ми все ще в процесі планування, у нас немає готового плану. У цьому різниця.
Я також не згоден з тим, що лише шість країн готові до розгортання. Таких точно більше. Просто зараз є питання, які потрібно вирішити.
По-перше, Україна має звернутися із проханням про присутність європейських сил.
Україна має звернутися із проханням про присутність європейських сил
По-друге, є багато питань: який буде мандат, які правила ведення бойових дій, чи вже має діяти припинення вогню. Коли ми зможемо вирішити ці питання, а також деякі інші – зокрема з військового планування, – тоді ми зможемо побачити значно більшу кількість країн, готових бути в Україні, щоб відновлювати українські сили і зосередитися, як я вже казав, саме на цьому.
Бо найкраще стримування – це сильна та боєздатна українська армія.
– Думаю, позиція України зрозуміла. Президент Зеленський неодноразово заявляв, що вітає цю місію. Але, як тут всі кажуть, треба подивитися, що буде в мирній угоді. І міністри часто згадують участь США, звучать слова «enablers» і «backstop». Що саме мається під ними на увазі?
– Ми всі розуміємо, що на цей момент ми отримали сигнал від Сполучених Штатів, що їхні війська не будуть присутні. Але це не означає, що вони не можуть бути частиною цих гарантій безпеки.
«backstop» чи «enablers» – це питання про те, як забезпечити захист сил і яка буде реакція, якщо щось трапиться
Коли ми говоримо про «backstop» чи «enablers» – це питання про те, як забезпечити захист сил і яка буде реакція, якщо щось трапиться.
Ми маємо бути дуже чіткими: жоден солдат – чи то український, чи то європейський – не повинен іти в бій, не знаючи, що він може робити.
І якщо вони щось роблять – що буде цим страхуванням (backstop), або чи буде в них, так би мовити, кавалерія за спиною, яка допоможе в разі потреби.
Простими словами – потрібно знати, що коли ти там, ти не сам.
– Тобто, наприклад, США можуть заявити, що якщо припинення вогню буде порушено, вони надішлють війська? Чи навіть, як подекуди говорять, пригрозять ядерною зброєю?
– Давайте не будемо спекулювати.
Використовувати ядерний фактор або якихось інші можливості, я вважаю, на даний момент – не дуже розумно. Спершу потрібно робити речі в правильному порядку.
Надавати Україні військову допомогу максимально
Ми маємо допомогти Україні просто зараз боротися з Росією. Це означає – надавати військову допомогу максимально.
По-друге, ми маємо дійти до точки, де можна буде сказати: ми маємо припинення вогню.
І вже третє – це мирні переговори.
І впродовж цього процесу, від припинення вогню до мирних переговорів, і після цього – треба буде дивитися, якими будуть гарантії безпеки і хто яку роль відіграватиме. Тому я за покроковий підхід.
А зараз ми маємо зосередитися на тому, щоб якнайшвидше надати Україні військову допомогу.
– Ви говорили, що припинення вогню потенційно може настати 9 травня. Чому саме ця дата?
– Це може бути 9 травня, 9 червня – ми просто читаємо сигнали. І ці сигнали показують, що адміністрація США також хоче бути в такій позиції, щоб припинення вогню було погоджене якомога швидше.
Дата – це не питання. Питання – в умовах. Підписуєш добровільно чи вимушено
Я також вірю, що українці до цього готові – щоб було припинення вогню і мир. Ми всі розуміємо, що коли люди гинуть щодня – потрібно знайти рішення, як це зупинити. Дата – це не питання. Питання – в умовах.
Питання в тому, чи підписуєш ти це добровільно, чи вимушено.
Також, як знаємо з минулого, що для Кремля всі історичні дати мають значення.
Ми знаємо, наскільки важливе 9 травня для Росії. Тож може бути й навпаки – що Путін скаже, що вони зроблять щось додаткове чи щось вимагатимуть.
Але немає значення, яке буде повідомлення 9 травня – ми маємо зосередитися на тому, що робимо ми, а не на тому, що робить Путін.
– Раніше деякі міністри казали, що Росія не повинна вирішувати, які війська можуть бути на українській території. Але якщо в межах мирної угоди Україна й Росія погодяться, що іноземних військ не буде – чи не означає це, що Росія зможе фактично заборонити їхню присутність?
– Ось чому я постійно говорю, що не може бути жодного миру в Україні без України. Це означає, що саме українці визначають умови. Вони мають погодитися на ці умови.
якщо Україна буде чітко стояти на позиції, що їй потрібні гарантії безпеки, які також включають європейські або коаліційні сили...
І якщо Україна буде чітко стояти на позиції, що їй потрібні гарантії безпеки, які також включають європейські або коаліційні сили – то це буде позиція України.
Ми не можемо сказати Україні, що вона має щось приймати або не приймати. Це українське рішення – як вона хоче бачити майбутнє і як його гарантувати.
– Деякі міністри заявляли, що потрібно бути готовими одразу після припинення вогню. Тобто європейські війська можуть бути введені одразу, без мирної угоди?
– Саме тому ми це плануємо, саме тому ми до цього готуємося. І саме тому Україна разом із нами бере участь у цьому процесі.
Ми не можемо взяти кришталеву кулю й сказати, що це буде 9 травня або 9 червня. Ми повинні планувати якнайшвидше і з максимальною ефективністю – виходячи з того, що можемо запропонувати цьому процесу.
А коли план буде готовий – ми зможемо реалізувати його, коли це стане можливим.
– І наостанок – про військову допомогу. За результатами Рамштайну було згадано суму 21 мільярд – це допомога, про яку оголосили з початку цього року, і деякі з цих пакетів розраховані на кілька років вперед. Минулого року країни НАТО надали Україні озброєння на 50 мільярдів. Чи не турбує вас, що цього року підтримка буде меншою?
– Якщо чесно, то не дуже. Ми всі на зв’язку з українцями й знаємо, у чому полягає потреба. Якщо взяти до уваги, що минуло лише три або чотири місяці цього року, а ми вже маємо понад 20 мільярдів, – то це дуже непогано.
І якщо подивитися на попередні роки – підтримка постійно зростала. Ми також бачимо, що деякі країни перенесли свою допомогу з наступного року на цей.
Наприклад, Швеція щойно оголосила, що перенесла частину на цей рік. Тому я вірю, що ми зможемо продовжувати надавати Україні необхідну підтримку.
Форум