У своєму першому ефірі Радіо Свобода обіцяло глядачам, що буде служити «постійним і надійним джерелом інформації». Сімдесят років по тому його місія залишається незмінною.
У своєму першому ефірі Радіо Свобода обіцяло глядачам, що буде служити «постійним і надійним джерелом інформації». Сімдесят років по тому його місія залишається незмінною.
Радіо Вільна Європа (РВЄ) та Радіо Свобода (РС) спочатку були двома окремими організаціями. Ідея щодо їх створення належить Джорджу Ф. Кеннану (представнику Держдепартаменту США) та Френку Г. Віснеру (Офіс координації політики, який пізніше перетворили у ЦРУ), які запропонували використовувати таланти радянських та східноєвропейських повоєнних емігрантів на користь американського зовнішньополітичного курсу. У перший час і Радіо Свобода, і Радіо Вільна Європа фінансувалися Конгресом США через ЦРУ, крім того, Радіо Вільна Європа мало можливість отримувати й приватні пожертвування. Так, з 1950 по 1960 рік більше 16 мільйонів американців внесли більше 1,3 мільйона доларів під час «хрестового походу за свободою», організованого РВЄ. Радіо було створено в 1950 році і мало виправдати зусилля США, спрямовані на трансляцію непідцензурних новин та інших програм для народів східноєвропейських країн, що перебували під управлінням комуністів.
ФОТО: рекламний постер Радіо Свобода початку 1950-х років
10-тонний дзвін, символ Радіо Вільна Європа, зображений на першому логотипі компанії, був відлитий на британському ливарному заводі Gillett and Johnston. Перш ніж його встановили в самому центрі Берліна – у вежі Ратхаус, Шонеберг, де він знаходиться й донині, дзвін взяв участь у «хрестовому поході за свободою», який пройшов через 21 місто на території США.
Мовлення Радіо Вільна Європа почалося 4 липня 1950 року з передачі, що транслювалася на територію Чехословаччини. Незабаром після цього почалося мовлення на Болгарію, Угорщину, Польщу та Румунію. Радіо Свобода замінило собою об'єктивні, професійні, вільні ЗМІ, яких не вистачало країнам, оточеним залізною завісою. На відміну від інших західних мовників, зміст програм РВЄ було зосереджено на місцевих новинах, які не висвітлювалися в контрольованих комуністичними урядами засобах масової інформації. В ефірі РВЄ також говорили про релігію, науку, спорт, західну музику та заборонену літературу.
Для боротьби з Радіо Вільна Європа (а пізніше і з Радіо Свобода) радянська влада, а також уряди країн-сателітів у Східній Європі використовували постійне радіоглушіння. Лідер СРСР Йосип Сталін особисто розпорядився про створення місцевих та міжміських станцій перешкод для того, щоб блокувати радіопередачі. Радіостанції намагалися подолати перешкоди, використовуючи високу потужність мовлення на декількох частотах.
ФОТО: типові станції глушіння
1 травня 1951 року Радіо Свобода вийшло в ефір з трансляцією на територію комуністичної Чехословаччини зі студії у Мюнхені, Німеччина.
ФОТО: співробітник Радіо Свобода стоїть за пультом управління у мюнхенській штаб-квартирі
Перший ефір Польської служби відбувся 3 травня 1952 – в день прийняття Конституції 1791 року. Цей день у поляків традиційно вважався національним святом, яке, втім, опинилося під забороною після приходу до влади комуністів. Перший ефір Польської служби провів публіцист Тадеуш Новаковскі, з вітальним словом також виступив президент Національного комітету «За вільну Європу» Х.Б. Міллер.
ФОТО: польський письменник, журналіст Ян Новак-Єзьоранський. Після війни він працював керівником польської секції Радіо Вільна Європа
Радіо Свобода запустило повітряні кулі з території Західної Німеччини. Всередені них були коробки з листівками, на яких було написано тексти про те, що «дме новий вітер» та «пробуджується нова надія». Ця акція стала спробою достукатися до людей по той бік залізної завіси. У листівках також перераховувалися частоти мовлення Радіо Свобода в Чехословаччині.
Радіо Визволення (перейменоване в 1959 році в Радіо Свобода) почало мовлення на Радянський Союз російською, таджицькою та туркменською мовами, орієнтуючись на модель мовлення Радіо Вільна Європа. Пізніше в ефір вийшли програми вірменською, азербайджанською, білоруською, грузинською, казахською, киргизькою та узбецькою мовами, а також татаро-башкирські та українські передачі.
