Нині вчені по всьому світу займаються розробкою вакцини від коронавірусу. Але в умовах пандемії дослідники розраховують на успішне щеплення від нового коронавірусу вже через півтора року. Тим часом вакцини від інших небезпечних хвороб, таких як кір, дифтерія чи правець існують уже роками. Утім раз-по-раз у світі фіксують усе нові спалахи цих недуг, зокрема через відмову від щеплення, яку пропагують антивакцинатори.
Антивакцинатори – це люди, які виступають проти щеплення від різних хвороб, вважають, що краще ними перехворіти, аніж вводити вакцини, і впевнені, що щеплення може зашкодити організму дитини та призвести до ускладнень. Через відмову від щеплень у різних країнах раз-по-раз відбуваються спалахи хвороб. Наприклад, за даними ООН, кількість випадків захворювання на кір у минулому році зросла у чотири рази. А у 2018-му Україна стала лідером у світі за кількістю хворих на цю недугу. І саме відмова від вакцинації – одна з причин спалаху небезпечної хвороби.
Міністерство охорони здоров'я України наголошує, що вакцинація – єдиний надійний спосіб захисту від хвороб і важких ускладнень. А ВООЗ торік назвала відмову від вакцинації – глобальною загрозою людству.
Львів'янка Олена Петровська раніше теж виступала проти щеплень, однак потім свою думку змінила. Радіо Свобода вона розповіла свою історію, чому з противниці вакцинації перетворилася на прихильницю.
«Ніхто не говорив про вакцинацію»
У 2008 році я народила першу дитину, сина. Тоді взагалі ніхто не говорив про вакцинацію. Я не чула про щеплення ні від лікарів, ні з інших джерел. Син народився швидше терміну і лікарка радила його не вакцинувати, а почекати. За рік вона про це не згадала, а я вже не хотіла робити щеплення, тому що почула історію, що у «двоюрідного брата дружини подруги дитину після щеплення паралізувало». Така найпопулярніша історія, яку всі чули. На той момент я не розбиралася, що це означає, не розуміла різниці між ускладненнями і реакцією, взагалі нічого не знала. Згодом у мене народилася донька і її я теж вирішила не вакцинувати.
«Наc пронесло, а могло і не пронести»
Коли сину було 6 років, а донечці 5 місяців – вони обоє захворіли на кашлюк. Щеплення від нього у них не було. Я навіть не знала, що його можна було зробити. Син перехворів вдома, з донькою ми місяць лежали в інфекційній лікарні. Як з'ясувалося, кашлюк дуже небезпечний для дітей віком до 1 року, адже може статися зупинка дихання. І я бачила в лікарні, як це було, це дуже страшно. В спільнотах антивакцинаторів я читала, що краще на кашлюк перехворіти і не треба робити вакцини. Але це така недуга, якою можна хворіти щороку і перенесений кашлюк не дає стійкого імунітету. Але тоді мені ніхто цього не пояснив. Можливо, вже б тоді я задумалася про вакцинацію.
Потім стався ще один прикрий випадок із сином. Його вкусив на вулиці безпритульний собака. В такому випадку робиться одразу два щеплення –від правцю та сказу. Адже сказ – це дуже небезпечно і він не лікується, без щеплення людина може просто померти. Але, звісно, я цього не знала. І ми не зробили тоді щеплення. Я часто думаю про цей випадок, що могло статися. І я не можу передати, яке чудо з нами трапилося, що нас пронесло. Але ж могло і не пронести.
«Я зрозуміла, що не вакцинувати дітей – це неправильно»
Я раніше сиділа в антивакцинаторській спільноті. Більше читала матеріали і дивилася відео, чому не треба робити щеплення. Але потім – десь роки два тому – мене долучили до групи, яка пропагує вакцинацію. Я спершу дуже обережно ставилася, просто читала там інформацію, потім переказувала лікарям, перевіряла чи це справді так. І потім зі мною стався цей переломний момент, коли я зрозуміла, що, можливо, не вакцинувати дітей – це неправильно. Тоді багато подій у моєму життя збіглося: епідемія кору в Україні, я почала більше цікавитися цією тематикою і ще й до того, моя донька порізала палець, і я вже знала, що таким чином вона могла заразитися правцем. А оскільки в неї не було щеплення, то я дуже переживала, не могла спати.
Ми сім'єю пішли на консультацію до імунолога, я розпитувала у нього все, що могла. Підготувала аргументи, чому вакцинувати дітей не треба і чекала, якою буде його реакція. Він почав розповідати про кожну хворобу окремо, пояснювати простими словами, що для чого потрібно. І того ж дня ми зробили перше щеплення всім у нашій сім'ї. Буквально за два роки з того моменту ми зробили майже всі щеплення, які існують.
«Лікарі не говорять, що вакцинуватися потрібно»
Найбільша проблема в тому, що немає масової пропаганди вакцинації. Я вважаю, що мають бути якісь соціальні проєкти, реклами по телебаченню, по радіо, про це мають говорити більше. Можливо, якби люди більше про це чули, то задумалися б, захотіли знайти більше інформації, а не сприймали все поверхнево. Антивакцинатори постійно говорять, що вакцинуватися не потрібно, а лікарі не говорять, що вакцинуватися потрібно.
Не раз зустрічала, що лікарі самі відмовляють від вакцинації. Ще одна велика проблема, що самі медики не знають як правильно поводити себе з вакцинами, як їх вводити, під яким кутом. Я, як мама, знаю більше. І для того, щоб зрозуміти, як правильно це робити, треба елементарно прочитати інструкцію до вакцини. Там усе детально написано.
Я переконалася, що все роблю правильно, коли в дитячому садочку у доньки був спалах вітрянки. Захворіли майже всі, крім моєї дитини. І тоді я зрозуміла: це справді працює.
