Доступність посилання

Заручники Росії: як звільнити військових та цивільних із російського полону (оновлено)


Українські солдати повертаються із російського полону. Обмін між РФ та Україною 19 березня 2025 року
Українські солдати повертаються із російського полону. Обмін між РФ та Україною 19 березня 2025 року

З російського полону 19 квітня звільнили 277 українських військових, повідомили президент Володимир Зеленський та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

«Ще 277 воїнів повернулися додому з російського полону. Воїни Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та прикордонники. Захищали Маріуполь та інші напрямки на Донеччині, Херсонщину, Запоріжжя, Луганщину», – повідомив президент.

Від початку повномасштабної агресії Російська Федерація незаконно позбавляє волі та утримує в полоні тисячі українських громадян – як військовослужбовців, так і цивільних. Це є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій, заявляють правозахисники. Військовослужбовців Україні вдається обміняти значно частіше, ніж цивільних. Справа у тому, що цивільні заручники, здебільшого, перебувають на території Росії без будь-якого юридичного статусу.

Напередодні очікуваного обміну полоненими перед Великоднем Радіо Свобода розпитало правозахисників про проблеми порятунку заручників Кремля.

Кількість військовополонених та цивільних заручників

  • Військовополонені

Згідно з даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну станом на лютий 2025 року провели 61 обмін військовополоненими.

З полону бповернули 3 749 військовослужбовців.

Останній обмін між Москвою та Києвом та відбувся 19 березня, тоді до України вдалося повернути 175 полонених.

Точна кількість українських військовополонених, які залишаються в полоні РФ, невідома через перешкоджання Росії, відсутність доступу до них міжнародних організацій та через продовження активних бойових дій.

Обмін військовополоненими між РФ та Україною. 19 березня 2025 року
Обмін військовополоненими між РФ та Україною. 19 березня 2025 року
Про кількість дуже важко говорити, оскільки бойові дії тривають досі, окупація досі продовжується
Марія Климик

«Про кількість дуже важко говорити, оскільки бойові дії тривають досі, окупація досі продовжується. Кожного дня люди зникають, їх викрадають, захоплюють в полон. Тому кожного дня, по факту, ця цифра збільшується. Ми досі маємо людей, які вважаються зниклими безвісти. Міжнародний червоний хрест їх не підтверджує, наші державні органи їх не підтверджують, але за не підтвердженою інформацією з різних джерел ми розуміємо, що людина ця, ймовірно, в полоні», – розповіла в коментарі Радіо Свобода журналістка й документаторка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Марія Климик.

Попри те, що офіційної кількості військовополонених Київ не надає, окремі ініціативи та організації родичів полонених, мають приблизні цифри по окремим підрозділам, каже Климик.

«Спілкуючись з об'єднаннями родин зниклих безвісти й полонених, ми можемо сказати, що за їхніми підрахунками, наприклад, наразі найбільше в полоні морських піхотинців – їх десь близько 1 300», – каже документаторка.

  • Цивільні

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що станом на грудень 2024 року в російському полоні перебувають понад 16 тисяч цивільних громадян України.

Це разом із затриманими з 2014 року на території Криму, Донецької та Луганської областей, а також після початку повномасштабної агресії у 2022 році.​

Згідно із даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на лютий 2025 року повернути вдалося 173 цивільних громадян.

Ініціатива «Цивільні в полоні» дає цифру у 18 тисяч утримуваних цивільних у РФ.

За інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій, у російському полоні досі утримують30 журналістів та 30 українських музикантів.

Акція «Два серця в полоні» на підтримку військових й цивільних, які зникли безвісти чи потрапили в полон. Київ, 16 березня 2024 року
Акція «Два серця в полоні» на підтримку військових й цивільних, які зникли безвісти чи потрапили в полон. Київ, 16 березня 2024 року

«Точних цифр, скільки таких людей, дійсно немає. Лубінець називає цифру, яку я вважаю близькою до максимальної. Я орієнтуюся на цифру приблизно 7 тисяч цивільних. Таких людей більше, ніж військовополонених в будь-якому випадку», – розповів Радіо Свобода доктор політичних наук і експерт Центру громадянських свобод (ЦГС) Михайло Савва.

Категорії полонених, які Росія не розрізняє

Зі слів правозахисників, згідно з міжнародним гуманітарним правом, зокрема Женевськими конвенціями, військовополонені та цивільні повинні мати чітко визначений статус й різний режим утримання. Однак Росія цього принципово не дотримується, каже Михайло Савва.

«Дві головні категорії людей, у яких має бути різний правовий статус відповідно до міжнародного гуманітарного права – це військовополонені, які регулюються Третьою Женевською конвенцією, і цивільні. Статус цивільних регулюється Четвертою Женевською конвенцією», – пояснює він.

Втім, на практиці, зі слів Савви, ці правила російською стороною системно порушуються:

РФ грубо порушує міжнародне гуманітарне право і взагалі не розділяє ці дві категорії – військовополонених і цивільних
Михайло Савва

«РФ грубо порушує міжнародне гуманітарне право і взагалі не розділяє ці дві категорії – військовополонених і цивільних. Їх утримують разом, інколи в одних камерах, і навіть причини затримання формулюють однаково – «за протидію СВО (так у РФ називають повномасштабну війну проти України – ред.)».

Це робиться свідомо і є, за словами експерта ЦГС, не просто порушенням, а воєнним злочином:

«Таке утримання безстрокове, безпідставне, без порушення кримінальних справ… є не просто грубим порушенням міжнародного гуманітарного права – це воєнний злочин проти людяності», – каже Савва.

Ба більше, кажуть правозахисники, цивільні люди, які потрапляють в полон, не мають чіткого юридичного статусу й, як результат, можуть не мати елементарних прав.