Аудіозапис промови першого директора російської служби Радіо Визволення Сергія Дубровського, що вийшла в ефір 1 березня о 8 ранку за московським часом. Програма транслювалася зі штаб-квартири радіо в Мюнхені.
Вийшла в ефір перша передача Української редакції Радіо Свобода. Спершу Радіо Свобода мало назву Радіо Визволення.
ФОТО: Ось так виглядає палітурка першої збірки матеріалів української редакції, що була видана в Мюнхені у 1956 році
Роль Радіо Вільна Європа під час Угорського повстання 1956 року була предметом дискусій дослідників та угорських емігрантів. Росс Джонсон, колишній директор Радіо Свобода, провівши глибокі дослідження, дійшов висновку, що радіостанція «не розпалювала революцію» та не закликала угорців вести відчайдушну боротьбу проти Радянської Армії. Трансльовані РВЄ випуски новин були збалансованими та надихаючими для незалежної преси та радіо, які почали з'являтися в країні. Однак, на думку багатьох слухачів, тон деяких передач РВЄ й саме існування угорських програм Радіо Свобода вселяв упевненість, що західні держави втрутяться в конфлікт на боці повстанців.
Після придушення повстання Радіо Свобода передало близько 200 тисяч особистих повідомлень від біженців своїм родичам в Угорщині, про те, що вони благополучно прибули на Захід.
Екс-президент США Дуайт Ейзенхауер розмовляє з директором Радіо Свобода Родні Смітом перед картою, що показує зону мовлення Радіо Свобода на початку 1960-х років.
Під час радянського вторгнення до Чехословаччини в 1968 році Радіо Свобода було головним джерелом достовірної інформації.
Росс Джонсон у своєму звіті під назвою «Ніхто більше не боїться говорити з нами: Радіо Вільна Європа в 1989 році», пише, що «до кінця 1960-х років РВЄ/РС стали практичною заміною національних радіостанцій. Такий формат прийнято називати сурогатним мовленням. Його місія полягала в тому, щоб забезпечити слухачам зв'язок із Заходом, зберегти надію на свободу і сприяти еволюційним змінам, які після 1989 року назвуть цілісною та вільною Європою».
ФОТО: Радянський танк та бронетранспортер в'їхали до центру Праги 21 серпня 1968 року.
Цього року ЦРУ припинило фінансувати радіостанції, після чого Радіо Вільна Європа та Радіо Свобода стали отримувати фінансування за рахунок асигнувань Конгресу США через Раду з міжнародного мовлення (реорганізовану у 1995 році в Раду керуючих з питань мовлення).
Штаб-квартира RFE/RL в Мюнхені, Німеччина.
Мовити на Прибалтійські країни почало в 1975 році Радіо Свобода, а на початку 1980-х продовжило Радіо Вільна Європа. У передачах фіксувався підйом правозахисного руху та політичного інакомислення.
ФОТО: журналіст естонської служби Радіо Свобода Карін Саарсен-Карлстедт
КДБ та спецслужби країн Варшавського договору проникали в редакції радіостанції, заарештовували джерела, що передавали інформацію Радіо Свобода і навіть вдавалися до насильства в спробі залякати співробітників РСЕ/РС. У цей день болгарський письменник-емігрант і кореспондент болгарської служби Георгій Марков помер у Лондоні у віці 49 років. Він був отруєний рицином – речовиною, яку болгарські спецслужби помістили всередину парасольки.
Однією з найбільших проблем для РСЕ/РС була робота в умовах відсутності інформації. З цією метою вони ретельно стежили за друкованими та електронними засобами масової інформації країн соціалістичного блоку. Крім того, співробітники польових бюро по всьому світу брали інтерв'ю у мандрівників і перебіжчиків.
ФОТО: RFE/RL цілодобово стежить за радянським і східноєвропейським радіо і телебаченням. Тут, в російському моніторингу, Радянське телебачення, що передається через супутник, записується, в той час як співробітники сканують радянську пресу в пошуках вартих уваги статей.
Група з чотирьох терористів, що діють під керівництвом сумнозвісного Карлоса Шакала в Будапешті, підірвала потужну бомбу в Мюнхенській штаб-квартирі Радіо Свобода, поранивши шістьох людей і заподіявши шкоду будівлі на суму 1 мільйон доларів.
