Цього року Українська редакція Радіо Свобода відзначає 70 років з моменту заснування. У Києві з цього приводу влаштували захід, де виступив президент Радіо Свобода Стівен Капус, очільниця Української редакції Радіо Свобода Мар’яна Драч, журналісти видання та гості. На панельній дискусії обговорювали нинішні виклики для свободи слова. Як все було — розповідаємо.
Початок. Приїзд гостей та фотовиставка
Запрошені гості збираються на святкування 70-ї річниці Української редакції Радіо Свобода в одному з приміщень неподалік Андріївського узвозу у Києві. Уже на вході – фотовиставка з історичними світлинами за весь час існування української редакції.
Серед них знімки з Майдану, фото кореспондентів на початку великої війни. На одному з фото — колишній директор Української редакції Радіо Свобода (1989-1991) Богдан Нагайло, який прийшов на захід з нагоди річниці і розглядає світлину, де він разом із першим президентом України покійним Леонідом Кравчуком, котрий був тоді спікером парламенту.
«На цьому фото 1990 рік, жовтень. Це якраз по гарячих слідах студентського протесту на граніті, першої мирної революції на Майдані. Вже не було Щербицького, вже трошки відчувалось, що сповільнили пресинг зверху», — пригадує події того часу колишній директор українського бюро Радіо Свобода Богдан Нагайло.
Поза тим гості продовжують приходити, серед них президент Радіо Свобода Стівен Капус, котрий приїхав із візитом з Вашингтону, директорка Української редакції, Мар’яна Драч, керівниця Київського бюро Наталка Седлецька, віце-спікерка парламенту Олена Кондратюк, народні депутати Олександр Мережко, Дмитро Разумков, Соломія Бобровська, Ярослав Железняк, Роман Костенко, Іванна Климпуш-Цинцадзе та інші, Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН. Також західні дипломати, журналісти, медіаексперти, представники духовенства різних конфесій, зокрема предстоятель Православної церкви України Епіфаній, головний рабин України Моше Реувен Асман, керівник інформаційного напрямку УГКЦ отець Тарас Жеплінський. Серед гостей були військові, зокрема речники бригад ЗСУ, серед високопосадовців – голова НАБУ Семен Кривонос, голова Нацбанку Андрій Пишний, голова Державної служби з етнополітики і свободи совісті Віктор Єленський (він колишній керівник київського бюро Радіо Свобода у 2005-2008 роках) та інші гості.
Дійство почали з гімну України та вшанування хвилиною мовчання всіх тих, хто загинув за незалежність України. Також була присутня головна редакторка видання Українська правда Севгіль Мусаєва та голова правління НСТУ Микола Чернотицький.
Вітальне слово президента Радіо Свобода Стівена Капуса
Деякі наші журналісти – у в’язниціСтівен Капус
Першим виступає президент Радіо Свобода. Він починає промову зі згадки про Владислава Єсипенка, фрілансера Радіо Свобода, який перебуває у російському полоні. Його схопили працівники ФСБ, а зараз він у російській колонії в Керчі.
«Деякі наші журналісти – у в’язниці. Тож сьогодні я хочу сказати: журналістика – це не злочин, Влад Єсипенко має повернутися додому», — наголосив у вітальній промові президент Радіо Свобода Стівен Капус.
Владислава спершу звинуватили у шпигунстві на користь українських спецслужб і тортурами вибивали потрібні свідчення. У результаті висунули інші звинувачення — у зберіганні гранати. Незважаючи на величезні прогалини та протиріччя у доказовій базі так званого слідства, підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд призначив журналісту 6 років позбавлення волі. В апеляційній інстанції термін ув'язнення вдалося скоротити до 5 років.
Під час промови Стівен Капус показує дитячий малюнок, на ньому зображена сім’я — мама, дівчинка і тато, цей малюнок йому передала Стефанія, донька Владислава, і попросила Стівена Капуса передати його американським конгресменам.