«Росія в принципі не визнає, що вона утримує цивільних в полоні. Це при тому, що ми бачимо і маємо ці підтвердження зі свідчень військовополонених, яких звільнили. Вони розповідають, що цивільних і військових отримують на одних й тих самих умовах, в одних і тих самих місцях, подекуди в одних й тих же камерах. Тобто, по факту цих цивільних утримують як військовополонених, але Росія абсолютно не комунікує те, що вона в полоні тримає цивільних. У них немає ніякого статусу. Їх просто викрали», – розповідає Климик.

Умови утримання, тортури й знущання

Свідчення колишніх полонених, які збирає і Центр громадянських свобод, і інші правозахисні організації, малюють моторошну картину, розповідає експерт ЦГС.

Згідно з дослідженнями Управління Верховного комісару ООН з прав людини, 91% тих, хто повертається, піддаються тортурам
Михайло Савва

«Згідно з дослідженнями Управління Верховного комісару ООН з прав людини, 91% тих, хто повертається, і мова тут однаково йде і про військовополонених і про цивільних, піддаються тортурам. Це тортури, це побиття і це знущання. Їх змушують співати російський гімн і російські пісні. Це системна методичка, тому що скрізь набір цих пісень однаковий. Це все означає, що РФ порушує Міжнародну конвенцію проти тортур, та інших видів жорстокого поводження та покарань. Як не дивно – РФ все ще є членом цієї міжнародної конвенції», – каже Савва.

Деталі та факти тортур й знущань, про які розповідають обміняні військовополонені та повернуті цивільні, дуже часто збігаються, каже Марія Климик. Це, з її слів, свідчить про їхню системність, порушення міжнародних норм та неабияку жорстокість.

«При потраплянні в місце позбавлення волі відбувається так звана «прийомка». Вона для кожного триває по-різному – для когось це пів години, для когось це може бути 6 годин. Там вас постійно б'ють в процесі, в перервах між тим, як ви проходите первинний допит, медичний огляд. Це все супроводжується приниженням, подекуди погрозами сексуального характеру. Це супроводжується застосуванням електрошокера, побиття кийками», – розповідає документаторка МІПЛ.

У нас були люди, які за два роки перебування втратили 40 кілограмів, 50 кілограмів
Марія Климик

Також, зі слів Климик, чимало звільнених скаржаться на умови утримання, зокрема харчування. «У нас були люди, які за два роки перебування втратили 40 кілограмів, 50 кілограмів, і це дуже сильно негативно впливає на їхній стан здоров'я, особливо на серцево-судинну систему».

Медична допомога в полоні, зі слів правозахисників, майже відсутня. Адже переважна більшість тих, хто з нього повертається, мають серйозні проблеми зі здоров’ям.

«Ми фіксуємо величезну кількість захворювань на туберкульоз. Це результат в'язничних умов утримання, що заборонено, до речі, Женевськими конвенціями. В'язничні умови – це камера. В кращому випадку – одна година на добу прогулянки. В камері виникає кисневе голодування і обов'язково знижується імунітет. Медичну допомогу в деяких дуже важких випадках, коли людина вже помирає, через тиск на адміністрацію цих установ, можна спромогтися, щоб її надали кваліфіковану. Але якщо мова йде про систему, то медичної допомоги фактично немає», – розповідає Михайло Савва.

Медики надають допомогу після обміну військовополоненими. 15 січня 2025 року
Медики надають допомогу після обміну військовополоненими. 15 січня 2025 року

«В деяких місцях утримання не дозволяють сідати на лавку чи на ліжко і людям доводиться по 16 годин стояти кожного дня. Це дуже погано впливає на ноги, при тому, що їх по ногах постійно б'ють кийками чи застосовують електричний струм. У людей починають гнити ноги. Медики там не справляються з такою кількістю ушкоджень внаслідок тортур і катувань, тому навіть повертаючись після обміну в Україну, ми ще бачимо на тілах ці гнійні ураження ніг чи спини, куди найбільше б’ють», – розповідає Марія Климик.

Полонені як політичний інструмент

У ситуації, коли світова дипломатія обговорює потенційні сценарії перемир’я, російська сторона активно експлуатує тему утримуваних як інструмент тиску, кажуть правозахисники.

Безумовно, цих людей, зокрема цивільних, утримують із певною ціллю
Михайло Савва

«Безумовно, цих людей, зокрема цивільних, утримують із певною ціллю. Цю ціль жодного разу не назвали офіційно – щоб уникнути звинувачень у взятті заручників. Але вона є, очевидно. РФ буде використовувати цей фактор і намагатиметься якомога довше не повертати їх в Україну. Тим більше, що в Держдумі є група депутатів, яка виступає проти будь-яких «обмінів заручників», – каже Михайло Савва.

Правозахисники, своєю чергою, не полишають надій на міжнародному рівні домогтися достатнього тиску на РФ, аби Кремль звільнив усіх заручників і полонених.

«Зараз йде всесвітня кампанія People First, яка спрямована саме на повернення всіх утримуваних. Її ініціювали наш Центр громадянських свобод і російський «Меморіал» – обидві організації є лауреатами Нобелівської премії миру 2022 року», – пояснює Савва.

«До кампанії долучилися десятки правозахисних організацій та навіть уряди. І головне – питання звільнення українських полонених поставлено в порядок денний адміністрації США, яка є головним контактером російського режиму».

  • Зображення 16x9

    Сергій Стеценко

    Приєднався до Української редакції Радіо Свобода в Празі у березні 2018 року. Телевізійний журналіст, документаліст та сценарист. До команди Радіо Свобода працював кореспондентом та автором спецпроєктів на телеканалі СТБ. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. В професії – з 2007 року.

Форум

XS
SM
MD
LG