ФОТО: наслідки терористичного вибуху в штаб-квартирі Радіо Свобода в Мюнхені, 1981 рік.
Кореспондент Польської служби Радіо Свобода Мачей Моравскі, зателефонувавши з Парижа, зміг взяти інтерв'ю у польського дисидента Яцека Куроня про те, як таємна поліція увірвалася в його квартиру і заарештувала його в Польщі. Радіо Свобода вийшло в ефір через 10 хвилин. У 1988 році Радіо Свобода змогло опитати телефоном 190 відомих поляків, які проживали в комуністичній Польщі, і регулярно транслювало репортажі неофіційних кореспондентів всередині країни. Росс Джонсон пише, що глава Польської служби Радіо Свобода Марек Латинський зазначив у внутрішньому меморандумі на початку 1988 року: «Завіси мовчання більше немає. Ніхто не боїться говорити з нами».
ФОТО: Марек Латинський, директор департаменту польського мовлення, що стоїть перед пам'ятником Шопену у Варшаві в липні 1989 року.
Вперше в історії всі передачі Радіо Свобода припинили глушити, оскільки Чехословаччина та Болгарія, останні дві країни, які продовжували перешкоджати трансляціям, відключили свої станції глушіння.
Рішення чехословацького та болгарського урядів припинити глушіння з’явилося слідом за аналогічним рішенням Радянського Союзу від 29 листопада 1988 року, коли влада поклала край більш ніж 35-річній історії радіоелектронної боротьби. Технічні монітори в штаб-квартирі Радіо Свобода в Мюнхені показали, що радіоперешкоди припинилися 29 листопада о 21:00 за центрально-європейським часом. Програми всередині Радянського Союзу тепер звучали голосно і чітко.
Польська служба забезпечила всебічне висвітлення «круглих столів» між представниками комуністичного режиму та руху «Солідарність». Керівник Служби Марек Латинський вийшов із серією зважених репортажів щодо цих дискусій.
«Солідарність» легалізували 16 квітня 1989 року. Пізніше Служба забезпечила медіа-майданчик для кандидатів-некомуністів – тобто кандидатів, які потрапили у чорний список державних ЗМІ – на червневих виборах. Тим самим служба сприяла тому, щоб зробити вибори більш вільними і більш справедливими.
Фото: «Круглий стіл» між представниками комуністичного режиму та рухом «Солідарність».
У листі до директора Чехословацької Служби речники чеської громадянської ініціативи Хартія-77 Томаш Граділек, Дана Немцова та Саса Вондра запропонували низку пропозицій щодо конкретних радіопрограм.
А. Росс Джонсон так коментував цю подію: «Нові відносини склалися між Радіо Свобода та опозиційними рухами у регіоні. Раніше дисиденти та опозиційні групи з вдячністю дивилися на Радіо Свобода як на мегафон – непідцензурне видання, де вони могли би висловлювати свої погляди. Тепер вони також прагнули вплинути й на висвітлення подій у своїх країнах».
Будапештський офіс Радіо Свобода відкрився 27 вересня, і став першим новинним та програмним бюро Радіо у Східній Європі. До жовтня 1989 року майже всі програми Угорської служби про угорські справи готувалися співробітниками або фрілансерами в Угорщині, і передавалися до Мюнхена з нового будапештського бюро.
ФОТО: Матіаш Рош із відділу телевізійних передач у новій студії Радіо Свобода у Будапешті, 1989 рік.
17 листопада 1989 року у Чехословаччині починається Оксамитова революція. Безпрецедентною подією стало те, що Павел Пехачек, тодішній директор Чехословацької служби, отримав від тодішньої чехословацької влади візу для в’їзду в країну безпосередньо перед початком демонстрацій 1989 року. Пехачек прибув на місце подій 21 листопада і забезпечив безцензурне висвітлення перших днів Оксамитової революції.
ФОТО: пражани зібрались на Вацлавській площі в Празі на мітинг, закликаючи до проведення демократичних реформ та вільних виборів, 20 листопада 1989 року
«Досить того, що я говорю; Я зруйную цю стіну страху», – ці слова румунського пастора Ласло Тьокеша дали поштовх демонстраціям у Тімішоарі через місяць після падіння Берлінської стіни. Через три дні Румунська служба Радіо Свобода оприлюднила драматичний, таємно вивезений звіт про насильство з боку міліції та армії проти мирних демонстрантів.
