Доступність посилання

ТОП новини

Археологічні знахідки в Криму: могли б пишатися, але просто «тирять»


Кримський півострів ‒ рай для археологів. Після анексії Криму російські журналісти регулярно повідомляють про знахідки. І це той випадок, коли пропагандисти не брешуть: російська влада проводить масштабні археологічні розкопки в Криму.

Наприклад, під час будівництва траси «Таврида» робітники натрапили на давню печеру. Спелеологи знайшли в ній кістки стародавньої тварини ‒ мастодонта, останки добре збереглися.

Як «тирять» археологічні знахідки у Криму? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00

«Такого обсягу кісткового матеріалу, який перебуває в цій печері, не те що в Криму ‒ в Росії немає. Можливо, це одна з найбільших у світі знахідок», ‒ каже керівник ради російського Союзу спелеологів Геннадій Самохін.

Під час будівництва залізничного полотна Керченського мосту розкопали античне поселення.

Археологи досліджують стародавнє поселення біля майбутнього залізничного підходу до Кримського мосту, 2017 рік
Археологи досліджують стародавнє поселення біля майбутнього залізничного підходу до Кримського мосту, 2017 рік

«Аналогів поки що ми не знайшли. Тобто цю пам’ятку ми можемо вважати унікальною», ‒ каже доктор історичних наук співробітник відділу класичної археології Російської академії наук Сергій Внуков.

Такого обсягу кісткового матеріалу не те що в Криму ‒ в Росії немає
Геннадій Самохін

Як з’ясували вчені, це багата садиба Боспорського царства. У Криму ця антична держава існувала з V століття до нашої ери.

«У Північному Причорномор’ї аналогів я не знаю. Ні в Україні, ні в Росії. На території всього Причорномор’я, тобто ‒ Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії – нічого схожого ніхто не копав», ‒ додає доктор історичних наук, завідувач відділу польових досліджень інституту археології РАН Олександр Масленников.

У кримській печері знайшли останки доісторичних тварин (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:47 0:00

Є й унікальні підводні знахідки. Під час установки опор Керченського мосту будівельники виявили кераміку четвертого століття до нашої ери.

«Ну ось амфора часів Діогена ‒ IV століття до нашої ери. Амфори мали обсяг приблизно 12–15 літрів», ‒ показує фахівець лабораторії обробки кераміки Олексій Куликов.

Усе найцінніше Росія вивозить

Такими знахідками російські вчені могли б пишатися, якби вони були законними. Але археологічні дослідження в анексованому Криму заборонені законодавством України.

Геннадій Самохін (п) із колегами вивчає останки тварин із печери біля селища Зуя
Геннадій Самохін (п) із колегами вивчає останки тварин із печери біля селища Зуя
Виконавці таких робіт на території Криму прирівнюються до так званих чорних археологів
Антон Корвін-Піотровський

«Для того, щоб проводити археологічні дослідження на території України, виконавцю таких досліджень необхідно мати дозвіл Міністерства культури України. Відповідно всі ці дослідження, що проводяться без такого дозволу, є незаконними. Виконавці таких робіт на території Криму прирівнюються до будь-яких так званих чорних археологів», – зазначає директор ДП «Охоронна археологічна служба України», член правління Спілки археологів України Антон Корвін-Піотровський.

Розкопки на окупованих територіях забороняє і другий протокол Гаазької конвенції 1999 року. Згідно з міжнародною угодою, без дозволу України російські вчені не мають права вилучати артефакти з кримської землі.

Розкопки античного міста Тірітака в південній частині Керчі
Розкопки античного міста Тірітака в південній частині Керчі

«Твердо скажу ‒ це незаконно. Там чітко написано, що всі ці археологічні дослідження на окупованих територіях забороняються. Також забороняється зміна власності і перебудова пам’яток архітектури», ‒ каже керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Сергій Кот.

Скільки й які саме артефакти Криму опинилися під контролем російської влади ‒ точно не відомо. Росія не звітує про свої дослідження ні перед Україною, ні перед ЮНЕСКО або ж міжнародними археологічними організаціями.

«Прямого моніторингу Україна, на жаль, проводити не може. Вона є такою владою без сили на цих територіях», ‒ зазначає екс-директор музею-заповідника «Ханський палац» Ельміра Аблялімова.

Точно відомі лише імена археологів, які проводять розкопки на анексованій території. Вони є на сайті Міністерства культури Росії. А Охоронна археологічна служба України складає списки вчених-порушників, які працювали в Криму.

«Ми сподіватимемося, що колегам із Європейського союзу, з цивілізованих держав буде все-таки з часом некомфортно працювати з тими дослідниками, які незаконно проводили розкопки в окупованому Криму», ‒ каже директор ДП «Охоронна археологічна служба України», член правління Спілки археологів України Антон Корвін-Піотровський.

Усе найцінніше росіяни вивозять із Криму. Унікальні артефакти, ймовірно, їдуть до музеїв Москви або Санкт-Петербурга. У цьому переконані всі опитані нами археологи.

Якщо російські вчені тоді «тирили» наші культурні цінності, то ви можете уявити, що зараз відбувається
Сергій Кот

«Ємність фонду, сховища Криму мають певні обмеження. Певну кількість предметів можна зберігати», ‒ зазначає Ельміра Аблялімова.

«Якщо згадати сленг президента Путіна, що там хтось «тирить» щось… Так ось, якщо російські вчені тоді «тирили» наші культурні цінності, то ви можете уявити, що зараз відбувається», ‒ оцінює ситуацію Сергій Кот.

Україна втрачає не тільки свою історичну спадщину, а й величезні гроші, зазначає історик.

Ці речі їздять світом на виставки й приносять мільйони доларів російським музеям
Сергій Кот

«Це матеріальні речі, і вартість їхня колосальна. Потім ці речі їздять світом на виставки й приносять мільйони доларів російським музеям», ‒ каже керівник центру досліджень історико-культурної спадщини України Сергій Кот.

Механізмів для того, щоб зупинити російські розкопки в Криму, зараз немає. Найголовніше, за словами українських вчених, ‒ визначити, які артефакти привласнила Росія, щоб після деокупації Криму вимагати повернення цінностей.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Євчин

    Старший телевізійний журналіст-кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії з 2018 року.Починав роботу спортивним кореспондентом у 2006 році. Після 2014-го став журналістом-міжнародником. Працював на лінії фронту, під час одного з журналістських відряджень знімальна група Крим.Реалії потрапила під обстріл і Дмитро отримав поранення.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG