47% опитаних українців схильні вважати, що війна на сході України – це внутрішня справа. Такі висновки містить дослідження «Безпековий радар 2019», оприлюднений Фондом Фрідріха Еберта. Втім, українська соціологія наводить інші дані: понад 70% опитаних вважають стороною конфлікту Росію. Соціолог Ірина Бекешкіна припускає: результати німецького опитування можуть означати бажання українців врегулювати конфлікт без втручання Москви.
У Німеччині триває щорічна Мюнхенська безпекова конференція. В рамках форуму Фонд Фрідріха Еберта презентував звіт «Безпековий радар 2019».
Серед його авторів: представники Регіонального офісу Фонду Фрідріха Еберта зі співпраці і миру в Європі Рейнгард Крумм, Александра Діенес, Сімон Вайс, дослідники Гейдельберзького університету Себастьян Старистач і Стефан Бер, а також почений професор Вільного університету Берліну Ганс-Геннінґ Шрьодер.
Не можна виключати військовий конфлікт
Як стверджують автори документу, він має на меті проаналізувати два чинники, які мають найбільше значення при ухваленні рішень: загальну суспільну думку і експертні оцінки перспектив безпекової й зовнішньої політики в Європі.
Читайте також: «Світова безпека – розбитий пазл». У Мюнхені починається безпекова конференція
«Експерти припускають, що правила та взаєморозуміння, які колись допомагали світові пережити найнебезпечніші моменти, стають все менш і менш значущими. Не можна виключати військовий конфлікт з тією впевненістю, яку ми мали чверть століття тому», – йдеться в дослідженні.
Сім країн про один Донбас
Звіт охоплює основні виклики світовій безпеці та ставлення до них у семи країнах: Німеччині, Франції, Латвії, Сербії, Польщі, Росії й Україні. Автори пояснюють, що кожна з цих країн має значення для безпекової ситуації в Європі.
Опитування, проведене в кожній із цих країн, розробив Регіональний офіс Фонду Фрідріха Еберта зі співпраці і миру в Європі, а провела компанія Ipsos Berlin.
Згідно з методологією, наведеною в звіті, в кожній країні, незалежно від чисельності її населення, опитали близько однієї тисячі людей.
Східноєвропейські країни схильні погоджуватися з твердженням, що криза є внутрішньою справою України
Значний блок опитування суспільної думки присвячений Україні – зокрема тому, що респонденти думають про збройну агресію Росії на Донбасі.
«Східноєвропейські країни… схильні погоджуватися з твердженням, що криза є внутрішньою справою (України – ред.) і її треба залишити для вирішення Україні. Як не дивно, цю думку поділяють респонденти з Росії й України. В Україні 47% учасників опитування повністю погоджуються з нею, в Росії – 41%. Тим часом 16% опитаних українців і 23% росіян частково погоджуються з цим твердженням», – зазначають автори дослідження.
Соціологиня та директорка фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна не стала коментувати результати дослідження «Безпековий радар 2019», оскільки ще не ознайомилася з ними. Проте вона зазначила, що теза про «внутрішній характер» конфлікту на Донбасі активно пропагується.
«Мені з цим доводилося стикатися в тому числі і з експертами з різних країн. Чи є це вплив російської пропаганди, яка діє в цих країнах – намагається сформувати громадську думку, що «це справа українців, хай вони це вирішують», – припускає вона.
Однак Бекешкіна звертає увагу на те, що результати опитування в Україні можуть мати подвійне тлумачення.
«Люди можуть розуміти це подвійно в Україні, в Україні це питання не є таким однозначно зрозумілим. Одні вважають, що справді, це наш, як то кажуть, внутрішній громадянський конфлікт, так як це намагається вплинути з-за кордону і Росія, й інші проросійські засоби масової інформації: «ну це справа України, хай Європа туди взагалі не лізе, хай Україна з цим розбирається без всякого втручання Європи». А друге розуміння, мені здається, для українців: хай сюди не втручається Росія, ми самі розберемося. Тут може бути подвійне тлумачення», – пояснює соціологиня.
Автори дослідження й самі зазначають, що що таке схвалення з боку українців може означати не лише готовність до переговорів із незаконними збройними формуваннями, а й те, що в Україні хочуть деокупації територій, зайнятих російськими військовими і їх прибічниками.
Польща за миротворців, Сербія проти санкцій
Дослідники запропонували опитуваним висловитися й щодо кількох альтернативних тез: наприклад, щодо припущення, що конфлікт триває між Україною й Росією, а треті сторони не повинні втручатися.
Найбільш схвально таке припущення сприйняли опитані у Сербії: 81% з них повністю або частково з ним погодилися. Натомість 51% росіян висловився проти.
В усіх країнах переважна більшість респондентів висловилася на підтримку дипломатичного вирішення конфлікту за участі всіх його сторін.
Найбільшою прихильницею розширення санкцій проти Росії виступила Україна (66% – повністю чи частково «за»). Очікувано, в Росії й Сербії висловилися проти – 90% і 91% відповідно.
При цьому в Україні 53% опитаних підтримують ідею запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі. Однак найбільшими прихильниками цієї ідеї виявилися олитані у Польщі – 63%.
Дещо інших висновків щодо сприйняття конфлікту на Донбасі українцями доходять соціологи фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, які 13 лютого оприлюднили дослідження громадської думки перед виборами президента України.
Згідно з опитуванням Фонду (в ньому взяли участь 2017 людей), 72% опитаних вважають Росію стороною конфлікту на Донбасі.
При цьому зокрема до ідеї введення миротворців на територію збройних дій прихильно поставилися 54,4% учасників. 24,8% висловилися проти, 20,8% – не змогли відповісти однозначно.
Бойові дії на Донбасі тривають від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків.
Читайте також: Минулої доби бойовики 9 разів обстріляли позиції ЗСУ, один військовий загинув – штаб
Зокрема спеціальний представник СШАв з питань України Курт Волкер неодноразово заявляв, що за ситуацію на Донбасі несе відповідальність Росія.
Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