22 грудня 1989 року Ніколае Чаушеску втік із будівлі Центрального комітету Румунської партії. Радіо Свобода тоді опублікувало перші повідомлення про його втечу із Бухареста.
ФОТО: Демонстранти на антикомуністичному протесті у румунській Тімішоарі
Член Громадянського форуму Мілош Дравіл приїхав з Праги до Мюнхена, щоб показати Радіо Свобода 30-метровий колючий дріт з чесько-баварського кордону. Він подякував Радіо за заохочення демократичних реформ у своїй країні. Від імені Радіо подарунок отримав помічник директора Чехословацької служби Іван Цикл (зліва на фото), директор А. Росс Джонсон та президент Джин Пелл.
ФОТО: вгорі – прийом в Королівському замку Варшави, присвячений відкриттю Варшавського бюро; внизу – прийом в в Палаці Валленштейна, присвячений відкриттю Празького бюро
Дослідницький інститут об’єднав багаторічні аналітичні та аудиторські дослідження, засоби моніторингу ЗМІ, архіви та публікації. Він надавав інформацію про Східну Європу та СРСР службам Радіо Свобода та був провідним західним центром у регіоні для науковців, журналістів та урядовців.
Під час невдалого радянського путчу 1991 року одним з небагатьох джерел достовірної інформації була Російська служба Радіо Свобода.
В результаті драматичних трансляцій воно вперше отримало офіційну акредитацію в Росії. Десь 22 серпня два репортери Служби Михайло Соколов та Андрій Бабицький зустрілися з президентом Борисом Єльциним у Білому домі. Їм вдалося записати коротке інтерв'ю, в якому Єльцин заявив, що Радіо Свобода заслуговує на акредитацію в Росії, а через кілька днів, 27 серпня, він підписав указ, що дозволив Радіо Свободі відкрити бюро в Москві.
Після 2000 року Радіо Свобода втратило всі свої ретранслятори в Росії та місцеві радіочастоти у Москві. У 2002 році президент Володимир Путін скасував указ Єльцина. Незважаючи на незліченні перешкоди, бюро продовжує працювати, зареєструвавшись у 2020 році як товариство з обмеженою відповідальністю.
Було офіційно зареєстровано Київське бюро Радіо Свобода.
Офіційне відкриття Київське бюро української редакції Радіо Свобода.
ФОТО: Київське бюро Радіо Свобода, 1992 рік. На задньому плані в навушниках керівник Української редакції Радіо Свобода Роман Купчинський, а на передньому плані журналісти Максим М’якенький і Марина Остапенко. Фото А. Піддубного. Із фондів «Укрінформу»
Оскільки багато країн з колишнього радянського блоку поскидали свої комуністичні уряди і навіть вступили до НАТО та Європейського Союзу, Радіо Свобода припинила в них свою діяльність. Угорську службу закрили у 1993 році, Польську – в 1997 році.
У відповідь на насильницький розпад Югославії, Радіо Свобода розпочало мовлення сербською, хорватською та боснійською мовами для держав-наступників Югославії. У 1999 році воно розпочало трансляції албанською мовою e Косово, а в Македонії албанською та македонською в 2001 році. Служба південнослов'янських мов була хоробрим голосом проти руйнування та конфліктів, сприяючи толерантності, миру та міжнаціональному примиренню.
ФОТО: Члени Служби південнослов'янських мов та інші колеги Радіо Свобода 31 січня 1994 року в Мюнхені, Німеччина.
У 1995 році на запрошення письменника, колишнього дисидента та президента Чехії Вацлава Гавела, Радіо Свобода перенесло свою штаб-квартиру з Мюнхена, де базувалося ще з 1950 року, до Праги. Гавел запропонував Радіо Свободі колишню будівлю чехословацького парламенту — у самісінькому центрі Праги на Вацлавській площі.
ФОТО: Вацлав Гавел виступає на відкритті нової будівлі Радіо Свобода в Празі
Відображаючи більшу увагу американців до Близького Сходу, Радіо Свобода почало транслювати арабською мовою на Ірак та перською на Іран у 1998 році. Після 2002 року трансляції на Іран продовжувались як частина нової мовної служби, відомої під назвою Радіо Фарда. У 2015 році передачі Іраку були об'єднані з радіо Сава MBN.
