Російське військове командування продемонструвало, що воно готове брати участь в операціях, які можуть тривати від шести до дев'яти місяців, воно, ймовірно, діє, виходячи з припущення або прямого знання того, що президент Росії Володимир Путін не має наміру закінчувати війну в Україні в найближчому майбутньому. Про це йдеться в останньому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
У звіті зауважується, що російські війська поступово працюють над тим, щоб витіснити українські війська зі східного берега річки Оскіл з зими 2023-2024 років, оточення Куп’янська майже напевно буде багатомісячним зусиллям, яке вимагатиме від сил РФ закрити прогалину шириною 25-30 кілометрів, а також форсувати річку Оскіл і підтримувати її матеріально-технічне забезпечення, захоплювати невеликі населені пункти, що траплятимуться їм на шляху.
Аналітики припускають, що російське командування, схоже, не переймається швидкістю чи послідовністю свого просування в Україні, ймовірно, тому, що вважає, що війна триватиме доти, доки поки Росія не розгромить Україну в воєнному сенсі.
«Захоплення Авдіївки у лютому 2024 року стало першим відносно успішним російським оточенням після того, як російські війська повернули собі ініціативу на фронті восени 2023 року. Російські війська витратили чотири місяці на те, щоб закрити пролом завширшки 12-15 кілометрів і врешті-решт змусили українські війська відступити під загрозою тактичного оточення. Захоплення Авдіївки, ймовірно, стало для російського військового командування планом для майбутніх оточень на інших ділянках фронту.», – йдеться у звіті.
За спостереженнями ISW, російські війська, схоже, розробляють і поширюють доктринальний метод наступу на всьому фронті, який полягає в повільному захопленні прифронтових міст і населених пунктів у масштабах, достатніх для того, щоб російські війська змогли завершити операцію до її кульмінації.
Але здатність Росії продовжувати повільне оточення населених пунктів у середньостроковій і довгостроковій перспективі залежить від її можливостей забезпечувати велику кількість особового складу і матеріальних засобів, необхідних для підтримання цих операцій, констатують аналітики Інституту вивчення війни.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум