Доступність посилання

«Ми знали, що так буде, але всі в шоці»: близькі «азовців» про їхні вироки за «тероризм» у Росії


Олексій Смиков та Катерина Бондаренко
Олексій Смиков та Катерина Бондаренко

У РФ засудили 23 військовополонених із «Азову». Вироки – від 13 до 23 років колонії суворого режиму. Українців судили за «терористичними» статтями, оскільки агресор визнав підрозділ терористичною організацією. Це чинні та колишні військові «Азову», серед яких в тому числі кухарі, робітники, кінолог та водії. Усі вони воювали у Маріуполі та потрапили в полон після захоплення міста російською армією у травні 2022 року.

Засідання відбулось у Південному окружному військовому суді у Ростові-на-Дону 26 березня. Військовополонені на засідання з'явилися поголені налисо і виснажені: вони розповідали про тортури, допити без адвокатів та фальсифікацію їхніх свідчень.

23 громадян України, яких судили, служили в «Азові» у різні роки, частина була задіяна в тиловому забезпеченні, повідомили російські незалежні видання «Медіазона» та SOTAvision.

Усіх «азовців» визнали винними в «насильницькому захопленні влади» та «організації діяльності терористичної організації». 11 фігурантам справи також інкримінували «проходження навчання для терористичної діяльності».

Військовополонені «азовці» під час суду в Ростові-на-Дону, Росія, 26 березня
Військовополонені «азовці» під час суду в Ростові-на-Дону, Росія, 26 березня

У суді були присутні 12 українців, ще 11 фігурантів справи засудили до заочних термінів.

Російська прокуратура просила їм до 24 років колонії. Декілька фігурантів повідомили про тортури та погані умови тримання в російському СІЗО. Інші підсудні відмовилися визнавати суд та спілкуватися з ним.

«Я не можу говорити людям те, що відчуваю, через що я пройшов, як ваша країна вчинила з моєю. Як вчинили з моїм будинком, як розстрілювали мою дружину на дорозі у мене на очах. Як «визволителі» зайшли до мене в дім, забрали все, як посадили мене на три роки, – сказав в останньому слові у суді у Ростові підполковник Анатолій Грицик. – Не дай Боже, щоб ви це відчули. Але знаєте, як громадянин своєї країни, як офіцер і як людина я певен в одному: у мене совість чиста. І я цим пишаюсь».

На початку повномасштабного вторгнення Росії «Азов» був полком, в лютому 2023 року був реорганізований у 12-ту бригаду спеціального призначення НГУ «Азов».

«Моє серце в полоні»

Олексій Смиков – один із тих, хто отримав 23 роки колонії суворого режиму. Він захищав Україну від першого дня повномасштабного російського вторгнення. У полон Смиков потрапив із травмою ноги. В ув'язненні його жорстоко били, розповідає дівчина Олексія, 26-річна Катерина Бондаренко: військовий отримав перелом ребер, йому ламали пальці.

За весь час перебування в полоні (а це вже понад три роки) Олексій лише один раз зміг передати дівчині через інших військових повідомлення: у ньому він попросив її руки. Бондаренко кілька разів виходила на акції на підтримку українських полонених у Києві з плакатом: «Моє серце в полоні».

Ти просто бачиш ім'я коханого чоловіка, і написано: засуджений до 23 років
Катерина Бондаренко

«Ми всі знали, що так буде, але всі в шоці. Цю новину дуже складно перетравити. Ти просто бачиш ім'я коханого чоловіка, і написано: засуджений до 23 років, до того ж ще й суворого режиму, – каже Катерина. – Це одразу дуже сильно вибиває і починає дуже сильно тиснути».

Катерина згадує, що востаннє чула голос Олексія 28 лютого 2022 року. Тоді у Маріуполі його разом із групою відправили на операцію. За кілька днів Катерині повідомили, що її коханий загинув, але 6 березня вона впізнала його на відео серед українських військових, яких взяли в полон російські війська.