ФОТО: Журналістка Мар'ям Ахмаді веде першу новинну передачу нового Радіо Фарда, грудень 2002 року
Після того як у США сталися терористичні атаки 11 вересня, стало зрозуміло, що як організація, яка фінансується США, Радіо Свобода також може бути потенційною мішенню для терористів. Перед штаб-квартирою у центральній Празі поставили загородження та бронетранспортери, а Рада національної безпеки Чеської Республіки порадила уряду розпочати переговори з Радіо щодо переїзду у безпечніше місце. Міністерство оборони Чехії нібито запропонувало п’ять альтернативних будівель, розташованих далеко від центру міста.
Після атак 11 вересня у грудні місяці Конгрес США ухвалив закон, що дозволив Радіо Свободі створити службу мовами дарі та пуштунською для Афганістану, відновивши трансляції, розпочаті в 1980-х роках під час окупації Афганістану радянською владою.
ФОТО з архівів Радіо Свобода: Журналісти Афганської служби готуються вийти в ефір з останніми новинами.
Радіо Свобода відновило трансляцію аварською, чеченською та черкеською мовами на Північному Кавказі.
ФОТО: лист від слухача
Чеська служба Радіо Свобода (Rádio Svobodná Evropa) випустила в ефір свою останню трансляцію після 51 років мовлення. Служба співпрацювала з Чеським радіо та під керівництвом колишнього директора служби Павла Пехачека на новому чеському радіоканалі 6.
ФОТО: уривок з послання президента Гавела Радіо Свобода.
Трансляції в Естонії, Латвії, Литві, Словаччині та Болгарії припинили у 2004 році, а трансляції на Румунію закінчилися у 2008 році, коли ці країни отримали членство в НАТО та ЄС.
Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода представило новий логотип компанії – факел із помаранчевим полум’ям, що символізує його сучасну, універсальну участь у боротьбі за демократію.
Новий логотип замінив синьо-срібний Дзвін Свободи, який був символом Радіо Свобода понад півстоліття. Свого часу президент Томас А. Дайн пояснив, що «палаючий факел символізує світло правди та інформації у нашому мультимедійному масиві інформаційних продуктів – на радіо, телебаченні, в інтернеті, мобільних телефонах та в друкованих ЗМІ».
На початку 2009 року штаб-квартира Радіо Свобода переїхала з центру міста до своєї нової штаб-квартири в Празі, в районі Хагібор. Президент Чехії Вацлав Гавел головував на вступній редакційній нараді у новому будинку. Він нагадав про надію, яку йому та його товаришам-дисидентам за Залізною завісою дало Радіо Свобода, і закликав журналістів дотримуватися високих стандартів правди та чесної журналістики, яку Радіо Свобода демонструвало у часи Холодної війни.
ФОТО: (зліва направо): Джефф Гедмін, президент і генеральний директор RFE/RL, та президент Чехії Вацлав Гавел.
Радіо Свобода розпочало програму мовою пушту у віддалених племінних регіонах Пакистану уздовж кордону з Афганістаном, щоб запропонувати альтернативу екстремістській пропаганді. Радіо Машаал висвітлює місцеві та міжнародні новини за допомогою глибокого аналізу, круглих столів та висвітлення важливих питань політики, життя молоді, проблем жінок та питань охорони здоров’я.
ФОТО: перша трансляція Радіо Машаал
У відповідь на невизнану й насильницьку анексію Криму Росією Українська служба Радіо Свобода створила спеціальну цифрову платформу для мовлення для аудиторії на півострові російською, кримськотатарською та українською мовами. Незабаром з’явився мультимедійний проект для аудиторії, яка проживає на підтримуваних Росією сепаратистських територіях Донбасу.
Радіо Свобода запустило телевізійний проєкт «Настоящее время», створений за участі «Голосу Америки». Це цифрова та телевізійна мережа для російськомовної аудиторії цілого світу. Ініціатива зрештою переросла з 30-хвилинної щоденної інформаційної програми у канал із цілодобовим висвітленням новин та функціями програмування, доступними на цифрових платформах, телебаченні та супутнику у 26 країнах.
ВІДЕО: промо-ролик телеканалу «Настоящее время».
На тлі зростаючих занепокоєнь зниженням рівнів свобод у Болгарії та Румунії Радіо Свобода повернулося з цифровими службами до Болгарії та Румунії.
Радіо Свобода планує повернутися до Угорщини, щоб заповнити порожнечу у поляризованому медіа-ландшафті країни точними та збалансованими новинами.
