ЛЬВІВ ‒ Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО або внесення грошової застави розміром майже мільйон гривень для громадського активіста Остапа Стахіва. 36-річного чоловіка, який проживає у Львові, підозрюють у діях, «спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади». Ця стаття 109 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі до 10 років.
Суддя Галицького районного суду задовольнив клопотання прокуратури, обравши запобіжний захід для активіста Остапа Стахіва у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів або ж внесення грошової застави розміром 998 тисяч 800 гривень. Таку велику суму прокурор Львівської обласної прокуратури Юрій Курач пояснив тим, що «сума застави визначена процесуальним керівником, зважаючи на важкість злочину, який вчинений проти національної безпеки». Також, згідно з судовим рішенням, підозрюваний не може виїжджати за межі Львова і зобов’язаний здати закордонний паспорт.
В ухвалі прописані обов’язкиЮрій Курач
«У разі, якщо він внесе заставу, в ухвалі прописані обов’язки, які він повинен виконувати. У разі невиконання, його буде взято під варту, а заставу внесуть на користь держави. Має сам віддати закордонний паспорт, якщо сплатить заставу», ‒ говорить прокурор Юрій Курач.
Згідно з матеріалами слідства, Остап Стахів своїми діями підбурював і ставив під загрозу життя громадян України і цілісність території України. Зокрема, під час акції супротивників вакцинації від коронавірусу в Києві 3 листопада.
Підозрюваний Остап Стахів не погоджується зі звинуваченнями на свою адресу і оскаржуватиме рішення про запобіжний захід. Він наголосив, що немає мільйона гривень, щоб внести заставу. Цю ніч він проведе у СІЗО Львова.
Це політичне рішенняОстап Стахів
«Це політичне рішення. Жодних доказів того, про що вони говорять, у них немає. Показано, що в Україні громадянин не має жодних прав. Україна забороняє нам мирно збиратися і мирно висловлюватися. Я не маю почуття провини, щоб я давав заставу», ‒ сказав після оголошення запобіжного заходу Остап Стахів.
Обшук, підозра, уникнення суду, протест
Підозру у скоєнні злочину Остапові Стахіву вручили 17 листопада. У цей день працівники СБУ провели обшук у квартирі, яку він орендує у Львові. Підозрюваний поскаржився на погане самопочуття і йому викликали швидку допомогу. Однак медики не виявили у нього ніяких ознак захворювання.
До лікарні прийшла група однодумців Остапа Стахіва, яка вдерлась у приймальне відділення, відмовилась одягати маски, показати сертифікати про вакцинацію, чим порушувала, як карантинні обмеження, так і громадський порядок. На місці трапилась сутичка між прихильниками Стахіва і поліцейськими. Директор шпиталю одразу ж оприлюднив відео, але невдовзі воно стало недоступне.
Чому після того, як Остап Стахів вийшов з лікарні, одразу ж не відбулось судове засідання з обрання йому запобіжного заходу? Чому йому вдалося виїхати на Закарпаття і потрапити в районну лікарню у місті Свалява, таким чином уникнувши судового засідання 17 листопада? У цей день Галицький суд дозволив затримати підозрюваного і доставити його у Львів для обрання запобіжного заходу, але за умови дозволу медиків.
Свій вчинок Остап Стахів пояснив тим, що «не довіряв лікарям Львівщини». У супроводі конвою зі Сваляви його доставили у Львів.
Однодумці Остапа Стахіва прийшли не лише до лікарні швидкої допомоги у Львові, під будинок, у квартирі якого проводився обшук, але й два дні поспіль близько пів сотні людей стояли біля приміщення Галицького районного суду. Всі вони демонстративно не одягали маски, щільно стояли один біля одного, скандували «Волю Остапу», доволі агресивно відповідали журналістам, , більшість відмовлялась від коментарів.
Мене обмежують у моїх правахАндрій
«Я не прийшов за Стахіва, а прийшов за себе, бо мене обмежують у моїх правах. Я мав йти сюди пішки, бо не міг їхати громадським транспортом, бо мав пред’явити документи. Чому я без маски не можу купити продукти? Колись ми боялись людини у масці, а тепер її остерігаємось», ‒ каже чоловік, який представився Андрієм, прізвище не назвав.
Однак у Львові у громадському транспорті не вимагають документ про вакцинування. Обмеження запровадять для приміських перевезень з 22 листопада.
Частина прихильників розмовляла російською
Велика частина прихильників Остапа Стахіва розмовляла російською. Були й такі, хто приїхав з Чернівецької області та Херсонщини. Зокрема, 17 листопада біля суду був херсонський проросійський активіст і супротивник вакцинування Кирило Стремоусов.
На його візит у Львів зреагував міський голова Львова Андрій Садовий, який звернувся до силовиків не допустити «подій, які суперечать здоровому глузду та закону України».
