У розпорядженні журналістів-розслідувачів «Системи» опинилася збірка наукових праць молодих дослідників із російського Волгоградського медичного університету. Рік тому молоді вчені Мостовська О.А. та Мостовський В.В. під керівництвом дитячого невролога Мостовської Ю.В. проводили анкетування дітей в окупованій Станиці Луганській, яка розташована на сході Луганської області України і ось уже понад десять років перебуває в зоні безпосередніх бойових дій.
Через війну люди то виїжджали зі Станиці Луганської, то поверталися.
«Якщо дослідження ігнорує ці принципи, воно стає неетичним»
Зокрема – діти. Ступінь їхньої невротизації й намагалися дослідити молоді вчені з Волгограда. За допомогою дитячого опитувальника неврозів вчені анкетували 519 дітей та підлітків у Станиці Луганській, потім статистично проаналізували отримані дані й отримали невтішні, хоча й очікувані результати – рівень невротизації дітей у Станиці Луганській помітно перевищує той рівень невротизації, який дослідники вважають нормальним.
Так, наприклад, рівень депресії серед дітей та підлітків Станиці Луганської сягає за шкалою опитувальника неврозів майже 7 балів із 20 (тобто легка депресія, важка починається з 15 балів). Приблизно тією ж мірою у дітей зі Станиці Луганської підвищені рівні астенії, девіантної поведінки, порушення сну, вегетативних розладів, тривоги. Більш виражені порушення за всіма шкалами спостерігаються у дівчаток, окрім порушень поведінки – вони вищі у хлопчиків. Дослідники зазначають, що за роки життя в стані депресії у дітей формується звичка патологічно реагувати на стресові ситуації.
Московський психолог, який погодився поговорити з «Системою» на умовах анонімності, вважає дослідження волгоградських вчених некоректним. Не зрозуміло, з якою нормою волгоградські молоді дослідники порівнюють результати, отримані у Станиці Луганській. Аналогічні дослідження, проведені іншими фахівцями, за інших обставин в інших регіонах Росії, дають, наприклад, розподіл рівнів депресії за шкалою неврозів від 3,5 до 8 балів.
«Все-таки, – говорить психолог, – психологія не є точною наукою, результати опитування дуже сильно залежать від того, хто опитування проводить. Тому, по-хорошому, вченим із Волгограда варто було б анкетувати дітей у Станиці Луганській та для порівняння анкетувати й «контрольну групу», наприклад, дітей у Волгограді, які живуть далеко від вибухів».
Наші українські психологи, якщо працюють у прифронтових зонах, то проводять анкетування виключно у безпечних місцях і з акцентом на ресурси дитини, а не на пережиту нею травмуНаталія Масяк
Співробітниця українського фонду психологічної допомоги дітям «Голоси дітей», психологиня Наталія Масяк звертає увагу «Системи» на те, що психологічні обстеження дітей у зоні бойових дій є предметом дуже делікатним, повинні ґрунтуватися на прагненні «не нашкодити» та суворо дотримуватися протоколу.
«Дослідження в таких умовах, – говорить Масяк, – можливі лише за участю нейтральних етичних комітетів (IRB – Institutional Review Boards). Наші українські психологи, якщо працюють у прифронтових зонах, то проводять анкетування виключно у безпечних місцях і з акцентом на ресурси дитини, а не на пережиту нею травму. Якщо дослідження ігнорує ці принципи, воно стає неетичним і може провокувати стигму та страх».
За яких умов проводили свої дослідження волгоградські молоді вчені – невідомо. Жодних відомостей про міжнародне наукове та етичне спостереження за дослідженнями в їхній статті не міститься.
Результати російських дослідників принципово відрізняються від результатів українських психологів
У тій самій науковій збірці Волгоградського медичного університету опублікована й інша стаття, зроблена іншими молодими волгоградськими дослідниками, але за тією ж методикою та з тим самим науковим керівником. Досліджується питання: якою мірою невротизація волгоградських школярів залежить від режиму їхнього сну. Якщо порівняти ці дві статті, то виходить, зокрема, що волгоградські школярі, які лягають спати дуже пізно, так звані «сови», невротизовані більше, ніж діти у Станиці Луганській.
Відбувається адаптація поведінки, але не адаптація особистості. Проблема йде глибше і проявить себе пізнішеМихайло Горін-Галицький
Рівень депресії, наприклад, у дітей, які живуть десять років під обстрілами у Станиці Луганській, – 6,59 бала за шкалою неврозів. А рівень депресії у дітей, які живуть у мирному Волгограді і лише пізно лягають спати, – 8,62 бала. З астенією, вегетативними розладами, розладами поведінки, навіть із тривогою у волгоградських дітей ситуація гірша, ніж у луганських.
Результати російських дослідників принципово відрізняються від результатів, які отримують українські психологи, що працюють із дітьми в зонах бойових дій. За словами психологині Наталії Масяк, серед неповнолітніх пацієнтів, обстежених «Голосами дітей» на прифронтових територіях, 65% продемонстрували удвічі підвищений рівень депресії та 50% – удвічі підвищений рівень порушень сну та поведінки.
Відносно невинні результати російських досліджень український психолог пояснює, зокрема, тим, що волгоградські вчені в екстремальних умовах війни застосовували мирний, побутовий дитячий опитувальник неврозів, тоді як українські дослідники користувалися значно більш відповідними інструментами – CBCL (Лист спостереження за поведінкою дитини Томаса Ахенбаха) та SDQ (Опитувальник сильних сторін і труднощів). Дитячий опитувальник неврозів налаштований на виявлення хронічних невротичних станів, а не гострого стресу, в якому перебувають діти, які живуть в умовах війни.
Після війни
Психолог Наталія Масяк говорить «Системі», що, згідно з дослідженнями фонду «Голоси дітей», 70% неповнолітніх, які проживали у зоні бойових дій, страждають на посттравматичний стресовий розлад. Однак ці дані «Голос дітей» отримує вже в евакуації, коли діти залишили зону війни та перебувають у відносній безпеці. Іншими словами, посттравматичний синдром виявляється саме після травми, тоді як безпосередньо під час травматичних подій війни психіка дитини може мобілізуватися.
Ізраїльський психолог Михайло Горін-Галицький, який працював як у МНС Росії, так і на гарячій лінії в Ізраїлі після терористичної атаки 7 жовтня 2023 року, пояснив «Системі»:
«Психіка має дуже високий ступінь адаптації, справді за шкалою неврозів може бути показаний схожий результат. Але це свідчить лише про недосконалість інструменту. Відбувається адаптація поведінки, але не адаптація особистості. Проблема йде глибше і проявить себе пізніше».
Одна з пацієнток українських психологів, біженка, яка кілька місяців провела у зоні бойових дій із двома дітьми, а тепер лікується в Європі від посттравматичного стресового розладу (ПТСР), розповіла «Системі»:
«ПТСР, з мого особистого досвіду – це саме посттравматичний розлад. Поки ми жили під обстрілами, ми почувалися начебто навіть нормально. А от коли приїхали в мирну Європу, тут нас і накрило. Я досі не можу спати ночами, а вдень почуваюся такою виснаженою, що не можу працювати. А меншій доньці досі всюди мариться страшна, огидна тварина, схожа на синю мишу. І ми нічого поки не можемо вдіяти з цією мишею».
«Система» надіслала запит до Волгоградського медичного університету щодо методів та цілей дослідження у Станиці Луганській, але не отримала відповіді.
Ви можете анонімно поділитися інформацією з «Системою» – розслідувальним проєктом Радіо Свобода і телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
