ЛЬВІВ ‒ Нещодавно папа Римський Франциск мав неофіційну зустріч із проректором Українського католицького університету Мирославом Мариновичем, громадським активістом Денисом Колядою і Євгеном Якушевим із Маріуполя. Розмова тривала майже дві години про війну в Україні, про те, що очікує українське суспільство від папи Франциска. Учасники зустрічі просили, щоб понтифік солідаризувався з українцями, і у трагічний час війни відвідав Україну.
Про деталі розмови Радіо Свобода розповів громадський активіст і консультант з релігійних питань Денис Коляда.
‒ Причиною візиту до папи був ваш лист. Чому ви написали до понтифіка, про що? Як папа Франциск сприйняв ваші слова?
Зміст був пов'язаний із політикою ВатикануДенис Коляда
‒ Я розумів, що між Ватиканом і Україною відбувається певна комунікаційна криза. Попередні заяви папи, історія з Хресною ходою за участі українки і росіянки породили хвилю обурень в українському суспільстві.
Справедливо чи ні? Зрозуміло, що українцям усе це боліло, враховуючи війну, тому вони реагували дуже емоційно. У мене виникла ідея написати лист папі, як душпастирю. Цей лист мав особистий характер, тому про деталі не можу розповідати. Але зміст був пов'язаний із політикою Ватикану.
Я запитував папу, чому так, а не інакше він висловився чи діяв. Намагався донести понтифіку, що у ХХ столітті важко знайти народ, який стільки б віддав за вірність папі, як українці. Згадав історію УГКЦ, підпілля, постать блаженнішого Йосипа Сліпого і намагався писати, як людина, яка знає контексти, якій болить криза комунікації.
Лист я передав через давнього друга папи Алехандро, який є пастирем із Аргентини, який 35 років товаришує з папою Франциском і є добрим другом України. Адже був тут у 2014 році, займається великою волонтерською роботою для України. Алехандро передав мій лист. І папа відповів мені особистим листом, написаним від руки. У ньому щиро намагався роз’яснити, що він зробив для України від часу війни, що йому болить Україна, тому що він є вихованцем греко-католицького священника і знає нашу культуру. У кінці запитав, якщо щось зробив не те, що може ще зробити для України, щоб я допоміг. Це і стало підставою для організації зустрічі з папою, чим зайнявся Алехандро. Я не очікував, що папа запросить і відповість особисто.
‒ Що саме ви намагалися донести папі? Які питання озвучили понтифіку під час зустрічі два тижні тому?
‒ Розмова тривала 1 годину і 45 хвилин. Це рекордний час, з огляду на графік понтифіка. Це була неформальна зустріч і делегація, спрацював особистий контакт ‒ дружні стосунки папи з Алехандро. Папа виділив час для зустрічі і підлаштувався під неї. Поставив цю зустріч у пріоритет.
Мирослав Маринович почав розмову і виклав свою позицію, а також українців. Ми намагались донести позицію України, що не треба сприймати нашу державу в орбіті східної політики Ватикану, що в першу чергу розцінює Росію, як головного гравця на цій арені. Ми відстоювали питання самобутності українського народу, його право на самовизначеність.
Говорили і про питання НАТО, назвали причини війни, що Росія намагається заперечити українську самобутність, культуру. Розповіли про дух екуменізму в Україні, унікальну міжрелігійну мапу, але наголосили, якщо прийде Росія, то це все знищить.
Папа Франциск перелічив ті кроки, які він зробив для України
Тим часом папа Франциск перелічив ті кроки, які він зробив для України. А це у перший день війни зателефонував президенту Зеленському, а згодом ще двічі з ним розмовляв; ходив до російського посольства, щоб привернути увагу світу до війни; висловив своє бажання поїхати в Росії і порозмовляти з російським президентом, але йому відмовили; просить світ підтримати українських біженців; спілкувався з російським патріархом онлайн.
Папа кілька разів апелював до Росії, щоб відвідати цю країну за умови, якщо це зупинить війну. Але отримав негативну відповідь. Коли папа говорив про Росію, то я не бачив, що він не розуміє цієї імперії.
Щотижня папа зустрічається з українськими дітьми і закликає весь світ не забувати про українських біженців. Боїться, що потенціал та ейфорія спадуть, а українці опиняться на узбіччі.
‒ Чи говорили Святішому отцю про те, чому українське суспільство так емоційно і боляче реагує на політику Ватикану, на окремі висловлювання Папи Римського, чи запитували, чому папа уникає чіткого розрізнення добра і зла?