«Вони мають бути, як на цьому малюнку — разом. Влад Єсипенко має бути тут зі своєю дружиною Катериною і їхньою донькою Стефанією», — сказав президент Радіо Свобода
Стівен Капус також додав, що усі ці роки Радіо Свобода боролося за свободу слова та демократію. І продовжує робити це і далі, під час війни Росії проти України.
«Радіо Свобода відіграє дуже важливу роль у цьому суспільстві, показуючи світу все, що відбувається в Україні, пов’язане з війною. Інше, що ми робимо, це контролюємо діяльність можновладців» — наголосив Стівен Капус.
Впродовж заходу гості могли написати листи Владиславу, які потім передадуть у російську колонію в Керчі, де його зараз незаконно утримують. Редактор проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Володимир Притула пояснював гостям, як писати листи, щоб російська влада їх пропустила і передала Владиславу.
«Писати можна тільки російською і нічого політичного, щоб ці листи до нього дійшли, бо зрозуміло, що якщо там буде щось таке, то його просто не пропустять. Просто теплі слова, щоб він відчув цю підтримку», — розповів Володимир Притула.
Владислав Єсипенко став частиною епохи Свободи, епохи цінностей, які підтримуються Радіо СвободаКатерина Єсипенко
Дружина Владислава та його донька Стефанія, котра намалювала малюнок для американських конгресменів, також присутні на заході. Катерина дуже сподівається на його звільнення з полону.
«Мій чоловік Владислав Єсипенко став частиною епохи Свободи, епохи цінностей, які підтримуються Радіо Свобода. Я не втрачаю надію і завдяки підтримці Радіо Свобода, українських та міжнародних правозахисних організацій продовжую боротьбу за його звільнення», — сказала дружина полоненого журналіста Радіо Свобода Владислава Єсипенка.
Вона додала також, що найбільше їй дає віру і сил боротися далі те, що у залі під час її виступу присутні колишні полонені Микола Семена, Наріман Джелял та Станіслав Асєєв.
Серед тих, хто написав лист підтримки Владиславу Єсипенку — голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров.
«Радіо Свобода пробивалось крізь залізну завісу цензури» — директорка українського бюро Мар'яна Драч
У своїй промові перед гостями заходу директорка українського бюро Радіо Свобода Мар’яна Драч згадала різні періоди становлення редакції за ці 70 років роботи та процитувала слова з першого ефіру Радіо Свобода.
Леонід Кучма на тлі касетного скандалу якось пообіцяв передати Радіо Свобода всі свої закордонні рахунки, якщо ми їх знайдемоМар’яна Драч
«Сьогодні Україна веде боротьбу проти російського агресора. А віра, що «в своїй хаті – своя правда, і сила, і воля» — не змінилася. За 70 років існування Радіо Свобода висвітлювало резонансні та суспільно-важливі теми, пробивалося крізь залізну завісу, цензуру і глушилки Радянського союзу», — сказала у промові Мар’яна Драч.
Вона згадала, як під час Революції Гідності журналісти Радіо Свобода були першими стрімерами Майдану, як журналістка видання першою показала «темники» часів Кучми на українському телебаченні.
«Леонід Кучма на тлі касетного скандалу якось пообіцяв передати Радіо Свобода всі свої закордонні рахунки, якщо ми їх знайдемо. А Володимир Зеленський ще як кандидат застеріг, що «нічого не винен». Сьогодні ми запитуємо себе, а про що варто розповідати — про що не розкажуть у марафоні. Ми готуємо репортажі з фронту, щодня наші кореспонденти ризикують життям», — додала Мар’яна Драч.
Вона також згадала про загиблу продюсерку Радіо Свобода Віру Гирич. Життя Віри забрала російська ракета, котра на початку вторгнення у 2022 році влучила просто у квартиру працівниці Радіо Свобода у Києві. Також Мар’яна загадала і про Владислава Єсипенка.