Також мер Львова висловився і щодо Стахіва: «Те, чим тут займався Стахів із поплічниками, ‒ задурювання мізків людей, які, на жаль, не виробили імунітету від пропаганди та іншого інформаційного лайна».
Протягом двох днів до будівлі суду приходили і активісти «Національного корпусу» зі Львова, які вимагали покарання для Остапа Стахіва, перегукуючись через поліцейський коридор із однодумцями підозрюваного.
Він має нести відповідальність за деструктивну діяльністьНазар Косенко
«Ми прийшли висловити свою позицію, що серед львівської громади є люди, які розуміють, хто такий Стахів, що він має нести відповідальність за деструктивну діяльність. Унеможливити провокації, бо сюди звозили людей з півдня країни», ‒ пояснив Нараз Косенко, активіст «Національного корпусу».
За кілька днів до вручення підозри львівському активісту Остапові Стахіву, група депутатів Львівської міської ради звернулась в СБУ з приводу діяльності Остапа Стахіва.
Зокрема, учасник бойових дій на Донбасі, депутат міськради від партії «Голос» Ігор Шолтис наголосив, що «своїми акціями Стахів порушує статті Кримінального кодексу України, які стосуються порушення громадського порядку та намагання повалити конституційний лад в країні, що дії Остапа Стахів можуть координуватися спецслужбами Росії», тому просив СБУ притягнути провокатора до відповідальності.
Прагнув популярності і отримав
До «популярності» Остап Стахів, родом із Ходорова, що на Львівщині, йшов довго. Зробити політичну кар’єру Остап Стахів прагнув останні 16 років, почавши у 2005 році з партії «Свобода», від цієї політичної сили навіть балотувався у парламент, але безуспішно. Потім змінив «Свободу» на «Українську партію», звідки його виключили у 2010 році. Балотувався він і у Львівську обласну раду від Української республіканської партії і теж невдало, як і в інші місцеві органи влади.
Чимало громадських діячів у Львові вважають Остапа Стахіва «провокатором» і навіть звинувачували у «проплачених» акціях, кинувши його у смітник. У 2009 році Стахів разом зі своїми однодумцями облив у Львові томатним соком депутата Держдуми Росії від «Єдиної Росії» з вигуками «Слава Україні!».
Він організував дуже різні акції, став керівником громадської організації «Ідея нації», але це не викликало резонансу. А ще у 2020 році він підтримував у Хмельницькому людину, яка прагнула створити фейкову міську раду.
Втім, діяльність Остапа Стахіва стала помітною у час пандемії, коли він із журналістським посвідченням робив прямі трансляції з лікарень, доводячи, що коронавірусу немає, що це все вигадки, поширюючи фейки про вакцини, наголошуючи, що держава марно витрачає гроші на вакцинування. Спричинив чимало конфліктних ситуацій у медичних закладах.
У соцмережах Остап Стахів мав велике число підписників. Зокрема, на YouTube-каналі є понад 70 тисяч. Відео, які поширював Остап Стахів, набирали тисячі переглядів і поширень. Він проводив акції проти вакцинації, був одним із співорганізаторів мітингу в Києві 3 листопада.
Немає чіткої відповіді, що робити з такими особамиОлександр Антонюк
«Протистояння між владою і таким маргінальним персонажем, говорить про те, що у влади сьогодні, як і у попередні роки, а це 2013 рік, коли такі персонажі були, немає чіткої відповіді, що робити з такими особами. Стахів, дійсно, намагається себе політично суб’єктивізувати, намагається зайти на хвилю хайпу для того, щоб потрапити до будь-якої влади. Але чи влада сьогодні має можливість втихомирювати на законодавчому рівні таких персонажів? Ні. Тому що притягнути їх до відповідальності, тягне за собою протести, це світова тенденція. Парламентарі могли б внести до адміністративно -процесуального кодексу доповнення, як правильно діяти щодо таких осіб», ‒ вважає політолог Олександр Антонюк.
СБУ заявляє, що блокувала антиукраїнську мережу, яка під кураторством Росії розробляла плани захоплення влади, закликала до насильницької зміни конституційного ладу в Україні, намагалася дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в державі. У результаті синхронних спецоперацій СБУ одразу в декількох регіонах України, діяльність антиукраїнського угруповання припинено.
У розпорядженні СБУ, наголосили у відомстві, є беззаперечні докази причетності фігурантів до протиправної діяльності, в тому числі переписки, в ході яких зловмисники підшукували зброю та співучасників, які мали захоплювати владу у відповідних регіонах. Потім вони збиралися створити на території України власні територіальні громади із «власною міліцією» та «економікою». Однак про яку саме кількість підозрюваних йдеться ‒ невідомо.