‒ Ми піднімали ці питання і він кілька разів сказав, що назвав Росію агресором, говорив, що це війна, а ніяка не спецоперація, що немає жодних виправдань вбивств, учинених Росією і російськими солдатами у Бучі та Маріуполі. Папа назвав ці міста, що це злочин і виправдань цьому нема. Але він каже, чому не називає імена. На це є дві причини: його слова і так є гострими, а по друге ,він намагається залишити двері для найменшого діалогу, щоб допомогти тим, хто страждає і потребує. Україна часто просить святішого отця допомогти визволити українських військових із полону. Це стане неможливим, коли папа назве Путіна світовим злом, антихристом.
Чи папа розуміє, що діяльність Росії є злом? Так. Але думаю, що назвати Росію злом заважає певне уявлення християнського богослов’я, що треба розділяти грішника і гріх. Діяння Росії в Україні є відвертим злом і папа про це говорив.
Старались донести до папи, що маємо потребу у солідарності
Ми старались донести до папи, що маємо потребу солідарності, що Ватикан має зрозуміти, що Україна має право на самовизначення, як народ, нація, культура, що не треба трактувати Україну у контексті Росії. Ми не є братні народи. І є певні результати нашої розмови. Тиждень тому був опублікований документ Ватикану, який присвячений світовому дню бідних і у ньому Ватикан озвучив таку тезу, що у цій війні є бажання однієї наддержави силою заборонити право на самобутність і самовизначення.
Українці можуть образитись на папу. Але скільки українців намагались до папи донести позицію? Я це зробив і написав лист.
‒ Наскільки реальний візит папи в Україну? Яку відповідь ви почули?
Якщо поїде, то у Київ
‒ Папа Франциск хоче відвідати Україну. Рішення ухвалене, лише питання ‒ коли? Тут мова не про питання безпеки. Папі пропонували відвідати кордон з Україною, але він відмовився. Якщо поїде, то у Київ. Питання щодо візиту полягає в політичній мотивації і ми наполягали під час розмови, що такий візит має бути якнайшвидше, до кінця літа було б ідеально. Але лікарі наразі не відпускають понтифіка через стан здоров’я, відмінені чимало візитів. Папа пообіцяв, що серйозно думатиме про можливість візиту в Україну після дозволу лікарів.
‒ Що заважає папі краще пізнати Україну, коли є стільки вже інформації, коли його давній друг аргентинець Алехандро стільки років допомагає Україні?
Комунікація з папою має виходити з потреб душпастирства
‒ Ми мусимо розуміти, що на папу впливає ватиканське середовище, яке не цілком проукраїнськи налаштоване. У Ватикані дуже сильна дипломатична історія, сприйняття Східної Європи через окуляри Росії. Папа відкидає політичні моменти і шукає душпастирського способу вирішення проблеми. Наша комунікація з папою має виходити з потреб душпастирства. Я просив приїхати папу в Україну і проявити дух солідарності. Візит папи може багато змінити. Ми вимагаємо в обличчі мучеників солідарності папи з українським народом.
Пан Маринович запитав про справедливу війну, чи має право Україна на захист?
Папа відповів недвозначно: «Так, маєте. Народ, який відмовляється від самозахисту, чимось уподібнюється до народу-самогубці».
Я розповів папі, що Україна ‒ єдина країна, яка відмовилась від ядерної зброї, про те, що Україна скоротила кількість військових з 1991 року по 2013 роки. Але Росія гарантувала українцям безпеку і зрадила. Якби в України була ядерна зброя — Росія не напала б.
Хіба це не шлях мучеників і святих? Коли у 2013-2014 роках був Майдан, де українці відстоювали цінності і за них померли, були поранені. У 2014 році Росія напала на Україну, коли українці вибрали своє майбутнє.
Святіший отець сказав, збирає кардиналів, щоб дати визначення справедливої війни.
‒ Що саме ви попросили папу зробити для України?
‒ Написати пастирський лист українцям. Це прохання вже виконується. Друге, щоб папа був нашим агентом на шляху до євроінтеграції. Він одразу погодився.
Ми просили папу Римського солідаризуватись з українцями у цей важкий час болю і страждань. Маємо розуміти, що у Ватикані є люди, які працюють на агентуру Росії, які там засіли, особливо, на комунікаційних майданчиках, культурних. Нам треба довго працювати, щоб це зламати, змінити, тому що наразі на релігійній світовій мапі голос України є нечіткий. Росія вклала мільйони у свою релігійну пропаганду. Нам є з чим боротись.