Виступи гостей та журналістів
Предстоятель Православної церкви України Епіфаній виголосив вітальну промову у якій подякував журналістам за прозоре інформування українців впродовж цих 70 років роботи редакції.
Слово правди, яке долало залізну завісу, яке досягало слуху і сердець мільйонів – діяло успішноПредстоятель ПЦУ Епіфаній
«У Євангелії від Іоана є такі слова Христа: «Пізнаєте істину – і істина визволить вас». Збройний опір більшовицькому тоталітаризму з огляду на неспівмірність можливостей був мало успішним у той час, але слово правди, яке долало залізну завісу, яке досягало слуху і сердець мільйонів – діяло успішно. Воно надихало, воно давало знання, воно підтримувало внутрішній спротив. І воно живило надію.
Надію на те, що морок ночі розвіється і промені свободи знову осяють нашу рідну землю. Так і сталося. Праця попередніх поколінь журналістів Радіо Свобода була плідною, зерно правди, яке вони сіяли – дало свої плоди», — сказав предстоятель ПЦУ Епіфаній.
Він також додав, що думка, нібито після «холодної війни» медіа, які виникли тоді для боротьби із кремлівською пропагандою, стають непотрібними, виявилась хибною.
«Кремль хоче реваншу, а його пропаганда ще більше, ніж у радянські часи, отруює розум мільйонів», — додав Блаженнійший Митрополит Епіфаній.
На відзначенні ювілею редакції виступили зокрема і президент Світового конгресу Українців Павло Грод, слово мав український журналіст та оглядач Радіо Свобода з 1990 року Віталій Портников, а також автор Радіо Свобода, публіцист і колишній політв'язень Станіслав Асєєв.
Воєнний журналіст має бути там, куди ступає нога піхотинця, щоб документувати історію
Воєнний кореспондент Радіо Свобода Мар'ян Кушнір вийшов на сцену разом із воєнним фотокореспондентом Сергієм Нужненком. Вони разом регулярно перебувають у зоні бойових дій та висвітлюють російсько-українську війну. Мар’ян працює над цією темою з 2014-го року. Він у своєму виступі подякував силам оборони та додав, що журналісти будуть показувати війну доти, доки Україна боротиметься за незалежність.
«Воєнний журналіст має бути там, куди ступає нога піхотинця. Саме український піхотинець, звільняючи державу від окупаційних сил, творить історію. А ми, журналісти, повинні документувати цю історію, бути очима крізь час і записати все це для майбутнього», — сказав Мар’ян Кушнір.
А світлини звільненої Бучі, котрі зробив Сергій Нужненко, облетіли весь світ та показали правду про російські методи війни.
З відеозверненням до української редакції виступила українська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.
Панельна дискусія: Свобода слова. Тривалі виклики війни
Наприкінці офіційної частини заходу відбулась панельна дискусія за участі головного редактора Radio NV Олексія Тарасова, журналістки Крістіни Бердинських та редактора проєкту розслідувань «Наші Гроші» Юрія Ніколова на тему: Свобода слова. Тривалі виклики війни. Дискусію модерувала журналістка Радіо Свобода Власта Лазур, вона із гостями обговорила головні проблеми, з якими стикаються незалежні медіа під час війни.
Дискусію розділили на кілька блоків: у першому йшлося про стан журналістики в Україні зараз, модераторка та гості обговорювали зокрема питання, чи існує зараз свобода слова в Україні.
Далі зачепили такі теми, як самоцензура та компроміси між якісним інформуванням та бажанням не нашкодити.
Наостанок перейшли до обговорення взаємодії журналістів із владою на третій рік великої війни. Під час обговорення гості та модераторка піднімали питання свободи слова та існування вільної преси під час війни в цілому, а також ставлення президента до незалежних медіа.
Неформальне спілкування та обговорення медіапроблематики у вільному форматі
Гості мали можливість поспілкуватися також у неформальній атмосфері.