«Завжди, коли в мене в житті щось траплялося, або я хвилювалася через роботу або через щось ще щось, він завжди дуже круто умів підтримати, – розповідає про Олексія Катерина. – Він знаходив якісь слова. Я не знала, що мені ці слова потрібні, але він їх говорив, і виявлялося, що це ті слова, які мені потрібні. І ось зараз, коли я щось роблю, мені бракує того, що я можу йому про це розповісти».

Катерина побоюється, що вирок із тривалими термінами ускладнить можливий обмін засуджених «азовців». Але вона продовжує шукати у собі сили та боротися за повернення Олексія додому.

«Я прокидаюся, чоловіка поруч немає. Це не те життя, яке я собі хотіла: мені потрібно, щоб чоловік був поруч, – каже вона. – Але я розумію, що йому там у рази гірше. Я просто думаю про те, як йому там, і розумію, що в моєму становищі немає на що скаржитися».

Коордштаб, правозахисники: реакції

У Києві заявили, що вважають вирок «азовцям» незаконним та звинуватили Росію у порушенні міжнародного гуманітарного права: воно забороняє судити військовополонених.

Усі полонені обов’язково будуть повернуті додому. Оголошення вироку не перешкоджає проведенню обмінів
Петро Яценко

«Нинішнє судилище – лише частина російської пропаганди. Але це не стане перешкодою для України, щоб повернути своїх захисників та захисниць. Усі полонені обов’язково будуть повернуті додому. Оголошення вироку не перешкоджає проведенню обмінів», – наголосив представник українського Координаційного штабу поводження з військовополоненими Петро Яценко.

Тетяна Катриченко, директорка Медійної ініціативи за права людини зазначає, що оскільки Верховний суд РФ визнав «Азов» терористичною організацією, то будь-якого чинного чи колишнього «азовця» можуть розглядати як потенційного терориста, що агресор і робить. Тепер засудженим лишається чекати на обмін – однак вже у колоніях суворого режиму.

Ще одна значна проблема: Росія вкрай неохоче повертає військовослужбовців з цього підрозділу – у російському полоні, за даними бригади, досі перебувають 842 «азовці».

«Це російська теза, на мій погляд, що чим швидше військовополоненого засудять, тим швидше його передадуть на обмін. Насправді все навпаки: що швидше засудять, то швидше відправлять у якийсь віддалений куточок РФ», – каже Катриченко.

Правозахисниця також зауважила, що окрім Ростова, «суди» над військовополоненими відбуваються і в окупованому Донецьку. І якщо цей процес над «азовцями» тривав ще з літа 2023 року, то в Донецьку подібні справи слухають за один день.

Що швидше засудять, то швидше відправлять у якийсь віддалений куточок РФ
Тетяна Катриченко

«З людей вибивають свідчення, вони в чомусь зізнаються і за один день відбуваються всі судові процеси, всі судові процедури», – каже Катриченко.

Правозахисниця також зауважила, що окрім Ростова, «суди» над військовополоненими відбуваються і в окупованому Донецьку. І якщо цей процес над «азовцями» тривав ще з літа 2023 року, то в Донецьку подібні справи можуть слухати за один день.

«З людей вибивають свідчення, вони в чомусь зізнаються і за один день відбуваються всі судові процеси, всі судові процедури», – каже Катриченко.

Блокада Маріуполя розпочалася в перші дні повномасштабного російського вторгнення і тривала до середини травня 2022 року, коли останні захисники заводу «Азовсталь» вийшли з нього за домовленістю щодо подальшого обміну. 20 травня міністерство оборони Росії заявило, що завод «Азовсталь» у Маріуполі перейшов під контроль сил РФ. Російське військове відомство заявило, що всього «в полон здалися» 2439 українських військових, які перебували на території заводу. Згодом частину їх обміняли на російських полонених.

XS
SM
MD
LG