Ви багато можете дати думок з Америки, з Лондона… Радіо Свобода у мене в закладкахНаталія Лигачова
Шеф-редакторка групи видань «Детектор медіа» Наталія Лигачова поділилася, що на її думку цінність Радіо Свобода – це зокрема глибокий аналіз інформації західними експертами, з якими Радіо Свобода має налагоджену співпрацю.
«Те, що ви багато можете дати думок з Америки, з Лондона… Радіо Свобода у мене в закладках бо я, коли щось таке стається, я обов’язково передивляюсь, що ви даєте. Дуже добре висвітлювали, наприклад, підрив Каховської ГЕС», — сказала у коментарі Радіо Свобода Наталія Лигачова.
Після звільнення перше джерело, до якого я звернувся, це були проєкти Радіо СвободаНаріман Джелял
Серед гостей були і колишні політв’язні Кремля, зокрема Наріман Джелял, якого звільнили 28 червня 2024 року. Він вважає, що інформованість суспільства про те, що відбувається навколо — одна з найважливіших характеристик демократій. Також додав, що він часто користується інформацією проєктів Радіо Свобода — Крим.Реалії та Донбас.Реалії. Та і сам Наріман Джелял також публікуав свої тексти на платформі Крим.Реалії.
«Після звільнення перше джерело, до якого я звернувся, щоб якось оновити свої знання про окупований Крим, це були проєкти Радіо Свобода», — поділився колишній політв’язень Наріман Джелял.
Радіо Свобода поспілкувалося також із речником Головного управління розвідки Андрієм Юсовим. На його думку під час великої війни вчасна, прозора та об’єктивна інформованість населення – більш ніж важлива, адже Росія веде інформаційну війну на високому рівні. Не менш важливо і щоб світ мав правдиву інформацію про перебіг війни.
Свобода слова і вільні медіа – невід’ємні союзники незалежної УкраїниАндрій Юсов
«Без вільних медіа, без оперативної об’єктивної подачі інформації, без аналізу в тому числі іноді і проблемних суспільних явищ — просто неможливо. І в даній ситуації ця свобода слова на боці України. Україна відкрита, оскільки захищає себе, гуманітарне право, міжнародне право, свободу ООН. І тут свобода слова і вільні медіа – невід’ємні союзники незалежної України», — розповів речник ГУР МО Андрій Юсов.
Історія Радіо Свобода
Перша передача Української редакції Радіо Свобода (на той час Радіо Визволення) вийшла в ефір 1954 року з Мюнхена. Загалом редакція Радіо Свобода виникла у розпал Холодної війни між СРСР та США. Ідею редакції підтримав американський Конгрес. Це був один із методів протистояти комуністичному режиму.
Аби пробитися до слухачів, за залізною завісою збудували надпотужні для того часу радіопередавачі у самому Мюнхені, на узбережжі Іспанії та на Тайвані. СРСР відповів потужною системою глушилок на своїй території. Одну із них навіть встановили на шпилі католицького костелу у Києві. Радіостанція понад 20 різними мовами намагалася подолати монополію Радянського Союзу на інформацію. В ефірі Радіо Свобода ‒ лунала інформація про Голодомор, «Розстріляне відродження» та водночас тогочасні економічні проблеми в СРСР.
Радіо Свобода одним з перших українських ЗМІ стрімило прямі ефіри з Майдану, висвітлювало незаконну анексію Криму, фіксувало проросійські заворушення на Сході, перебувало на передовій лінії війни на Донбасі і висвітлює й надалі.
Місія служби, яка тепер має бюро у Києві і Львові, полягає «у просуванні демократичних цінностей та інститутів, а також утвердженні прав людини».
Теплі зустрічі та важливі розмови: 70 фотографій з 70-річчя Української редакції Радіо Свобода (фоторепортаж)
Інші публікації про історію Української редакції і Радіо Свобода загалом читайте тут: ІСТОРІЯ РАДІО СВОБОДА
Форум